Діти від іноземців. Як і чому в українок відбирають їхніх дітей

Деякі жінки думають, що вийти заміж за іноземця – наче потрапити у казку. Втім, казка цілком може стати страшною. Можна втратити не тільки стабільне життя, але й дітей. А суди стануть на бік чоловіка, навіть якщо він збоченець.

З батьком свого малюка, хорватом з британським громадянством, Лілія познайомилась, коли приїхала за студентською візою до Великої Британії. «В кінці 2012 року я завагітніла. За кілька тижнів на мене підняв руку. І я вирішила – так продовжуватись не буде. Я поставила крапку у цих стосунках», - розповідає вона.

Лілія поставила у стосунках з батьком своєї дитини крапку, а її чоловік – ні, тому намагається відібрати в неї сина

А батько дитини крапку не поставив. Тому, від самого народження хлопчика, його батьки у судах вирішують, з ким бути малюку. Спочатку судова тяганина відбувалася у Британії. Тепер, коли Лілія із сином повернулась додому, в Україну, це відбувається тут.

Річ у тім, що колишній коханий жінки подав позов про викрадення дитини. Адже за законом, без дозволу батька дитину можна вивозити за межі держави не більше, ніж на місяць. Хлопчик же в Україні близько півроку.

Лілія у розпачі. Адже її колишній знущався не тільки з неї, а й з малюка. Чотири британських медики прискіпливо оглядали хлопчика та намагалися дізнатися, в чому причина нічних жахіть та замкнутості. Мама дитини звинувачує батька. Ніби той… збоченець. І в інтерв’ю медикам хлопчик ці слова підтверджує. «Він був смердючим. (Поклав руку свою вниз. Показав на свої статеві органи) Змушував стискати його член», - зачитує Лілія уривок з інтерв’ю.  

Жінка впевнена, що не можна повертати дитину батькові-збоченцю

Жінка впевнена, що не можна повертати дитину такому батькові, тим більше, він має кримінальне минуле. Але у документі британський лікар зазначає – обстеження не підтверджує, але і не спростовує  звинувачення у сексуальному насиллі. А у суді вирішують – доказів замало.

«Йому всього 4 рочки. І він кожному  говорить одне й теж. Як можна казати, що цього не було, що нема підтверджень, що цей покидьок це робив. Бо він сказав, що він цього не робив! А от якби була камера, тоді б це мало значення», - розповідає Лілія.

ТСН.Тиждень звернувся до поліції Британії із проханням підтвердити інформацію мами хлопчика, і щоб надали інформацію, чи справді батько дитини має кримінальне минуле. Відповідь досі чекаємо.

Та біда в тім, що схожих історій в Україні десятки. Дитина в сімейних справах часто перетворюється на предмет. Як машина чи бабусин сервіз. Кому дістанеться? За минулий рік в українських судах розглядали двадцять таких сімейних конфліктів.

«Якщо брати минулий рік, то заяв було подано 86.  Судових рішень було 20 про повернення дітей», - розповідає уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба.

Тобто щомісяця одну-дві дитини відбирають у ридаючих українських мам і висилають батькам іноземцям.

Що ж не так робили ці жінки, коли їхали за коханим в іншу країну?

«Перша причина – пошук кращого життя за кордоном. Краще там, де нас немає. І в нас є такий стереотип, що за кордоном більше грошей, більше можливостей. Друга причина, яка може бути, це невдалий досвід з українцями», - говорить психолог Аліна Сальнікова.

Психолог Аліна Сальнікова розповідає, що пошук кращого життя за кордоном не завжди перетворюється на казку

За однією з таких історій ми стежимо вже багато часу. «Я досі не можу забути,  як за наказом українського суду українку змусили повернутися до свого чилійського принца зі страшної казки», - розповідає кореспондент ТСН.Тиждень Ніна Грушецька.

З чилійцем Рубеном Ольга Бочко познайомилась на сайті знайомств. «На той час мені було майже сорок років. І в мене був великий страх лишитися самій», - розповіла вона.

Жінка саме оговтувалася після розлучення, лишилася одна з двома дітьми. Тому дуже швидко погодилася переїхати до Чилі та одружитися з Рубеном. А їхній спільний малюк Марк перетворився на предмет – приз у війні колишніх коханих. Адже, щойно в українки народилася дитина від чилійця, романтичний  і турботливий іноземний принц перетворився на нелюда. За словами Ольги, чоловік забирав усі гроші, навіть решту після купівлі хліба, сварив, якщо мила руки теплою водою, грубив, ображав, навіть відчиняв двері й казав «пішла геть!».

Ольга Бочко вийшла заміж за чилійця і не підозрювала, чим це завершиться для неї та для їхнього сина

У якийсь момент Ольга так і зробила. Разом із дитиною втекла в Україну. І це була її величезна помилка. Бо в цій боротьбі варто знати головні правила…

Тривалий час Марко бачив тата лише в екрані телефону. Та потім чоловік вирішив, що син має жити з ним. І, важливо знати, українська Феміда таке бажання іноземця підтримає!

Ольга розповіла, що суд прийняв хитре рішення: не розлучати дитину з мамою, але дитина має жити з… татом! Тож жінці з малим Марком довелося повертатися до Чилі. І їхнє життя там дуже змінилося.

За рік ми зв’язалися з нею, і від розпачу в її повідомленнях (Ольга може тільки листуватися) стає моторошно: «Через тиждень чилієць побив мене і вигнав з дитиною на вулицю. Його коханка знесла наші валізи. Я живу у чужих людей. Я - мати-нелегал. Без роботи і засобів для існування. Мию унітази у подружок, щоб мати гроші на хліб…»

У країні, охопленій революцією, де трощать метро і супермаркети, вона із сином абсолютно незахищені. Батько хлопчика допомагати відмовляється. У консульстві відповідають – у приватне життя не втручаються.

«Це не компетенція консула - втручатися в сімейні справи. Вони сьогодні можуть посваритися, завтра помиритися. Але якщо ми фіксуємо, є інформація про побиття… в інтересах громадянки зафіксувати цей факт. Краще це робити письмово», - запевняють в МЗС.

То чому дітей українок відправляють до батька-іноземця, навіть якщо він поводиться як монстр?

«На перший план виходить питання громадянства. Тобто, яка держава має розбиратися з цим питанням. Іноземні державні органи можуть відібрати цю дитину у батька, але… не віддати мамі в Україну, а залишать її, наприклад, в іноземному притулку», - розповідає адвокат Лаврентій Царук.

Адвокат Лаврентій Царук розповідає, чому дитину можуть відібрати у матері

Тобто дитина, по суті, заручник громадянства, або місця народження. Тож, коли у цій сімейній схемі з’являється іноземець, в української мами шанси лишити дитину із собою - мізерні.

«І багато випадків, коли батько з матір’ю проживали саме в іншій країні. Не в Україні. Мати повертається сюди з дитиною, тому що стався конфлікт. А далі батько позивається до суду», - говорить Микола Кулеба.

Микола Кулеба говорить, чому суд стає на бік батька-іноземця

І суд, як це не цинічно, вирішує – дитину повернути.

«Суд керується тим, що дитина вже призвичаїлася до культури тої країни, до звичаїв, у неї там друзі є. Тому в інтересах дитини приймається саме таке рішення, - розповідає Кулеба. - Відповідно до міжнародної конвенції, Україна є підписантом, маємо діяти відповідно до неї».

А мама, яка народила, годувала, ростила дитину, стає злочинницею.

«Наші громадянки за кордоном мають знати специфіку перебування в країні. І розуміти, якщо вона вирішить виїхати з дитиною, це може мати негативні наслідки. Тому що батько може заявити в правоохоронні органи про викрадення дитини. Тобто мама без його дозволу вивезла дитину за межі країни», - пояснюють в МЗС.

Тож, якщо ви їдете за кордон за своїм прекрасним принцем, яким би чарівним він не видавався, майте план «Б».

Тримайте заощадження в секреті, у випадку народження дитини, обов’язково оформіть їй громадянство не лише країни, в якій дитина народилася, а й українське. А якщо ви або ваше маля (про це говорять і адвокати, і в міністерствах) зазнаєте насильства, не тягніть, йдіть у правоохоронні органи та в консульство. 

«Якщо фізичне чи сексуальне насильство відбувалося, але це просто зі слів мами, і це було два роки тому,  то довести зараз це неможливо. Треба заявляти про це тоді, коли це трапляється», - підкреслює Кулеба.

І головне. Навіть коли мова не йде про заміжжя та народження дитини, навіть якщо ви звичайний турист, уважно вивчайте закони країни, в яку їдете. Аби потім саме ви не опинилися у замку Синьої бороди. Адже, якщо віриш в казки, їх слід читати уважніше. 

Ніна Грушецька, Марічка Кужик, Андрій Тримбач, Іван Головач, Денис Ярошенко

УНІАН в Google News