Кредити під державні гарантії: ящик Пандори знову відкрито

Особливо "радує" око дозвіл директорам шахт набрати боргів на три мільярди. Ці гроші вже сьогодні можна зараховувати до реєстру дефолтів, за які розраховуватимуться наші діти...

У середині і наприкінці 90-х років надання кредитів під гарантії уряду було такою ж виразкою української економіки як бартер, взаємозаліки та хронічна бюджетна заборгованість. Гарні «зв`язки» з Кабіміном гарантували безпроблемне отримання кредиту і авансову індульгенцію на дефолт. Західні кредитори особливо не переймалися – все одно гарантією розрахунків був український бюджет. Дармові кредити отримували як монстри на зразок «Оріани», «Хліба України» та вже хрестоматійної Асоціації «Земля і люди», так і «темні конячки» на кшталт Кіцманівського РТП та ЗАТ «Гібрит-С». Шлейф цих дефолтів не лише тягнеться понині, але й щотижня (!) продовжує збільшуватися, оскільки, як зазначає у своєму звітіпро виконання Державного бюджету на 1 квартал 2008 року Рахункова палата, - «незадовільно виконували зобов`язання суб`єкти господарювання, що мали заборгованість за кредитами, залученими державою або під державні гарантії». Цитуємо аудиторів:

«Прострочена заборгованість перед державним бюджетом, яка виникла внаслідок невиконання суб`єктами господарської діяльності зобов`язань у частині зазначених кредитів, продовжує зростати і на 1 квітня 2008 року становила 10 млрд. 421,4 млн. гривень.

З початку року прострочена заборгованість зросла на 354,3 млн. грн. або 3,5 відс., що спричинено незадовільними розрахунками суб`єктів господарської діяльності перед державним бюджетом, а також зміною обмінних курсів окремих валют. Упродовж першого кварталу поточного року 7 боржниками погашено лише 5,9 млн. грн., що на 10 млн. грн. або в 2,7 раза менше, ніж у відповідному періоді 2007 року (15,9 млн. гривень)».

Останні на часі детальні дані про прострочені кредити, які є у розпорядженні УНІАН, стосуються третього кварталу минулого року. Серед боржників  - вже згадувана «Земля і люди» (борг розміром в 55 млн доларів), концерн «Украгротехсервіс»(100 млн доларів та 229 млн євро), «Дніпроенерго» (9,3 млн доларів), ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (133 млн доларів), ВАТ «Оріана» (170 млн євро) і ще 61 боржник. Загальна сума боргу станом на 1 жовтня минулого року - 9,8 млрд гривень. Отже, лише за півроку, з 1.10.2007 по 1.04.2008 сума простроченої заборгованості під державні гарантії зросла на 588 млн гривень – як внаслідок курсової різниці, так і невиконання позичальниками своїх зобов`язань.

Епідемія роздачі дармових кредитів вщухла десь з 2000 року, і відтоді всі уряди забороняли надавати держгарантії, одночасно здійснюючи кволі спроби повернути борги, перекладені на плечі платників податків. Щороку бюджет містить норму про дозвіл Мінфіну продавати борги з аукціону з дисконтом до 50 відсотків, однак особливим попитом цей розпродаж не користується. Зокрема, 2006 року на аукціон виставлялися права вимоги з заборгованості перед державою концерну «Украгротехсервіс» та Спільного українсько-американського підприємства у формі ТОВ «Корпорація Агродон».

Починаючи з 2004 року, практика надання кредитів під державні гарантії була поновлена. Того року перший транш у 480 млн доларів пішов Укравтодору на будівництво хайвею Київ-Одеса, а восени минулого року кредит в 465 млн доларів від Морган Стенлі довів сукупну заборгованість Укравтодору до 2,2 млрд грн. У цьогорічному бюджеті (варіант від 28 грудня) урядовий «карт-бланш» на запозичення видано тому ж Укравтодору (на 0,8 млрд грн), Державній іпотечній установі (на 1 млрд грн) і Нафтогазу – на 12 млрд грн.  У варіанті змін до бюджету, який голосуватиметься чи не голосуватиметься завтра, з легкої руки уряду гарантійний ящик Пандори відкривається без зайвих вагань. Пропонується додатково надати (щоправда, вилучивши при цьому Нафтогаз) дозвіл на запозичення під державні гарантії:

· Державній службі автомобільних доріг України в обсязі, що не перевищує 4.300.000 тис. гривень,

· державному підприємству "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на реалізацію проекту "Морський старт" у сумі 521.592 тис. гривень,

· державним підприємствам для виробництва вітчизняних літаків у сумі 500.000 тис. гривень,

· державним вугледобувним підприємствам на їх технічне переоснащення у 2008 році в сумі, що не перевищує 3.100.000 тис. гривень,

· державним підприємствам суднобудівної галузі у сумі 500.000 тис. гривень,

· за зобов’язаннями з погашення кредиту на будівництво метрополітенів у сумі 925.000 тис. гривень, і, на довершення,

· установити,  що у  2008-2010  роках державні гарантії надаються Кабінетом Міністрів України за зобов`язаннями Державної служби автомобільних доріг України, які будуть виникати щорічно рівними частками, на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг державної та комунальної власності в рамках підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в  обсязі,  що  не перевищує 20.000.000 тис. гривень.

Юлія Володимирівна заспокоює, що Україна залишається на передостанньому місці за рівнем державних запозичень. «У нас запозичень практично немає, скажімо так», - підкреслила Тимошенко, зазначивши, що багато країн дуже активно розвиваються за рахунок держгарантій і держзапозичень. «Гроші під держгарантії зайняти можна дуже легко… Якщо держава бере суверенну гарантію - всі банки відкриті», - сказала Тимошенко. З цим важко не погодитися, ось тільки бракує відповідей, принаймні, на кілька запитань:

1. Чому навчив нас сумний досвід епідемії неповернутих кредитів попередніх років?

2. Чому зазнали невдачі всі спроби стягнути ці борги примусово?

3. Що відбувається із платіжною дисципліною сплати по кредитах, взятих на будівництво магістралі Київ-Одеса, а також на скандальне будівництво Дарницького залізничного мосту, на яке запозичено 2004 року 700 млн доларів під держгарантії? 

4. Чому не є публічною звітність щодо заборгованості по кредитах під державні гарантії?

А з-поміж оберемку нових гарантій особливо радує око дозвіл директорам шахт набрати боргів на три мільярди гривень. Шахти в Україні не розраховуються навіть за спожиту електроенергію, і уряди щогрудня видають спеціальні постанови, щоби погасити ці борги за рахунок бюджету шляхом взаємозаліків. Ці три мільярди вже сьогодні можна зараховувати до реєстру дефолтів, за які розраховуватимуться наші діти. Тетчер, з якою зустрічалася Тимошенко восени минулого року, могла б розповісти, як наводити лад у вугільному господарстві і без кредитів під державні гарантії.

Ігор Шпак 

УНІАН в Google News