У себе на батьківщині я скажу: в Україні я бачив реальні прояви молодої демократії

Американський полковник Білл Блек,  керівник військового інженерно-будівельного підрозділу резервістів, напередодні від”їзду з Криму похвалив місцеву їжу і українську демократію...

Полковник Білл Блек – керівник не дуже бойового (в прямому розумінні), але все ж військового інженерно-будівельного підрозділу резервістів, напередодні від”їзду з Криму похвалив місцеву їжу і українську демократію

- Як ви почувалися у Феодосії?

- Нам тут створили найкращі умови, які тільки можна уявити. Ми ні в чому не мали недостатку. Але нас непокоїть те, що ми не змогли зайнятися справою, заради якої прибули.

- Вам вдалося вийти в саме місто?

-Я тут вже втретє, й мав таку нагоду. Щоправда, не в останні 10 днів. Дуже гарне місто, привітні люди, є цікаві місця. Тому шкода, що зараз не маю такої можливості.

-Як ставилися до вас місцеві, чи правда, що виникали якісь конфлікти, які закінчувалися госпіталізацією ваших підлеглих?

-  Наскільки мені відомо, жодних конфліктів не було. Тим більше, що у нашому підрозділі є медики, які б мені обов”язково доповіли.

- Чим ви займалися протягом цих двох тижнів?

 - Ми підтримували свою фізичну форму, грали у фізичні ігри. Читали книжки, дивились кіно. Намагалися не показуватися назовні, аби не було ескалації напружень.

- Чи дивилися телебачення й що думаєте про те, що про вас говорять?

 - Показують, звісно, по-різному. Одні – більш об”єктивно, інші – менш. Думаю, це погано для українського народу. Негативне висвітлення сприяють протестам, які блокували нас тут. Заважали розпочати нашу роботу, або, принаймні, покращити футбольне поле в місті, наприклад. А крім того -  просто залишити у місцевому бюджеті наші особисті гроші. Можу навести приклад: якщо вийдете з головних воріт санаторію, зайдіть у магазин, що навпроти. Запитайте продавця, що вона думає про американців. За 4 дні нашого перебування тут магазин заробив більше, ніж за 6 місяців роботи. Я особисто знаходжуся тут з 23 травня. Я заробляю непогано. Але тепер, не маючи можливості вийти у місто, я не можу витратити свої гроші.

Крім того, ми повинні були закупити тут чимало будівельних матеріалів: цемент, цвяхи, інструменти тощо. Для цього передбачено в бюджеті юлизько 100-150 тисяч доларів. Ми вже мали зустріч з місцевими постачальниками для проведення тендеру. Але розпочалися акції протесту, й ми мусили перервати цей процес.

Повертаючись до суті вашого питання, повторюся: мені шкода українців, які не отримують прибутку від нашого перебування тут.

- Як вас тут харчували?

- Мені навіть доводиться пропускати один із прийомів їжі, оскільки я не хочу погладшати. Харчують тут чудово. Крім того, оскільки я вегетаріанець,  для мене спеціально вигадують вегетаріанські страви.

- Звідки ви родом і чим займаєтеся на батьківщині?

Я із Хьюстона, Техас. В цивільному житті я є власником консалтингової бізнес-групи. Займаюся консалтингом у сфері логістики для Міністерства оборони США та американських вузів.

- Що розкажете своїм рідним, коли повернетеся?

 - Зможу сказати рідним, що набув тут досвіду і мав можливості, які відкриваються дуже небагатьом американцям. А саме: мені пощастило побувати в країні, де починає зростати молода демократія, і я бачив реальні прояви цієї демократії. Тому що хіба могли б ці люди так протестувати, скажімо, 30 років тому? Протести – це добре, це свідчить про наявність свободи. Приємно було це тут побачити.

Розмовляв Дмитро Стаховський