Чорний бізнес: власники нелегальних шахт Донбасу, рятуючись від перевірок, живцем ховають своїх робітників

Нелегальні шахти на Донбасі є скрізь... Копанки загрожують життю не тільки шахтарів, що там працюють...

Пройшов уже місяць із тих пір, як на нелегальній шахті-копанці в Єнакієво загинуло 6 осіб. Про тему майже було забули, але, на минулому тижні копанки актуалізувалися знову – фільм “Шахта №8” про дітей, які працюють на нелегальних шахтах, був скандально знятий  з показу в конкурсній програмі фестивалю документальних фільмів “Docudays UA”. Самі продюсери фільму несподівано заявили, що фільм є «брехливим» і «містить постановочні сцени».

При цьому, для жителів Донбасу – копанки – це повсякденне і звичне явище. Там уже багатьох років видобувають вугілля кустарним способом, калічаться і гинуть люди. У регіоні в буквальному розумінні йде земля з-під ніг, пересихають колодязі і, звичайно, ламаються людські долі. Тому що копанки – це кримінал, це ризик для здоров'я і життя. Проте, нелегальний шахтарський промисел – один із небагатьох доступних способів вижити і нагодувати сім'ю для тих, у кого немає роботи і шматка хліба. А ще – це вигідне джерело доходів для тих, хто контролює нелегальний видобуток вугілля.

Дешево і нелегально

Вугілля, видобуте в копанках, має низьку собівартість, оскільки власники нелегальних шахт економлять на техніці безпеки, не платять податків і економлять на зарплатах робітникам. Тому коштує таке вугілля дешевше, ніж те, що видобувається легально.

Корисні копалини з копанок мають попит у приватних осіб, місцевих жителів, але, не гребуватимуть таким вугіллям і теплоелектростанції, і навіть... державні шахти! Річ у тому, що для державних шахт першочергове завдання – виконати план із видобутку вугілля, щоб отримати дотації від держави. Різницю між планом і фактом дуже часто покривають якраз за рахунок неврахованого вугілля з копанок.

Держчиновники знають про шахтарські махінації. Автор статті ще в липні  2010 року ставила питання про незаконну закупівлю державними шахтами вугілля, нелегально видобутими в копанках, першому заступникові голови Донецької облдержадміністрації Сергію Дергунову (він і сьогодні обіймає цю посаду).

Він тоді заявив, що ліквідувати всі копанки в області (їх тоді діяло близько двохсот), буде складно тому, що в них зацікавлені деякі державні шахти. Заступник губернатора визнав, що шахти за нижчими цінами купують вугілля, що незаконно видобувається. Але запевнив, що можна налагодити відповідний контроль і припинити можливість закупівлі шахтами нелегального вугілля. Тоді ж була створена робоча група у боротьбі з копанками, куди увійшли представники всіх силових відомств регіону і представники місцевої влади. Ще тоді, в 2010 році Дергунов повідомив, що в регіоні вже виконана певна масштабна робота: «Ми зробили, скажімо так, фотографію поточного дня, визначили всі місця несанкціонованого видобутку корисних копалин, нанесли їх на карту, визначили землекористувача, тобто, склали повну інформацію. Провели роботу з інспекціями, які повинні здійснювати контроль за несанкціонованим видобутком корисних копалини».

«Фотографію дня» зробили, визначили місця нелегального видобутку, пройшло більше півтора року, і… Копанки як і раніше процвітають. І забирають життя людей. Минулого четверга, 29 березня, на сесії Донецької облради виступив із доповіддю начальник Головного управління МВС України в Донецькій області Віктор Дубовик. У доповіді без нелегальних шахт не обійшлося:

- Зараз встановлено, що на території регіону розташовано майже 314 копанок і 23 кар'єри, діяльність яких систематично зупиняється, шляхом руйнування поверхневих будов і вилучення шахтного устаткування. Але, залишаються не ліквідованими безпосередні виробки відкритих копанок, що дає можливість у будь-який час відновити процес видобутку вугілля. А поставити біля кожної копанки міліціонера немає можливості.

Упродовж минулого року порушено 187 плюс 52 кримінальних справ, задокументована діяльність 65 організаторів копанок, зокрема двох директорів державних шахт, які сприяли незаконному видобутку вугілля.

У правопорушників  вилучили тонни незаконно видобутого вугілля, 120 одиниць устаткування для його видобування, фізично ліквідували 420 копанок. До суду направлено 115 кримінальних справ вказаної категорії. Суди винесли ухвали по 80 кримінальним справам, за якими наклали штраф на загальну суму 448 тис. грн. Згідно з вироком суду, підсудному виносять покарання у вигляді штрафу від 6 до 12 тис. грн. без конфіскації устаткування і незаконно видобутої вугільної маси.

Ми бачимо, що, очевидно, незаконний видобуток вугілля організаторам копанки приносить значний матеріальний прибуток, який у десятки разів перевищує діюче покарання. І лише, коли гинуть люди, організаторів копанки затримують.

Смертельні будні нелегальних шахтарів

Треба відзначити – нелегальні шахти на Донбасі є скрізь. Майже в кожному шахтарському селищі, біля кожної покинутої шахти, і навіть у більш-менш великих містах – Сніжному, Торезі, Макіївці, Шахтарську, Харцизьку, Єнакієвому...

Через копанки, ризикуючи здоров'ям, пройшли, у пошуках заробітку, десятки тисяч людей. Багато – в зовсім юному віці. Вчителька Людмила з Тореза розповіла УНІАН про те, як її учні гарували на шахтах-нелегалках:

- У нас в 90-і закрилися шахти, люди опинилися на вулиці без шматка хліба. Закриті шахти не виробили свої вугільні пласти, і, оскільки у нас вугілля виходить дуже близько до поверхні, повсюдно почали з'являтися копанки. Про те, чи працювали діти усередині цих шахт, на видобутку вугілля, я не знаю, але те, що їх використовували, як дешеву робочу силу на поверхні – це достовірний факт. У мене не один учень працював там, діти по 12-13 років, із нашої школи, з неблагополучних сімей, заробляли там собі на хліб.

Думаю, на копанках діти працюють і сьогодні. Як правило, на поверхні вони просівають вугілля. Гірники видобувають усе вугілля підряд - і крупні шматки, і трохи менші, а потім через решето його потрібно просіяти, відсортувати. Решета – це щільні металеві сітки з осередками певного діаметру. Діти беруть лопатки і закидають на ці решета вугілля, по 3-5 тонни за зміну. Це непосильна праця, і для дитини, у якої організм, що не зміцнів, дитяча кісткова система, це дуже шкідливо. А заробляють школярі за зміну від 20 до 40 грн., усе залежить від господаря. Праця, звичайно, не кваліфікована, дуже виснажлива – під дощем, під сонцем, під вітром. Та й зміна може бути і 10 годин, там же все не нормовано – сказав господар, «ось цю купу перелопатити», і працюють діти, а в купі-ж може бути і 5, і 6 тонн вугілля. Крім того, діти працюють буквально в чорному диму, задихаючись від вугільного пилу. У копанках вугільний пил ніхто не зрошує, як у легальних шахтах. Для легенів це дуже згубно.

Людмила, яка все життя прожила в шахтарському містечку, також розповідає, що по місту часто ходять чутки про нещасні випадки на копанках, про серйозні травми, про смерть нелегальних гірників.

- Моя знайома якось підійшла рано вранці  до зупинки, розташованої недалеко від узлісся, де вівся незаконний видобуток вугілля, і побачила сидячого чоловіка в брудному спецодязі, який виявився мертвим. Розумієте, - людини немає, і питань немає, тому що на копанках немає обліку кадрів – кого прибило, кого покалічило. Але, два роки тому був зовсім страшний випадок – робітники трудилися в копанці, і раптом несподівано приїхала перевірка. І власника нелегальної шахти перевіряючі примусили засипати копанку, не знаючи, що під землею є люди. Господар злякався, не сказав про те, що в копанці – робітники, і два Камаза землі в цю шахту висипали.. Був такий випадок, і про нього досі згадують.

Житель Донецька Віталій, який в студентські роки трудився у копанці в Сніжному, упевнений, що власники нелегального видобутку вугілля нині мешкають у Києві. Віталій розповів нам, як працює нелегальний вуглепром:

- Працювати в копанці, звичайно, страшно. Там, за великим рахунком, ніхто і ні за що не відповідає. Раніше в Сніжному, здається, було 11 шахт, а зараз працюють тільки дві. У закритих шахтах ще багато невідпрацьованих запасів вугілля. Наприклад, серед ліквідованих копанок у 2011 році 19% знаходилися на території гірських відведень діючих шахт; 55% - на гірських відведеннях закритих шахт і 25% - на вільних ділянках.

Той, хто хоче відкрити свою копанку, шукає інвестора, готового вкласти в устаткування для цього кустарного виробництва 100 – 150 тис. грн. На кожній, навіть закритій, шахті є маркшейдерські карти вугільних пластів, їх можна купити за певну суму. За цими картами  визначають, де залишилися вільні, невироблені пласти. Ще є незаймані цілики, які залишали під селищами, під житловими будинками – від гріха подалі... А деякі копанки обладнано в лісі, навіть лазні там стоять. Тоді неозброєним оком у лісі видно широку колію – адже вугілля вивозять тоннами.

Визначивши місце майбутніх робіт, наймають професійних вугільників – відкривати копанку.

На копанці зазвичай працюють у три зміни – по 8 годин, або у дві зміни – по 12 годин. У зміні, як правило,  4 людини: два в забої - один рубає, другий за ним кріпить, і періодично вони міняються; третя людина працює біля волокуші і наповнює цю ємкість, яка є коритом з високими бортами, вугіллям; а четвертий – управляє лебідкою. Волокушу наповнюють в основному 450 кг – 500 кг вугіллям і піднімають  лебідкою на поверхню. Таких волокуш за зміну хлопці можуть дати на хорошому пласті до 20 штук.

Виробка ведеться у дуже примітивний спосіб: пласт, що йде навскоси вниз, кріплять лісом, як колись. Іноді він тягнеться на 300 метрів у глибину, іноді – на 100 метрів.

Найважливіші елементи оснащення копанки – електричний дизель із компресором, який нагнітає повітря по пластиковому шлангу, приєднаному до пневматичного відбійного молотка.  І через відбійний же молоток поступає свіже повітря у виробку, адже вентиляції в копанках ніякої немає.

Оплата проводиться за фактом видобутку. За одну тонну платять від 90 до 140 грн, а якщо дуже небезпечні умови роботи (загазованість, крутий пласт) – до 170 грн. За зміну 4 людини  видобувають в середньому 8-10 тонн вугілля. Платять їм не за час, проведений під землею, а тільки за видобуте вугілля, не враховують спуски і можливі поломки устаткування. Максимум за день можна заробити 500 – 600 грн. Дитяча праця теж часто використовується. Коли я підробляв у копанці, хлопці по 14 років працювали у нас.

Там, де криша

На запитання про власників брудного бізнесу, і про тих, хто прикриває тили «чорних» вугільників, жителі багатих на вугілля регіонів запевняють в один голос: «всі вони сидять в кабінетах – у Донецьку, Києві».

В основному, стверджує колишній працівник копанки Віталій, нелегальні шахти працюють там, де є хороша «криша»:

- Якось при мені приїхали перевіряючі, але керівник набрав телефоном когось, і вони виїхали, дізнавшись, що «тут за все вже заплачено». Перевірка просто зрозуміла, хто нас кришує, вибачилась і виїхала. Іноді, коли вугілля закінчується, влаштовують показову ліквідацію копанки, демонстративно засипають її, а потім у іншому місці виходу шару відновлюють виробництво.

«Кришує все у нас прокуратура», - додає співрозмовниця УНІАН Людмила.

Родич одного з шести загиблих в копанці під Єнакієвим 1 березня цього року прямо заявив УНІАН, що власником нещасливої нелегальної шахти є депутат Єнакіївської міськради Царьов. Коли автор цих рядків озвучила це прізвище губернаторові Донецької області Андрію Шишацькому на прес-конференції, він пообіцяв розібратися і повідомив, що один із організаторів цієї єнакіївської копанки «перебуває в бігах».

Сто бід – одна копанка.

Копанки загрожують життю не тільки нелегальних шахтарів, що працюють там. Річ у тому, що, облаштовуючи нелегальну шахту, її «власники» і працівники не звертають уваги на «деталі» типу рельєфу місцевості, її забудову або захист навколишнього середовища. Екологи попереджають: без належного нагляду, нелегальні кар'єри і шахти в землі неминуче заповнюються грунтовими водами. І копанки, що впритул підступають до житлових будинків, здатні не тільки затопити шахтарські селища, але і викликати зрушення грунту, зруйнувавши зведені над шахтами споруди.

А ще з розломів вугільних пластів виділяється метан, роблячи свій внесок у руйнування озонового шару і глобального потеплення... Але, хто над цим задумається серйозно?..

Олена Колгушева, Донецьк

УНІАН в Google News