Обережно, міни: як довго триватиме розмінування України
07:00, 10.02.2023
15 хв.
Війна завжди залишає по собі наслідки, відчутні ще упродовж років після її завершення. Зокрема мова про забруднення територій, на яких проходили бойові дії, вибухонебезпечними предметами. Очищення може тривати роками. УНІАН поцікавився ситуацією з розмінуванням на деокупованій Чернігівщині, а також досвідом Косова й Грузії, який може бути корисним для України.
Найбільш замінована країна світу
Україна зараз вважається найбільш замінованою країною у світі – за попередніми оцінками (дані оприлюднили в міжнародній неурядовій організації Mines Advisory Group, яка займається гуманітарним розмінуванням), вибухонебезпечними предметами забруднено 40% її території. В Україні зараз можна виявити протитанкові й протипіхотні міни, міни-пастки, міни-розтяжки, касетні боєприпаси, велику кількість снарядів, що не розірвалися. А кількість небезпечних ділянок в Україні більша, ніж в Сирії та Афганістані. Як наслідок, на розмінування підуть роки.
У ДСНС вважають, що якщо забруднено третину території країни, то розмінування займе близько десяти років. Основні напрямки, за якими працюють зараз сапери – це Донецька, Миколаївська, Харківська, Херсонська області.
Відео дня
Від початку широкомасштабного вторгнення РФ піротехніки знешкодили в Україні понад 316 тис. вибухонебезпечних предметів та понад 2160 авіаційних бомб, очистивши понад 78 тис. гектарів території.
І хоча для розмінування на особливо небезпечних ділянках використовують роботів, існує необхідність у збільшенні кількості піротехніків. Якщо станом на 24 лютого 2022 року у штаті ДСНС України було близько 600 відповідних спеціалістів, то зараз їх вже майже тисяча. У 2023 році служба планує збільшити кількість фахівців до 1500.
У регіонах України ситуація з вибухонебезпечними предметами різна й може залежати як від близькості до кордону з РФ, так і від перебування територій в окупації. Наприклад, Чернігівська область була деокупована у квітні. Однак до сьогодні в регіоні діє заборона на відвідування лісів. Ігнорування цієї заборони закінчується трагічними наслідками. За даними Головного управління ДСНС в Чернігівській області, з початку воєнних дій внаслідок підриву на різних вибухових пристроях на території регіону загинули 18 осіб (Чернігівський район – 9, Прилуцький – 6 та в Новгород-Сіверському районі – 3).
Торік, на початку жовтня, автомобіль з чотирма місцевими жителями натрапив на міну в лісі поблизу села Шестовиці під Черніговом. Усі загинули. За даними поліції, люди проігнорували тимчасову заборону на відвідування лісів і поїхали по гриби. Автівка наїхала на невідомий вибуховий пристрій та підірвалася.
13 грудня на дорозі у напрямку Вербівка-Олександрівка Чернігівського району на міні підірвався водій-логіст. Дорога мала вказівники "Обережно, міни!", проте 30-річний чоловік лишень намагався об’їхати калюжу та з’їхав з ґрунтового покриття… Водій залишився живим, однак зазнав значних травм.
Також було вже кілька смертельних випадків потрапляння на міни під час сільськогосподарських робіт…
У готовності до дій в Чернігівській області перебувають шість піротехнічних розрахунків Головного управління (52 людини особового складу та 18 одиниць спеціальної техніки). З початку військової агресії відповідні підрозділи ДСНС в регіоні здійснили понад 4300 виїздів на повідомлення щодо виявлення вибухонебезпечних предметів населенням та на проведення обстеження територій населених пунктів, вивільнених з-під контролю окупаційних російських військ. Як результат, було виявлено, вилучено та передано під охорону або знешкоджено понад 49 тис. вибухонебезпечних предметів, обстежено більше ніж 39 тис. гектарів територій.
З настанням зимового періоду виконання робіт із гуманітарного розмінування призупинені через ускладнення погодних умов. Однак сапери продовжують здійснювати оперативне реагування на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів. Також чернігівські сапери залучаються до розмінування деокупованих територій в інших регіонах України.
Українці навчаються на демінерів у Косово
Війна у Косово тривала впродовж 1998-1999 років, однак розмінування територій завершується тільки зараз. Є очікування, що протягом 2025-2026 років Косово отримає статус "країна без мін". Про це розповів інструктор школи демінерів "Mine Action Team Kosovo" Хекуран Дула (Hekuran Dula), який працював над розмінуванням у дев’яти країнах і має значний практичний досвід у цій сфері.
"MAT Kosovo" – це сертифікований приватний тренінговий центр, який працює в Косово з 1999 року (інший підрозділ центру - на Мальті), розташований у місті Пея, на кордоні з Чорногорією. На сьогодні він є найкращим на Балканах та готує фахівців за міжнародними стандартами. Загальний штат установи налічує 25 співробітників, чотири інструктори у режимі нон-стоп займаються підготовкою саперів із різних країн світу, крім Росії. Навчання проходить англійською мовою.
Пан Дула зустрічає українських журналістів і проводить екскурсію навчальним центром: на вході до будівлі - подарований учасниками тренінгового курсу прапор України та сертифікати з відзнаками тренінгового центру; у класних кімнатах – муляжі величезної кількості вибухових пристроїв, вироблених в різних країнах і в різні часи; на подвір’ї – наближені до реальних умов бліндажі, приклади оборонних споруд, де потрібно проводити розмінування; макети керованих і некерованих ракет, територія для відпрацювання розмінування тощо. І вольєр собаки-демінера Соніка, який є колегою відомого в Україні пса Патрона. До того, як потрапити до демінерів, Сонік був звичайним вуличним собакою. Хекуран Дула зауважує, що собаки навчаються виявляти вибухівку всього за кілька місяців постійних тренувань, порода при цьому, здебільшого, значення не має.
Тренер підкреслює, що у навчанні розмінуванню в Косово є свої переваги: тут в окремих місцях збережені типові післявоєнні території, чого немає в інших країнах. Навчання поєднує теорію з відпрацюванням практичних навичок. Крім цього, у горах Чорногорії відбуваються спеціальні тренування, аби майбутні сапери були готові до будь-яких несподіванок під час своєї роботи.
З 2010 року в "MAT Kosovo" навчання різних рівнів пройшли 2,5 тис. спеціалістів з розмінування. Вартість одного курсу навчання, яке триває чотири тижні, становить 6,5 тис. євро (з проживанням та харчуванням). Якщо організація посилає навчатися кількох фахівців, або спеціаліст одразу опановує кілька професійних рівнів, то можуть бути знижки.
Після початку війни в Україні засновник школи демінерів створив у соцмережах групу підтримки українців Friends of Ukraine EOD і збирає донати, аби навчання для українських військових та цивільних було безкоштовним.
"Окремих людей навчали безкоштовно, для інших знайшли спонсорів", - говорить тренер.
Пан Дула зауважує, що до українських військових зверталися з питанням щодо актуальних потреб, й отримали відповідь – підготуйте якомога більше демінерів. Торік тут фахову підготовку з розмінування пройшли 60 українців (30 жінок і стільки ж чоловіків).
Хекурат Дула наголошує, що добре розуміє українців, адже косовари пережили війну з Сербією понад 20 років тому.
"Війна несправедлива і позбавлена сенсу зі сторони Путіна, адже Україна – незалежна держава, на яку він скоїв напад", - говорить він та додає, що під час війни в Косово албанці були в меншості, але в тому протистоянні було прагнення відстояти свої права й незалежність своєї країни.
"В тому, що відбувається в Україні, ми бачимо повторення наших подій – численні воєнні злочини, насильство щодо цивільного населення. Міни після сербської армії, ідентичні тим, які залишають росіяни в Україні", - зауважує тренер "MAT Kosovo".
У день відвідування "MAT Kosovo" свій тренінговий курс із розмінування завершували 15 осіб із різних країн світу – Німеччини, Сінгапуру, Великої Британії, Канади, у тому числі троє – з України. Потім до центру прибуде ще одна група українців, які проходитимуть навчання під егідою міжнародної організації Halo Trust, яка займається розмінуванням територій після війни.
Микита й Дем’ян, які пройшли навчання в Косово, – військові з Харківщини, тому фотографуватися й оприлюднювати якісь деталі журналістам відмовилися. Навчанням вони задоволені, вражені позитивним ставленням косоварів. Їхній досвід, на думку хлопців, є корисним для України, адже Косово – країна, яка теж пережила війну. Після завершення навчання українці мають намір працювати над розмінуванням Харківської області. Військові розповідають, що найважливіше в роботі демінерів – знешкодити те, що непомітне, а головне – не помилятися.
Ще один українець, який проходив навчання у школі демінерів, Ілля Мікулич, родом з Горлівки, говорить хорошою українською. За освітою – шахтар, закінчив індустріальний технікум, але потім почалася війна. Деякий час жив в окупації, що було нестерпно, особливо під час примусової мобілізації до армій "Д/ЛНР". Він зміг виїхати через Росію до Європи разом з хворою матір’ю, за якою зараз доглядає. Ілля говорить, що його рівень англійської мови не дозволяє вільно спілкуватися, але всі навчальні матеріали має в українському перекладі. А тренерів уже чудово розуміє. Хлопець хоче повернутися до України і теж зробити свій внесок у розмінування територій.
Тренери школи демінерів "MAT Kosovo" схвально говорять про відповідальне ставлення українців до навчання, дисципліну, а також зауважують, що як жінки, так і чоловіки можуть бути високопрофесійними саперами. Хоча жінки повільніше працюють над розмінуванням, аніж чоловіки, але більш уважні до деталей.
Загалом для професійного сапера дуже важливі дисципліна, зосередженість, серйозність та сконцентрованість на роботі, контроль за своїми емоціями.
Хекурат Дула вважає, що розмінування України може тривати до 100 років, оскільки "це дуже складний та скрупульозний процес". Крім того, Україна у 56 разів більша за Косово, а частина її території, яка зараз замінована, значна.
З досвіду пана Дули, один сапер може за робочий день якісно перевірити 25 кв. м території. Крім цього, мають значення погодні умови – сапери не можуть працювати під час дощу і холоду. В Косово час роботи демінерів обмежується максимум 200 днями на рік, в Україні, зважаючи на кліматичні особливості, він може бути ще меншим.
На його думку, допомога міжнародних партнерів може значно прискорити цей процес, адже він є ще й дорогим. Іноземна допомога важлива, бо місія розмінування – зберегти людям життя.
Для розмінування у Грузії знадобилося десятиліття
Грузинський військовий журналіст Темур Кігурадзе, маючи досвід висвітлення бойових дій в Грузії та роботи в інших "гарячих точках", проводить тренінги з безпеки для журналістів, у тому числі й українських. За його словами, навіть нетривалі бойові дії залишають по собі значну кількість вибухонебезпечних предметів – протипіхотних і протитанкових мін, касетних боєприпасів, що становлять небезпеку для життя та здоров’я місцевих жителів.
Кігурадзе зазначає, що замінування територій Грузії пов’язане не тільки з війною 2008 року в Південній Осетії, але й бойовими діями в 1990-х роках, які відбувалися в Абхазії та Осетії. Крім цього, території військових баз, які належали росіянам і які вони залишили в пострадянський період, в основному, не були очищені від мін. У горах ще в радянські часи був замінований кордон з Туреччиною як країною блоку НАТО. Азербайджан, почавши конфлікт з Вірменією, теж замінував кордон з Грузією.
"У горах можуть бути великі мінні поля. На окупованих Росією територіях південної Осетії та Абхазії розмінування не відбувалося, бо міжнародні організації туди не пускають. Тому уявити, скільки там замінованих територій, складно", - говорить журналіст.
За даними Міжнародного Товариства Червоного Хреста, в Грузії, з початку 1990-х років і до сьогодні, внаслідок вибухів мін та інших боєприпасів, загинули 200 людей, понад 1000 зазнали поранень, понад 60% з них – цивільні.
Як зазначає Темур Кігурадзе, місцеві жителі отримували травми або навіть гинули під час сільськогосподарських робіт, випасання худоби в горах, збору металобрухту. Діти підривалися під час ігор на старих військових базах тощо. Боєприпаси можуть бути в найнесподіваніших місцях. Наприклад, грузинський журналіст розповідає, як у горах під час пікніку постраждали російські туристи – вони вирішили використати для гриля якусь "залізячку", що знайшли поруч, а вона виявилася з вибухівкою.
Після завершення війни в Грузії одразу розпочалося розмінування, але й після нього можуть лишатися вибухонебезпечні пристрої. Як приклад Темур наводить історію з села Нікозі. Населений пункт перевірили грузинські сапери й міжнародні інженери, і в місцевій школі у вересні почався навчальний рік. Але одного дня на стадіоні на боєприпасі підірвалася корова. З людей, на щастя, ніхто не постраждав. Однак місцеві діти перед цим грали там у футбол.
Варто зазначити, що хоча у 2008 році бойові дії в Грузії тривали недовго, для розмінування знадобилося десятиліття. Тільки у 2018 році організація Halo Trust оголосила Грузію "країною, вільною від мін". Проте в країні досі трапляються небезпечні знахідки – 3-4 міни чи інші боєприпаси протягом року.
Темур Кігурадзе підкреслює, що масштаби нинішніх бойових дій в Україні навіть порівнювати не можна з Грузією. Тому, на його думку, розмінування України може тривати щонайменше десять років.
Поінформований – убезпечений!
Зважаючи, що розмінування України, схоже, розтягнеться на роки, не зайвим буде нагадати про правила поводження під час виявлення вибухонебезпечних предметів. ДСНС України та грузинський тренер з безпеки в умовах військових дій Темур Кігурадзе дають наступні поради:
- користуйтеся асфальтними та бетонними дорогами;
- не підходьте до покинутих будівель, автівок, блокпостів, де перебували військові;
- не чіпайте підозрілі предмети;
- не заходьте у ліси й лісосмуги, сади, на поля й городи, де велися бойові дії;
- побачивши на полі чи луках мертву тварину, яка могла загинути від вибуху, не наближайтеся до неї, намагайтеся повернутися звідти по своїх слідах, повідомте поліцію чи місцеву владу про виявлене;
- не збирайте металобрухт у місцях бойових дій.
Експерти радять пам’ятати про "Правило трьох "НЕ"" – це головні засади мінної безпеки: Не підходь! Не чіпай! Не панікуй!
Про виявлення вибухонебезпечних предметів потрібно обов’язково повідомляти ДСНС за номером "101", або в мобільному застосунку "Розмінування України", а також через чатбот Мінцифри "Є ворог".
Ірина Синельник
