Україна наздогнала Італію... за рівнем тіньової економіки

У Держкомстату є свій "фірмовий" магазин...17-20% тіньової економіки уже є в офіційній цифрі - Мінекономіки каже, що вона більша... Інтерв`ю з першим заступником голови Держкомстату Вадимом Піщейком

Перший заступник голови Держкомстату Вадим Піщейко в інтерв’ю УНІАН розповів про платні статистичні замовлення, тіньовий сектор економіки і поділився найбільш ефективним способом підрахунку мешканців столиці

СТАТИСТИКУ МОЖНА КУПИТИ В МАГАЗИНІ ДЕРЖКОМСТАТУ

“Статистика знає все. Від статистики нікуди не сховаєшся. Але одного вона не знає - скільки в СРСР стільців”,  - писали Ільф і Петров у своєму видатному романі. А чого не знає українська статистика і що взагалі може стати об’єктом статистичного дослідження?

Статистика не знає того, про що немає звітності. Статистика не може сама по собі придумати якісь цифри. На щастя чи на жаль (але я думаю, що все таки на щастя), ми вже пішли від радянської статистики, яка враховувала дійсно все до останнього гвіздка. Тепер такої потреби немає. Економіка ринкова. І неможливо врахувати все. Але важливо врахувати певні напрямки, тенденції, орієнтири. Статистика дає саме орієнтири – матеріал для аналізу. Саме на статистиці, по суті, ґрунтується весь економічний аналіз.

Яка схема отримання і розповсюдження статистичної інформації?

Є певна низка статистичних форм, які ми роздаємо респондентам, які звітують. Потім ці форми обробляються в регіонах і надходять в Київ.

Також у нас є план своєї роботи, згідно якого ми статистику оприлюднюємо, розповсюджуємо. До речі, щомісячно цей план ми вивішуємо на нашому веб-сайті, і будь-яка людина, яка має доступ до Інтернету, може подивитися, якого числа з’явиться певна статистика на нашій веб-сторінці. Деякі статистичні дані публікується в наших збірниках. Це є вже платна статистика. У нас є магазин і будь-яка людина може прийти і купити статистику, яка їй потрібна. Але основна статистика все таки безкоштовна. Також щомісячно “Урядовий кур’єр” публікує нашу доповідь про економічне становище України.

А якщо звичайний громадянин України потребує певних даних, наприклад, за 1995 р., як він може їх отримати?

Він може написати нам листа, і якщо ці дані існують, він може до нас прийти і просто виписати їх з наших архівів.

Ви надаєте ці послуги безкоштовно?

По-різному. Якщо вони не потребують додаткових зусиль, то це безкоштовно. А якщо це потребує якихось зусиль з нашого боку – то це вже є послуга, яка щось вартує.

Зазвичай, суспільство з недовірою ставиться до статистичних даних. Наскільки ж вони достовірні і як це підтверджується?

В будь-якій країні світу суспільство з недовірою ставиться до будь-яких цифр, до будь-якої статистики. Це, мабуть, у людини вже в підсвідомості. Будь-який експерт, економіст, аналітик шляхом певних перевірок може дуже легко виявити помилки, якщо вони трапляються. Будь-яка цифра може зіставлятися з іншими цифрами. Наприклад, валовий внутрішній продукт розраховується трьома методами і всі три мають дати однаковий результат.

ЗА РІВНЕМ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ МИ МОЖЕМО ПОРІВНЯТИСЯ З ІТАЛІЄЮ

Чи враховує статистика тіньовий сектор економіки і як це впливає на результати?

Тіньовий сектор – поняття дуже широке. До тіньового сектору відноситься так звана “чорна економіка” – це наркотики, кримінал, проституція, і так звана “сіра економіка”, яка діє практично в межах закону, але будь-якими способами уникає оподаткувань. І ми намагаємося перш за все врахувати цю “сіру статистику”, бо “чорна статистика” вона є кримінальна, поза законом і врахувати її дуже важко. А “сіру статистику” ми намагаємося врахувати в наших розрахунках за рахунок різних способів. Тому десь 17-20% тіньової економіки уже є в нашій офіційній цифрі, яку ми публікуємо за підсумками кварталу або року у ВВП. Яка ця цифра насправді? Міністерство економіки каже, що вона більша. У них є своя методика. Але точну цю цифру вам сьогодні ніхто у світі не скаже. В різних країнах ця цифра коливається в різних межах. Найбільша вона в Росії. Серед країн Європи – в Італії. Ми практично можемо порівнятися з Італією за рівнем тіньової економіки.

Чи існує закрита статистична інформація і хто має доступ до неї?

Єдина інформація, яка є певною мірою закритою, - це інформація, яка стосується військової галузі: виробництва, експорту, імпорту. Це загальносвітова практика – інформація, яка стосується оборонної сфери, є закритою. У нас в комітеті є певна кількість людей, яка має доступ до цієї інформації. І ми розповсюджуємо її, знову ж таки, серед тих організацій, які мають доступ до цієї інформації. Решта статистики є відкритою.

А чи є якісь табу на проведення статистичних досліджень, заборонені для статистики сфери?

Статистика згідно закону може мати доступ до будь-якої інформації. Для нас нема табу.

ПОРАХУВАТИ КИЯН МОЖНА ЛИШЕ У ТРАНСПОРТІ

Існує практика, коли звичайні громадяни співпрацюють з держкомстатом і ведуть постійні записи своїх витрат. Розкажіть про особливості такої співпраці.

У нас є обстеження умов життя домогосподарств. В ньому беруть участь більше 10 тисяч сімей. Цю вибірку ми розповсюджуємо потім на все населення. До неї обов’язково потрапляють репрезентативні групи: кількість сімей з певною кількістю дітей, кількість сімей, в яких є певна кількість працюючих, пенсіонерів і т.д. Кожного року ця вибірка визначається на рік. Потім в кожному регіоні представники зі статистики приходять до цих сімей і пропонують їм взяти участь у цьому опитуванні. Платиться невелика кількість грошей і сім’я щоквартально розповідає про свої доходи, витрати, про свою структуру споживання. Кожен рік іде ротація. Але ці сім’ї обов’язково презентують все населення України. 

Кількість киян зараз намагаються вираховувати по-різному: за кількістю спожитих літрів води, з’їдених буханок хліба або пачках солі. Який з цих способів підрахунку є найбільш точний і які існують інші способи підрахунку мешканців?

Найефективніший спосіб – це, звичайно, перепис населення. Але перепис – це дуже дорога річ. Ми нещодавно проводили всеукраїнський перепис  - це дуже дорого обійшлося для бюджету. Але, звичайно, якісь оцінки треба робити, особливо для міст, куди іде міграція, для того, щоб правильно розподіляти бюджетні субсидії і дотації. Ми вже в цьому році йдемо назустріч Київській адміністрації і намагаємось якось оцінити кількість людей, яка може бути в Києві, оцінити хоча б маятникову міграцію - кількість людей, які щоденно приїжджають до Києва і від’їжджають. Це можна вирахувати по транспорту. Більше джерел немає – ні по літрах води, ні по хлібинах це рахувати неможливо.

Розмовляла Анна Ященко

УНІАН в Google News