Інтернет - чи не єдина сфера, де контроль держави обмежений / фото ua.depositphotos.com

Язиком по мові. Чому молодь в Україні не говорить українською і як це виправити

20:18, 15.11.2020
7 хв.

Попри те, що єдина державна мова в Україні – українська, в багатьох сферах життя все ж доволі часто можна почути російську. Ба більше, не рідкість і мовні скандали. Причому там, де їх бути не повинно – в навчальних закладах, або під час спілкування з чиновниками. Чому так відбувається і як виправити цю ситуацію?

Він з легкістю цитує українських класиків і за півгодини розмови, які виділив нам зі свого графіку, повсякчас апелює до свого рідного Миколаєва. Це Тарас Кремінь - мовний омбудсмен, на посаді чотири місяці. Був одним зі співавторів закону про мову. Тепер одним з пріоритетів своєї діяльності бачить неухильне дотримання законодавства. Але що збирається для цього робити? Чи реагує на такі скандали, як в одеській гімназії чи Дніпровській політехніці? І чим взагалі займається мовний омбудсмен? 

«Проросійські медіа зробили з мене карателя, який входить в домівку і за російську мову починати вчиняти тортури», - каже Тарас Кремінь.

Поки ТСН.Тиждень разом з мовним омбудсменом обговорює теорію, 12-річна киянка Ярослава разом із мамою Оленою прямо зі школи поспішають у клас фортепіано. Далі за розкладом - балет. Наступного дня - заняття з фігурного катання. 

Відео дня

Яся майстерно навчилася поєднувати позашкільний розклад із навчанням. Одна біда - каже її мама - все їх позашкільне навчання російською. Та  що там! У школі теж перерви російські.

«В школі я говорю російською мовою з однокласниками, а з вчителями говорю українською.  Багато тренерів у мене російськомовні… Головне, що мені на музиці, на фігурному катанні, на балеті дають знання, а мова, то вже інша справа», - каже Ярослава Сіріченко. 

Її мама Олена розповідає ТСН.Тижню, що русизми доньки виправляє: «Кажу - слідкуй за мовою. Пояснюю дещо.  Але я не бачу в цьому… не хочу бачити в цьому катастрофи». 

Втім, катастрофа цілком реальна. І мова навіть не про п’яту колону Москви в українській політиці. Не про Конституційних суд, який на минулому тижні взявся за мовний закон. А про те, що оточує ваших дітей щодня.

У Харкові левова частка населення тут спілкується саме російською / фото ua.depositphotos.com

«Я дивлюсь різні канали – приколи, лайфхаки. Люблю дивитись мультфільми, фільми дивлюсь. Знайду щось українською - дивлюсь українською, знайду російською - дивлюсь російською», - розповідає Ярослава. 

Кирило Євсєєв, ютуб-спеціаліст, наводить безжальну статистику: «Український сегмент в десять разів менший ніж російськомовний. Є така проблема і вона досить велика. На жаль,досі ютуб погано розшифровує україномовний контент. Ми не маємо якогось серйозного впливу до них. Але, з іншого боку, ми можемо звернутись до компанії як держава, аби ютуб почав розуміти українську мову, розшифровувати її субтитри. Таким чином україномовний юутб буде розвиватись швидко». 

Інтернет - чи не єдина сфера, де контроль держави обмежений. Але й в реальному житті, не тільки віртуальному, примусом нічого не зробити. Принаймні така позиція у Тараса Креміня: «Від Києва має піти лагідна українізація». 

Наскільки лагідно проходить українізація регіонів? Кореспонденти ТСН.Тижня придивилися в регіонах до транспорту, барів і ресторанів, вивісок на центральних вулицях і сторінок держслужбовців у соціальних мережах. І ось, що ми дізналися.  

За словами кореспондентки з Харкова Олени Семененко, зважаючи, що це українське місто розташоване за 40 кілометрів від Росії, левова частка населення тут спілкується саме російською.  

За законом, офіційна мова у посадовців - лише українська. Тож, принаймні, останній рік на сесіях та виконавчих комітетах міської ради солов'їною стараються говорити. Але видно, що деякі з чиновників воліли б спілкуватися звичною для себе мовою. Чого не скажеш про їхні сторінки у соціальних мережах. Там наші владники говорять виключно російською. У комунальних підприємствах інформацію надають українською. Хоча, час від часу, вживаючи російські слова. 

За законом, офіційна мова у посадовців - лише українська / фото ua.depositphotos.com

Кореспондентка Олена Черняєва з Одеси розповідає, що у багатонаціональній Одесі і транспорт – двомовний. Водії, майже без винятку, спілкуються російською. 

Щодо друкованих оголошень, попереджувальних наліпок,  інформації до відома пасажирів, й електронних табло –  в муніципальних трамваях та тролейбусах вони українською. У приватників-маршрутників все залежить від уподобань перевізника. В одній і тій самій маршрутці можуть бути одночасно й російською, й українською мовами. 

«Херсон – це Україна! Цей банер висить на будівлі міськради вже шостий рік, з початку війни і окупації Криму. Українську в Херсоні добре знають і шанують. Але говорять російською, бо так звикли», - розповідає з південного міста кореспондентка Олена Ваніна. 

Втім, якщо до людини звернутися українською, найчастіше відповідь теж буде українською. 

Кореспондент Антон Мачула розповідає, що за останні сім років, поки на сході триває війна, Дніпро помітно українізувався. «І хоча нині мовою обслуговування у переважній більшості магазинів та ресторанів лишається російська, тренд поширюють концептуальні заклади», - каже він. 

«Ніколи не думав, що я буду так яро захищати українізацію нашого суспільства. Це необхідно. Мова - це зброя, я вважаю. Я звернув увагу, що багато людей, до яких мої офіціанти звертаються українською мовою, відповідають теж українською мовою», - ділиться досвідом власник ресторану у Дніпрі Андрій Сарвіра. 

А ось Миколаїв став Миколаєвом, а не Ніколаєвом лише кілька років тому. В усі часи незалежності України стела на в'їзді у місто була російськомовною. Аби у Миколаєві знайти зовнішню рекламу російською мовою, не треба довго ходити. Прямо на центральній вулиці половина назв магазинів та оголошень про товари написані російською мовою. На одній навіть назва донедавна була – Совєтская. Але власник магазину, на якому висіла така табличка, змінив її після того, як на це вказали активісти. Тепер це вулиця Соборна. Але він залишив і російський варіант – Соборная.

Тож, українізація у приватному бізнесі в Миколаєві хоч і  відбувається, але дуже повільно. І не без втручання місцевих активістів

Коли і як вплине на рідний Миколаїв Тарас Кремінь, ми не знаємо. Але точно знаємо, що вимагає закон. Виключно українська офіційна мова чиновників, вчителів та викладачів вишів та муніципальних гуртків. Стартова в обслуговуванні споживачів. Українською має друкуватися уся інформація: від вказівників і вивісок на вулицях до переліку зупинок у маршрутках. Українською мають з вами говорити світлофори на перехрестях й офіціанти у барах.

Омбудсмен  каже, що все починається з освіти, тому саме на ній акцентує свою увагу / фото ua.depositphotos.com

Сам омбудсмен  каже, що все починається з освіти, тому саме на ній акцентує свою увагу. 

«Це школи, університети, заклади культури – гуртки, і, однозначно, позашкілля. Я дуже хочу, щоб захисником української мови став кожен громадянин України», - каже він. 

Але якщо ви раптом не знаєте з чого розпочати, почніть з простого: просто зараз переведіть власні гаджети та соцмережі з російської на українську. Це елементарно, але дуже дієво і по-сучасному. 

Ірина Прокоф’єва, Олена Ваніна, Антон Мачула, Олена Черняєва, Юлія Семененко, Лілія Родіна

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся