Українські діти пишуть вірші про податки: Аль Капоне не витримав би

Маленькі українці пишуть вірші і картини, складають кросворди і розмальовують писанки. Тему їх творінь можна сформулювати слоганом: «Заплати податки і спи спокійно». Репортаж

Самим фактом проведення дитячого творчого конкурсу, який організовує Державна податкова служба, вже нікого не здивуєш і не розсмішиш. Захід проводиться вже сьомий рік і направлений на створення «креативів», які активізують добровільне бажання розлучитися з грошима на користь держави.

Слід зазначити, що з кожним разом конкурс стає все масштабнішим. Так, цього року Державна податкова адміністрація в Київській області влаштувала конкурс малюнків «Податки очима дітей» і літературний конкурс «Роль податків у нашому житті». Пройшли також конкурси поетичних роздумів, кросвордів і декоративно-прикладного мистецтва на відповідну тематику.

Якщо говорити про видиме сприйняття, то, звичайно, найбільш вражаючим виявилося змагання юних художників. Стурбована думками про скарбницю держави молодь глибоко прониклася темою, вклавши в полотна всю свою безневинну душу людей, яким ще не доводилося ховатися від податкової.

Епічне полотно дев`ятирічного Юрія Чиха з Гостемеля, володаря диплома першого ступеня в своїй віковій категорії, виконано в стилі «Окон РОСТА ». На картині – дві сім`ї бджіл.

– Одна половина бджіл заплатила податки – вона живе щасливо, у неї мир. Інша  половина не заплатила, у неї все брудно, там немає таких фарб, там невесело, страждають діти, – говорить художник. 

– Юрію, чому в своїй творчості ти звертаєшся саме до бджіл?

– Мій дідусь розповідав, що є  бджоли ледачі, вони називаються трутнями, а є працелюбні. Таких я і вирішив показати.

– Твої батьки трудяться в податковій? 

– Ні, мій тато працює в магазині «Дольче енд Габана», а мама сидить з маленьким братом.

– І що?

– Вони завжди вчасно платять податки.

Дванадцятирічний Олексій Басанець із Згурівки, що також одержав диплом за свою роботу,  говорить:

– У мене на малюнку зображено двоє людей і їх дитина. Я показую: всі повинні платити податки, щоб жити краще.

– Ти писав картину, щоб примусити людей платити податки? 

– Ні. Я сподівався на перемогу, щоб з`їздити в Артек.

Тепер твори. Одинадцятилітня Катерина Кананкова з Борисполя написала зворушливу історію про те, як одного разу вона гуляла з своїм дідом по парку. До діда підійшов його товариш, і вони розговорилися. Про що розмовляли старі друзі? Зрозуміло, про податки. Вже вдома дівчинка запитала у дідуся, що все це означає. «Розумієш, – сказав він, – у кожної людини є Батьківщина, а кожен громадянин... повинен віддавати частину всього заробленого своїй державі. Ця частина заробітку зветься податком». Далі дід чеше внучці про бюджет і про те, куди йдуть податки.

Такі ось тепер теми з`являються в сучасній дитячій літературі. Поетичні роздуми – справжній десерт конкурсу. Так, п`ятнадцятирічна Ганна Лебедєва з Бучі написала вірш «Я і податки» ( російською):

Налоги – это школы и больница.

Налоги – это садик и музей.

Хоть не большая, но «в руке синица».

Не то, что «в небе стая журавлей…

…Налоги были, есть и будут.

Вопрос лишь в том: «Где, сколько и куда?»

И Рузвельта потомки будут помнить

В Америке на долгие года, -

проникливо пише юна поетеса.

Погодьтеся, навіть серце самого Аль Капоне не витримало б цього, вистрибнуло б з грудей і помчало в податкову. (Відомо, що один з найкривавіших мафіозі за всю історію людства був засуджений до 11 років в`язниці за ухилення від сплати податків.)

А ось вірш чотирнадцятирічного Владислава Ілюхіна, котрий став переможцем конкурсу:

Майбутнє – за нами!

Закінчились часи терору,

Часи безжалля та війни.

За чорний слід голодомору

Уже не платимо ціни.

Ми заплатили за розгроми,

А час ракетою летить.

І нам залишилось державі

Лише податки заплатить.

Олімп богів – моя країна,

І ми, мов на міцних стовпах,

Тримаєм неба цвіт єдиний,

Немов Атлант в своїх руках.

Податки будемо платити

Й країні поміч надамо.

Відкриєм дітям світ великий,

Їх обділити не дамо.

Ми збережем лікарні й школи,

Залишимо й по собі слід.

І будем певні, що ніколи

Ми не зазнаємо вже бід.

І це ще не все, дорогі мої. На минулому конкурсі були представлені писанки, зміст малюнків яких також зводиться до заклику платити податки. Правда, нам це диво не представили, оскільки яйця вже передали в ДПАУ. А ще кросворди: «Все, що виготовляє і випускає у сфері споживання господарський об`єкт». По вертикалі, п`ять букв.

Так, у цих дітей велике майбутнє. Державі потрібні «датські» творці. «Датськими» за радянських часів називали різні агітпропівські акції, присвячені тим або іншим датам. Від Дня Радянської армії до свята Великої Жовтневої соціалістичної революції. Головне – заохочувати таланти. За цим діло не стало: церемонія нагородження закінчилася святковим обідом в найближчому «Макдональдсі». 

Антон Зікора

УНІАН в Google News