Удар стихії: як Захід пережив аномально сніжний початок весни

Хроніка подій 15 – 16 березня на Західній Україні може слугувати добрим взірцем зведень з лінії фронту, на жаль, не без втрат та потерпілих.

У Львові люди вистрибували з вікон під’їздів, аби дістатися на роботу

Негода, про яку за кілька днів попереджали мешканців Західної України, увірвалася в місто 15 березня на світанку, коли ще всі спали. На ранок Львовом пройшла така хурделиця, що перші мешканці львівських багатоповерхівок, які намагалися вийти з під’їздів, зауважили, що двері назовні не відчиняються, бо їх замело.

Не всі львів’яни „спецнази” проходили, але вправно вистрибнути з вікон сходових кліток другого поверху у снігові кучугури можуть і старі, й малі. У такий спосіб потрапляли на вулицю жителі багатоповерхівок, які поспішали рано-вранці з дітьми до шкіл та садочків, плекаючи сподівання й самим дістатися на роботу.

 

З 8-ї години ранку у місті піднялася вже справжня снігова буря і не лише проїхати, а й пройти стало важко, бо на тротуарах сніг сягав вже більше півметра. З 9-ї ранку надійшло перше повідомлення про те, що із завалених снігом рейок почали сходити трамваї.

Близько 10-ї години почали зупинятися тролейбуси, штанги яких злітали з обледенілих дротів, утворюючи кількакілометрові тролейбусні пробки. Міська влада оголосила мешканцям, що від трамваїв та тролейбусів у даному випадку більше шкоди, аніж користі (зупиняються і перекривають рух) і увесь електротранспорт на дві доби стягнули в депо.

 

Ближче до середини дня за електротранспортом почали здавати позиції і маршрутки. Буксуючи в кучугурах снігу, автобуси ламалися і сходили з доріг, а ті, які ще кволо намагалися пересуватися, були у буквальному розумінні „доламані” натовпом, який намагався дістатися хоч кудись. За даними львівських перевізників, упродовж 15 – 16 березня пасажири поламали двері у 18 маршрутних таксі.

Про приватні легковики й говорити годі: вранці більшість  автовласників не змогли «осідлати» своїх похованих під снігом залізних коней. Щасливі ж власники гаражів, які все-таки наважилися виїхати на міські вулиці, згодом кидали автівки на дорогах, не маючи змоги подолати снігові замети. Де-не-де по порожніх трамвайних коліях гасали джипи, власники яких гордовито споглядали, як перехожі пірнають у кучугури подалі від  «всюдиходів».

В обід Львів став майже повністю пішохідним містом: транспорт зупинився. Проїжджими частинами – бо по тротуарах годі було пройти – потяглися сотні львів’ян.

 

Люди масово спізнювалися на роботу, по місту поповзли чутки, що в автомобільному «корку» пограбували інкасаторську машину. Залізничні поїзди вирушали напівпорожніми через спізнення великої кількості пасажирів на вокзал. Стихія далася взнаки і тим, хто засів по домівках: на кількох вулицях в багатоповерхівках зникло світло, а аварійні бригади ніяк не могли дістатися до застряглих у ліфтах.

У магазинах почали скупчуватися черги. Паніки та ажіотажу на мило та сірники не спостерігалося, однак до 15:00 хліб з полиць магазинів і вуличних кіосків розмели вщент.

Світло у Львові досить швидко відновили, натомість 7 десятків сіл у районах області завмерли у темряві, електрику селянам відновлювали майже три доби. А ще сніг відрізав від транспортного сполучення близько сотні сіл, до кількох десятків з них у Бродовському районі і до цього часу не відновлено проїзд.

Десь о 16:00 школярів і дітлахів з дитсадочків завбачливо почали відправляти додому, але не всі тати-мами змогли дістатися до садочків навіть завидна, бо пересуватися, долаючи півметрові снігові замети, доводилося пішки.

З настанням сутінків у Львові можна було спостерігати незвичну для міста картину: тисячі людей йдуть вулицями міста, десь голосно лунає сміх, молодь перекидається сніжками, хтось падає у замет, підслизнувшись на слизькій бруківці – «діда мороза» витягують натовпом зі снігу. Людно на вулицях було до глибокої ночі.

Попри бездіяльність комунальників, зрив особистих планів, запізнень, буксування у заторах, промокле взуття та одяг – люди виглядали щасливими. Тисячі львів’ян волею обставин пліч-о-пліч крокували додому, у кав’ярнях та піцеріях, що перетворилися на своєрідні проміжні пункти обігріву, можна було зустріти старого друга чи давню подругу, з якими не бачились вже кільканадцять років...

 

Кореспондент УНІАН у Львові спостерігала, як двоє ошатно вбраних «мажорів» вийшли з приміщення ресторану перекурити, і, зауваживши, як борсається на обледенілому підйомі по вулиці Степана Бандери миршавенька «Славута» із стареньким дідком за кермом,  підтягнули брюки, по коліна снігом підійшли до автівки, випхали її з крижаної пастки і, навіть не очікуючи на дідове «дякую», пішли, мокрі до пояса, назад до ресторану. А дід-водій, приспустивши бокове скло, вигукував їм услід: «Божі люди, дякую вам!»...

***

За підрахунками Львівської міськради, сніг у Львові йшов безперервно 30 годин. Крижаною брилою, яка впала з даху будинку, було травмовано перехожого. Рятувальники по декілька кілометрів на руках несли заметами породіль до карет швидких, а також „виловлювали” у снігових кучугурах «пінгвінів» – пияків, які мали всі шанси замерзнути, якби  не рятувальники. Тепер Львів готується до бурулькопаду з дахів і повені – коли почне танути нанесений заметіллю сніг.

Тернопіль випробування снігопадом провалив вдруге

У Тернополі місцева влада активізувалась ще до початку негоди, повідомивши на сайті мерії, що насувається аномальний циклон і сильні снігопади. При цьому жителів міста запевняли, що комунальні служби міста до погіршення погодних умов цілком готові і працюватимуть в посиленому режимі.

На скільки «готові» комунальники, можна було побачити уже вранці 15 березня – на зупинках громадського транспорту скупчилася силенна маса людей, які не могли дістатися на роботу чи навчання, оскільки громадський транспорт фактично паралізувало. Багатьом  маршруткам та тролейбусам не вдавалося осилити ще непосипані вранці підйоми, транспорт скупчувався в заторах, при цьому було заблоковано вузький міст, який з’єднує центр міста із масивом Східний і яким курсує половина міського громадського транспорту.

Під вечір заступник мера Владислав Стемковський колапс громадського транспорту пояснив тим, що габаритна очисна техніка не могла проїхати в місцях скупчення транспорту, проблем додали аварія на електромережах, внаслідок чого були знеструмлені тролейбусні лінії, а також ДТП на ще одній вузькій магістральній вулиці, яка з’єднує Сонячний масив із Центром.

Втім, вранці люди про це ще не знали, тож на адресу «господарників» звучали далеко не поетичні рядки. Ті тернополяни, які з безвиході замовляли таксі, після завершення поїздки змушені були викласти вдвічі більшу від звичного суму. І мова не про нахабність таксистів: через масові затори багато ділянок доводилось або об’їжджати, або ж тривалий час просто стояти на заблокованих дорогах.

Тим часом з автовокзалу відмінили усі внутрішньообласні автобусні рейси, тож жителям сіл, аби повернутися з Тернополя додому, доводилось шукати поодинокі «попутки» або проситися на маршрути міжобласного сполучення. Зате вдячності від таких пасажирів потім не було меж, люди ледь не розціловували водіїв, завдяки яким у хуртовину, якщо і не дісталися до власного села, то хоч істотно наблизилися до нього.

Розважило повідомлення всеукраїнських ЗМІ про те, що через погіршення погодних умов на ряду з аеропортами інших міст припинив роботу і Тернопільський. Насправді аеропорт Тернополя простоює роками і є гнітючою демонстрацією реальної відповідальності різних політичних сил, які, перед тим, як з’явитися в міській та обласній раді, обіцяли відновити його роботу.

А загалом тернополяни значно спокійніше сприйняли снігопад та зумовлені ним незручності, ніж жителі сусіднього ж Львова: оскільки вже мали грудневий досвід. Тоді місцева влада теж виявилась цілком неготовою до приходу зими і частково люди навчилися вже самостійно ліквідовувати наслідки снігопадів – беручи лопати в руки чи замовляючи тракторці. За розчищену трактором вулицю в приватному секторі з будинку, де є автомобіль, цього разу збирали по 20 грн, без автомобіля – 10 грн.

Загалом тернополяни починають усвідомлювати, що у разі появи труднощів годі розраховувати на істотну допомогу влади. І, власне, можна лише радіти, що снігопад тривав менше доби, в іншому разі «готовність» місцевої комуналки стала б черговим анекдотом на кшталт всюдисущих «покращень».

На Волині підприємства скорочували робочий день, аби люди могли дістатися додому

В Луцьку станом на 8-9 годину першого дня снігу громадський транспорт ще їздив, проте переповнені маршрутки ходили повільно і, на маршрути вийшли не всі.

Приміром, кореспондент УНІАН, який добирався з передмістя в інший кінець Луцька, вийшовши з дому о 6.30 ранку, лише близько 10-ї години дістався пункту призначення. У звичайний час, маршрутки в тому напрямку ходять кожні 15 хвилин, тобто, можна дістатися до роботи протягом години, але аж ніяк не більше трьох – як негожими днями…

Через мокрий сніг, який налипав на лінії електропередач, десь з обідньої пори рух тролейбусів в Луцьку було повністю призупинено. Деякі маршрутки також перестали доїжджати до кінцевих точок, відтак, люди, яким треба було добратися у віддалені мікрорайони, мусіли пішки йти до зупинок, де ще ходив громадський транспорт. Таксі практично неможливо було викликати. Мало на дорогах було й приватних авто, а всі паркінги в центральній частині міста була вщент заповнені.

Загалом рух транспорту не був повністю паралізованим, але серед людей була помітна свого роду паніка: мовляв, тролейбуси уже стали, маршрутки ходитимуть лише до 18:00, продуктів довозу в магазини не буде… Тому, на багатьох підприємствах, які працюють до 18.00 години, робочий день для працівників скоротили на годину, щоб люди могли добратися додому.

Ажіотаж був відчутним і в супермаркетах міста. Зокрема, станом на 17:30 у багатьох з них люди розібрали практично весь хліб, розгрібали також хлібобулочні вироби та молочні продукти.

Що ж до реакції і дій влади, то на офіційному сайті ще за день з’явилось повідомлення про те, що чекають на велику кількість опадів у вигляді мокрого снігу. Міський голова Микола Романюк звернувся до власників транспортних засобів з проханням не залишати свої автомобілі у нічний час на проїжджій частині вулиць міста, аби спеціалізована техніка могла безперешкодно очищати дороги від снігу. Проте, на ранок частково розчищеними були лише основні автошляхи міста, віддалені ж вулиці і дворові території були практично непроїзними.

Зважаючи на непогоду, управління освіти і науки облдержадміністрації 15 березня рекомендувало відмінити заняття в навчальних закладах на період 16-18 березня, та – залежно від погодних умов – протягом наступних днів. А усі обласні масові заходи, проведення яких було заплановано на вихідні, перенесли на інші дні. Проте, в суботу-неділю, хоч і утримувалась морозна погода, уже не сніжило, тому діти з початку тижня планово пішли на навчання.

Закарпаття: морози найстрашніші після повеней

На Закарпаття морози прийшли одразу після певного підвищення рівнів води у річках. На щастя, цього разу велика вода практично оминула область, підтопила всього з десяток дворогосподарств. Добре, що не підмокли будівлі, бо, якби на перезволожені стіни вдарив би мороз – руйнувань не вдалося б уникнути.

 

Одразу з першими снігопадами уже 14 березня на дороги Закарпаття вийшла вся важка рятувальна техніка. В основному чергували на перевалах, що з’єднують Закарпаття з Львівською областю – на Латірському та Абранському перевалах Воловецького району. Допомога знадобилася багатьом. Так, за даними управління ДСНС України у Закарпатській області, лише впродовж 14-15 березня на автошляху міжнародного значення «Київ-Чоп» довелося відбуксирувати 72 вантажні автомобілі. Складною виявилася ситуація й на об’їзній дорозі Ужгорода, власне, на під’їзді до міжнародного контрольно-пропускного пункту «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні (дорога має різкий підйом та спуск) – тут довелося буксирувати 12 багатотонників. «Загалом тільки за період з 10 по 18 березня для забезпечення проїзду та для попередження зупинки руху транспорту на автодорогах області підрозділами ДСНС було надано допомогу в буксируванні 210 автомобілям», - повідомила речниця управління Наталія Батир.

15 березня на Закарпатті тривали хуртовини та снігопади. Через погіршення погодних умов, що супроводжувалися сильними поривами вітру, без електропостачання опинилися 16 населених пунктів.

Попри всі попередження рятувальників, попри негоду та снігопади, вкрай складні погодні умови та попри трагедії під сніговими лавинами, в Закарпатті цієї зими  двоє туристів все ж таки пішли в гори. Повідомлення про це рятувальники отримали надвечір 17 березня. З’ясувалося – двоє киян заблукали під час спуску на лижах з гори Стіг (полонина Драгобрат) Рахівського району. За три години туристів знайшли, стан здоров’я їх був задовільним.

Того ж дня надійшло повідомлення і про першу жертву негоди. Прикордонники Чопського загону неподалік від лінії державного кордону з Словацькою Республікою у Перечинському районі Закарпаття виявили трьох нелегалів. Мігрантів, вихідців із Шрі-Ланки, доставили до відділу прикордонної служби, коли раптом стан одного із затриманих різко погіршився. Незважаючи на надання медичної допомоги, чоловік помер. Лікарі встановили попередню причину смерті – переохолодження…

Ксенія Нестеренко, Андрій Вацик, Оксана Вашкевич, Наталя Петерварі

УНІАН в Google News