"Годинникова" революція: Україна відмовляється від переведення стрілок

Верховна Рада скасувала літній час в Україні. Тобто у жовтні ми переведемо годинникові стрілки востаннє, після чого нарешті відмовимося від цієї надокучливої практики. Що це значить для економіки та усіх українців, - розбирався УНІАН.

Питання щодо скасування переходу на зимовий та літній час довгоочікуване, виплекане і наче просте, проте в ньому досі є певні нюанси, які бентежать людство вже четверте сторіччя підряд. Так, автори законопроєкту, який у вівторок проголосували народні депутати, у супровідній записці виступають за все добре проти всього поганого, й ще за євроінтеграцію (бо тепер ми остаточно відмовляємось від московського часу). 

Таким чином, віднині Україна буде постійно жити на "зимовому" часі, який є географічним та природним для більшої частини території нашої держави, що знаходиться у другому часовому поясі. 

Одні фахівці кажуть, що були праві ті, хто вводив таку реформу ще за часів СРСР задля економії електроенергії. Хоча вони зараз у абсолютній меншості. Інші ж кажуть, що ефект економії мінімальний, і ні на що не впливає, а шкоди для здоров’я від таких ігор з часом дуже багато. Аграрії у соцмережах пішли "стінка на стінку" проти енергетиків, бо яка там економія енергії, якщо в корів стрес і надої падають… 

Так, все складно. Але УНІАН не гаяв час та поспілкувався з експертами, аби розібратись з усіма "за" та "проти" довгоочікуваної "годинникової" реформи.

Давнє питання

Ще з 1784 року у світі розпочалася запекла "битва з часом". Тоді Бенджамін Франклін, науковець, винахідник та "стодоларовий" президент США започаткував дискусію про зміну часу двічі на рік, щоб збільшити світловий день робітникам. 

Він був одним з перших дослідників електричної енергії й новатором, який винайшов, зокрема, маркування "+" та "-", блискавковідвід та… крісло-качалку (бо так зручніше думати про величне майбутнє). Ну й США ще заснував десь у проміжку між блискавковідвідом та кріслом-качалкою. 

"Спіймавши" блискавку, Франклін першим запропонував використання електричного світла у побуті й на роботі, і понеслося… Бо тоді електроенергія була ще дорожчою, ніж сьогодні, і економія була вкрай на часі. 

Щоправда, аж до 20 сторіччя це була суто теоретична дискусія, адже вперше зміну часу офіційно ввели у Великій Британії лише 1908 року, коли електрифікація все ж перемогла темряву. У 1916 році "годинникову" реформу прийняли у Німеччині та Австро-Угорщині, до складу якої й входили західні українські землі. Так до наших країв прийшла ця дискусія про те, що важливіше – здоров’я чи економія. 

З тієї пори науковці, політики та підприємці "ламають списи" щодо того, чи має сенс міняти розпорядок дня, переходячи щороку на літній та зимовий час. Коли у 1980-ті роки світ вже втомився переводити стрілки годинників туди-сюди і почав відмовлятися від цієї ідеї, на "сцену" вийшов СРСР. 

"Вмираючий гігант" чіплявся за будь-які ідеї економії і тому запровадив реформу з 1981 року. Україна ж наслідувала старі підходи й 1996 року повторно запровадила зміну часу.  

З цим пережитком епохи тотального дефіциту ми досі і жили, хоча спроб скасувати переведення годинникових стрілок було декілька. Але одні хотіли час "як у Москві", а інші - "як у Варшаві". І процес "завис", поки Путін не розпочав війну проти України, і будь-які питання щодо зближення з РФ нарешті остаточно стали закриті. Українським же посадовцям стало не до цього. 

І ось – 2024 року рішення було прийняте. Чекаємо на підпис президента. Спікер Верховної Ради Стефанчук, який зареєстрував проєкт закону ще 9 жовтня 2020 року, певно, зачекався. 

Аргументи "за" відміну літнього часу

Іван Ус, економічний експерт та головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, ініціативу нардепів підтримує. Він наполягає, що позитивний ефект для економіки від зміни часу настільки малий, що не вартий того стресу, який він створює для людей і тварин. 

"Логіка у СРСР була, але ефекту економії практично не було. Просто споживання електроенергії має свої пікові години влітку та взимку, і це не та година, яку нам "виграє" переведення годинників, - вважає пан Ус. – Не варто так жорстко прив’язувати економію енергії до світлового дня. Так, день зранку та ввечері зсунувся. Але ж сам відрізок активності людини протягом дня залишився тим же. Як і піки споживання протягом доби – саме це ключовий фактор для економії". 

Економіст підтверджує, що це дуже давня історія, яка в нас тягнеться ще з радянських часів. 

"Тоді вважалося, що стрілки годинників необхідно переводити для кращої продуктивності виробництва. Але все виходило навпаки, бо це порушувало біоритми людей і продуктивність народного господарства навпаки трохи зменшувалася, – продовжує він. – Особливо сильно це відчували у сільському господарстві. Бо тваринам не поясниш що таке "зміна часу". Корови та інші тварини звикають до конкретної години, коли їм приносять корми, доять. А в разі зміни режиму вони відчувають стрес, який зменшує надої того ж молока. Це економічний ефект".

Дослідник вважає, що різниця у споживанні електроенергії буде, але не така вже й суттєва, щоб закривати очі на негативні фактори. 

"Перехід на інший час впливає на транспорту систему (бо змушує до зміни графіку, особливо у міжнародному сполученні). Цієї хаотичності можна буде нарешті позбутися", - каже він. 

Й додає дискусії символізму:

"Цей перехід з одного часового поясу до іншого трохи відштовхував нас від Європи. Це можна порівняти з дискусією про 8 та 9 травня. Коли Німеччина підписала капітуляцію, то у СРСР вже наступило 9 травня. Згодом ми теж перейшли на 8 травня, щоб бути разом з європейцями. Зараз ми стаємо ближче до Європи, відміняючи літній час", - завершує думку експерт.  

Проте, водночас, за словами дослідника, все не так просто й позитивно з символізмом. Адже Європа теж не однорідна. Наш літній час, наприклад, співпадає не лише з Москвою, але й з Румунією та Болгарією, де теж восени переводять годинники. Тобто, якщо з Польщею ми станемо ближчі у часі, то зі загаданими країнами навпаки отримаємо "дисгармонію".

Як ігри з часом впливають на людей

Тетяна Пашкіна, експертка ринку праці та автор посібників з HR, каже, що, в цілому, ідея реформи зрозуміла. Але вона випромінює менше оптимізму, стверджуючи, що зараз цей закон був "не на часі". 

"Складається враження, що це символічна спроба примирити Схід та Захід України, які живуть у різних часових поясах. Колись у Львові навіть свій окремий пояс був, який відставав від столичного, здається, на 20 хвилин. Але, на мій погляд, відміна літнього часу зараз не на часі. У мирний час на це питання часу не було у депутатів, а зараз наче нагальніших питань більше немає... В нас ще радянське трудове законодавство, не вирішені питання з мобілізацією працівників. Але замість цього час знайшовся саме на зміну часу", - сварить пані Пашкіна народних депутатів. 

Однак навіть вона згодна, що на людей переведення стрілок діє гнітюче. В усіх сенсах. Просто ефект від зміни часу, на думку експертки, спостерігається не в усіх людей, а лише у тих, хто в зоні ризику. А це люди з нервовими розладами та серцево-судинними захворюваннями. 

Втім, в умовах війни, людей з нервовими розладами – а отже, і тих, хто перебуває у "червоній" зоні – суттєво побільшало.

Безпосередньо після переведення годинників в людей виникають проблеми з адаптацією. 

"Людина, яка погано відпочила, не може бути ефективною й продуктивною. Тому, так, це впливає на виробничі процеси. Перші тижні після переходу на новий час більше людей кажуть, що не висипаються, почувають себе розбитими. Деякі працівники не можуть довго спати, бо бояться проспати роботу. Цей дискомфорт знижує продуктивність", - пояснює експертка. 

З її слів, залежність від режиму дня можна порівняти з метеозалежністю. 

"Одні люди залежні від погоди, а іншим байдуже що там за вікном. Тут так само. Є люди залежні від режиму дня та просто чутливі до змін, - каже пані Пашкіна. – Їм вкрай важко перебудуватися, бо їх організм довго адаптується. Але це не має настільки масовий характер, щоб отримати економічний ефект". 

Тобто, стабільність для біологічного та психічного здоров’я, звісно, важливіша. Але ще краще, за словами Пашкіної, – прибрати головні подразники, які створюють стрес. 

"Давайте відверто. Враховуючи поточну ситуацію з війною, якихось сталих адаптивних механізмів в нас вже практично не залишилося. В українців важка ситуація психологічно й біологічно. Скажіть відверто, хто з нас нормально висипався за останні два роки? Від чого "ковбасить" людину більше – від того, що ти через зміну часу на годину раніше прокинешся, чи від тривоги й ракети о четвертій ранку?", - наполягає Тетяна Пашкіна. 

Головна ж причина стресу українців зараз війна та ті ж відключення світла. 

"Відповідно до останнього опитування агенції Gradus про наше психологічне здоров’я, кількість людей, які кажуть про погіршення їх психологічного стану зараз збільшилося десь на третину, - каже Тетяна Пашкіна. – Є типовий набір головних симптомів стресу. Це напруженість, страх, гнів, роздратування і таке інше. Людей, які за рік згадували про "надію" зменшилося на 10%. Люди й так, як кажуть, "не вивозять" стрес, а якщо їм ще й голову морочать, приймаючи не ті закони, на які вони дуже чекають, то позитив з відмови від літнього часу зникає". 

Від себе додамо лише, що, як би там не було, факторів стресу в українців на сьогодні дійсно багато. Але якщо на більшість з них ми поки ніяк вплинути не можемо – відключення світла продовжуватимуться через зруйновану енергетику, війна триватиме, доки Путін не припинить агресію, а ми не відвоюємо захоплені території – то відмінити безглузде переведення годинникових стрілок все ж у наших силах. І якщо цей крок хоча б трошки допоможе людям, цей позитивний ефект не варто недооцінювати.

Час розсудить 

Обидва експерти одностайні в одному – лише час покаже на користь буде ця реформа, або навпаки.  

"Подивимося, як це все буде реалізовано. Можливо, щось піде не так, і ми повернемося знов до літнього часу, який нікому зараз не подобається. А можливо всі дійсно відчуватимуть себе більш здоровими, якісними та продуктивними працівниками, - припускає Тетяна Пашкіна. – Депутати не сказали чітко, яким має бути позитивний ефект від реформи, тому й оцінювати результати рішення буде складно. Але час покаже". 

Іван Ус з цими тезами згодний.

"Я бачу у цій реформі позитив. Але потрібно пожити по-новому хоча б три роки, щоб побачити ефект і визначити, це було вдале рішення чи ні, - каже він. – Це в нас зараз проблеми з електроенергією. Але законопроєкт ще не підписано президентом, і він вступить у дію лише у 2025 році. Цілком можливо, що ситуація з електроенергією може вже змінитися. Та й цього року енергетики обіцяють, що після 20 липня ситуація покращиться. Тобто, з огляду на ситуацію, питання зміни часу не є зараз ключовим фактором для економії енергії. Але людям рішення буде корисним". 

Результат дискусії логічний – навіщо сперечатися, якщо можна дочекатися результатів. Аргументів за відміну літнього часу набагато більше. Але у противників реформи є один важливий аргумент – в нас цього року дійсно дуже складна ситуація з енергетикою. Тому навіть незначна економія, на їхню думку, може бути важливою. Втім, цю малу економію, враховуючи колосальні втрати генерації та розподілення, ми можемо навіть не відчути. 

У підсумку, ми маємо факт, що депутати прийняли це рішення не 4 роки тому, коли їх про це просили, а у доволі суперечливий момент. Але все ж прийняли, що не може не радувати людей, які втомилися від безглуздого переведення годинникових стрілок та зміни біоритмів просто лише заради відданості традиціям… Обіцянки депутати виконують. Хоча й у дещо специфічний спосіб. А результати реформи ми побачимо вже 2025 року, адже цієї осені на нас чекатиме ще один цикл переведення стрілок – скоріше за все, вже останній. 

Після чого ми, можливо, станемо трошки менше економними. Але зате будемо спокійнішими. 

Андрій Попов

УНІАН в Google News