Початок 2014 року – це Майдан / фото УНІАН
"30 кроків" Незалежності. 2014-й – Втеча Януковича, анексія Криму та російське військове вторгнення
20:34, 11.07.2021
8 хв.
Не встигли озирнутися, а цього року зустрінемо тридцяту річницю Незалежності України. Який шлях українці пройшли з моменту проголошення Незалежності й до сьогодні? Чим запам’ятався 2014-й рік та як це – починати з нуля в новій, власній державі?
*"30 років – 30 кроків Незалежності" - спецпроект ТСН.Тижня, який розповідає, як і чим українці жили від буремного 1991-го і донині.
Початок 2014 року – це Майдан. Влада Януковича намагається розчавити народний протест. Депутати-регіонали 16 січня почали з найодіознішого голосування, яке цього ж дня назвуть диктаторськими законами. Заборонено їздити в колоні з більш ніж 5 автомобілів. Арешт замість штрафу за несанкціонований владою мітинг. Покарання за балаклаву на обличчі. Таких заборон - більше десятка. І всі вони пахнуть абсурдом і тиранією. У відповідь на це 19 січня 2014 року Майдан йде на Грушевського і вибухає вогнем.
Зимою 2014 року українці переживають найтемніші дні новітньої історії своєї країни. Небесна сотня, яка почалася з Нігояна та Жизнєвського, вписує в стрій нових героїв. А після "мирної ходи" до Верховної Ради, кількість загиблих досі не можуть назвати точно.
Відео дня
Зимою 2014 року українці переживають найтемніші дні новітньої історії своєї країни / фото УНІАН
Буде штурм майдану. Палаючий Дім профспілок. Буде наступ на Інститутську й розстріли беззбройних.
І він злякається.
За даними з камер спостереження, підготовка до втечі Януковича з країни почалася ще 19 лютого 2014 року. Поки він у Києві перемовлявся з опозицією, в його Межигірській резиденції вже пакували та вивозили вантажівками коштовності та антикваріат. Потім стане відомо - після невдалих спроб покинути Україну на літаку президента, Януковича підбирають російські гелікоптери, які залітають аж в Запорізьку область. У пілотів наказ доставити пасажирів у Крим.
Те, що потім назвуть анексією Криму, планувалося багато років. Сигналів було вдосталь - озброєні сутички між моряками двох флотів; президентська епопея Мєшкова, російська дамба до українського острова Тузла, неконтрольоване розмноження проросійських рухів та політиків, і, врешті, пастка Харківських угод. Все це відкрило шлях "зеленим чоловічкам" у 2014 році.
Віктор Янукович злякався і втік / фото REUTERS
Насильницьке захоплення півострова починається 20 лютого - майже синхронно з підготовкою втечі Януковича. Російські військові без розпізнавальних знаків блискавично беруть під свій контроль органи влади та більшість військових об’єктів.
Насильницьке захоплення Криму починається 20 лютого / фото REUTERS
Опираються лише кілька кораблів Чорноморського флоту України та українських військових баз.
11 березня 2014 року захоплена росіянами Верховна Рада Криму ухвалює декларацію про незалежність. А 16 березня в Криму проводять референдум, на якому, як оголосять окупанти, 97% голосів буде віддано за приєднання до Російської Федерації. Натомість за іншою інформацією, явка громадян на цей псевдореферендум не перевищувала 30%, і половина було проти. Тож окупантам вдалось зібрати лише 15 відсотків лояльних виборців, але для картинки в телевізорі цього вистачило.
В березні 2014 року на півдні та сході України починається "руська весна". На мітингах з російськими триколорами працюють професійні розвідники та військові. Їх завданням є максимальна дестабілізація і без того хиткої української держави.
Поки в Києві по крихтах збирають військові підрозділи для мінімально боєздатної армії і формують добровольчі батальйони, на сході невеличкі групи диверсантів починають захоплювати райвідділи міліції, роздаючи захоплену там зброю місцевим колаборантам. Станом на початок квітня 2014 року багато маленьких міст Донеччини та Луганщини повністю переходять під контроль незаконних збройних формувань. У відповідь на це виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов оголошує про початок антитерористичної операції на сході.
7 квітня 2014-го сепаратисти захоплюють будівлю СБУ в Луганську і проголошують так званий державний суверенітет ДНР в Донецьку і ХНР - в Харкові. Президент Росії на щорічній прес-конференції 17 квітня називає Схід України - Новоросією. Україні, завдяки діям спецпризначенців, вдається відстояти Харків, а після вуличних боїв та пожежі в будинку профспілок в Одесі 2 травня, під контролем терористів залишаються лише шматки Донеччини та Луганщини.
В травні 2014 року починаються бої під Слов’янськом, а в червні на Донбасі вже йде справжня війна - з танками, артилерією великих калібрів та системами залпового вогню. Всю цю зброю терористи отримують через кордон. А коли українські сили розгорнули успішний наступ, на територію України вриваються регулярні війська Росії.
Після втечі Януковича та його кліки виявляється, що казна держави порожня, країна на межі банкрутства. Золотого запасу - майже не лишилося. Валютні резерви - скоротилися більш ніж вдвічі. На фоні війни курс з 8 гривень за долар у 2014-му сповзає - до 16-ти.
У цей катастрофічний період уряд очолює Арсеній Яценюк, а обов’язки президента тимчасово виконує голова Верховної Ради Олександр Турчинов. За жорстку позицію вороги України назвуть Турчинова "кривавий пастор". Він буде верховним головнокомандувачем аж до 7 червня. В цей день проходить інавгурація нового президента України - Петра Порошенка.
За жорстку позицію вороги України назвуть Турчинова «кривавий пастор» / фото УНІАН
Восени 2014 року владу остаточно перезавантажують - проходять позачергові вибори до парламенту. Вперше в Раду не проходить жоден комуніст.
Весною 2014-го стає зрозуміло - старі силові структури країни майже не дієздатні. У березні перші групи з колишньої Самооборони Майдану вирушають на полігон поблизу Києва. Там почнуть формувати та навчати нові бойові підрозділи - добровольчі батальйони. Станом на літо 2014 року на сході України буде нараховуватися близько 30 таких батальйонів. Найвідомішими з них стануть Донбас, Айдар та Азов. Вони не мають важкого озброєння і пересуваються на обварених залізом цивільних автомобілях. Основне оснащення добробатів беруть на себе волонтери.
В Україні формувати та навчати нові бойові підрозділи - добровольчі батальйони / фото REUTERS
Утім без волонтерського руху не можуть вижити й підрозділи Збройних сил України. Якби не люди, які привозять на фронт усе - від шкарпеток до бронежилетів, від кровоспинних бинтів до надсучасних приладів – фронт не мав шансів вистояти.
Літати над Україною дедалі небезпечніше. В травні 2014 року терористи з переносних зенітних комплексів збивають два українські гелікоптери. В одному з них гине легендарний генерал Кульчицький. На початку червня, при заході на посадку, над Луганським аеропортом збивають ІЛ-76, повний десантників. Та дуже скоро смерть там, нагорі, перестає розрізняти військових та цивільних.
Над Луганським аеропортом збивають ІЛ-76, повний десантників / REUTERS
17 липня 2014 року - день, коли там, за кордоном, в цивілізованому світі, люди здригнуться, відчувши, як близько від них Україна і як ця навала зі сходу косить людські життя, не перевіряючи, хто ти за громадянством. В цей день в небі над Донбасом росіяни ракетою збивають Боїнг МН-17.
Падіння з 10 кілометрів і 298 загиблих. Постріл російського БУК по малайзійському лайнеру став другим за масштабністю терактом у 21 столітті. Більше вбили лише 11 вересня 2001-го у вежах-близнюках. Після 17 липня 2014-го хвиля санкцій проти Росії перетворилася в потужне цунамі. А перед Кремлем замайорів міжнародний трибунал.
У небі над Донбасом росіяни ракетою збивають Боїнг МН-17 / фото REUTERS
Донецький аеропорт імені Прокоф’єва ще в травні 2014 року виглядав пусткою. Комплекс, який українські військові з боями утримують з 26 травня, восени починає перетворюватися на філіал пекла. Якщо на інших ділянках фронту обстріли трапляються по кілька разів на день, то аеропорт обстрілюють і штурмують майже без пауз. Солдатів та все, що їм потрібно, завозять на позиції кожні два тижні. Але дехто з власної волі залишається в аеропорту місяцями.
Донецький аеропорт бойовики обстрілюють і штурмують майже без пауз / фото REUTERS
Тих, хто тримає аеропорт, терористи називають кіборгами – просто, щоб виправдатися, чому вони так довго не можуть взяти це щербате від воронок бетонне поле.
Станіслав Ясинський
Новини партнерів
