Сповіщення, зв'язок, укриття, евакуація. Чи є у влади план "Б" на випадок надзвичайної ситуації

Що робити, якщо раптом зникне мобільний зв'язок, опалення, світло? Як міста будуть функціонувати під час надзвичайної ситуації? Чи пустять вас в укриття у своєму ж будинку? Чи має ваше місто план евакуації? Такі питання останні тижні ставить собі, певно, майже кожен українець. Але чи є у влади відповіді?

Київ – столиця. І, здавалося б, має подавати приклад підготовки до надзвичайної ситуації. Але невирішеними виглядають інколи найпростіші речі. Киянка Олена Яновська розповіла ТСН.Тижню, як побачила стрілочку на будинку – "Укриття" – й пішла по таких стрілочках, щоб його знайти. Проте… Жінка живе у так званій сталінці, яку звели ще у 50-х роках. І тоді ще в будинках облаштовували справжні бомбосховища. Однак вхід до "Укриття" зараз – з дверей… стоматології.

"Природно виникло питання, як же я маю туди потрапити, якщо що", – каже пані Олена ТСН.Тижню.

Ми разом пішли в клініку, аби дізнатися, де ж є те укриття. В стоматології неохоче, але показати погоджуються.

Працівниця клініки показує ТСН.Тижню, де ті двері, щоб зайти не зі стоматології, а з вулиці. Спускаємось сходами.

"Тут є двері, але вони зачинені", – нагадує Олена Яновська.

Повертаємось знову на рецепцію клініки, але тут ключі, які б відчинили сховище, раптом зникли. Адміністратор просто втікає від камери: "Я яким боком до цього?".

Йдемо до укриття самі. Двері масивні, з таким самим замком. Пані Олена телефонує директору клініки. Але кілька спроб – марні. Слухавку директор стоматології не бере.

В одне зі столичних укриттів можна потрапити зі стоматології / фото УНІАН

ТСН.Тиждень дізнався, що клініка працює лише в будні з 8-00 до 21-00. Виходить, що тільки у цей час у разі загрози обстрілу можна буде потрапити в укриття. І то, якщо ключі там таки знайдуть.

"За цей підвал безпосередньо відповідає стоматологічна клініка, керівник цієї стоматологічної клініки… Я проведу окрему роботу з цим керівником для того, щоб він розумів, що треба робити", – обіцяє ТСН.Тижню директор департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук.

Але як потрапити в ті укриття, де роботу з орендарем ніхто не проведе?

"Ми будемо давати команду на введення в дію таких об’єктів. В разі погіршення ситуації. І з цього моменту в кожному сховищі повинен бути визначений комендант такого сховища, відповідальна особа, яка в постійному режимі буде чергувати", – каже Роман Ткачук.

Цивільне населення, тобто ми з вами, маємо дізнатися про надзвичайну ситуацію через систему оповіщення. Після сирени – увімкнути радіо чи телеефір та слухати вказівки. Як запевняють столичні чиновники, електроенергія в місті буде, а от транспорт перейде на спеціальний графік.

Зокрема, у метро перевозитимуть лише працівників критичної інфраструктури. Три години вранці та три години ввечері. Причому, дістатися на метро на лівий берег буде неможливо. Червону гілку – від станції Дніпро й до Лісової – зачинять. Адже вона є чудовою мішенню для бомбардування.

Решту часу метрополітен діятиме як укриття для містян.

"Метрополітен забезпечений спеціальними приміщеннями для дотримання мінімальної гігієни – все, що необхідне для тимчасового перебування людей. Причому, метрополітен має електричне автономне живлення, артезіанські свердловини для води", – розповів ТСН.Тижню директор департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор.

Наземний транспорт теж пустять в дію – для перевезення працівників стратегічних об’єктів. 

У разі надзвичайної ситуації мобільний звязок працюватиме, запевнили у Держспецзв’язку / фото УНІАН

А от лишитися без мобільного зв’язку всьому місту чи навіть селу – неможливо, запевняють у Держспецзв’язку. Бо немає єдиного центру, через який йде сигнал.

"Так, у випадку агресії може бути пошкодження або знищення певних елементів системи, що призведе до погіршення якості зв’язку, можливо, складніше проходитимуть дзвінки, повідомлення, але ви точно зможете додзвонитися. Можливо, не з першої – з другої чи третьої спроби", – запевняє ТСН.Тиждень голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.

Теле- чи радіосигнали, якими йтимуть повідомлення, ЩО робити й КУДИ бігти людям, теж не зникнуть. Навіть, якщо телевежу зруйнують. Столиця має ще кілька центрів, звідки ці сигнали можна транслювати.

А от щодо евакуації Києва, у столичної влади поки що розроблений план лише всередині міста. Наприклад, перевезти Дніпровський район до Святошинського. Уявити це важко, але можливо. Складніше з евакуацією усього 4-мільйонного мегаполіса. Це вже питання державного значення.

В Харкові ТСН.Тижню місцеві ДСНСники демонструють техніку, яка у разі надзвичайної ситуації, зможе живити і житлові будинки, і лікарні.

"Ми вставляємо ключ у запуск, натискаємо кнопку старт і вже вона готова до використання. Потім підключаємо кабель високої напруги, натискаємо на тумблер і енергія 380 вольтів вже пішла", – запускає один з генераторів начальник аварійно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Харківській області Сергій Пігульський.

Аби техніка запрацювала, треба 10 хвилин, кажуть рятувальники. Таких електростанцій у місті понад сотня. Вони працюють на дизелі чи бензині. Запаси, кажуть, є. Розрахунок – 2,5 літри на годину. Тож жоден критичний об’єкт без струму не лишиться.

З укриттями – ті самі питання, що і в столиці. ТСН.Тиждень пройшовся за кількома вказівниками. І, на жаль, побачив лише зачинені двері. Довелося телефонувати за номерами телефонів, які на цих дверях вказані.

"Я знаю про цю будівлю все. Там бомбосховища немає…", – кажуть ТСН.Тижню.

У Харкові двері укриттів були зачинені / ілюстративне фото УНІАН

Але ж укриття є? "Ну, як укриття… – кажуть на тому боці слухавки. – Не таке щось стандартне. Бо воно вже не функціонує. Звідти й обладнання познімали. Все, що хочеш".

В місцевій владі розповідають, що й плани евакуації харків’ян є. Утім, куди саме – то вже секретна інформація.

"У кожному населеному пункті є план евакуації населення. В залежності від того, яка надзвичайна подія трапиться і яку кількість населення потрібно буде евакуювати", – розповів ТСН.Тижню директор департаменту цивільного захисту Харківської ОДА Іван Сокол.

Херсон – південний форпост, через який дуже імовірний рух російських військ з Криму в центральну частину країни. Тож життєдіяльність цього міста – надважлива.

"На території знаходиться 15 сучасних сигнально-гучномовних пристроїв і це має перспективу розвитку збільшення їх кількості, а також 45 електросирен, запуск яких здійснюється у ручному режимі", – показує ТСН.Тижню систему оповіщення на мапі міста головний спеціаліст відділу цивільного захисту Херсонської міської ради Олег Головатий.

Утім, у разі чого, ховатися херсонцям практично ніде. В Херсоні - 139 сховищ. З них готових – 7, обмежено готових – 33. Решта  99 – непридатні до використання.

Загалом працюючі укриття розташовані на території підприємств, тож сховаються там лише працівники. Однак стратегічні об'єкти та лікарня забезпечені автономними засобами живлення, кажуть чиновники.

"Якщо вести мову про евакуацію в особливий період, і визначення місць, безпечних для розміщення евакуйованого населення, то, по законодавству, такі місця безпечні визначаються органами оборони", – розповідає ТСН.Тижню Олег Головатий.

Таким чином, у кожного міста – свій план дій, як на папері, так і реальний. Бажано, щоб усі прогалини чиновники усунули. І швидко. Бо дивно, що із початком війни ще у 2014-му році, досі далеко не все відпрацьовано. А ще не зайвим було б говорити з мешканцями міст. Це необхідно, адже, як мінімум, понизить градус тривоги зараз та рятує від убивчої паніки в критичний час.

УНІАН в Google News