Досвід, якого краще не мати: важливі навички виживання під час війни

Війна змушує українців щодня опановувати нові навички, які дозволяють виживати в непростих умовах. За місяці російської агресії більшість вже знає, як поводитися під час обстрілів чи техногенних загроз. Та підготуватись до усіх небезпек все одно майже неможливо.

*Матеріал підготовлено в межах Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу

Ще рік тому, переглядаючи тривожні міжнародні новини про стягування до українських кордонів військ Російської Федерації, не так багато українців серйозно переймалися цією проблемою.

Хтось, ймовірно, вважав, що тема "червоних ліній", про які на усіх міжнародних майданчиках розповідала Москва, не більше ніж традиційний шантаж, щоб, наприклад, запустити обидва "Північні потоки", коли Європа злякається залишитись без газу. Хтось, можливо, очікував вторгнення, але на обмеженій території України – сумнозвісний "сухопутний коридор у Крим". А хтось взагалі був переконаний, що усі "страшилки про війну" – лише геополітична гра, в якій Росія, граючи м’язами та брязкаючи зброєю біля України намагається виторгувати собі зручне місце серед найвпливовіших. Проте згодом і для перших, і для других, і для третіх очевидним та актуальним став відомий скаутський девіз: "be prepared" – "будь готовий". В українських реаліях ще варто додати: "…до всього".

Вижити й врятуватися

Ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну можна було знайти "Курси виживання" на будь-який смак і гаманець. А в мережі – масу безкоштовних корисних порад, "що робити, якщо…". Після того, як ворогу не вдалося "взяти Київ за три дні", запит громадян України на навички виживання зріс в рази, а багато популярних організацій зробили свої курси максимально доступними широкому загалу.

"Ми вважаємо, що зараз саме час бути корисними… Відкриваємо доступ до усіх тем нашого онлайн-курсу. Дивіться, навчайтесь і бажаємо, щоб ці знання вам ніколи не знадобились", – зазначив голова організації, лікар медицини невідкладних станів Ярослав Вус.

Курси з домедичної та невідкладної меддопомоги як фахівцям з медичною освітою, так і повним неофітам пропонує також Центр спеціальної підготовки. Станом на сьогодні інструктори Центра проводять як заняття для цивільних осіб, так і тренінги для рятувальників ДСНС. Корисний вебінар про першу допомогу в умовах надзвичайного стану можна переглянути на Youtube.

Проте, за словами директора Центру Олега Картавого, варто пам’ятати, що як неможливо навчитися водити автомобіль, лише переглядаючи відео про це, так і на онлайн-семінарі неможливо отримати практичні навички надання допомоги.

"Але можна отримати життєво важливу інформацію…", – зазначає він.

Абетка безпеки

Таку інформацію, ще й доволі деталізовану, можна отримати також в "Абетці безпеки" від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

"Абетка – це витримки з різних правил безпеки, щоб громадяни могли знайти в одному місці основні поради, як діяти у різних надзвичайних ситуаціях. Алгоритм дій під час природних стихійних явищ (смерчу або повені), а також основні кроки для реагування під час техногенних загроз (як радіаційна чи хімічна небезпека)", – розповів пресофіцер Державної служби України з надзвичайних ситуацій, полковник служби цивільного захисту Олександр Хорунжий.

В ДСНС зазначають, що задачі рятувальників під час війни не змінилися.

"Збільшилися лише масштаби інцидентів, площа робіт, кількість жертв та постраждалих…", – каже начальник караулу пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України в Харківській області Сергій Білоус.

Важливо, що "Абетка" доповнюється відповідно до реалій війни: що необхідно знати, якщо з’явилася радіаційна або хімічна небезпека (детально про РХБЯ-загрози УНІАН писав у матеріалі), як залишатися у відносній безпеці, коли немає електроенергії та водопостачання, як зробити корисні запаси та знезаразити воду (про це йдеться в матеріалі УНІАН), як залишатися адекватними людьми й не впадати в паніку в умовах тотального стресу тощо.

Знання – не тягар. Здається, вже кожен українець назавжди запам’ятав, що вкрай небезпечно ігнорувати сигнали протиповітряної тривоги. Останні атаки ворожих БПЛА є доказом того, що навіть якщо українські ППО знищать усіх "Шахедів", їхні уламки можуть влучити будь-куди.

"Краще десять разів сходити в укриття, але залишитися живим", – нагадує Сергій Білоус.

Але якщо станеться, що людина опиниться під завалами, рятувальники радять економити сили – не кричати, а подавати сигнал, стукаючи якимось предметом по іншому. Адже співробітники ДСНС час від часу зупиняють рятувальну техніку, щоб у повній тиші почути, де ще залишаються постраждалі.

Краще знати, ніж не знати, що, у разі, наприклад, ядерної небезпеки, не варто пити йод, та й калій йодид приймати треба далеко не кожному. Або, що навіть стіни дерев’яного будинку послаблюють випромінювання. Так само варто запам’ятати, що у разі небезпек техногенного характеру треба якнайшвидше загерметизувати приміщення, наприклад, заклеївши щілини вікон, дверей та вентиляцію скотчем. А мати запас води та харчів, зібрану "тривожну валізку" та якісну аптечку – взагалі must have теперішніх часів.

"Досвід, набутий під час останніх знеструмлень, різноманітний. Наприклад, вимірювання температури у холодильнику, яка зазвичай десь плюс три градуси Цельсію, і порівняння її з зовнішньою, щоб вчасно перенести те, що швидко псується до більш холодного місця – балкона. Або вчасне добігання до пристрою безперебійного живлення на кухні, щоб щось доробити. Або підбір найзручнішого з положень ліхтаря…", – констатує мешканець Одеси Андрій Шальов.

Своєю чергою мешканці Києва діляться новими знаннями, як зварити каву в умовах блекауту, коли електричні плити не працюють: "Три доби без світла в будинку з електроплитами? Знайшли, чим залякати. Новий рецепт кави "на свічках": у духову шафку під решітку ставляться свічки, а зверху – джезва або гейзерна кавоварка… Процес триваліший, ніж зазвичай, але це – найсмачніша вранішня кава!".

"Зараз у пригоді став гіркий досвід дев’яностих, коли було скрутно з усім – нормальною їжею, зарплатнею, відсутністю світла в моєму містечку… Сьогодні мене не лякають новини про блекаут, бо я підготувалася: є теплий спальник, теплий одяг, запас питної води, батарейок, їжі, новорічних гірлянд, і головне – віри в мою незламну країну, в друзів і в ЗСУ", – додає мешканка столиці Марина Левченко.

Звичайно, можна ні до чого не готуватись, не робити запасів, не опановувати лайфхаків, й сподіватися, що війна – цей "страшний сон" – якось мине самотужки. А можна послухати дієві поради фахівців з виживання, навчитися елементарних навичок домедичної допомоги, підготувати житло до блекауту, наскільки це можливо, і майже без стресів дожити до перемоги.

УНІАН в Google News