Металурги входять в зону високої напруги

На Новий рік загострилися тертя між Запоріжсталлю та Інгулецьким ГЗК. За участю міністерства «пожежу» погасили... 2007 рік був кращим за останні 12 років... Інтерв`ю з заступником міністра промислової політики

Весь минулий рік вітчизняних металургів переслідували сировинні проблеми. Коксохімічні підприємства не могли забезпечити необхідну кількість коксу – палива, яке потрібне для виробництва чавуну і стали. Не завжди в необхідних обсягах, а головне за прийнятною ціною, одержували сталевари залізорудну сировину. Періодично виникали конфлікти між постачальниками сировини і металловиробниками, які належать до різних фінансово-промислових груп. Проте українські метпідприємства продовжували збільшувати виплавку стали і активно реалізовували свою продукцію на зовнішньому і внутрішньому ринках. З настанням нового року, сировинні проблеми в металургії тільки загострилися.

Свою думку щодо перспектив і проблем українського гірничо-металургійного комплексу (ГМК) в поточному році в інтерв`ю УНІАН висловив заступник міністра промислової політики України Сергій Грищенко.

Сергію Георгійовичу, як Ви оцінюєте ситуацію, що склалася в українському ГМК за підсумками 2007 року?

Минулий 2007 рік був, безумовно, кращим останніх дванадцяти років роботи галузі. Це стосується, перш за все, обсягів виробництва основних видів металургійної продукції. Видобуток залізняку склав 77,4 млн. тонн (106% по відношенню до 2006 року), виробництво коксу – 20,1 млн. тонн (105%), чавуну – 35,6 млн. (108%), сталі – 42,8 млн. тонн (105%), прокату загального – 37,9 млн. (105%), прокату готового – 36,2 млн. тонн (105%).

Зросли не тільки виробничі – «екстенсивні» – показники, а й інвестиції в оновлення і розвиток виробничих фондів. Минулого року з розрахунку на 1 тонну сталі інвестиції перевищили 31 долар, тоді як раніше вони були на рівні 10–15 дол. і лише з 2005 року перевищили 25 дол., вийшовши на середньоєвропейський рівень. За три квартали рентабельність металургійних підприємств в цілому була на рівні 18,09% проти 14,09% за відповідний період 2006 року.

Яке зростання виробництва українського ГМК можна прогнозувати цього року?

Існують різні прогнози виробництва металургійної продукції на 2008 рік. Зручніше оперувати очікуваним обсягом виплавки стали: знаючи цей показник, легко розрахувати потребу в чавуні, а отже – в руді, коксі, феросплавах, металобрухті, а також визначити вихід готового прокату. Наші розрахунки показують, що треба планувати виробництво сталі в 44,5 млн. тонн (зростання до 2007 року – на 3,9%). Ця цифра цілком забезпечується постачаннями необхідних сировинних ресурсів. Але, якщо ситуація із забезпеченням сировиною спроститься, то, за розрахунками «Металургпрому», обсяг виробництва сталі може зрости до 46 млн. тонн. Ця цифра є підсумковою за попередніми заявками металургійних підприємств.

Рік, що почався, обіцяє бути напруженим з ряду позицій і, перш за все, із залізняку. Адже ми вже давно є частиною загальносвітового ринку, і прогнози на 2008 рік щодо залізорудної сировині (ЗРС) тут невтішні. Буде, а точніше вже є, дефіцит руді, неминуче її подорожчання, питання тільки – наскільки? Металургійний світ в очікуванні укладення угоди між китайськими споживачами ЗРС і трьома китами світових добувних компаній в Австралії та Бразилії. Та й у нас на Новий рік загострилися тертя між постійними партнерами – комбінатом «Запоріжсталь» і Інгулецьким ГЗК. На щастя, за участю міністерства «пожежу» цього разу погасили, не давши їй розгорітися.

Як, на вашу думку, вирішуватиметься питання з забезпеченням українських металургійних підприємств ЗРС, коксом і металобрухтом?

Про ситуацію з ЗРС я вже сказав. Щодо коксу проблема не в потужностях коксохімічних підприємств, а в їх забезпеченні відповідною шихтою для коксування. Відомою є ситуація на шахті імені Засядька, виникли минулого року проблеми на російських вугледобувних підприємствах – все це ускладнює ситуацію з коксом.

Про металобрухт... Уже є розрахунковий прогнозний баланс металобрухту на 2008 рік. Для виплавки 44,5 млн. тонн сталі буде потрібно 14,1 млн. тонн металобрухту, зокрема 7,3 млн. – лому, поставленого метзаводам підприємствами втормету. Останні, за розрахунками Асоціації «Укрвтормет», намічають заготовити близько 8 млн. тонн металобрухту. Таким чином, близько 0,7 млн. тонн можуть бути експортовані – це приблизно рівень 2005–2006 років.

Чи буде 2008 року зростати внутрішньоукраїнський ринок металопрокату?

Спочатку кілька слів про внутрішній ринок у 2007 році... Повної статистики ще немає, але хотів би зазначити, що експорт всіх видів прокату минулого року (включно із заготовкою) становив 28,214 млн. тонн проти 28,409 млн. тонн в 2006-му, тобто скоротився на 0,7%. Іншими словами, весь зазначений приріст виробництва «розмістився» минулого року на внутрішньому ринку. За попередніми даними, внутрішнє споживання українського металопрокату (роблю акцент на слові «українського») зросло майже в 1,3 раза. У 2007-му частка постачань українського металопрокату на внутрішній ринок становила 25,6% проти 21,3% в 2006 році. Насправді, внутрішнє споживання зросло ще більше за рахунок імпорту. Повної статистики імпортних постачань також ще немає, але, за прогнозами, в 2007 році до України було імпортовано 1,9 млн. тонн металопродукції (у 2006 році – 1,5 млн.). Хочу сподіватися, що тенденція зростання внутрішнього ринку металопродукції збережеться і цього року. Підставою для оптимістичних прогнозів тут є серйозні плани розвитку металоспоживчих галузей (будівельної індустрії, транспорту та ін.), а також наші власні плани технічного переозброєння і модернізації, що робить металургію не тільки виробником, а й найбільшим споживачем своєї продукції.

Як позначиться на українському ГМК покупка “Євраз Груп» українських підприємств і чи можна чекати цього року приходу інших зарубіжних інвесторів в український ГМК? Як, у свою чергу, вплине на український і світовий ринок металу придбання групою «Приват» гірничодобувної компанії в Австралії?

Я не думаю, що поява «Євраз Груп» серед власників українських підприємств істотно позначиться на роботі ГМК. Є певні правила гри, і їх треба дотримуватися, незалежно від того, хто є власниками підприємств. Краще за все, на мій погляд, це демонструє компанія «Арселор Міттал Кривий Ріг», до якої, як показали численні перевірки в 2006–2007 роках, практично немає серйозних претензій в частині виконання умов договору купівлі – продажу комбінату «Криворіжсталь». Що стосується приходу інших інвесторів, то в епоху глобалізації в цьому немає нічого дивного. Пригадайте моє інтерв`ю УНІАН у вересні 2007 року щодо продажу «ІСТІЛ», дружні спростування цього і порівняйте буквально з вчорашньою інформацією в ЗМІ, де про цей продаж ідеться як про факт, що відбувся.

Що до «Привату»... Відбувається формування нової найпотужнішої світової компанії, спеціалізованої у феросплавному бізнесі, точніше – у виробництві марганцевих сплавів, де велику роль має забезпеченість сировинними ресурсами. Якщо взяти наші українські марганцеві ГЗК і феросплавні заводи, додати Зестафонський завод феросплавів і Чиатурську копальню, а також останні австралійські придбання цієї компанії, то, за експертними оцінками, «Приват» сьогодні контролює близько 30% відповідного сегменту світового ринку. Думаю, масштаб роботи «Привату» в цій галузі вже дозволяє ставити його цілком на рівних з найбільшими компаніями – тими, які визначають «правила гри», а не просто працюють за ними.

Марганцевий ринок весь минулий рік лихоманило, головним чином, через збільшені апетити китайських споживачів. Аналіз ситуації тут виходить за рамки цього інтерв`ю, скажу тільки, що зростання цін на цю продукцію, зважаючи на дефіцитність в 2008 році, є неминучою, як, до речі, і на залізорудну продукцію.

Які, на Ваш погляд, найбільш перспективні напрями для розвитку українського ГМК в 2008 році?

Завдання номер один – оновлення виробничих фондів, зношення яких, як уже неодноразово зазначалося, в ГМК України становить близько 70%. Але при цьому передбачається реалізувати найсучасніші технологічні схеми, що забезпечують зниження енергетичних витрат, сировинних матеріалів, витрат живої праці. Тим самим автоматично водночас вирішується завдання номер два – підвищення конкурентоспроможності української металопродукції, а отже – збереження за галуззю ринків збуту, що склалися донині. Завдання номер три – максимальний розвиток внутрішнього ринку. Боротися із збільшеним імпортом можна і потрібно не шляхом захисних заходів, що в умовах членства у СОТ стане неможливим, а шляхом випуску нового сучасного виду прокату – із спеціальних сталей і сплавів, плоского прокату з покриттям, автомобільного листа, різних профілів, словом, всього того, чого потребують українські споживачі і що буде запитане ринком.

До найбільш значущих проектів, безумовно, належить широкомасштабна реконструкція Алчевського меткомбінату. Це підприємство, по суті, народжується наново. Амбітні плани мають власники «Криворіжсталі». Йдеться не тільки про нарощування обсягів видобутку сировини гірничим виробництвом комбінату, а й про створення на підприємстві принципово нових потужностей з випуску сучасних видів плоского прокату. У 2008 році буде продовжена реалізація проектів будівництва мініметалургійних підприємств – Білоцерківського електросталепрокатного заводу і «Дніпросталі» в Дніпропетровську. І звичайно, найважливіше галузеве завдання – реактивація робіт на Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті окислених руд. Сподіваюся, що 2008 року буде поставлена крапка у виборі організаційних форм завершення будівництва цього міжнародного довгобуду.

Розмовляв Петро Черних

УНІАН в Google News