Психотерапевт Аліна Дейнека: На святковому застіллі краще не говорити про коронавірус та про політику. Ці теми розбурхують дуже багато сімей

Коли на свята, особливо, новорічно-різдвяні, зустрічаються родичі, між ними нерідко стаються сварки. Доволі часто їх причиною є незручні запитання, якими хтось з родичів невчасно і невдало руйнує атмосферу свята близькій людині, навіть не усвідомлюючи цього. Психолог, психотерапевт Аліна Дейнека в інтерв’ю УНІАН розповіла, як уникнути цього, не посваритися з рідними та зробити святкові розмови "екологічними".

Чому так трапляється, що родичі сваряться під час зустрічей на свята, особливо новорічно-різдвяні? Що спонукає близьких людей нетактовно допитуватися, "коли заміж/оженишся?", або "коли діточки?"? Та й взагалі, що це за тяга українців до неприємних та недоречних запитань до родичів про роботу, або купівлю власного житла і так далі?

Річ у тім, що в нашому суспільстві закріпилася така модель поведінки, коли ми зі сторонніми людьми поводимося якось показово добре, пристойно, культурно, демонструємо свій кращий бік, стримуємося. Натомість з родичами чомусь вважаємо за можливе бути такими прямолінійними, навіть десь безтактними просто тому, що вони ж "свої", вони зрозуміють. Але виходить, що саме через це й псуються стосунки між близькими людьми.

Така панібратська поведінка призводить до того, що люди систематично порушують особисті кордони один одного. Ті кордони дозволеного, які кожен з нас для себе визначив. І відбувається це просто на тій підставі, що "ми ж родичі", тому "я можу запитати тебе про дітей, про якісь твої фінансові ситуації" і так далі. Тобто, те, що ми не сказали б, що не запитали б у сторонньої людини, в колі рідних ми вважаємо нормальним.

Як правильно відповідати на такі запитання, аби не посваритися і закрити неприємну тему, змінити її?

Нічого немає поганого в тому, щоб прямо, спокійно та виважено, сказати своїм близьким людям, що вони ставлять нетактовні запитання. Це не означає, що з ними потрібно сваритися.

"Ви можете здивуватися тому, наскільки такий простий процес може вирівняти ваші стосунки", - психолог / фото ua.depositphotos.com

Але у нас, знову ж таки, існує така модель, що коли нам близькі ставлять ось такі некоректні запитання, ми хочемо тримати обличчя і якось так поводити себе, щоб не зіпсувати стосунки. Тому починаємо вигадувати якісь відмовки.

При цьому ми відчуваємо злість або сум, або ще щось, якісь неприємні емоції, пов’язані з тим, що все ж таки нам ставлять некоректні, неприємні запитання. Тож варто спокійно сказати: "Будь ласка, не став мені таких питань. Коли прийде час, а я буду вважати за потрібне, я тобі сама/сам скажу".

Це нормально. Ви можете здивуватися тому, наскільки такий простий процес може вирівняти ваші стосунки взагалі будь з ким, а, тим паче, з родичами.

Адже людина старшого віку, бабуся може просто не розуміти, що це нетактовне запитання, що вас воно чіпляє. А так вона буде знати, що вам це неприємно. Ви спокійно сказали, при цьому конфлікт не загострили.

Психолог: "Людина, яка жартує, сильніша" / фото facebook.com/deynekaalina

Ще є хороший метод – сказати: "Це некоректне/нетактовне запитання, я на некоректні/нетактовні запитання не відповідаю". І зробити паузу. Тоді та людина, яка вам поставила нетактовне запитання, нехай якось виходить з цієї ситуації сама. Адже ви їй прямо сказали, що вона нетактовно себе повела. Тобто ви не сказали "ти нетактовна людина", ви сказали "це нетактовне запитання". Не "ти поганий", а "питання твоє мені не підходить". Розумієте різницю?

І ще один спосіб – це гумор. Якщо не вистачає внутрішньої сили, характеру на те, щоб сказати прямо, спокійно і зважено, що вам неприємно відповідати на якісь запитання, то можна гуморити. Адже людина, яка жартує, сильніша. Неможливо жартувати, якщо ти слабкий. Тобто, коли ти жартуєш, ти начебто сильніший в цій ситуації, тому що у тебе вистачає внутрішніх ресурсів гуморити. Коли ми жартуємо (хай навіть внутрішньо ми відчуваємо дискомфорт), коли переводимо все на жарт, ми в цій ситуації стаємо в сильнішу позицію. Тому я пропоную якось легко жартувати у відповідь на нетактовні запитання.

Як узагалі заспокоїти себе, не нервуватися в таких ситуаціях та не нагрубіянити рідним?

Потрібно для себе змістити фокус уваги на ту ціль, заради якої ти спілкуєшся зі своїми близькими.

Навіщось ми підтримуємо родинні зв’язки. Можливо, для того, щоб формувати, зберігати сімейні традиції, почуватися частиною своєї родини, мати однодумців у вигляді своїх рідних, мати опору, оскільки це люди, які тобі ближчі, ніж інші. Відповідно, ти можеш на них розраховувати, розраховувати на їхню допомогу, коли тобі ця допомога буде потрібна… Є якась мета, заради чого ти спілкуєшся з родичами, заради чого ти витрачаєш на це час. Ми ніколи нічого не робимо просто так - у нас є якась внутрішня мотивація. І потрібно сконцентруватися на цій меті: "Так, я розумію, що моя тітонька ставить безтактні запитання, але я спокійно її поставлю на місце, м’яко скажу їй, що мені це не приємно. Насправді, найголовніше - я розумію, усвідомлюю, що моя мета в тому, щоб підтримувати родинні традиції. Так, це запитання неприємне, але загалом і в цілому я люблю цих людей, я ціную те, що вони у мене є, і я із задоволенням проводжу час в компанії своїх родичів".

"Не обов’язково підтримувати тісні стосунки з тими людьми, які завдають вам душевного болю", - психолог / фото facebook.com/deynekaalina

Просто сконцентруватися на головному. А деталі варто сприймати як частину цієї комунікації, частину цих людей, які ось такі, у них є такі моменти.

При цьому, хотіла би сказати, що не з усіма родичами, взагалі не з усіма близькими потрібно підтримувати спілкування. Якщо ви відчуваєте, що користі від цього спілкування менше, ніж негативних сторін, то потрібно поставити собі запитання: "А чи потрібне мені це спілкування? І чому я його підтримую, попри те, що мені погано, коли я приходжу в цю компанію? Я внутрішньо затискаюся, я готуюся до цих новорічних свят три дні, збираюся з думками, щоб якось витримати це спілкування. Потім я все це свято в напруженні…".

Потрібно поставити собі запитання: "Навіщо?.. Якщо від них стільки негативу і я продовжую це підтримувати, то чи не краще буде узагалі припинити це спілкування?". І просто віддалитися від цих людей. Не всі - рідні, не всі – родичі, не всі рідні по крові - рідні по духу. Важливо розуміти, що не обов’язково підтримувати тісні стосунки з тими людьми, які завдають вам душевного болю.

Ще момент - вчасно йти. Десь я читала дослідження щодо того, в який момент свята починаються конфлікти. Чим довше ми спілкуємося протягом свята, тим вищий шанс виникнення непорозумінь. Тому візити ввічливості – хороший метод. І якщо у вас з родичами немає такого теплого, душевного спілкування, здійснюйте саме такі візити ввічливості. 45 хвилин – годину поспілкувалися, привітали, вручили подарунки, випили по келиху шампанського і поїхали. Не потрібно засиджуватися до ранку. Усе загострення пристрастей відбувається не в перші години спілкування, а ось там, пізніше, коли всі вже розслабилися, підвипили, коли вже говорити немає про що.

Чому ми взагалі так болісно реагуємо на неприємні нам запитання від родичів?

Аліна Дейнека: "Старайтеся зводити спілкування до нейтральних тем, які не призведуть до конфліктів" / фото ua.depositphotos.com

Родичі – це значущі люди для нас. Тому їхню критику, їхні зауваження ми сприймаємо болісніше.

На які теми краще взагалі не говорити на свята?

Згадуємо етикет. Загальноприйняті теми - подорожі, якісь хобі, обговорення якихось неполітичних подій, музика, кіно. Старайтеся зводити спілкування до нейтральних тем, які не призведуть до конфліктів.

Про коронавірус та про політику краще, звісно, не говорити. Ці теми розбурхують дуже багато сімей. Є навіть розлучення на основі міркувань щодо щеплення: хтось один прищепився, інший не прищепився – розлучилися.

Як, грубо кажучи, не "зненавидіти" родичів за свята і не мати неприємного посмаку Нового року чи Різдва?

Тримати дистанцію, здійснювати візити ввічливості. Не треба щільно спілкуватися, якщо ви знаєте, що будуть проблеми. Навіщо? Краще спілкуватися так, щоб взяти від цього спілкування лише позитивні емоції. А негативні намагатися не загострювати, і все.

Таня Поляковська

УНІАН в Google News