"Зібрати всіх військовозобов’язаних за кордоном, посадити їх в "товарняки" та відправити в Україну – неможливо", - адвокат Володимир Пищида

Адвокат, кандидат юридичних наук Володимир Пищида розповів УНІАН, чому неможливо екстрадувати всіх чи хоча б частину українців призовного віку, розповів, як довго триває така процедура і які шанси, що ухилянти поїдуть з-за кордону до в'язниці, а не до ЗСУ.

Після гучної заяви про те, що Україна домагатиметься екстрадиції з Європи українців призовного віку, відбувся парад новин із різних країн. Суть одна – такої екстрадиції не буде. Що відбувається та чому?

Коли після заяв офіційних осіб нашої держави про "екстрадицію ухилянтів" представники іноземних урядів заявляють про відмову, це не означає, що вони не хочуть цього робити через якісь власні погляди на ситуацію. Це відбувається через абсурдність такого роду заяв та відсутність юридичного підґрунтя для такого процесу. Деякі українці не завжди розуміють складність процесу екстрадиції. Для такої процедури недостатньо заяв, а є обов'язковими ряд обставин.

По-перше, це наявність відповідного договору між державами. Нагадаю, свого часу в Україну з США не могли екстрадувати Павла Лазаренка через відсутність двостороннього договору про видачу правопорушників.

По-друге, потрібне оголошення особи у кримінальний розшук та навіть об'єктивна сторона вчиненого діяння (суть протиправного вчинку). Тобто, щодо кожного ухилянта, який перебуває за кордоном, в Україні повинно бути відкрите кримінальне провадження за вчинення конкретного злочину, оголошення такої особи в розшук та здійснення запиту про екстрадицію (за наявності договірних відносин у сфері права з державою перебування). Тож ця процедура має вкрай індивідуальний характер.

Іншими словами, зібрати в купу всіх військовозобов'язаних, наприклад, в Словаччині, посадити їх в "товарняки" та відправити в Україну – неможливо.

Але є ж стаття 336 КК України щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Чи, скориставшись нею, можна оголосити у розшук всіх, кого шукає військкомат?

На сьогодні через війну з України виїхало близько 6,7 млн людей, які узаконюють свій статус як "біженці" в країні перебування. Скільки серед них чоловіків призовного віку? Достеменно невідомо. Скільки жінок- військовозобов’язаних? Теж невідомо.

Але, щоб притягнути таких до відповідальності й екстрадувати, необхідно встановлювати особу кожного, виявляти підставу виїзду за межі України та відкривати кримінальне провадження на підставі конкретної статті КК України. 336-та в цьому випадку так просто не працює.

Але якщо уявити, що ця стаття спрацює, виходить, особи, яких екстрадують, потраплять не до лав ЗСУ, а до в’язниці?

Якщо ми "уявимо" (бо в реальності такого точно не буде), що спрацює, то ці люди, скоріш за все, отримають умовний термін. Такий не є зараз перепоною для служби в Збройних силах. Але… це тільки з тієї точки зору, що ми цю ситуацію лише "уявляємо".

Були розмови й про ще одну складність: європейські адвокати можуть наголошувати на тому, що передавати ухилянтів в Україну "буде дуже небезпечно". Це спрацює? Як довго може тривати процедура екстрадиції?

"Небезпека" –маніпулятивний термін. В даній ситуації більш важлива прецедентність застосування тих чи інших правових норм.

На минулому тижніз Литви було екстрадовано ексголову правління "Державної продовольчо-зернової корпорації України". Він перебував у розшуку з березня 2017 року, був затриманий у жовтні 2019 року. І він якраз оскаржував рішення про екстрадицію нібито через небезпеку, спричинену повномасштабним вторгненням. Рішення було прийнято фактично через чотири роки.

Але загалом строки цієї процедури вирахувати неможливо. Днями була новина, що зі Словаччини екстрадували підозрюваного у причетності до корупційної схеми із закупівлі ПЛР-тестів на Covid-19 для "Укрзалізниці". Улітку 2023 року його затримали, а екстрадиційний запит задовольнили у вересні.

Тобто, різні кейси покажуть кардинально різний часовий проміжок. Успішність екстрадиції залежить від достатньої кількості доказів причетності конкретної особи до конкретного злочину.

Крім того, варто пам’ятати, що Європа для багатьох є лише хабом, багато хто виїхав до азійських, або ж північно чи південноамериканських країн. Десятки цих держав можуть мати абсолютно різні погляди на такі обставини. Це залежить від правової системи країни, від її законодавства.

Що можна сказати про "внутрішню екстрадицію"? Ви щось чули про те, щоб через суд розшукували тих, хто не з'явився до військкомату?

У працівників ТЦК не є першочерговим питання про постійне місце проживання або реєстрацію. За загальним правилом, усім чоловікам відповідного віку необхідно звернутися до військкомату за адресою реєстрації місця проживання для встановлення актуальності особистих даних. Можуть зобов'язати прибути до ТЦК за адресою проживання, або перебування. В такому разі неявка кримінальної відповідальності не передбачає.

Але і в смітник повістки не варто кидати, є адміністративна відповідальність та штраф. У разі систематичної неявки, вашу персону можуть принципово оголосити в "негласний" розшук, і на підставі безлічі обставин змусити пройти ВЛК. Після цього вже, у разі неявки - від трьох до п’яти. Але, повторюсь, якщо буде умовний термін, не майте сумніву, що відбудеться подорож у найгарячі місця України. Зараз умовний термін не є перепоною для призову.

Влад Абрамов

Влад Абрамов

УНІАН в Google News