Топ-менеджер Київстару Олександр Когут: Нам вже зараз не вистачає радіочастот для якісного обслуговування трафіку абонентів, які мігрували на захід

Директор з регуляторного забезпечення Київстару Олександр Когут розповів УНІАН, із якими проблемами на сьогодні стикається телеком-галузь, як це впливає на якість та вартість отримуваних абонентами послуг, та що можна зробити для швидшого відновлення та розширення мереж.

Минулий рік видався надскладним для усієї України і усіх галузей нашої економіки. Розкажіть, як через турбулентний 2022-й пройшла телеком-галузь?

Минулий рік показав важливість для суспільства стабільних комунікацій. Можливість вийти на зв`язок з рідними і близькими, або своєчасно отримувати інформацію, яка може врятувати життя – це так само важливо, як і доступ до медичного забезпечення, їжі, або прихистку. Тому головний здобуток телеком-галузі за минулий рік - це те, що послуги телефонії та інтернету є доступними, незважаючи на обстріли, руйнування, технічні складнощі.

Окрім подолання наслідків фізичного руйнування телеком-інфраструктури, галузі довелось долати багато інших викликів, спричинених війною. Зокрема, мова про забезпечення послугами зв`язку людей, які вимушено мігрували за кордон, або в інші регіони України, допомогу службам ДСНС в інформуванні населення, забезпечення інтернетом бомбосховищ і пунктів прихистку, допомогу ЗСУ і вимушеним переселенцям.

Майже 90% мережі Київстару працює і забезпечує абонентів зв`язком. Навіть за найгірших ракетних обстрілів і тривалих блекаутів частка працюючого обладнання в середньому по країні не опускалася нижче 70%. Завдяки технічним ініціативам телеком-оператори успішно протидіють планам агресора по знищенню критичної інфраструктури. Свою роль зіграла своєчасна підготовка мережі до роботи в критичних умовах. Зокрема, Київстар вчасно переніс усе критично важливе обладнання в більш безпечні регіони України, навіть за дуже стислий термін встиг побудувати резервний центр управління мережею і сервісами.

Зараз ми боремось із впливом блекаутів, які все ще лишаються можливими – значно  збільшили у порівнянні з довоєнним роком кількість генераторів, розпочали процес заміни акумуляторів на нові з більшим терміном автономної дії і вже встановили їх 20 тисяч, як на об’єкти фіксованої так і мобільної мережі.

Ми активно співпрацюємо з іншими телеком-операторами. Зокрема, на початку повномасштабної війни усього за 10 днів запустили послугу національного роумінгу. Це, на мою думку, рекорд для телеком-ринку.

Мобільні оператори також допомагають один одному в усуненні аварійних ситуацій, діляться майданчиками для розміщення мобільного обладнання, каналами зв`язку.

Також ми відчуваємо велику допомогу з боку регулятора ринку, УДЦР, військових адміністрацій міст, тероборони, ЗСУ, які допомагають нам з логістикою, доступом на об`єкти, діляться генераторами. Загалом, телеком-галузь стала більш згуртованою перед спільною загрозою і довела, що є надійною опорою держави в усіх починаннях.

Як на сьогодні просувається робота з відновлення пошкоджених внаслідок війни мереж?

За минулий рік Київстар відновив більше 600 зруйнованих базових станцій і повернув зв`язок в 815 населених пунктів.

Щойно ЗСУ звільняє черговий населений пункт, і ми отримуємо дозволи на ремонтно-відновлювальні роботи, наші технічні команди працюють дуже швидко.

Зокрема, в Херсоні зв`язок Київстару з`явився на другий день після звільнення міста. 

На скільки відсотків покриті мобільним зв’язком найбільш постраждалі від війни регіони?

На жаль, 18% базових станцій Київстару були зруйновані, а ще майже 40 відсотків дістали суттєві пошкодження. Ситуація відрізняється залежно від того, наскільки та чи інша область наближена до лінії зіткнення.

Є області, в яких ситуація залишається дуже складною. Наприклад, це Луганська область, де майже все обладнання постраждало, і наші технічні спеціалісти не мають туди доступу. Або Донецька область, де працює лише 30% мобільної мережі.

Чи може держава щось зробити для пришвидшення відновлення телеком-мереж на вже звільнених територіях?       

Практика налагодження зв’язку на деокупованих територіях, зокрема Харківщині, показує, що цілісність базових станцій зв’язку суттєво порушена – там пошкоджено або зруйновано більше 80% базових станцій, що у свою чергу вимагає швидких та багатомільйонних інвестицій від галузі мобільного зв’язку.

При цьому, мобільні оператори несуть ще й додаткові витрати, як-от рентна плата за використання радіочастотного ресурсу. В 2022 році Київстар сплатив державі понад 1 мільярд гривень збору за радіочастотний ресурс. На жаль, ці кошти стягуються навіть за ті смуги радіочастот, які компанія не може використовувати через військові дії. Наприклад, в Луганській області – 100% базових станцій не може працювати, в Донецькій і Херсонській областях не працюють 70 відсотків базових станцій. Однак, кошти за частоти, які ми не можемо використовувати через військові дії, все одно мусимо сплачувати. Це фактично вимиває з бізнесу необхідний ресурс для відновлення телеком-інфраструктури.

Індустрія напрацювала пропозиції щодо внесення відповідних змін до Податкового кодексу, і ми сподіваємося, що члени профільного податкового комітету та парламентарі їх підтримають під час розгляду законопроекту №8298.

Інша проблема, з якою стикнулася телеком-галузь із початком війни – нерівномірний розподіл трафіку внаслідок активної міграції абонентів зі сходу на захід країни. Внаслідок цього, аби підтримувати якість мережі, оператори змушені будувати нові майданчики. Скільки базових станцій ви вже побудували з минулого року, і скільки ще треба побудувати, щоб підтримувати задовільну якість зв’язку?

Із початком війни на Захід України з інших регіонів перемістилися понад 3,5 мільйонів абонентів Київстару. Відповідно, трафік там зріс на 30-40%.

З лютого 2022 року Київстар збудував 700 нових базових станцій 4G (стільки ж, скільки у мирний 2021-й) і модернізував ще понад 7500 базових станцій для збільшення швидкості передачі даних.

Але нам вже зараз не вистачає радіочастот для якісного обслуговування трафіку абонентів і підприємств, які мігрували на захід України, тому нам потрібні нові смуги радіочастот.

Ви говорите про смуги частот у діапазоні 2300 МГц?

Так, ми звернулись до держави  щодо купівлі радіочастот діапазону 2300 МГЦ, які наразі є вільними. Це дозволить нам не тільки розширити покриття 4G, а і значно збільшити пропускну здатність мережі, особливо там, де сконцентрувався абонентський трафік. Для наших споживачів це буде означати більшу швидкість доступу до інтернету та кращі показники якості мобільних з’єднань.

Справа в тому, що ще в 2020 році у держави з’явився вільний частотний ресурс після виходу з ринку деяких телеком-компаній. На жаль, на сьогодні цей ресурс не використовується, і тому не приносить до бюджету коштів. Втрати бюджету тільки за рахунок недоотриманих рентних платежів можна оцінити в приблизно 50 мільйонів гривень щорічно.

Ми вважаємо, що всі наявні у держави вільні смуги радіочастот повинні бути задіяні і приносити користь суспільству і країні. Це буде відповідати принципу  ефективного використання цінного ресурсу держави, яким і є радіочастотний ресурс. Крім того, освоєння радіочастот, будівництво нових базових станцій і волоконно-оптичних ліній  – це завжди великі інвестиції в економіку. За нашими підрахунками, об’єм інвестицій складе приблизно 2 мільярди гривень на додачу до вартості ліцензії, що оцінюється в мільярд гривень. Тому важливо прискорити затвердження Кабінетом Міністрів України плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, розробка якого знаходиться на фінальній стадії.

На частотах 2300 МГц вже працює більше 100 базових станцій Київстару. Це пілотний проєкт, оскільки право на використання цих частот ми отримали лише на час війни. Але ми сподіваємось, що розподіл частот буде формалізовано, щоб оператори могли отримати ліцензії на використання додаткових частот на тривалий час, оскільки без цього планувати інвестиції в розвиток мереж неможливо.

До війни телеком-оператори багато говорили про законодавчі складнощі у земельних відносинах, що заважають розвитку мереж. Чи стикаєтесь ви з такими складнощами у військовий час?

Так, крім виділення радіочастот, для будівництва і розвитку телеком-мереж не менш важливим є прискорення надання дозволів для запуску нових базових станцій. Зараз отримання доступу до об’єктів інфраструктури держмайна для будівництва та розміщення базових станцій займає в середньому 5-6 місяців. Цей час витрачається на здобуття різних дозвільних документів. Ситуація ускладнюється ще й через те, що виділення земельних ділянок часто заходять в глухий кут, тому що міські ради або сільські громади не можуть зібрати кворум, щоб затвердити це рішення.

Ми вважаємо, що цю проблему можна вирішити шляхом застосування договорів про телеком-доступ (їхнє оформлення займає 3-4 тижні) замість договорів оренди, а також пропонуємо скоротити процедуру землевідведення для будівництва нових веж зв’язку з шести до трьох місяців. Але для прийняття відповідних ініціатив телеком-операторам необхідна підтримка з боку державних органів влади.

Скільки коштів ви вже інвестували у відновлення мереж та перебудову цифрової інфраструктури внаслідок війни?

Мобільні оператори, як і вся телеком-галузь, є одними із найбільших та системних інвесторів в економіку України. За останні 5 років з 2017 по 2021 мобільні оператори інвестували близько 70 мільярдів гривень у 3G та 4G мережі. Галузь інвестувала в мережу впродовж 5 років перед війною в середньому 21% доходів щорічно, що було вище світової медіани. Наприклад, з початку розгортання 4G мережі у сільській місцевості понад 2,7 мільйонів українців у понад 8 тисячах населених пунктів вперше отримали 4G-покриття. На жаль, війна цей процес загальмувала, і зараз левова частка капітальних витрат на телеком ринку - це відновлення і відбудова зруйнованої окупантами інфраструктури.

В залежності від ступеню руйнування, відновлення одного майданчика може сягати 100-150 тисяч доларів у гривневому еквіваленті. Так, у 2022 році капітальні витрати Київстару сягнули 3,5 мільярдів гривень, і більша частка цих коштів витрачалась на те, щоб забезпечити роботу мережі і повернути до життя зруйновані базові станції.

В поточних умовах соціально відповідальні компанії мають особливо важливе значення для суспільства. Скільки податків та зборів ви вже уплатили за результатами 2022 року?

Понад 10 мільярдів гривень податків, при цьому 500 мільйонів гривень ми сплатили авансом.

Ще понад 1 мільярд гривень компанія інвестувала у підтримку абонентів, співробітників, благодійність. Від початку війни Київстар надав гуманітарним і благодійним фондам допомоги на суму понад 134 мільйони гривень, абонентам  надано безкоштовних послуг і бонусів на суму понад 577 мільйонів. Ще понад 400 мільйонів гривень ми витратили на допомогу співробітникам під час війни – це витрати на релокацію співробітників, облаштування пунктів прийому переміщених осіб в наших офісах, допомогу при  втраті житла, виплати заробітної плати мобілізованим співробітникам.

Також ми долучилися до ініціативи президента Володимира Зеленського United24 та протягом 2022-2023 років робимо внесок у розмірі 300 мільйонів гривень на відновлення України. Ми вже внесли 225 мільйонів гривень і до кінця першого кварталу цього року плануємо внести останній транш.

Звучить масштабно… Восени минулого року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, що розширює сферу дії законодавства про інвест-нянь на сферу телекому. Чи сприятиме його прийняття покращенню ситуації для мобільних операторів?

Так, ми дуже вдячні уряду за ініціативу розширити дію закону, який був прийнятий кілька років тому для  стимулювання залучення в економіку стратегічних інвесторів (та здобув у народі назву "закону про інвест-нянь") на масштабні проекти у сфері телекомунікацій. Це дозволить телеком-компаніям претендувати на державну підтримку та сприятиме прискоренню відбудови та розвитку телеком-мереж. Тепер сподіваємось на найшвидше прийняття законопроекту.

Нещодавно Єврокомісія запропонувала включити Україну до зони роумінгу ЄС. Що це означатиме для українських мобільних операторів та абонентів?

Ця робота почалась ще до війни, і співпраця українських та європейських регуляторів продовжується й досі. Завдяки ній вітчизняні телеком-оператори зараз можуть надавати абонентам у роумінгу послуги за тими ж тарифними планами, що й в Україні.

Поки Україна не приєдналась до спільної зони роумінгу, кожен український оператор формує тарифи у залежності від своїх домовленостей з партнерами. Це легко простежити вже зараз – Київстар, Vodafone та lifecell мають різні пропозиції для роумінгу у різних країнах.

Завдяки приєднанню до зони роумінгу ЄС на українському телеком-ринку відбудеться вирівнювання механіки надання послуг у всіх українських операторів до приблизно однієї моделі, але тарифні пропозиції так само, як і зараз, можуть відрізнятися.

Чи варто абонентам очікувати на здорожчання вартості послуг мобільного зв’язку найближчим часом, внаслідок існуючих на сьогодні проблем у галузі та валютного курсу?

Зміна вартості мобільних послуг має такі ж економічні причини, як і у більшості товарів. Зростання вартості ресурсів, які залучені для створення товару (або у нашому випадку послуги), необхідність повертати раніше вкладені у розвиток інвестиції, конкурентна ситуація на ринку.

Ресурси, у випадку із мобільними послугами, – це вартість високотехнологічного обладнання, яке ми купуємо за кордоном та за валюту. Тому зміна курсу валют впливає з часом на вартість. А ще це оплата електроенергії або вартості оренди території для розміщення базових станцій. Витрати на ці статті бюджету за минулий рік також зросли суттєво.

На додачу до цих чинників велику роль грає необхідність інвестувати значні кошти у відновлення зруйнованої мережі. Також ми вкладаємо кошти у будівництво нових базових станцій, модернізацію раніше встановлених.

Всі ці чинники впливають на вартість послуг. Але ми велику увагу приділяємо тому, щоб зміни для абонентів Київстар не були суттєвими.

По-перше, ми змінюємо умови лише для тих абонентів, у кого вони залишалися без змін рік або більше. Тобто підвищення стосується частини майже 25 мільйонної абонентської бази. 

По-друге, наші зміни завжди супроводжуються завчасною системною роботою з абонентами. Якщо клієнт активно користується послугами та витрачає за місяць більше, ніж передбачає вартість його пакета, ми пропонуємо йому новий тариф. Це те, що можна зробити незадовго до запланованих змін – за 1-2 місяці.

І, звісно, зміна вартості послуг у нас завжди супроводжується збільшенням обсягу послуг. Якщо клієнтам не треба більший обсяг послуг, то Київстар дає можливість всім абонентам змінити свій тариф на дешевший. І це безкоштовно.

Які ваші головні пріоритети та очікування від 2023 року?

Війна, звичайно, скоригувала наші плани. В першу чергу, зараз фокус на відновлення мережі на деокупованих територіях та підвищення живучості та  стійкості мереж по країні загалом. В умовах можливого повторення блекаутів - це збільшення ємності та, можливо, заміни типу акумуляторних батарей, забезпечення все більшої кількості майданчиків дизель-генераторами, запровадження енергозберігаючих технологій і альтернативних джерел енергії, запровадження хмарних технологій, збільшення кількості вузлів для додаткового резервування на основній мережі.

Звісно, ми також говоримо про подальший активний розвиток покриття та ємності мереж. У фокусі - покриття міжнародних та національних автомобільних доріг.

З урахуванням фокусу на швидке відновлення пошкоджених мереж будуть розвиватися проєкти пов’язані із спільним розвитком і використанням інфраструктури, консолідацією діючих баштових компаній і приходом в цей сегмент закордонних інвесторів.

Активно будуть запроваджуватися технології передачі голосу VoLTE & VoWiFi, що надасть можливість пришвидшити відключення технології 3G і здійснити рефармінг у нові, більш сучасні технології.

Київстар продовжує розвивати нові цифрові послуги. Це, перш за все – цифрова медицина, цифрове навчання. Зокрема, в грудні Київстар оголосив про створення нового бізнесу – IT-компанії Kyivstar.Tech, яка стала резидентом Дія.City. Нова компанія зосередиться на розвитку сучасних цифрових рішень для мільйонів клієнтів оператора, а також для зовнішнього ринку. А ще раніше Київстар придбав суттєву частку в найбільшому провайдері електронної медицини в країні - Хелсі, який є лідером SaaS рішень (програмне забезпечення як послуга) для клінік helsi.me.

Війна показала наскільки важливим є зв'язок. Це не тільки питання забезпечення умов функціонування бізнесу, підприємств, промисловості, це - щоб люди могли зателефонувати чи написати рідним і запитати, чи вони живі після чергового обстрілу. Зв'язок - це критична інфраструктура, і ми в повній мірі розуміємо, яка роль і яка відповідальність лежить на нас.

Тетяна Стежар

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News