Директор Асканії: якщо в заповіднику щось незаконно збудовано і директор працює далі - починайте з нього

Мало оголосити територію заповідною, треба добитися того, щоб вона тому відповідала... Щоб об’їхати периметр Асканії, треба пального на 1000 гривень... Інтерв`ю

Український заповідник Асканія-Нова вийшов до півфіналу всесвітнього конкурсу “Сім нових чудес природи”. Символічно, що через декілька днів після міжнародного прориву Асканії Президент Віктор Ющенко зацікавився проблемами природо-заповідної справи і провів нараду на цю тему. Багато говорилося про необхідність розвитку природоохоронної галузі, втім, як тільки справа дійшла до питань матеріальних, то директорам установ природно-заповідного фонду порадили самим шукати інвесторів та спонсорів і розвивати екологічний туризм. Тож яка доля чекає природоохоронну галузь України і чи вдасться нам мати одне з семи новітніх чудес природи, ми запитали у директора біосферного заповідника Асканія-Нова Віктора Гавриленка.

Вікторе Семеновичу, як Ви сприйняли звістку про проходження свого дітища Асканії до півфіналу Всесвітнього конкурсу, очікували на такий результат?

Результат, безумовно, дуже позитивний. Я думаю, від цього виграла не тільки Асканія, а виграла заповідна справа України в цілому і сама Україна. Ми в черговий раз заявили про себе, що ми не тільки живемо від виборів до виборів, у нас є достойні природні об’єкти, знакові, зі своєю історією, не меншою, а навіть і більшою за західні об’єкти. Наприклад, схема біосферного заповідника міжнародного значення, запропонована ЮНЕСКО в 1972 році, вперше була закладена саме в Асканії-Новій її засновником Фальц-Фейном. Тобто вона проіснувала у нас майже 100 років, і тільки потім міжнародна думка дійшла, що саме таким чином треба зберігати природу. У Асканії є багато пріоритетів, але ми не завжди виставляємося перед світом.

Писали, що внаслідок червневої пожежі в Асканії постраждало 206 га заповідної території і згоріло 200 видів рідкісних рослин. Яка ситуація з цими землями зараз? 

Не треба через це хвилюватися. Пожежа була за 12 км від самої Асканії, у північній ділянці заповідного степу. Як тільки ми помітили, що почав підійматися дим, через 25 хвилин вже розгорнули свої формування і почали гасити. Пожежа пройшла вузькою смугою.

Стосовно шкоди. Те, що писали, мовляв, згоріло 200 рідкісних видів – це велика неправда. Я не знаю, звідки появилися такі дані. По-перше, 200 рідкісних видів там не зростають і не мешкають. По-друге, абсолютна більшість видів рослин, які занесені до Червоної книги, - це ефемероїди, які там знаходяться, вони сидять зараз у вигляді цибулин і мирно дрімають під землею. Степові пожежі їм взагалі не шкодять. Через три дні після пожежі пройшов дощ і через 10 днів ця територія зазеленіла. Природне відновлення дуже швидко відбувається. Степ сильно адаптований до пожеж. Адже вони горіли споконвіку такими широченними фронтами від Дніпра до Молочних вод. Більше того, після пожежі на наступний рік тут в першу чергу буятимуть червонокнижні види, бо звільняється життєвий простір, який забивався зональною типчаковою рослинністю. Тож говорити про велику шкоду недоречно. Скажу відверто, ми знайшли на цій території одне постраждале гніздо болотяної сови (і навіть одне пташеня виручили, воно зараз живе в нас у зоопарку) і залишки зайця, хоча мені науковці кажуть, що він скоріш за все був задавлений лисицею до пожежі. Все. Змії прекрасно знають, що таке вогонь, і заповзають у щілини в землю. Навіть степові комахи, коники, сарана, жуки, ховаються у норках, для них пожежа не страшна. Інша річ – післядія. Як тільки звільняється територія, з усіх усюд туди злітаються хижі птахи, мартини, які починають ловити те, що тепер залишилося без захисту.

З якими проблемами не фінансового характеру стикається Асканія? Раніше браконьєри восени чатували на диких гусей...

Після того, як ми добре поганяли браконьєрів, останні роки все затихло, тьху-тьху.

Шкода, що у нас судова система не працює у відповідності з законодавством. Два роки тому я затримав людей не на території заповідника, а на суміжних територіях. 9 березня вони полювали на гуску, коли сезон полювання закрито. Я - не остання людина у сфері природної охорони - подав матеріали з фотокартками, з відеозаписами у відповідні органи. І це все акуратненько десь у якихось каналах застрягло, все затихло. Оштрафували директора господарства, а всій решті важливих банкірів - нічого. Це не була територія заповідника, тому я не продовжував відстежувати цю справу.

Інтерес до Асканії після всіх акцій помітно зріс. Чи відчули Ви збільшення потоків туристів?

На сьогодні є точна цифра. Зранку доповіли, що прийнято 67 тисяч 258 осіб. Отже, ми вже випереджуємо на 15 тисяч минулий рік.

Після пожежі у нас був величезний спад туристів. Чому я з обуренням говорив, що МНС замість того, щоб в першу чергу загасити пожежу і попередити, щоб не постраждали люди, подали інформацію: “Асканія горить”. ЗМІ взяли інформацію від МНС і далі пішло-поїхало, хто що видумає. Згоріло 50 га. Капітан МНС одразу передає пресі, а в деяких ЗМІ це перетворюється на 50%, потім з’явилося про це двісті знищених рідкісних видів. Інтересно виходить, думаю, пишуть про нас, а ми нічого такого не знаємо. 

Щодо екскурсійної діяльності. Саме завдяки таким заходам як акція “7 природних чудес України” і Всесвітній конкурс “7 нових чудес природи” ми отримали додаткову можливість поінформувати населення про себе. Пройшло 67 тисяч туристів, а наші стежки не розтоптані ні вліво, ні вправо. Ми можемо пропускати ще таку саму кількість відвідувачів і далі. Будь ласка, приїздіть, дивіться. Для зоопарку і дендропарку ми запросто можемо підняти ліміт нашої пропускної здатності до 150 тисяч, а можливо і 200 тисяч. Щоправда, поїздки до Великого Чапельського поду ми тимчасово обмежили, тому що більше половину ліміту, який був нам виділений на цей рік, ми викатали за червень і травень. Але сподіваюся, як тільки стане прохолодніше, знову відкриємо екскурсії на мікроавтобусах.

Днями на Волині пройшла Всеукраїнська нарада Президента Віктора Ющенка з питань розвитку природно-заповідної справи, де були присутні і Ви. Що найбільше болить природоохоронцям і як реагує на їхні звернення держава?

Така нарада вперше проводилася не тільки в Україні, а й на теренах Радянського Союзу. Я, як і багато інших директорів, знаючи економічну і політичну ситуацію в країні, на багато і не розраховували... Навчати мене, як зберігати природу, як вести заповідну справу (людину більш ніж з 30- річним досвідом роботи з заповідником), вибачте, нема чого. Я можу з багатьма поділитися своїми знаннями, як формувати заповідники від “А” до “Я”. 

На 90% під тими питаннями, які порушував Президент, я би міг беззаперечно і сам підписатися. Вони досить актуальні. Питання розширення природо-заповідного фонду в цілому я вважаю стратегічним. Але згадую зараз слова професора Кожевникова, який виступав у 1908 році на Всеросійському з’їзді акліматизаторів у Москві. Тоді була дуже гостра дискусія треба чи не треба робити заповідники. І він, посилаючись на Фрідрика Фальц-Фейна в своїй доповіді, промовив: “Мало оголосити територію заповідною, треба добитися того, щоб вона тому відповідала”. Зараз ставиться завдання створити терміново, майже за два місяці, більше 30 національних парків. А я розумію, що це таке, наскільки це серйозна робота, хай вона вже навіть і розпочата.

Багато чого у нас не робиться, тому що у нас держава у державі існує. Скажімо, Держкомлісгосп знаходиться у підпорядкуванні Міністерства охорони навколишнього природного середовища, а обласні управління де-факто не підписують документи про виділення територій під національні природні парки. Це нонсенс. Такого не повинно бути.

З іншого боку, мене шалено хвилює питання утримання об’єктів природо-заповідного фонду вже існуючих. Перш за все сьогодні треба вирішити питання їхнього нормального фінансування і утримання. Якщо ми не забезпечимо їхнє функціонування, це буде дискредитація. Як фінансуються заповідники? Сам міністр навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук навів приклад, що в їхній системі на день витрачається на утримання заповідника 1800 гривень в середньому. Якщо тільки об’їхати периметр заповідника Асканія-Нова, а його треба за день не раз об’їхати, то ви витратите пального більше ніж на 1000 гривень. 

А Президент не обіцяв збільшити фінансування, про матеріальне не йшлося?

В тому і проблема. Сказали: “Ви розвивайте туризм, активно залучайте інвесторів, активно шукайте спонсорів...”

Інвесторів пускати ми не можемо, бо інвестор попросить щось взамін. А спонсорів у нас в країні дуже важко знайти. У наших багатих людей в основному ще працює хапальний рефлекс.

До нас в Асканію часто заїжджають і питають: “Це вже приватне?” Ні, шановні, такий об’єкт приватний підприємець не тримає. 330 квадратних км, зоопарк з такою великою кількістю раритетних видів... Якщо брати по поголів’ю тварин, які знаходяться на території заповідника у загонах Чапельського поду, то половина з нього, сайгаки, кулани, зубри і т. д. - занесені до різних охоронних списків. І тільки декілька видів, таких як благородний плямистий олень, лань Європейська і муфлон є мисливськими, які ми можемо реалізувати в мисливські господарства для розведення. Але не під постріл, тільки для розведення.

Президент дуже гостро ставив питання про те, що на окремих територіях природно-заповідного фонду збудовані будинки, захоплена земля. Дали чергове доручення прокуратурі перевірити ці факти і вжити невідкладних заходів, щоб ті об’єкти, які вже збудовані, були ліквідовані, а винні понесли відповідне покарання. Моя позиція з цього питання така, може бути три варіанти розв’язки: або директор безпосередньо задіяний в цьому процесі, або він доб’ється того, що будівництва не буде, або його просто з’їдять. А якщо щось збудовано і директор продовжує працювати  - безумовно починайте з директора.

Вікторе Семеновичу, як гадаєте, чи буде в Україні світове чудо?

Ми будемо тримати кулаки, як кажуть. Живемо надією. Шанси є у кожного об’єкту, у кожного конкурсанта. Я не можу сказати, що серед наших конкурентів є слабші чи кращі. Кожний природний об’єкт дуже своєрідний і по-своєму унікальний. Тут багато буде залежати і від суб’єктивної думки експертів і від того, наскільки ми зуміємо організувати спільноту. Це дійсно знакова подія, і за неї варто поборотися.  

Розмовляла Анна Ященко

УНІАН в Google News