Безпечна школа: чи можливе офлайн-навчання в умовах війни

"Довго вагалася, але записала дитину на новий навчальний рік до польської/французької/німецької школи…", - соцмережі заповнені такими дописами жінок, які змушені були на початку весни тікати від війни за кордон. Навіть ті, кому є, куди повертатися, не поспішають. І одна з головних причин - наскільки дітям буде безпечно в закладах освіти.

• Готовність до очного навчання
• Якісні укриття як гарантія офлайн-навчання
• Очна школа лише для першачків
• Батьківські страхи не безпідставні

Чим ближче 1 вересня, тим частіша і гарячіша суперечка: онлайн чи офлайн? У соцмережах можна прочитати типові аргументи "за" та "проти". Хтось пише: "Тобто, коли коронавірус, то сидіть вдома! А як війна - швидко до навчання?", в інших аргумент: "Якщо бахне, а дитина вдома сама? Наслідки баху якось зменшаться?". Батькам не позаздриш, прорахувати всі ризики просто неможливо.

Готовність до очного навчання

Після усіх звірств, які чинять в Україні росіяни, немає сумнівів, що окупанти готові на все, щоб залякати населення. Історія знищення маріупольського драмтеатру, перед яким лише сліпий не побачив би надпис "ДІТИ" – краща ілюстрація ставлення окупантів до маленьких українців. Ба більше, звітуючи про обстріли "виключно об’єктів військової інфраструктури", росіяни вже пошкодили в Україні своїми ракетами близько 2 тисяч закладів освіти, 182 з них повністю зруйнували.

Проте, поки батьки вагаються, урядовці обережно готуються до початку навчального року. В МОН зазначають, що очне навчання впроваджуватимуть лише за згоди з обласними та Київською військовими адміністраціями.

За словами міністра освіти та науки Сергія Шкарлета, в умовах воєнного стану очну форму навчання в закладах освіти відновлять лише за умови наявності бомбосховищ. Ті освітні заклади, які повернуться до навчання офлайн, матимуть "паспорт безпеки". А батьків та дітей проінформують про деталі організації процесу навчання в таких умовах.

"Якщо в укритті не вистачає місця на всіх учасників освітнього процесу, є рекомендація щодо розділення освітнього процесу на декілька змін… Є рекомендація і стосовно формування змішаного навчання, коли деякі дисципліни будуть викладатися онлайн, а деякі – офлайн", - сказав він в одному з ефірів марафону Єдині новини.

А, за потреби, окрім очної форми навчання, в Україні можуть запроваджувати також змішану або дистанційну.

Наразі в різних регіонах країни розробляють свої підходи до організації освітнього процесу в умовах війни.

Якісні укриття як гарантія офлайн-навчання

Наприклад, Київ "погрожує" розпочати офлайн-навчання в комунальних закладах освіти. Київрада навіть вже доручила КМДА та РДА зайнятися питанням підготовки відповідних сховищ та укриттів.

В КМДА повідомляють, що укриття в школах та садках керівництво закладів освіти та районів має до вересня дообладнати аварійним виходом, вентиляцією, туалетом, забезпечити відповідну кількість місць, запаси води та їжі.

"Найголовніший критерій — це наявність обладнаного укриття або легкого укриття. Якщо це легке укриття, то керівництво школи та району має до вересня дообладнати його аварійним виходом, вентиляцією, туалетом, забезпечити відповідну кількість місць, запаси води та їжі. На жаль, не всі школи та дитячі садочки мають легкі укриття. Тому рішення про відкриття прийматиметься за Актом про готовність закладу освіти до навчального року", – йдеться у повідомленні Київміськадміністрації.

Проте окремі депутати Київради та експерти з питань архітектури не надто схвально сприймають такі рішення. Зокрема, звертають увагу на те, що чинні Державні будівельні норми не розраховані на захист населення від бомбардувань: у більшості існуючих укриттів, які розташовані у підвальних приміщеннях, неможливо створити додаткові входи/виходи. Тож у разі небезпеки такі "бомбосховища" запросто перетворяться на "братські могили".

"Ми дуже хочемо, щоб всі наші дітки пішли в школу офлайн. Для цього маємо підготувати школи. Хочемо, щоб кожна наша школа була місцем безпеки", - розповів голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

Однак, за його словами, у вересні відкриються лише ті заклади, які будуть безпечними: "Для цього треба попрацювати над створенням укриттів або в самих закладах, або в безпосередній близькості, при цьому укриття мають забезпечувати, у разі необхідності, всіх учасників навчального процесу, це по-перше. По-друге, кожен навчальний заклад має бути обстежений ДСНС і не тільки на відповідність протипожежним нормам, на наявність вибухонебезпечних предметів. По-третє, маємо створити запаси води та медикаментів на випадок, якщо дітки будуть тривалий час перебувати в укриттях або комусь знадобиться допомога. Тільки в такому разі навчальні заклади будуть відкриті".

Очна школа лише для першачків

У львівських школах, з міркувань безпеки, навчання відбуватиметься у поєднаному форматі: учні молодших класів вчитимуться очно, а учні старших класів – за змішаною формою.

"1-5 класи будуть навчатися очно, 6-10 класи – очно і можливий один день на тиждень дистанційно, 11 класи – поєднання очної та дистанційної форми навчання, залежно від семестру. Остаточне рішення щодо форми навчання ухвалюватиме директор школи", - пояснює керівник місцевого департаменту гуманітарної політики Євген Бойко.

За його словами, упродовж червня фахівці перевірили шкільні укриття.

"84% львівських шкіл мають свої укриття, решті потрібно укласти договори із закладами поблизу, які мають такі укриття. Зараз освітяни вчаться домедичній допомозі та як діяти у надзвичайних ситуаціях", - додає чиновник.

Наразі у 80-ти школах Львова ще проживають переселенці, тож зараз для них шукають інші помешкання.

Схожа ситуація в Одесі. Як розповів керівник Департаменту освіти та науки Одеської ОВА Олександр Лончак, ключовим у підготовці до нового навчального року в умовах воєнного стану є створення максимально безпечних умов для учасників освітнього процесу. За його словами, під час перевірки закладів освіти на наявність бомбосховищ, станом на кінець червня виявилось, що лише 91 з них мають укриття, інші забезпечені простими укриттями (підвалами), або ж мають укриття, розташовані в безпосередній близькості від шкіл.

"Відсутні захисні споруди у 20% закладів освіти", - уточнив Лончак.

Якщо потужності захисної споруди недостатньо, щоб вмістити всіх дітей, то розглядається можливість змішаної форми навчання – очного та онлайн. Очного – для учнів початкової школи, змішаного – для 5-11 класів. Розглядається можливість навчання у дві зміни, централізоване підвезення учнів.

"Нам повинні допомагати батьки, це дуже велика щоденна робота! Наше завдання - зробити все можливе, щоб діти обіймали один одного вранці, раділи сонцю, забували про страшні реалії. І ми маємо зробити все, щоб ніби неможливе зробити реальністю", - вважає фахівець з освітнього процесу Валентина Жученко.

Педагоги стверджують, що проходять спеціальну підготовку, і дітям буде безпечніше у відремонтованих укриттях, ніж у будинках з батьками чи самим.

Батьківські страхи не безпідставні

Однак у батьків перспектива очної форми навчання у воєнний час викликає неоднозначну реакцію. Так, одеситка Світлана Кирющенко ставиться до перспектив очного навчання дуже негативно: "Безпека дітей, їхнє життя та здоров'я – найголовніше! Як мама двох дітей вважаю, що навчання у наших реаліях, в Одесі, треба проводити тільки онлайн! На жаль, школа може стати ціллю для цих нелюдів".

Аналогічно висловилася ще одна місцева жителька Вікторія Негруца: "Підуть діти до школи, ви хоч уявляєте що почнеться? Російські військові будуть бомбити школи! Вчитель один, дітей багато, як вони ту початкову школу зберуть до купи за лічені секунди і в укриття бігтимуть!? Страшно уявити скільки може бути жертв!".

Натомість мама школярки-шестикласниці однієї з київських шкіл пані Ольга розповідає, що в їхній школі планують очне навчання з вересня. "Наскільки я знаю, школа має бомбосховище, бо це стара будівля. Проте геть незрозуміло, як у ньому, навіть якщо його до 1 вересня облаштують згідно з вимогами ДСНС, зможуть навчатися кілька класів одночасно. Уявіть собі, тривога, діти спускаються в укриття, і одні мають дослухати урок історії, а інший клас зараз має математику…", - ділиться своїми переживаннями жінка.

А поки місцева влада по всій країні проводить аудит готовності укриттів в закладах освіти, батькам варто долучитися до перевірок. Особливо, якщо у планах – віддавати дитину до школи.

"Маєте прямо зараз прийти до закладу освіти, подивиться на те укриття, дізнатись: як воно облаштоване, чи є план дій на випадок повітряної тривоги? Часу залишилось дуже не багато. Батькам не треба бути осторонь", - каже співзасновниця руху "Батьки SOS" Олена Парфьонова.

Проте вона не радить самостійно братись до облаштування сховищ: "Якщо заклад освіти попросить батьків написати колективне звернення, чи прийти на сесію міськради - добре. Але я не раджу займатись облаштуванням сховищ власноруч. Я вже бачу, що батьки риють, фарбують. І, наприклад, у Львові збирали гроші на укриття, в якому є вікна. Думайте про те, що це складне приміщення. Наслідки помилок при облаштуванні можуть бути гіршими за обстріл".

У будь-якому разі безпека дітей – відповідальність батьків. І якщо батьки сумніваються або не бажають віддавати дитину на навчання офлайн, то в Україні можна обрати іншу форму – дистанційну, екстернат або індивідуальний графік.

Влад Абрамов, Мирослава Бзікадзе, Лариса Козова, Ірина Синельник

УНІАН в Google News