Український Apple нам поки не світить. Та у "бойовому ІТ" чекаємо на ривок

Українська ІТ-індустрія перебуває у складному стані: галузь знекровлена, обтяжена податками та потерпає від нестачі замовників. Втім, війна відкриває перед українськими розробниками інші двері – царину військових технологій, в якій ми маємо усі шанси досягти успіху.

Повномасштабна війна вплинула на усі сфери національної економіки, і один з її драйверів – вітчизняний ринок ІТ – не став виключенням.

Українська ІТ-індустрія спрямована, переважно, на глобальний ринок, і є третьою за показниками експорту: після гірничо-металургійної промисловості та аграрного сектору. Тільки якщо металурги експортують сталь, а аграрії – зерно, то айтівці пропонують закордон власні послуги. Серед усіх експортоорієнтованих галузей в Україні лише індустрія новітніх технологій продемонструвала зростання відносно довоєнного року. Однак зараз, на другому році війни, вона переживає турбулентні часи.

Акцент на глобальний ринок робить українських програмістів певною мірою заручниками західного аутсорсу. А закордонний бізнес побоюється вести діяльність з країною, що воює, адже ніхто не хоче ризикувати власними грошима: спеціаліста у будь-який момент можуть мобілізувати, або станеться щось непоправне - усі розуміють реалії нашого сьогодення.

"Коли зарубіжні бізнеси, які наймають наших ІТ-спеціалістів, чують слово "Україна", 34 відсотки негайно розривають будь-які контакти, а решта - ввічливо відмовляються. Український ІТ-бізнес став надзвичайно ризикованим - за кордоном чітко бачать, як ракети прилітають до нас", - пояснив ІТ-експерт Андрій Роговський.

І хоча за результатами минулого року ІТ-індустрія забезпечила рекордні валютні надходження до української економіки - у 7,34 мільярдів доларів, а обсяг експорту збільшився на 400 мільйонів доларів у порівнянні з довоєнним 2021 роком, - то вже зараз це стрімке зростання зупинилось.  

"Економічний стан ІТ-індустрії найкраще характеризує експорт IT-послуг - у першому кварталі 2023 року цей показник знизився на 16% у порівнянні з таким же періодом 2022 року, і склав 1,68 мільярдів доларів. Через повномасштабне вторгнення ІТ-індустрія наразі у "флеті" - стрімке зростання зупинилося, а суттєве падіння ще не почалось", - сказав УНІАН виконавчий директор Асоціації ІТ Ukraine Костянтин Васюк.

Одна з очевидних причин цього парадоксу (чому 2022 рік ми завершили із рекордним результатом, і західних партнерів війна не турбувала, а вже у 2023-му – казочці настав кінець) обумовлена тим, що "найжирніші" контракти були погодженні ще до початку повномасштабного вторгнення. А нові контракти зарубіжні партнери підписувати не поспішають.

"Це наслідок інерції – зазвичай контракти укладають на рік. Старі вже закінчилися, а нових - немає", - пояснює Роговський.

А отже, якщо раніше українська ІТ-галузь росла надшвидкими темпами, то тепер на цьому, здається, можна поставити хрест. Експерти не ризикують прогнозувати, на які результати варто очікувати за підсумками року, однак оптимізму вони не сповнені.

"В цілому, все дуже погано, просто поки що цього не видно. Ми побачимо це ближче до 2025 року, коли зарубіжні компанії почнуть наймати співробітників в інших країнах, просто тому, що у нас є агресивна країна за сусідством. Тому без повної та тотальної перемоги над Росією - про ІТ-бізнес, як і про будь-який інший, можна забути", - додав експерт.

Знекровлення галузі

Інший важливий фактор, що стримує розвиток українського ІТ під час війни, полягає у недосконалості українського законодавства, що подекуди живе за застарілими "совковими" принципами.

Справа в тому, що українських ІТ-працівників майже неможливо забронювати від призову, хоч би яку важливу роботу вони не виконували. І ще станом на березень 2022 року мобілізувати могли навіть провідного фахівця стратегічно важливого підприємства, від роботи якого залежало, до прикладу, світлопостачання цілого району.

Потім ця ситуація вирішувалась ледь не у ручному режимі якимись нормативно-правовими актами, проте досі системне рішення так і не було напрацьоване – українське законодавство не вважає ІТ-галузь критично важливою.

"Чинна процедура бронювання військовозобов’язаних для підприємств, критично важливих для економіки, працює, але має низку ключових обмежень, через що ІТ-індустрія має дуже низький результат щодо заброньованих спеціалістів. З близько 300 тисяч ІТ-фахівців в країні заброньовано лише близько 2 тисяч осіб", - розповідає виконавчий директор ІТ Ukraine Васюк.

За його словами, для діяльності ІТ-компаній необхідність броні критично важливих працівників обумовлена тим, що клієнти повинні мати гарантії, що проєкти (при розміщенні замовлень в Україні) будуть виконані якісно та у визначені терміни.

"Ми продовжуємо діалог з владою, щоб вдосконалити чинну процедуру бронювання та зберегти ІТ-таланти. Це важливо для поточних проєктів, які залучають валюту в економіку України під час війни, і надважливо для майбутнього відновлення країни після перемоги", - додав експерт.

Чимало ІТ-спеціалістів вступили до лав ЗСУ, але, на жаль, потрапили не до Кібервійськ, де їх навички були б корисними, а стали простою піхотою або стоять на блокпостах з шевронами ТРО.

Складності у бронюванні айтівців, через які ринок втрачає своїх "зірок", накладаються на загальне зменшення чисельності ІТ-фахівців в країні в результаті повномасштабного вторгнення.

З початку великої війни за кордон виїхали від 50 до 57 тисяч айтівців. Це – понад 15 відсотків від загальної кількості українських спеціалістів.

Втім, є й позитивна новина: майже половина з них своє "коріння" забувати не хочуть. Згідно з дослідженням, проведеним українським спеціалізованим веб-порталом про IT-галузь України DOU, 41% айтівців, які виїхали за кордон, планують повернутися в Україну після завершення війни. З них 22 відсотки - впевнені в цьому, а 19% - думають над цим, але не без тіні сумніву.

Шляхи розвитку

Втім, очікувати виключно на повернення спеціалістів з-за кордону не варто – потрібно шукати шляхи розвитку галузі вже тут і зараз.

Окрім довгоочікуваного вдосконалення системи бронювання спеціалістів, одним з кроків, який міг би поліпшити непростий стан справ у галузі, експерти називають повернення пільгового оподаткування, що завершилося на початку 2023 року, і подовжене не було.

З 2012 року для українських айтівців застосовувалася ПДВ-пільга, важливість якої була обумовлена тим, що, зважаючи на особливості галузі, при застосуванні загальних правил оподаткування, ІТ-спеціалісти мають сплачувати чи не найбільший розмір ПДВ порівняно з іншими галузям економіки. Однак, у 2023 році термін дії пільги сплив, а законопроект щодо її продовження народними депутатами навіть не розглядався.

Через це компанії, що продають програмне забезпечення всередині країни, в цьому році мали підняти ціну на 20%. Тобто тепер замовники програмних продуктів, включно з державними підприємствами, вимушені платити більше або відмовлятися від продуктів вітчизняного виробництва, віддаючи перевагу іноземним, більш дешевим аналогам.

"Погіршення умов ведення бізнесу під час війни, звісно, не може гарно вплинути на будь-яку індустрію. ІТ-компанії діяли по-різному. Ті, хто збільшив вартість послуг, втратили конкурентну перевагу ціни на міжнародному ринку, а отже отримали менший прибуток та сплатили менше податків в бюджет України", - сказав виконавчий директор Асоціації ІТ Ukraine Костянтин Васюк.

Окрім податкового зашморгу, що обвив шиї українських айтівців, умови їхньої праці погіршує й загальна ситуація, в якій усім нам доводиться жити: зростання вартості електроенергії та інтернету та постійна загроза повторення зимових блекаутів.

"Щоб покращити економічні умови розвитку ІТ-галузі, український уряд має зробити наступне: створити сприятливі умови для роботи ІТ-компаній, зокрема, забезпечити їх доступом до дешевої електроенергії та високошвидкісного інтернету; надати ІТ-компаніям податкові пільги та інші стимули; підвищити рівень освіти в ІТ-сфері; створити умови для залучення українських ІТ-спеціалістів до роботи в міжнародних компаніях", - сказав голова секретаріату громадської ради при Мінцифри Олександр Явтушенко.

Однак, звісно, в короткостроковій перспективі ці побажання звучать надто утопічно, адже не варто забувати, що війна не завершилась, а зусилля уряду наразі мають спрямовуватися, першочергово, на вирішення загальних воєнних проблем та підтримання національної економіки хоча б у напівживому стані.

Технології воєнного часу

Навіть у поточних, непростих умовах можна віднайти точки зростання – головне, поглянути на ситуацію під іншим кутом.

Війна дала поштовх найбільш актуальному на сьогодні напрямку – військовим технологіям (Military Tech) та технологіям оборони (Defence Tech). Адже російсько-українську війну можна справедливо назвати однією з найтехнологічніших в історії.

"Найбільш стрімке зростання - на жаль, саме через війну, а не ринкові умови - наразі отримують напрямки Defence Tech, розробки з кіберзахисту та кібербезпеки", - сказав виконавчий директор Асоціації ІТ Ukraine Костянтин Васюк.

Ще в минулому році міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що Україна може стати країною номер один у світі за розвитком військових інноваційних технологій.

"У найближчі роки цей напрям стане трендом у всьому світі. Зараз у нас є шанс посісти передові позиції в цій галузі. З шаленою мотивацією та неймовірним людським ресурсом", - зазначив міністр.

Аби в Україні з’являлося більше корисних стартапів у цій сфері, уряд запустив платформу Brave1, через яку розробники можуть подати заявку та, якщо вона сподобається українським чиновникам, отримати державний контракт на свій продукт.

За словами Мінцифри, взаємодія між компаніями та міністерствами буде відбуватися таким чином: Генштаб надаватиме військову експертизу, Міноборони забезпечить тестування інноваційних рішень у військах та, в разі успішного проходження випробувань, ставитиме їх на озброєння, Мінекономіки допоможе із залученням грантів та інвестицій, Міністерство стратегічних галузей промисловості надаватиме підтримку з масштабування бізнесу, а команда Мінцифри забезпечуватиме координацію всього проекту.

В відомстві відмітили, що за три тижні після запуску кластера було отримано більше 120 ідей від українських інженерів, які здатні суттєво підсилити українських військових на фронті.

Серед них, зокрема, важкий тактичний ударний квадрокоптер для розвідки та ураження важкоброньованих цілей, компактний пристрій для спрощення використання систем супутникового зв’язку, розмістити який можна просто на даху автівки. Інша ідея - дистанційно керований бойовий модуль, який допоможе формувати потужні лінії оборони. Також у розробці перебуває універсальний детонаційний радіомодуль, який є стійким до радіоелектронної боротьби супротивника. Сподіваємося, усі ці ідеї будуть успішно реалізовані та стануть у нагоді нашим бійцям.

Крім того, українці вже успішно розробили автономні дрони, що можуть знаходити і маркувати міни. Зважаючи на обсяги замінованої території в Україні, цей винахід є дуже актуальним. Наразі прототип працює в тестовому режимі, й українські розробники готові виготовляти кілька таких дронів на місяць. Вартість одного становить до 5 тисяч доларів.

Інший важливий пласт розробок українських айтівців – корисні в умовах воєнного часу мобільні застосунки.

Скоріш за все, вже більшість українців завантажили у свої смартфони додаток "Повітряної тривоги", який, на жаль, і досі не втрачає своєї актуальності. У часи блекаутів популярності здобули програми, що в автоматичному режимі надсилають користувачам сповіщення про потенційно можливе відключення світла, згідно з актуальними графіками. Інший важливий застосунок – TacticMedAid, завдяки якому можна дізнатися, як зупинити кровотечу, що робити під час зупинки серця або втраті свідомості.

Крім того, в сфері воєнної освіти існує цікавий додаток Drill від українських розробників, що дозволяє власникам зброї навчитися стрілецьким навичкам. Тільки за півтора місяці цей застосунок завантажили вже понад 12 тисяч користувачів.

Ще цікава програма – мобільний додаток, що допомагає розпізнавати російські товари на полицях супермаркетів, тим самим допомагаючи бойкотувати продукцію країни-агресора. Застосунок визначає походження товарів за штрих-кодом або QR-кодом на етикетці товару.

І наостанок, згадаємо про менш серйозні, але, тим не менш, доволі популярні серед багатьох українців програми – мобільні ігри. Шалений попит громадян на переосмислення та навіть висміювання воєнної реальності (згадаємо цитату видатної поетеси та письменниці Лесі Українки: "Щоб не плакать, я сміялась) надихнув вітчизняних спеціалістів на розробку ігор на актуальні теми.

Наприклад, для підняття бойового духу громадян айтівці розробили мобільну гру "Байрактар", в якій користувачі можуть керувати легендарним безпілотником та вражати цілі високоточними бомбами. В цю гру можна пограти навіть через державний застосунок "Дія". Або патріотична міні-гра, що дублює сюжет із крейсером "Москва", екіпаж якого відправився годувати риб на дні Чорного моря – у грі потрібно нищити російські кораблі та зомбі-солдатів, що намагаються висадитися на український острів Зміїний. Та найдивніша зі знайдених нами розробок – гра, в якій українцям за допомогою презерватива треба ловити сперматозоїди з обличчям президента Росії.

Майбутнє галузі

Минулого року українські айтівці запускали успішні проекти й на інші, відмінні від військової, тематики.

Так, вже у період повномасштабної війни був створений український AgroTech-стартап FarmFleet, що роботизує процеси з обробки поля: очікується, що замість фермера значну частину роботи виконуватимуть дрони та у перспективі – роботизована наземна техніка, замовнику необхідно лише обрати необхідну послугу та проконтролювати її виконання. За підсумками першого інвестиційного раунду стартап залучив 550 тисяч доларів.

Та все ж, аби говорити про якісь лідируючі позиції на світовому ринку інформаційних технологій, цього поки що замало.

"Україна – це Кремнієва долина Європи, якої Європі не вистачає. Та наразі країна, на жаль, перебуває у стані повної недооцінки свого потенціалу", - заявив УНІАН співзасновник українсько-британської ІТ-ініціативи Project Ukraine Артур Корвін Пауеллс.

Звісно, через складнощі в робочих процесах, знекровлення галузі та острахи зарубіжних партнерів запускати проекти в Україні, під час війни реалізувати цей потенціал в повній мірі неможливо. Однак, за поточних умов українські айтівці мають можливість знайти себе в іншій, не менш перспективній ніші – розробляти інноваційні технології для бою, протестувати які можна буде одразу ж, "не відходячи від каси". В разі їх успішної "обкатки" на російських солдатах, черга з потенційних бажаючих придбати українські Military Tech зразки зможе поповнити українську казну на мільйони, а то й мільярди доларів.

Дмитро Петровський

УНІАН в Google News