У Кремінній мав бути нацпарк. Тепер Кремінські ліси схожі на пекло: окопи, бліндажі та згорілі дерева, - голова Держтуризму Мар’яна Олеськів
19:30, 22.08.2023
8 хв.
Інтерв'ю
Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів розповіла УНІАН про те, які туристичні місця найбільше постраждали від війни, та що необхідно зробити, аби Україна стала магнітом для іноземних подорожувальників.
Яких збитків російські окупанти завдали українській туристичній галузі? Чи зруйнували вони якісь "туристичні магніти" в Україні?
Сьогодні точну кількість зруйнованих туристичних та рекреаційних об’єктів, зруйнованих внаслідок агресії РФ, визначити досить важко. Насамперед, тому, що немає достовірних даних про те, що відбувається на окупованих територіях.
В 2021 році Державне агентство розвитку туризму визначило у кожній області, в середньому, по 5 туристичних магнітів – в якомусь регіоні це три локації, десь - 8-10. Загалом, ми тоді визначили 141 "туристичний магніт".
Відео дня
На сьогоднішні приблизно 20 відсотків цих локацій так чи інакше постраждали від війни. Звісно, переважно це - Луганська і Донецька область. Наприклад, Святогірськ, де повністю зруйнована вся готельна інфраструктура, яка була насправді дуже якісною. Це 33 готелі, які просто стерті з лиця землі. Кремінна і Кремінські ліси, з якими ми працювали до повномасштабного вторгнення. Там мав бути створений національний парк, який мав стати якірною туристичною локацією цього регіону. Наразі Кремінські ліси схожі на пекло — це численні окопи, бліндажі та згорілі дерева.
Багато об'єктів знищені на Харківщині: наприклад, музей Сковороди в Сковородинівці, є руйнування і в самому місті Харкові.
Звісно ж – Херсонщина. Це Національний природний парк "Джарилгацький", Біосферний заповідник "Асканія-Нова", Чорноморський біосферний заповідник, Національні парки "Олешківські піски", "Нижньодніпровський", низка заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи та пам’яток садово-паркового мистецтва – всі дестинації постраждали внаслідок агресії РФ і підриву Каховської ГЕС. Сума збитків, за попередніми оцінками експертів, становить 1,5 мільярди євро.
Наразі один з найбільших "туристичних магнітів" Запорізького регіону - Національний заповідник "Хортиця" — закритий для відвідування. Об'єкти туристичної інфраструктури (Козацька Січ, музей) та пам'ятки не постраждали. Постраждала природнича складова туризму, і теж нараховуються мільйонні збитки екології. Відомо, що на косі Бірючий острів, яка має унікальну флору і фауну, відбувається масове знищення тварин військами РФ. З Кирилівки, яка теж знаходиться під окупацією, надходить інформація про випадки привласнення баз відпочинку представниками окупаційних військ та розкрадання майна з них.
Постраждав також Чернігів, який пережив облогу і страшні бомбардування, і де нещодавно рашисти влаштували черговий теракт, поціливши ракетою "Іскандер" у дах обласного драмтеатру імені Шевченка. До речі, точно за таким же проєктом був побудований Донецький академічний обласний драматичний театр в Маріуполі, який також зруйнований.
Як сьогодні виживає українська туристична галузь? Які найбільш популярні маршрути, локації в Україні?
Цього літнього сезону споживацька активність почала повертатися у звичний – довоєнний режим. Люди активно їдуть відпочивати на ті локації, які були популярними до війни, і які наразі відкриті. В основному, це центр країни і Карпати.
Якщо рахувати за податками, то у першому півріччі 2023 року податкові надходження зросли на 81% у Чернівецькій, на 69 відсотків - у Рівненській, на 53 - у Волинській, на 40 процентів - у Житомирській та на 20% - у Вінницькій областях в порівнянні з аналогічним періодом у 2022 році.
Приріст туристичного збору за перші шість місяців зафіксовано у Львівському, Закарпатському, Чернівецькому, Хмельницькому регіонах.
Чи можна зробити щось, щоб пожвавити туристичну галузь, незважаючи на війну?
Наразі в Україні є 137 тисяч квадратних кілометрів так званих непромислових територій. На них сконцентровані природні та рекреаційні багатства нашої країни. І саме для цих дестинацій туризм може стати рушієм економічного розвитку, за умови об’єднання цих територій у туристичні кластери, що дозволить створити туристичні маршрути між областями.
Більшість громад вже мають усе необхідне – культурні об’єкти, природні та рекреаційні напрямки, креативні індустрії та крафтові виробництва. Повторюсь, необхідно їх лише об’єднати і створити ексклюзивний туристичний продукт.
Більш того, створення таких туристичних кластерів стане сигналом для держави, яка буде розуміти, що саме у тих регіонах, де йде створення потужних кластерів, де об’єднуються місцеві органи самоврядування і бізнес, варто, в першу чергу, створювати якісну сучасну та інклюзивну інфраструктуру.
Чи фіксуєте ви зростання цікавості серед іноземців на відвідування України?
Ми маємо розуміти, що допоки йдуть військові дії і закрите небо, в’їзних туристів в Україні не буде. Але після нашої перемоги ми прогнозуємо сплеск попиту. І наше завдання – підтримати і задовольнити цей інтерес.
Для цього ми вже зараз домовляємося з представниками світової туристичної спільноти про організацію масштабної промокампанії з закликом приїхати до України, як тільки це буде можливо. Це буде такий туризм солідарності, який допоможе залучити додаткові кошти в нашу економіку і пришвидшить відновлення країни після війни.
Думаємо, першими поїдуть туристи з тих країн, які наразі активно нас підтримують – Польщі, країн Балтії, Великобританії, США, Канади.
Чи розробляє Державне агентство розвитку туризму концепцію розвитку галузі після війни?
Туризм – це про відновлення країни загалом. Це галузь, яка пов'язана з багатьма іншими. Наприклад, одним із ключових моментів для відродження в’їзного туризму є відновлення авіасполучення. Музеї, театри, сільське господарство, крафтове виробництво, художні промисли - це теж частина туризму. А далі - це вже питання менеджменту та координації зусиль. Недостатньо просто побудувати гарні дороги - необхідно відновити культурні об’єкти, які можуть привабити потенційних туристів, ну і, звичайно, розповісти їм про ці об’єкти. Одне без одного працювати не буде.
А щодо інвестицій для відновлення туризму, то ми ще у 2021 році почали разом зі Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури працювати над проєктом зі створення спеціальних туристичних зон. Ця робота триває і нині.
Наприклад, Крим має стати курортом "365 днів", в якому є літній відпочинок, який був традиційним, і він таким залишиться, але, крім того, будемо робити акценти на активному відпочинку молоді в міжсезоння, на різноманітних фестивалях, ділових конференціях та медичному туризмі.
Подібні зони також будуть створенні на Поділлі - це Кам'янець-Подільський, Бакота, Хотин. В Карпатах – Мале карпатське коло. Полтавщину плануємо розвивати, як гастрономічну дестинацію.
Також розуміємо, що є нагальна необхідність реформувати курортну сферу. Загалом, для рекреаційного використання в країні придатні близько 13% загальної площі. Це такі курорти як Турскавець, Моршин, Східниця, Хмільник, Миргород, Куяльник та інші. Там зараз занедбана радянська інфраструктура, та велика частина послуг не мають попиту. Але вони мають потенціал, що дозволить їх перетворити в якісні курортні зони світового рівня.
Дмитро Шварц
