Речник ДСНС України Олександр Хорунжий: Найгірше, що люди звикають до війни та починають нехтувати правилами безпеки

Прес-офіцер Державної служби України з надзвичайних ситуацій, полковник служби цивільного захисту Олександр Хорунжий в інтерв’ю УНІАН розповів, як українцям підготуватись до наступного ракетного обстрілу РФ, як уникнути вибуху електропристроїв під час блекауту, а також що таке "Абетка безпеки" ДСНС.

* Матеріал підготовлено в межах Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу

Пане Олександре, як сильно змінилась робота спеціалістів ДСНС з початком широкомасштабного вторгнення РФ в Україну? 

В принципі, ми виконуємо ті ж функції, але змінились масштаби та складність роботи. Особливо змінилась специфіка щодо розбору завалів. 

В десятки разів збільшились об'єми задач у піротехніків. Сьогодні в Україні 174 тисячі квадратних кілометрів потенційно небезпечної території. Це 30% від загальної території держави.  І хоча вже понад 75 тисяч кілометрів було очищено, роботи ще дуже багато.

Штатна чисельність у піротехнічних підрозділів зросла з 600 до 1000 осіб. І ця цифра постійно збільшується. 

Також додаються певні функції, які потребують від нас реагування на російську агресію, наприклад, евакуація та обігрів людей в "пунктах незламності", обігрів людей на кордонах. 

У рятувальників з’явились якісь нові навички?

Ми навчились працювати в умовах війни, зберігати виваженість та, попри все, що відбувається, спокійно оцінювати ситуацію. Якщо люди звикають до небезпеки, то ми – тим паче. 

В умовах війни у громадян побільшало панічних настроїв, з якими навчились працювати психологи ДСНС.   

Також ми отримали величезний досвід інженерних робіт. Мова про те, як поводитись з інженерними конструкціями після вибухів. Навчилися працювати з вибухонебезпечними предметами, які до цього навіть не знаходили.

Крім того, навчились правильно гасити пожежі під обстрілами, або пожежі, які виникають внаслідок ракетних ударів. Коли в мирний час цим регулярно займались? А тепер ми вже за звуком можемо розпізнати приліт та зорієнтуватись, що робити далі.

Ще ми опанували навичку інформування під час війни: не давати інформацію одразу після надзвичайної ситуації, пов’язаної з обстрілами. Це важлива навичка зберігання інформаційної тиші. Адже ворог отримує дуже багато інформації з відкритих джерел. Про це свідчить зокрема те, скільки разів нам доводилось працювати у місцях повторних прильотів.

Якщо раніше робота рятувальників була пов'язана з небезпекою, зараз фактично завжди – з ризиком для життя.

Так. Ніколи точно не знаєш, чи буде ще один приліт. 

Євгенія Дудка з ДСНС Дніпропетровської області одного разу виїхала на місце прильоту ракети. Вона документувала злочини ворога, а у цей час знову відбувся ракетний обстріл. Євгенія отримала досить важке поранення і вже близько півроку перебуває в лікарні… 

Люди називають рятувальників героями без зброї, але вони теж гинуть. З 24 лютого загинув вже 51 рятувальник, ще 173 працівники постраждали. А 6 рятувальників перебувають в полоні. 

Рятувальники зараз часто працюють буквально під обстрілами. Уявіть, що, наприклад, після обстрілу критичної інфраструктури виникла пожежа. Ми не можемо сидіти й чекати. Адже у цей час на місці надзвичайної події можуть бути люди, які стікають кров’ю. Або є поширення вогню на великій площі, а від цього залежить стан енергетичних об’єктів. Що робити? Звичайно, згідно з правилами безпеки, маємо перебувати в укриттях, поки повітряна тривога не завершилась. Але чи підемо в підвал у таких обставинах? Ні! Будемо гасити пожежу. 

Розкажіть про те, чим займаються спеціалісти ДСНС на деокупованих територіях?

Туди сьогодні відправляються зведені загони – автономні підрозділи з піротехніків, аварійно-відновлювальних підрозділів, пожежно-рятувальних підрозділів, медиків та психологів. Такі загони вже працювали в Балаклії, в Ізюмі, зараз відпрацьовують завдання на території Херсонщини. 

До слова, ми досі вчимося очищенню територій від мін-пасткок. Адже ворог намагається поставити все більше й більше підступних пасток для наших піротехніків.

Де ситуація з мінною кризою є найскладнішою? 

На Харківщині. Ця область з усіх деокупованих територій виявилась найбільш замінованою росіянами. Ситуацію там не порівняти ані з Київщиною, ані з Чернігівщиною. В Харківській області ворог застосував не тільки радянські, але й новітні, так звані "розумні міни", що мають детектори, які реагують на рухи людини. Вони поступили на озброєння РФ лише у 2018-му році. Наприклад, ПОМ-3 – одна з найнебезпечніших протипіхотних мін.

З 8 вересня, коли ми приступили до робіт на Харківщині, було розміновано близько 1600 га, а виявлено та знешкоджено понад 50 тисяч вибухонебезпечних предметів. Уявіть масштаби! Адже я розповідаю лише про роботу ДСНС, водночас працюють ще й вибухотехніки Нацполіції, сапери Нацгвардії та ЗСУ. 

Для порівняння, загальна кількість знешкоджених вибухонебезпечних предметів з 24 лютого – близько 290 тисяч. Це означає, що шоста частина мін та боєприпасів була знешкоджена саме в Харківській області. І робота в цьому регіоні досі триває.

Як довго буде тривати розмінування на Херсонщині та частині Миколаївської області, також жоден піротехнік не скаже. Річ у тім, що  деокуповано  близько 9 тисяч квадратних кілометрів, які потрібно обстежити.

На території Херсонщині знешкоджено вже понад 6 тисяч вибухонебезпечних предметів. І головна складність у тому, що, крім звичайних протипіхотних та протитанкових мін, ворог залишив там багато касетних елементів (частин від ракет РСЗВ "Град" та "Смерч", які не завжди вибухають та  можуть самоліквідуватись в будь-який момент).

Так само росіяни розсипають ПФ-1, так звані пелюстки, або "міни-метелики". Вони майже непомітні в траві, маленькі та привабливі для дітей. Якщо людина наступить на таку міну, може відірвати ногу…

Роботи багато. Як кажуть, один день бойових дій прирівнюється до 30 діб розмінування.

Один з ризиків для всіх українців сьогодні – опинитись у блекауті, без світла та опалення. Яким зараз має бути найпростіший чек-лист з підготовки до такої надзвичайної ситуації, спричиненої війною?

Ми бачимо, що ворог лупить всіма видами ракет по енергетичній інфраструктурі. Тож важливо активно підготуватися: зібрати необхідний продуктовий набір, щоб забезпечити собі раціон на доволі довгий період, запастись теплим одягом, підготувати набір ліків, серед яких – проти хронічних або сезонних захворювань… 

Варто максимально утеплити двері та вікна. Якщо внаслідок чергового обстрілу будинок залишається без теплопостачання, то краще розміщуватись в одній кімнаті всією родиною, щоб тепла було більше. 

Також потрібно запастись повербанками, а якщо є можливість – газовими пальниками та генераторами. 

Корисно придбати вогнегасник. Нагадаю, що для приміщень використовують вуглекислотні або порошкові. Перші дають сильний охолоджувальний ефект, але ефективнішими завжди були порошкові. 

Ще одна дуже важлива порада: знайдіть, де розміщено найближчий "пункт незламності". Мова в тому числі безпосередньо про пункти ДСНС, створені в більшості наших рятувальних підрозділів. Тобто ви можете прийти до найближчої пожежної частини, щоб обігрітися та отримати всю необхідну допомогу.

Читала, що через неправильне використання генератора людина отруїлась чадним газом. Розкажіть чого ні в якому разі не можна робити, щоб такого не сталось? 

Хтось тримав генератор в підвалі, хтось – на цокольному приміщенні. Люди мають зрозуміти, що генератор – це  двигун. Якщо ввімкнути машину й залишитись в гаражі, то задихаєшся. Так само з генератором: люди вдихають газ і через невеликий проміжок часу вмирають. Тримати генератор на балконі також заборонено, адже продукти горіння все одно накопичуються та проходять в приміщення через щілини.

Тому прості правила: генератор – тільки для відкритого повітря. Пристрій повинен стояти на вулиці та відстані не менше 6 метрів від вікон або дверей, або не менше 1 метра від глухої стіни. Також бажано, щоб генератор бух сухий та стояв під навісом. І важливо знати, що не можна заливати пальне в розігрітий генератор. 

При цьому, і генератори, і газові пальники можна купувати лише в ліцензованих точках продажу, це має бути сертифікована продукція. Не варто їх купувати у сторонніх осіб, які могли порушити умови зберігання. Наприклад, газовий балон заборонено тримати на сонці, щоб не нагрівся й не вибухнув. До слова, у Києві було декілька випадків, коли люди поставили газовий пальник на електроплиту під час відсутності світла. Вночі світло увімкнули, електроплита запрацювала – стався вибух. Було вже декілька випадків, коли люди отримали травми. 

Існують вимоги безпеки й до автомобільних акумуляторів, які виділяють певні хімічні речовини: водень та кисень. Рекомендують їх встановлювати у провітрюваних приміщеннях або на теплих балконах без вологи, аби люди не отруїлись. Деякі люди підключають їх до безперебійників. В такому випадку виникає небезпека перегріву, відповідно – вибуху. Тож для підключення таких пристроїв краще звернутись до спеціалістів.

Зараз українці готуються до нового ракетного удару РФ. Чи можете дати кілька порад про те, як не розгубитись та врятуватись під час надзвичайної ситуації?

Головне зараз – йти в укриття під час повітряної тривоги. Останній обстріл показав, що окрім об'єктів критичної інфраструктури, Росія обстрілює й житлові будинки. 

Найгірше те, що люди звикають до війни. Згадайте перші дні вторгнення, коли метрополітени були забиті. Тоді люди укривались від обстрілів у підвалах, зараз картина інша… На жаль, українці нехтують правилами безпеки. Під час останнього обстрілу у Вишгороді загинуло шестеро осіб. Хоча ніхто й не думав, що таке станеться, що прилетить у звичайну чотириповерхівку…

А якщо немає можливості йти в укриття?

Якщо немає можливості йти в укриття, пам'ятаємо про правило "двох стін". А якщо вже так трапилось, що людина опинилась під завалами, потрібно кликати по допомогу. За можливості, зателефонувати "101" та повідомити адресу, яка саме допомога потрібна. Наші оператори чергують у цілодобовому режимі. 

Якщо немає можливості повідомити, що сталося, слід спробувати вивільнити руки та ноги, постійно сигналізувати, де ви перебуваєте: голосно кричати або бити, наприклад, по трубах. Коли рятувальники проводять розбір завалів, вони завжди роблять дві хвилини тиші, щоб зрозуміти, чи є під завалами люди. Якщо є поранення потрібно зняти якийсь одяг та спробувати перев’язати себе, щоб зупинити кровотечу.

Деякі з порад, про які ми сьогодні розмовляємо, я бачила в "Абетці безпеки" ДСНС. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що це за абетка? Як ці прості, на перший погляд, правила можуть допомогти врятувати життя?

Абетка – це зведення основних порад про те, як діяти у різних надзвичайних ситуаціях. Тобто це алгоритм дій під час природних стихійних явищ (під час смерчу або повені), це основні кроки для реагування під час техногенних загроз (як радіаційна чи хімічна небезпека). 

Тобто "Абетка" – це витримки з різних правил безпеки для того, щоб громадяни могли знайти все в одному місці. Звичайно, що сьогодні ми доповнюємо "Абетку" відповідно до реалій війни. Ці правила можна знайти на сайті ДСНС, а також за QR-кодом, розміщеним на білбордах ДСНС у всіх великих містах країни.

Чи проводять ДСНС якісь курси, навчання для практичного засвоєння українцями навичок, які допомагатимуть врятувати життя?

Звичайно. Ми проводили й проводимо такі курси в місцях масового перебування людей. Зокрема, ми проводили такі курси в Харківському та Київському метрополітенах. Ці тренінги розпочались з березня в Харкові, коли люди буквально жили в метро. В Києві ми активно проводили такі курси влітку. 

Взагалі курси проводяться за кількома напрямами. Найперше, людей навчали правил цивільного захисту: що брати з собою в укриття, як себе поводити під час тривоги. Піротехніки навчали мінній безпеці. Медики розповідали, яким чином зупинити кровотечу, а також що робити при отриманні вибухових травм. Ще один напрям навчань проводять психологи. До речі, підходило дуже багато людей, яким просто була потрібна допомога. Відповідно, психологи розповідали про методи зняття стресу. 

Ще один напрямок – проект з правил пожежної безпеки. Також працюємо в об'єктах з масовим перебуванням людей. Наприклад, є запити для проведення таких курсів у великих ТЦ та у школах.

До речі, про школи. Можливо, ці знання – навички й практику – вже варто впроваджувати на рівні шкільної програми?

В цьому питанні Україна вже переймає досвід Польщі. Ми подивились, як процес організований у польської пожежної служби та адаптували програму для наших освітніх закладів.  

Спільно з Міністерством освіти відкрито вже близько 70 класів безпеки у різних регіонах країни. Програми почали впроваджуватись з Рівного, останні класи були відкриті у закладах освіти в Одеській області. 

Навчання в класах буде організовано, в залежності від віку дітей. Тобто вони вивчатимуть різні безпекові заходи, починаючи від "не розмовляємо з незнайомцями" та правил дорожнього руху до правил цивільного захисту та пожежної безпеки тощо. До таких уроків активно запрошуватимуть представників ДСНС, Нацполіції, психологів, за потреби – навіть представників ЗСУ. 

Окрім того, зараз впроваджується програма "вихователь безпеки". Це така людина, яка стане провідником між школою та безпековими органами. 

Анастасія Світлевська

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News