Нові ціни на метро: Черновецький придумав, як відрізнити киян від приїжджих

"Відокремлення киян від приїжджих нагадує сегрегацію, коли під час окупації в Києві у трамвай на передні двері можна було заходити тільки німцям, а на задні - усім іншим..."

Урок раптового підвищення цін на житлово-комунальні послуги не минув даремно. (Нагадаємо, два роки тому ціни підняли в 3,4 рази і навіть дружній хор експертів, який навздогін став пояснювати необхідність здорожчання не допоміг - кияни кілька місяців не платили, чекаючи рішення суддів). Сьогодні народ до підвищення ціни на проїзд готують. Головою комісії Київради, яка вивчає ситуацію із транспортною кризою, призначений  голова фракції БЮТ Олександр Зінченко.

Сам Олександр Зінченко жодного разу прямо не казав, що ціна буде підвищуватися, але підкреслив, що з 1 січня 2009 р. ті, хто користуються громадським транспортом, зможуть купити річний проїзний квиток (за нашими розрахунками його вартість не менше 300 грн.). При цьому купівля річного проїзного квитка розглядається Зінченком як захист прав пасажирів, які користуються метро регулярно. На його думку, це великий дисконт який надається комунальними службами, щоб зберегти проїзд на рівні 50 коп. При цьому члени робочої групи вважають, що разовий проїзд буде дорожчим.

Вартість проїзного на місяць 25 гривень, тож річний коштуватиме триста гривень. А ті, хто не хоче платити все і одразу, буде за кінцевим рахунком платити більше. Наскільки більше, нам ще повідомлять. А на додаток пан Зінченко оголосив, що задля подолання кризи будуть підвищуватися ціни на рекламу у метро.      

Цікаво, чому вивчати транспорту кризу почали з метро?  Також, цікаво, чому такою відповідальною справою займається не хтось з мерської більшості, чому обґрунтування непопулярного кроку з підвищення ціни делеговано саме лідеру київської команди БЮТ? Немає сумнівів, що це ініціатива мера міста. Але він чинить правильно: з його боку мудро делегувати її депутатам, ще й членам БЮТу.  

Коли ти вертаєшся у Київ після Москви, де одна поїздка у метро коштує чотири гривні, то почуваєшся у нашому метрополітені з ціною проїзду у 50 копійок просто таки Абрамовичем. Але навряд чи Абрамовичу захотілося б сплачувати послугу метрополітену (чи будь-якій іншій структурі) на рік наперед, купуючи проїзний...     

Річний проїзний за 300 гривень - чи, дійсно, це найоптимальніший варіант? 50 копійок за поїздку - це мало чи достатньо? Ці запитання ми задали і представникам влади, і незалежним експертам.

Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста":

Усі комунальні  тарифи завжди є компромісом між економічними вимогами підприємства (чи то Водоканал, чи Київенерго, чи Метрополітен) і реальними можливостями громадян. Такою є практика у будь-якій країні:  у Німеччині, наприклад, приватна компанія завжди домовляється з мерією, який встановлює тариф. Потім ця компанія чи отримує податкові пільги, чи менші платежі за землю чи прямі гроші.

Говорити про економічну збитковість метро і будь-якої комунальної служби некоректно. Бо насправді, вони отримують компенсації з київського бюджету. Тобто з кишень киян, з податків. Київський бюджет на 80 відсотків складається з податків на прибуток громадян. Саме громадяни наповнюють бюджет. Дуже сильно педалюється думка, що треба відокремити приїжджих (за оцінками Інституту міста, середньорічне населення міста - 4,1 мільйона, замість офіційних 2,7 мільйона) від киян. Таке відокремлення мені нагадує сегрегацію, коли під час окупації в Києві у трамвай на передні двері можна було заходити тільки німцям, а на задні - киянам.  То у нас зараз мерія влаштовує таку саму сегрегацію. Кияни платять по тарифу 50 копійок, а як платять приїжджі, то мерія ще придумає, як їм платить. Так ось ті люди, які приїхали працювати у Київ, навіть не маючи київської реєстрації, так само наповнюють київський бюджет податком на свій прибуток. Тому говорити, що треба проводити сегрегацію на киян та приїжджих, це порушувати мінімум три статті Конституції.  Питання полягає лише в тому, що формування тарифів, у тому числі у метро, є вкрай непрозорим. Коли у 2006 році було знаменне підвищення тарифів спецкомісія Київради намагалася розібратися у тарифах, і не зробила жодного висновку.  Тому довіряти словам метрополітенівців, що вони збиткові, не можна, тому що їхня звітність закрита, непрозора і перевірити її неможливо. 

Річні проїзні - це просто дотація або так би мовити безвідсотковий кредит для метрополітену, і обман трудящих. Ну чого я раптом повинен оплачувати на рік вперед? Припустимо, цей місяць я - у столиці, потім їду у відрядження, а потім за кордон виїду. Киян примусять купити цю картку. А якщо людина приїхала і не має картки, то платить дорого - і це знову сегрегація. У радянські часи не придумали нічого кращого: проїзний на місяць, або на півмісяця.

До речі, дані про перевезення і офіційні надходження метрополітену подаються у статистичному довіднику.  За даними 2006 року було перевезено 612 мільйонів людей, тобто це трохи менше, ніж два мільйони щоденно, помножте це на 50 копійок, це мільйон гривень щодня. Чи дійсно така мала сума?

Мер Києва Леонід Черновецький:

Влада не ділить пасажирів метро на киян і не киян. Вона дає можливість людям самим визначатися: або вони кияни або не кияни. Кияни купують проїзний квиток на рік і їздять за 50 коп. А якщо людям, незалежно від того, з Місяця вони прилетіли чи з Марса, з іншої країни або міста, подобається платити разові ціни на транспорт, які в кілька разів вищі, це означає, що вони не кияни. Нічого дискримінаційного.

Ще ми хотіли почути коментар заступника мера Дениса Басса ( функціонування транспорту у Києві входить у коло його обов`язків), але у прес-службі КМДА заявили, що він не уповноважений коментувати нововведения, тому що київська влада наполягала на збереженні колишніх тарифів, а річна проїзна картка - це ініціатива столичних депутатів. "Ось і звертайтеся до них..."

Олександр Зінченко, голова робочої групи з вирішення транспортної кризи у столиці, 

лідер фракції БЮТ у Київраді:

Твердження про мільйон гривень щоденних надходжень не відповідають арифметиці. Бо у цій статистиці відсутні пільговики, а це двадцять шість категорій громадян. На сьогодні за статистичними даними метро отримує 241 мільйонів гривень на рік.

Щодо наших власних розрахунків, то заявлені різні цифри. Ми проведемо комплексний аудит, і надамо не просто письмовий звіт, а ми зробимо юридичну оцінку правильності звітності підприємства і тоді вже зможемо назвати остаточну цифру. У витрати метрополітену закладені і експлуатаційні витрати: будівництво нової лінії метрополітену, заміна матеріалів у вагонах. Але тарифи мають компенсувати пряму експлуатаційну частину, а вже розвиток метрополітену має фінансуватися з бюджету.

Хтось скаже: “А мені вистачає тих, станцій, які є”. Але ж 1,2 мільйона громадян віддалені від метро. Для них на деякий час буде введена кільцева електричка, яка буде перевозити більше 200 тисяч громадян, що мешкають на Петрівці і Троєщині до станції метро Дарниця.

Ми не ділимо пасажирів на киян и не киян.  Питання полягає у справедливому захисті прав пасажирів, які користуються метро регулярно. Це рішення не має ніякого дискримінаційного характеру. Йдеться про обґрунтований економічний механізм. Будь-яка компанія надає своїм клієнтам дисконтну картку, це певна скидка, ми хочемо зробити цей дисконт таким великим, щоб зберегти проїзд на рівні 50 коп.  

Не треба лякати людей твердженням “всі повинні будуть купити проїзні”. Ніхто нічого не повинен. Є ринковий механізм. І є кілька варіантів. Якщо хочете отримати скидку, переходьте на нові форми спілкування з комунальними підприємствами.

Ми пропонуємо ввести транспортну картку киянина, а згодом соціальну картку киянина. Така картка містить всю інформацію і дає можливість дистанційно її зчитувати. Вона дозволить одержувати дані про час і відстань, які кожен пасажир реально провів у метро або тролейбусі. І вже через рік ми платитимемо виключно за це. Соціальна картка дає можливість напряму доставляти послугу до споживача без посередників, без будь-яких посвідчень.

Гадаємо, що купівля річного проїзного - це таки форма економічного примусу. Щоб там нам усім не розказували про можливість вибору.

Але ми розраховуємо, що після комплексного аудиту, який обіцяє пан Зінченко, буде проведено детальний розрахунок, скільки саме людей їздить у метро, і показано, як саме утворюються тарифи на проїзд.  

Цікаво, що начальник метрополітену пан Мірошніков так і не знайшов часу поспілкуватися з нами...

Маша Міщенко, Анна Ященко

УНІАН в Google News