"Вілла Епштейна" у Львові: кому була потрібна занедбана будівля та сім сімей у ній

У "файлах Епштейна" серед мільйонів документів є згадки й про Україну. І вони не лише про українських дівчат-моделей, а й про нерухомість. УНІАН дізнався, чим та навіщо скандальний американський фінансист цікавився у Львові, а також побував на "віллі Епштейна".

Слово "Львів" у "файлах Епштейна", оприлюднених Міністерством юстиції США наприкінці січня, фігурує понад сто разів. Більшість документів - звіти про авіаквитки, рахунки та фінансові перекази через львівські банки або компанії. Серед іншого, згадується також будівля в центрі міста, яка начебто викликала інтерес скандального американського фінансиста. УНІАН побував за адресою, яка фігурує у "файлах Епштейна" та спробував дізнатись, чим саме цей дім міг зацікавити "інвестора" із США. 

Будівля в стилі неоренесанс 

Вулиця Бориса Романицького - це тихий, елітний район Львова під назвою Кастелівка. Місце небагатолюдне, дуже спокійне. Будинок №24 - досить велика двоповерхова будівля, але вже доволі занедбана. Мешканців не видно, хоча за словами перехожого, якого УНІАН зустрів на вулиці, в домі проживають сім сімей. 

"Я живу тут неподалік вже багато років. Скільки себе пам'ятаю, цей будинок завжди таким був - бачите, ні ремонту, навіть вікна старі ще стоять. Тут живуть небагаті люди, старші. Відомим цей дім став лише після тих "файлів Епштейна"", - розповів чоловік.  

У минулому будинок на Бориса Романицького, 24 був приватною віллою, яку понад сто років тому звели для української родини у стилі неоренесансу, цілком характерному для Львова. За словами історикині, дослідниці архітектури Тетяни Казанцевої, забудова цієї житлової ділянки розпочалася з кінця XIX-перших десятиліть XX століття, а власницею була Катажина (Катерина) Гощук. 

"Вілла за цією адресою була збудована у 1894 році. До того на цьому місці була інша, подовгаста будівля - станція для човнів, адже років двісті тому поруч був Сопків став. Цей будинок та сусідні побудовані на плато, а озеро лежить внизу. Тобто, це така відпочинкова, рекреаційна ділянка. Один мешканець мені розповідав, що в підвалах теперішньої будівлі досі є стовпи з ланцюгами, де швартували човни", - розповіла УНІАН пані Тетяна.

"Нагорі є конусоподібна вежа і куля. Можливо, там мав бути прапор чи флюгер. І от в цій кулі, як каже архітектор Іван Щурко, який досліджував дахи, може зберігатися інформація з будівництва вілли", - додає Казанцева.

За її словами, після оприлюднення "файлів Епштейна" та інтересу до будинку 24, вона й сама планує підняти архівну справу, аби дізнатись про історію вілли більше. 

Кому ж будівля належить зараз? Будинок обслуговує львівське комунальне підприємство "Вулецьке", тож УНІАН звернувся з цим питанням до керівництва організації. 

"Про "файли Епштейна" я чув, а про те, що хтось хотів купити цей будинок - це малоймовірно. Бо тоді він був би змушений викупити усі сім квартир, адже це не особняк. Тобто, мало б бути саме стільки договорів купівлі-продажу. А таких документів немає", - розповів директор ЛКП "Вулецьке" Орест Костик.

Будинок, але не той

Ще одна версія - у "файлах Епштейна" йдеться не про будинок №24, а про будинок №24а, розташований поруч і зведений у 2000-х роках. Таке припущення, до речі, висловлювала громадська діячка, колишня депутатка Верховної ради та екс-заступниця міністра культури Ірина Подоляк. 

У цій цегляній будівлі понад 15 років працює студія пілатесу. Але адміністраторка студії телефоном повідомила УНІАН, що власниці приміщення немає на місці, а сама вона не володіє інформацією, хто міг цікавитись придбанням будівлі. 

"Я тут працюю понад десять років. Якби нас хотіли купити, думаю, ми про це чули б. Зараз про якусь зацікавленість дізнались з інтернету, - сказала вона. - Наше приміщення - надбудова до гаражів, воно не старовинне і в ньому немає нічого цінного. Сумніваюся, що таким цікавились би такі заможні і відомі люди [як Епштейн]".

Втім, за інформацією, яка вже тиждень гуляє у мережі, співзасновницею студії пілатесу на Бориса Романицького, 24а є Тетяна Сірооченко. Ймовірно, це мати Анастасії Сірооченко, ім’я якої теж фігурує у "файлах Епштейна" і яка вже тривалий час проживає у Сполучених Штатах. 

Талановита модель з України

Зокрема, розслідувачі "Телебачення Торонто" з’ясували, що 38-річна Сірооченко - мистецтвознавиця, колекціонерка та інвесторка. Починаючи з 2010-х років вона брала участь в організації та продюсуванні низки виставкових проєктів, а також працювала з галереями та артінституціями у Лондоні та Нью-Йорку. Зараз жінка входить до рад піклувальників престижних мистецьких інституцій у США, таких як The Ukrainian Museum у Нью-Йорку, SculptureCenter та The Watermill Center.

З оприлюднених мінюстом США документів можна дізнатись, що Сірооченко познайомилась з Джеффрі Епштейном у 2010 році, у 22-річному віці, коли працювала моделлю та намагалася розпочати кар’єру в американській кіноіндустрії. Наскільки тісними були їх стосунки, можна судити хоча б з того, що фінансовою звітністю Сірооченко, яка починає фігурувати у листуваннях Епштейна з 2011 року, до 2016 року опікувалася група бухгалтерів під безпосереднім його контролем. Тобто, Джеффрі Епштейн координував підготовку податкової документації, погоджував формулювання для аудиторів і фактично виконував роль фінансового менеджера Анастасії...

Також з 2011 року компанії, зареєстровані на ім’я Сірооченко тісно співпрацюють з компаніями, пов’язаними з мільярдером та одним з ключових клієнтів Епштейна Леоном Блеком. Приміром, відомо, що він та його трастовий фонд переказали на особисті рахунки Анастасії понад три мільйони доларів. І ці платежі бухгалтери класифікували як "подарунки". Також у документах фігурують рахунки-фактури на сотні тисяч доларів за купівлю творів мистецтва.

До речі, гроші, які українка отримувала на особисті рахунки, згодом перераховувались на рахунки її ж компаній як внутрішні позики. Це простежується і на прикладі угоди про купівлю нерухомості у Львові. 

Львівська нерухомість для американського шахрая

Серед розслідувань, зроблених на базі "файлів Епштейна" є інформація, як бухгалтер Джон Томлінсон детально описує схему купівлі нерухомості у Львові: "Щодо позики: 23 січня 2015 року ти перерахувала 400 тисяч доларів зі свого особистого рахунку на рахунок "Lviv Enterprises LLC". Я класифікував це як позику компанії. Частина цих грошей була використана на купівлю будівлі у Львові (128 500 доларів). 199 999,90 доларів з цих грошей були інвестицією в Curation Media…".

З файлів випливає, що будинок у Львові був придбаний у Ольги Кравчук у 2015 році матір'ю Сірооченко - Тетяною за 128 500 доларів. В одному з листів Епштейн називав продавчиню "кримінальним типом", і цікавився, чи не втекла вона з України, оскільки виїхала до Польщі до завершення процедури оформлення угоди.

Також під час суперечки із бухгалтером Майклом Стейном, який відмовлявся підписувати податкову звітність за 2015 рік через розбіжності, Сірооченко стверджувала, що купила будівлю у Львові і володіє нею. Стейн наполягав, що вілла належить матері Анастасії, яка "подарувала" її доньці, що тягне за собою сплату податку на дарування.

В будь-якому разі, розслідувачі зазначають, що жодної нерухомості у Львові Джеффрі Епштейн купувати не планував. Вся зацікавленість "віллою" чи навколишніми будівлями була лиш для того, аби отримати потрібні документи для фінансової звітності.

УНІАН в Google News