На Тернопільщині військові казарми перетворюють на гуртожитки

Суттєве покращення побутових умов обіцяють військовослужбовцям 44-ої окремої артилерійської бригади. Цього тижня воїни у повному складі повернулися із зони АТО в Тернопіль, де дислокується військова частина. З нагоди їх повернення у місті влаштували урочистості, понад 1 тис. військовослужбовців пройшлися парадом центральними вулицями міста, після чого на Театральному майдані 150 воїнів отримали нагороди. На завершення для військових, їхніх родичів та дітей з концертом виступила Руслана Лижичко.

Після повернення бійці почергово підуть у відпустки, зможуть провести час з рідними, відновити сили, оздоровитися.

«Солдати мають почуватися комфортно і вдома, і на передовій»

«Допоки наші артилеристи захищали державу на сході України, ми подбали, щоб їм було куди повернутися. Адже у Чорткові були знищено військову частину у 2007 році, в Тернополі – у 2012 . Аналогічно – в Бережанах і Кременеці. Сьогодні ці частини відроджуються. Солдати повернуться у відремонтовані казарми, відновлені коштом держави, а також громадськості, підприємців, органів місцевого самоврядування. Сьогодні Тернопілля усвідомлює, що війна не зупинилася, адже ми ще не повернули своїх земель, які окупував російський агресор. Тому ми докладемо максимум зусиль, щоб наші солдати почувався комфортно і в Тернопільській області, і на передовій», – каже голова ТОДА Степан Барна.

Зокрема, частину військових розмістять у Теребовлі у відновлених казармах, які вже стала гуртожитком. Там бійців житимуть не у загальному приміщенні, а в кімнатах по 3-4 особи. Територія військової частини у Теребовлі не використовувалась за призначенням 14 років. У 2004 році підрозділ, який тут розміщувався, було передислоковано до іншого місця. У 2016 році керівництвом держави було прийнято рішення про відновлення функціонування військового об’єкту для проживання особового складу артбригади.

На проведення ремонтних робіт було використано майже 14 млн грн. За два роки від старовинної будівлі оригінальними залишились лише стіни. Усе решта перебудували. Зокрема, на контрольно-пропускному пункті встановили енергозберігаючі вікна, замінили електропроводку, уклали нову підлогу.

У казармі замінили дах, в середині проведено внутрішні штукатурні та облицювальні роботи, змонтовано підлогу, утеплено та оздоблено фасад. Виконано монтаж каналізації, теплових магістралей, водопровідних труб, вентиляції. У душових кімнатах, вбиральнях та кухонних блоках інстальовано сантехніку та вентиляційну мережу. У військовому містечку збудували нову сучасну твердопаливну котельню.

Окрім ресурсів держави, до розбудови інфраструктури реконструйованого об’єкту долучились органи місцевого самоврядування та підприємці. Зокрема, за рахунок підприємців-доброчинців було встановлено парканну сітку протяжністю понад 800 м по периметру військового містечка та здійснено електрифікацію об’єкту.

Військове керівництво обіцяє, що невдовзі новітніх казарм в області побільшає. 

«На Тернопільщині до кінця року заплановано збудувати 7 казарм. Три з них буде збудовано в Тернополі поблизу військової частини на землях, які належать військовим, також новобуди постануть в Теребовлі і Чорткові. Це будуть казарми покращеного планування єдиного стандарту для контрактників, кожна з них розрахована на 120 осіб. Їх будуватимуть за межами військової частини, туди буде вільний доступ, не буде пропускної системи. Фактично ці казарми  функціонуватимуть як гуртожитки», – зазначив командувач Оперативного командування «Захід», генерал-майор ЗСУ Олександр Павлюк.

В сім’ї Єрмоченків, окрім батька, який отримав медаль, в зоні АТО воює ще двоє синів / фото УНІАН

«Плани на вихідні – виспатися!»

Учора військових під час маршу оплесками зустріли мешканці Тернополя. Та найбільше поверненню бійців раділи їхні родичі, які вже тривалий час не бачили своїх найдорожчих.

Лариса Єрмоченко зустріти свого чоловіка на Театральний майдан прийшла з 16-річним сином. Загалом у сім’ї Єрмоченків окрім батька в зоні АТО воює ще двоє старших синів. Батько під час урочистостей отримав медаль. Це вже третя нагорода з часу, як представники сильної половини Єрмоченків пішли служити в АТО.

«Один з синів служить з чоловіком в артбригаді. Не бачила їх вже 8 місяців. Постійно за них переживаю. Дуже рада, що повернулися. Бо до цього лише по кілька разів на тиждень зідзвонювалися. Але вони багато не розповідають, тільки кажуть, що все добре. Напевне, щоб ми вдома не хвилювалися. Ще маю доньку, але вона вагітна, то сьогодні не змогла прийти. І сина, який вернувся з АТО, зараз тут не має, бо він учора був на чергуванні, то сьогодні відпочиває», – каже Лариса Єрмоченко.

За що нагородили її чоловіка Ігора не знає. Не виключає, що їй всього не розповідають, щоб поберегти її нервову систему. 

«Цю медаль поставимо в кімнаті на урочистому місці. В нас на стіні висить прапор, біля нього буде чергова медаль», – розповіла дружина нагородженого.

Вдосталь побути разом усій сім’ї не вдасться, адже свої відпустки військовослужбовці-Єрмоченки вже використали, тож наразі житимуть у казармах. Водночас мати задоволена, що під час відпусток чоловіки допомогли по господарці, посадили картоплю.

Старший солдат артбригади, психолог за фахом Ольга Гуцалюк каже, що жіночої уваги бійцям в зоні АТО дуже бракує / фото УНІАН

А ось старший солдат артбригади Ольга Гуцалюк хоча своє право на цьогорічний відпочинок ще не використала, у відпустку не спішить. Каже, дочекається, поки сходять у відпустку чоловіки її дивізії, мовляв, вони більше заслужили.

Контракт на військову службу Ольга підписала 30 березня 2017 року. 4 місяці провела в навчальному центрі, опановувала фах зв’язківця. Коли повернулася в пункт постійної дислокації, виявилося, що її підрозділ відбув в зону АТО. Відтак подала рапорт, що хоче бути зі своїм підрозділом, після чого 8 місяців провела на сході України.

«За фахом я психолог. Але коли прийшла у військкомат, то вийшов указ, що військові мають пройти всі етапи служби від солдата до офіцера. І це добре, бо щоб стати офіцером, треба відчути всі важкості служби солдата, адже потім тобі доведеться з ними працювати. Хоча чому б не дати можливість фахівцю одразу працювати», – зауважує Ольга.

В артбригаді вона працює радіотелефоністом, а не як професійний психолог.

«Кваліфікована психологічна допомога військовослужбовцям ؘ– дуже пікантна справа. Я більше зосереджуюся на звичайній підтримці. Бо жіночої уваги військовим в зоні АТО дуже бракує. Це не означає, що треба переходити на якісь особисті близькі стосунки. Це лише позитивні емоції, посмішки, поспілкуватися, попити кави, подати кави. І це для них найкраща психологічна підтримка. Загалом жінок стало у війську набагато більше. Працюють кадровиками, кухарями, радіотелефоністами, медиками, в інших бригадах є і командири гармат. Тобто жінки опановують ті професії, які раніше вважалися суто чоловічими. Зараз у кожному дивізіоні є жінки, у нас – п’ятеро: офіцер-замполіт, медик, радіотелефоніст, двоє поварів», – розповіла військова.

На час відпустки вона планує навідатися до батьків на Хмельниччину. Не виключає, що після цього ще поїде кудись відпочити.

Натомість один з командирів підполовник Ігор Ларін у відпустці не був вже 4 роки. Каже, що й цього року не піде.

«Після повернення до Тернополя у будні й дальше буду на роботі, у вихідні – вдома. Але першочергові плани на ці вихідні – виспатися!», – зізнається Ларін.

Безпосередньо на майдані родичі подарували йому нові темні окуляри. Каже, це виявилося сюрпризом, він їх не замовляв.

«В зоні АТО ми необхідним забезпечені. Якщо нам ще щось треба, то кажемо нашим волонтерам, вони доставляють. Загалом дуже радий зустрічі з сім’єю. Під час перебування в АТО кожного дня ми спілкувалися по телефону, це дуже допомагає», – зізнається командир.

Про те, де саме воювала артбригада і що доводилося пережити під час військових дій, розповідати не хоче. Про це військові навіть з рідними не говорять.

«Навіщо їх знати, що відбувається в АТО? Навіщо зайвий раз травмувати? Ми з рідними спілкуємося так, як писав в листі своїй дружині герой кінофільму «Біле сонце пустелі» Сухов: «Жив-здоров, чего и вам желаю», – розповів Ларін.

Після повернення артбригада пробуде на місці дислокації орієнтовно півроку, після чого з новими силами знову вирушить на схід України.

Андрій Вацик

УНІАН в Google News