Піротехнік ДСНС Іван Шепелєв: Після деокупації треба бути дуже уважними - росіяни закладають гранати під матраци, у пральні машини та навіть іграшки

13:20, 06.08.2022
12 хв. 4202

Заступник начальника групи піротехнічних робіт мобільного центру швидкого реагування ДСНС України Іван Шепелєв в інтерв’ю УНІАН розповів, скільки часу може знадобитись для розмінування України, чому зараз небезпечним є не лише відпочинок на морі, а й біля інших водойм, та чи можуть цивільні долучитись до робіт з розмінування місцевості.

Одна з величезних проблем, якій українцям доведеться давати раду після нашої перемоги у війні з Росією – розмінування країни. Якщо подивитись на інтерактивну мапу з потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами територіями, то важко уявити, скільки часу, фахівців та фінансів Україна потребуватиме, щоб очистити їх від російських "подарунків". Про те, яку небезпеку вони несуть цивільному населенню та як себе убезпечити УНІАН розпитав одного з фахівців, який проводить тренінги з мінної безпеки – заступника начальника групи піротехнічних робіт мобільного центру швидкого реагування ДСНС України Івана Шепелєва.

Пане Іване, за даними ДСНС, з початку широкомасштабного військового вторгнення РФ на території України знешкоджено понад 174 тисячі вибухонебезпечних предметів. Для цього обстежили територію у 67 тисяч гектарів. А скільки часу необхідно, щоб обстежити всі ділянки, де можуть бути міни?  

Щоб розмінувати всю територію країни необхідні десятиліття. Я маю на увазі, що навіть не одне.  

З початку широкомасштабного вторгнення Росії на вибухонебезпечних предметах підірвалось понад п’ять тисяч осіб. І це були різні предмети. Тобто, я не можу сказати, що це були лише саморобні вибухові пристрої. Це могли бути і міни, і розтяжки.

Щоб розмінувати всю територію країни необхідні десятиліття / фото Анастасія Світлевська

Наскільки сучасною є зброя, якою окупанти мінують місцевість? Це якісь міни нового покоління чи застарілі, радянські?  

Більшість цього озброєння — розробки часів Радянського союзу. Вони в досить великій кількості у ворога. Я думаю, поки воно в них є, вони будуть його використовувати.

Це не боєприпаси часів Другої світової, а післявоєнна зброя. Тобто, можна сказати, досить сучасна.

А от вибухонебезпечних предметів закордонного виробництва нами і нашими колегами не було помічено. Нічого іноземного ми не знаходили. 

Чи буде створюватись якась інтерактивна мапа, на якій українці могли б побачити або вже розміновану місцевість, або найбільш небезпечні місця? 

Звичайно, над цим зараз працюють. Наскільки я знаю, на сайті ДСНС є можливість залишити заявку [про ймовірну небезпеку]. А на вже існуючій мапі можна побачити, звідки люди залишали заявку. Це дозволяє користувачу зрозуміти, в яких районах українці найчастіше викликали вибухотехніків, відповідно, які райони є найбільш забрудненими. Все це, звичайно, планується робити. Проте, повторюю: процес розмінування - досить затяжний. На це потрібно дуже багато зусиль. 

Вибухонебезпечних предметів закордонного виробництва під час розмінування не помічали / фото Анастасія Світлевська

Розкажіть, чи спеціалісти знаходили вибухонебезпечні предмети на місцевості, яка не була окупована росіянами? 

Вибухонебезпечні предмети завжди знаходять навіть у тих місцях, які не були окуповані. Ба більше, досі знаходимо навіть предмети Другої світової війни.

Я працюю піротехніком з 2019-го року, і навіть сходу не пригадаю цифру, скільки небезпечних предметів ми вилучили тільки на території міста Києва. Вже не кажучи про область. Бувають і випадки, коли в межах міста Києва ми знаходимо навіть сучасну зброю. Можливо, її залишили диверсійні групи, які могли якимось чином доставляти вибухові речовини в межі столиці. 

Я чула, що українці, в чиїх будинках побували окупанти, звертаються до вас з приводу необхідності перевірки їх помешкання на наявність вибухонебезпечних предметів. Наскільки часто фахівці з розмінування виявляють, що росіяни дійсно замінували домогосподарство – квартиру, будинок або двір – тобто цілком цивільні об’єкти? Адже зараз, зважаючи на заяви деяких міжнародних організацій, наприклад, останній скандал з Amnesty Internationalхтось може дійсно повірити, що росіяни не завдають шкоди цивільним. 

На жаль, такі випадки, про які ви запитуєте, справді були. У нас дуже багато заявок і ми приїжджаємо, щоб перевірити і будинок, і прилеглу територію. При цьому вибухонебезпечні предмети знаходилися як на території подвір’я, так і в самих будинках. 

Перевіряти потрібно буквально все – шафки, ліжка, ванну кімнату / фото Анастасія Світлевська

Перевіряти потрібно буквально все – шафки, ліжка, ванну кімнату… У нас були випадки, коли знаходили вибухонебезпечні предмети під ліжком. Навіть в інтернеті було відео, коли росіяни закладали гранати під матрац. Тобто, чека була висмикнула, а від зрушення цього матрацу граната могла вибухнути. Також бачили, як гранату росіяни вставили у відсік пральної машини...

Тому, звичайно, людям треба бути обережними, звертати увагу на будь-що. Ми реагуємо на всі виклики. І навіть якщо власник будинку, розташованого на звільненій від окупантів території, конкретно нічого не бачить, варто лишити заявку і провести обстеження. Ми все перевіримо і дамо дозвіл на те, щоб людина повернулась додому. Взагалі, якщо немає нагальної потреби заходити в будинок, то краще дочекатись фахівців, які його перевірять.

Під час тренінгів для населення ви демонструєте муляжі, в яких можуть бути вибухонебезпечні речовини. Мене, наприклад, дуже вразила замінована лялька. Як часто зустрічаються такі "іграшки"?

Використання іграшок з вибуховою речовиною – це поодинокі випадки, але вони траплялись. За словами моїх колег, були помічені кілька випадків на території Київської області.

Перевіряти потрібно буквально все – шафки, ліжка, ванну кімнату / фото Анастасія Світлевська

Київська область вже повністю розмінована після звільнення від окупантів?

На жаль, ні. Київська область досі не повністю розмінована. При цьому, замінованою залишається досить велика територія. Деякі ділянки поки що у такому стані, що фахівці з розмінування ще не мають права на них заходити та починати процес розмінування.

Але мешканці Київщини якось можуть дізнатись, де зараз найбільш небезпечно? 

Річ у тім, що це загалом така інформація, яку ми розголошувати поки що не можемо. Але, наприклад, очевидно, що район Чорнобильської зони дуже небезпечний.

Проте є певні ділянки територій, про небезпеку яких людей інформують. Зокрема на офіційних сайтах. Крім того, про те, що на визначеній ділянці краще не ходити, можна зрозуміти з встановлених там мінних знаків. "Обережно, міни" - означає, що на цій території небезпечно.

«Обережно, міни» - означає, що на цій території небезпечно / фото Анастасія Світлевська

Ну, хоч розкажіть, де саме треба бути обачнішими?

Насамперед мова про райони, в яких відбувались бойові дії. Це Броварський район, Бучанський район, Макарівський район, Вишгородський район. Тобто місця, з яких починався наступ російських військ на столицю у лютому. 

Ми з вами розмовляємо в парку "Совки" у Святошинському районі Києва. Наскільки безпечно гуляти в парках столиці?

Вся місцевість, що територіально належить до міста Києва, вже перевірена на наявність вибухонебезпечних предметів. Парки теж.

А чи безпечно зараз відпочивати біля водойм? 

Всі водойми на Київщині заплановані до розмінування. І мінами, які можуть бути у воді, займаються групи підводного розмінування ДСНС, у нас є підрозділ водолазів. Зокрема, наші хлопці їздили в Гостомель, де перевіряли Центральне озеро.

На жаль, водойми, бази відпочинку можуть бути небезпечними. Вони потребують спочатку перевірки на наявність вибухонебезпечних предметів. Тому на сьогодні цивільним рекомендовано втриматись від такого виду відпочинку, уникати навіть походів до водойм. Адже наші фахівці знаходили вибухонебезпечні предмети в водоймах. Вибухівка там з’являлася з різних причин. Було так, що спеціально скидали, а було, що після вибуху техніки відбувався вибух боєкомплекту, який розлітався на велику відстань і потрапляв у воду…

Деякі види вибухонебезпечних предметів можуть за допомогою течії пересуватись / фото Анастасія Світлевська

На початку повномасштабного вторгнення росіян була зруйнована дамба у Київській області, а після бойових дій залишки зброї окупантів та вибухонебезпечні предмети могли потрапити у Дніпро.

Як я сказав, процес очищення водойм триває. Наприклад, пам'ятаєте, було оприлюднено відеоролики про знищення ворожого гелікоптера, який впав в районі Київського водосховища? Такий був не один. Після деокупації їх діставали з води. Але ця ділянка була лише частково перевірена.

Важливо розуміти, що є певні місця, де доволі глибоко. В деяких місцях - досить сильні течії. Тому нашим фахівцям там майже неможливо працювати.

Крім того, деякі види вибухонебезпечних предметів можуть за допомогою течії пересуватись. Наприклад, не так давно група підводного розмінування виїжджала на річку Дніпро у столиці, до пішохідного мосту, і під ним знаходили невелику кількість вибухонебезпечних предметів.

В Києві є цивільні водолази, які полюбляють поплавати. Якось вони щось дивне помітили і викликали "101". Наші фахівці приїхали і побачили, що це дійсно вибухонебезпечні предмети.

Тобто, знову ж таки, це випадки, коли, можливо, диверсійні групи провозили зброю та вибухівку в межі Києва, а потім її просто скинули в річку.

А якщо такі вибухонебезпечні предмети зачепить хвилею або вони вдаряться об щось, можуть вибухнути в воді?

Теоретично, так. Якщо це сучасний і не пошкоджений боєприпас, теоретично, він може вибухнути. Деякі вибухові речовини можуть зберігати свої властивості, навіть коли довго знаходяться у воді. Проте, чим довше такий боєприпас знаходиться у воді, тим меншою є можливість детонації.

Але все одно потрібно розуміти, що якщо вибухонебезпечні предмети потрапили до водойм, вони і надалі становлять небезпеку. Вже були випадки, коли люди знаходили боєприпаси часів Другої світової, забирали до себе додому, чи в гараж, мовляв, треба розпилити, а вони вибухали. Тобто, попри те, що пройшло вже багато років, боєприпас може і не втратити здатності детонувати.

Чи є ризик, що  предмет вибухне, коли людина плаває у воді? Краще цього не перевіряти. Якщо помітили щось дивне, треба віддалятись від цього предмета. Пливти до берега і телефонувати "101" або "102".

Такі випадки, коли травмувалися працівники особового складу, були / фото Анастасія Світлевська

Наскільки часто під час розмінування травмуються самі представники ДСНС?  

Такі випадки, коли травмувалися працівники особового складу, були. Наприклад, у Харківській області під час робіт загинули три наші співробітники. Ще чотири отримали поранення. 

В Донецькій області підірвалися двоє молодих хлопців, вони отримали дуже серйозні поранення. В Київській області – теж поранення. Але без летальних випадків. 

Не скажу, що це відбувалось через нестачу якогось захисного обладнання. На жаль, деякі з цих випадків стались просто через порушення правил безпеки. 

Що потрібно для того, щоб люди залучались до розмінування ДСНС? 

Найголовніше — людина, яка хоче бути спеціалістом з розмінування, має бути здорова. Тобто має пройти медогляд, на якому отримає висновок, що вона не має ніяких проблем зі здоров'ям. Далі – прийом на роботу в лавах ДСНС і отримання першого звання – рядовий служби цивільного захисту. Після цього людину направляють на навчальні курси з поводження з вибухонебезпечними предметами. Раніше вони проходили в селі Ватутіне в Харківської області. Однак після того, як росіяни почали його обстрілювати, вся частина була евакуйована в різні куточки України.  Основна кількість викладачів зараз навчають нашої справи в Одеській області. 

А скільки часу триває підготовка?

Раніше навчання тривало три місяці, зараз один місяць для осіб сержантського складу.  

Через місяць після проходження курсів людина потрапляє до підрозділу, проходить ще збори на отримання допуску до проведення робіт з пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів. І тільки після цього вже має право розміновувати місцевість.

Є певні організації, які в цьому допомагають. Зокрема, DDG та HALO Trust, які працювали на території Луганської та Донецької областей, починаючи з 2014 року. 

Анастасія Світлевська

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся