"Ми не будемо будувати підземне місто. Не хочу, щоб харків’яни жили під землею", - мер Харкова Ігор Терехов

Міський голова Харкова Ігор Терехов в інтерв’ю УНІАН розповів, як ситуація в Курській області впливає на місто, навіщо потрібно змінювати систему повітряних тривог та чи піде Харків під землю.

Пане Ігоре, на вашу думку, чи може наступ на Курську область вплинути на зниження обстрілів Харкова?

Давайте таким чином: я хочу, щоб військову обстановку коментували військові - я не маю права про це казати. Я уважно слідкую за всіма цими подіями, але коментувати, якщо можна, не буду.

Що стосується обстрілів (їх кількості, куди вони влучають), то, звісно, для нас, як для прифронтового міста - це проблема №1.

Коли влучають в житлові будинки, це дуже важке питання… Я бачив це на власні очі, бачив, як важко це пережити родинам, всім харків’янам, суспільству. Було дуже резонансне влучання в "Епіцентр". Ви пам'ятаєте, скільки жертв було, скільки розтрощених життів і доль? Це – жахливо.

Коли влучають в об’єкти енергетичної галузі, в енергетичну структуру – ТЕЦ, трансформаторні підстанції -  це також дуже важке питання. Чого нам коштувало відновлювати все це…

У нас обстріли були кожного дня протягом більше, ніж півроку. Щодня були прильоти, були руйнації, на жаль, гинули люди, було дуже багато поранених. Тому дуже важливо сьогодні, щоб обстрілів в Харкові не було. Будь-який шлях, який унеможливить обстріли Харкова, я буду тільки вітати.

Чи бачите ви логіку в тактиці бомбардувань Харкова за останній час і як ця тактика змінюється?

Ця тактика змінювалась за війну декілька разів. Початок був дуже важкий: якщо ви пам'ятаєте, обстріли Харкова були з жахливими руйнаціями – Північну Салтівку, П'ятихатки, район індустріальної (ХТЗ) стирали з лиця землі. Прямою наводкою РСЗО, танки били по житлових будинках, постійно літали ворожі літаки. Я сам, на жаль, потрапляв під літаки і це дуже важко перенести, насправді…

Потім тактика мінялась і вони били, але били вже С-300, С-400, "Іскандерами", як, наприклад, днями, 6 серпня.  

Крім того, вони нам трощили всю генеруючу структуру енергетики й теплопостачання. І ні для кого не секрет, що з енергопостачанням, теплопостачанням та водопостачанням у Харкові ситуація найважча.

Ми проходили такий шлях, що дев'ять разів в зимовий період перезапускали систему опалення. Це - безпрецедентний випадок для всього світу, але нам вдалося це зробити.

Але коли певний час немає обстрілів, люди звикають до цього, повертаються до Харкова, починається таке життя, до якого ми звикли в мирні часи. А потім - потужні обстріли по декілька разів на день… Люди дуже стурбовані. Хтось виїжджає, хтось залишається, хтось чекає, хтось планував повертатися до Харкова, але поки що їх ця ситуація стримує.

Тому тактика, яку сьогодні застосовує російський агресор – це, перш за все, спроба залякати харків’ян. Щоб люди виїжджали з міста.

Однак, зважаючи на те, що харків'яни хочуть повертатися додому, ви анонсували будівництво ще трьох підземних шкіл у Харкові. Можна говорити, що це вже будується місто під землею?

Ні, я дуже не хочу, щоб харків'яни жили під землею. Особливо діти наші, це неможливо. Але ми вимушені сьогодні робити все, що від нас залежить, для того, щоб наші діти навчалися в безпечних умовах.

Тому дійсно ми були першими, хто побудував, як це охрестили журналісти, "метрошколу". Наразі у нас під "метрошколи" обладнані п'ять станцій метрополітену. А до першого вересня ми переобладнаємо ще одну станцію – і буде шість.

Крім того, ми побудували справжню підземну школу, розраховану на 900 учнів (у дві зміни), вже використовуємо її, й жодного вільного місця там немає. І також розпочали будівництво ще трьох підземних шкіл, які будуть розраховані на 450 учнів в одну зміну кожна.

Так, для Харкова це занадто мало сьогодні. Адже в місті перебувають 60 тисяч школярів, які мають бажання навчатися очно. І для нас це виклик - маємо зробити все можливе для очного навчання. Але казати, що ми будемо будувати під землею справжнє місто – ні. Це неможливо, і ми такого точно робити не будемо.

Буде декілька локацій, будуть школи, але, сподіваюся, настане мир, і ми зможемо навчати дітей жити по-справжньому, як було це до війни.

Коли ви говорите про декілька локацій, можливо, окрім шкіл, під землею будуть збудовані й лікарні?

Ми вже розробили проектно-кошторисну документацію. В двох лікарнях будемо будувати підземні операційні, підземні реанімаційні блоки. Палати під землею також будуть. Для цього ми використовуємо світовий досвід, зокрема Ізраїлю.

Сподіваюся, що ми дуже швидко зробимо це, але, знову ж таки, це не означає, що всі лікарні будуть переведені під землю.

Також хочу запитати у вас про перманентну повітряну тривогу в Харкові, на яку у місті вже мало хто звертає увагу. Чи розглядаються зараз варіанти введення якоїсь диференційованої системи тривог? Адже, за словами глави Харківської ОВА Синєгубова, наразі неможливо визначити, чи існує кожного разу при повітряній тривозі небезпека саме для Харкова. Тож, чи можна буде розв’язати цю проблему у майбутньому?

Я не хочу коментувати висловлювання голови ВЦА, але він спочатку сказав так, а потім змінив свою думку і опублікував її. Ми дійсно йдемо шляхом диференціації повітряних тривог. Для харків’ян це дуже важливо і ми над цим працюємо: пройшли вже більше половини того шляху, щоб таку систему розробити.

Чому це для нас важливо? Тому що бувають випадки, коли тривога лунає, наприклад, п’ятдесят годин. Так жити неможливо. Адже, по-перше, люди звикають до цього, і вже зовсім не реагують на повітряні тривоги. А це виклик для нас усіх, тому що ми всі маємо бути дуже обережними. Бо мова про життя людей.

По-друге, в деяких установах, наприклад, в банках, просто заборонено працювати, коли лунає повітряна тривога. І в цей час люди не можуть користуватися послугами банку. Це потужний тиск на людей.

Тому і йде мова про використання диференційованої повітряної тривоги, щоб люди могли розуміти: якщо лунає повітряна тривога, вона лунає, коли щось летить до Харкова і треба бути дуже обережними, спускатися в бомбосховища, йти у підземні паркінги, в метрополітен, який ми використовуємо як укриття…

Переважна більшість обстрілів сьогодні – це тактична авіація. І є певний час, щоб зреагувати. Стосовно ракет С-300, С-400, які, на жаль, використовують російські агресори, теж є певні можливості. Так, час дуже стислий, але можливості є.

Розкажіть, як Харків готується до зимового періоду в поточному році. Нещодавно ви анонсували 141 новий об'єкт вироблення енергії та локальні котельні. Наскільки багато людей можна буде забезпечити теплом та електроенергією?

Практично 100%. Принаймні, ми ставимо собі таку мету, щоб 100% людей забезпечити електропостачанням, теплопостачанням і сталим водопостачанням.

Ми не стоїмо на місці: вже змонтовані 22 когенераційні установки і 31 блочно-модульна котельня. Є певні труднощі з виготовленням цих когенераційних установок (бо це іноземне виробництво) і для цього потрібен певний час. Але ми будемо прискорюватися, пришвидшувати цей шлях.

Ми працюємо цілодобово, я щодня займаюся цим питанням, адже це неможливо втілити тільки коштом міського бюджету, потрібне багатовекторне фінансування. У нас є вже домовленості щодо цього, проведена певна процедура USAID як нашого стратегічного партнера, а Світовий банк просто подарував нам 47 мільйонів доларів США.

На якому паливі будуть працювати такі об'єкти та котельні?

Розглядаємо декілька можливостей щодо того, на чому будемо працювати. Основне паливо, на чому ми будемо працювати, це газ. Крім того, будуть потужні дизель-генератори в якості резерву. Якщо не буде зовсім нічого, будемо на цьому працювати.

Як ви оцінюєте будівництво нових стадіонів, декоративних мостів, локальні ремонти доріг в інших великих містах, яке відбувається зараз?

Звісно, кожна громада повинна сама визначатися в цих питаннях.

Але сьогодні в України є одна загальна потреба. Ця потреба – досягти своєї мети й мати суверенітет, територіальну цілісність. Нам потрібно здобути перемогу, важку перемогу.

Тож всі основні кошти, всі основні ресурси, у тому числі і місцевих громад, повинні направлятися на досягнення цієї мети.

Тобто, що стосується поточного ремонту, відбудови, відновлювання, потрібно зробити баланс бюджету, щоб вистачало коштів на все. Але перевага – це перемога. 

Дмитро Ключко

УНІАН в Google News