Степан Барна: "Ставка – на легалізацію, підприємцям уже не потрібно нікому нічого носити"

Минув рік з часу призначення Степана Барни на посаду голови облдержадміністрації. Спілкуємося з ним про те, що вдалося зробити за цей час, а також найближчі плани щодо розвитку області.

- Яким із здобутків за рік часу найбільше пишаєтеся?

– Насамперед, вдалося добитися, щоб саме у Тернополі функціонував єдиний офіс великих платників податків. Він обслуговує підприємства Чернівецької, Хмельницької та Тернопільської областей. Попередньо опитували підприємців, де їм буде краще, де комфортно, і зупинилися на Тернополі.

Також вдалося залучити крупного інвестора, який створює завод у Чорткові з виготовлення комплектуючих до автомобілів. Інвестиція обчислюється мільйонами євро і дає величезну кількість робочих місць.

До 1 вересня в Чорткові буде створено  500 робочих місць, до кінця року – 1 тис., наступного року маємо вийти на 2 тис. Лиш двом областям в Україні вдалося залучити крупного інвестора в час кризи: на Львівщині створює підприємство компанія «Фуджікура», на Тернопільщині – концерн «Sumitomo Electric BordNetze». Як на мене, це свідчить про хороший інвестиційний клімат в даних областях.

Єдине, що створює проблеми для інвестицій, – це політика. Скажімо, спочатку в Тернополі пікетують офіс компанії «Мегаполіс», а потім кричать, що «Мегаполіс» пішов з області і ми втратили 38 млн грн податків в рік. Але якщо створювати перешкоди бізнесу чи інвесторам, як це було із задумом збудувати ГЕС на Дністрі, то як потім питати, чому в області не створюються робочі місця і де зарплати.

«Ніхто не чекав, що вдасться стільки досягнути»

– Як вдалося переконати підприємців розмитнювати товари таки в Тернополі, а не в сусідніх областях, як це робилося раніше?

– Як тільки я прийшов на посаду, побачив, що 30 найбільших підприємств області розмитнюються по сусідству. Відбувалося щось незрозуміле. Тоді я зібрав підприємців, керівника обласного управління СБУ, митниці, начальника поліції, прокурора області. Ми навели порядок і  в результаті лише в першому кварталі цього року нам вдалося перевиконати план по митних зборах на 100 млн грн. Ми показали унікальний приріст, і я вже звернувся до Прем’єр-міністра з проханням дозволити нам використати 50% від понадпланово отриманих коштів на ремонт доріг.

– Вони – не в найкращому стані. Як плануєте вирішувати цю проблему?

– Згоден, що стан доріг в області бажає набагато кращого, як і загалом в Україні, якщо ми не ведемо мову про магістралі. Насамперед, розраховую, що Кабмін поверне нам 50% перевиконання митного збору. Окрім цього, Тернопільщині за пропозицією Мінфіну і за погодженням бюджетного комітету виділяють цього року на ремонт доріг 70 млн грн. Але ця сума відверто мала. Я не погоджуюся з таким розподілом, коли Тернопільській області виділяють 70 млн грн, а Івано-Франківській – 480 млн або понад 300 млн – Львівській. На Франківщині – 2,5 тис км доріг, а в нас – майже 5 тис.  Це несправедливий підхід. Підніматиму це питання на виїзному засіданні комітету з питань транспорту і зв’язку Верховної Ради, яке відбудеться 16 квітня у Тернополі.

Наразі для мене є принциповим ремонт дороги Тернопіль-Львів і Тернопіль-Дубно. Для реалізації цих проектів нам необхідно 600 млн грн. На перспективу – ремонт дороги на Хмельницький і на Чернівці.

Наразі я ставлю питання, щоб як мінімум третину із 141 млн грн, які надійдуть на розвиток громад, ними було скеровано на ремонт доріг.

- Чи вдасться знайти кошти на відновлення військових містечок в області?

– Коли я виступив з ініціативою відновити 44-ту артилерійську бригаду в Тернополі, ніхто не вірив, що це вдасться зробити. А на сьогодні у ній служить уже  3,5 тис. військовослужбовців і їй вже затісно в Тернополі. Ніхто не вірив, що ми візьмемося за відновлення військових містечок у Бережанах, Чорткові, Теребовлі. А два тижні тому Міністерство оборони вже виділило  14 млн грн для відновлення військової частини в Теребовлі. Плануємо розмістити там 600 військовослужбовців 44-ої артбригади. Ще 650 – у Чорткові і 600 – у Бережанах.

Зараз я ставлю питання перед пенітенціарною службою, щоб дитячу колонію у Бережанах віддали під військову частину. Колонія пустує, там є тільки охоронці. А при мінімальних інвестиціях вона може бути перепрофільована під військову частину. Бо там є бараки, інфраструктура.

Відновлення військових містечок покращить економіку в згаданих громадах. Адже таку кількість військових треба буде годувати, стригти, їм потрібен одяг, різні послуги. Все це – нові робочі місця, не кажучи вже про те, що і самі військові теж є платниками податків.

Судячи з того, чого вже вдалося досягнути в даному питанні, в мене зараз є серйозна амбіція – добитися створення на Тернопільщині дивізії.

«Приватизація спиртзаводів – не на часі»

– Одним з головних ресурсів аграрної Тернопільщини, який може забезпечувати чималі надходження до бюджетів, є місцеві спиртзаводи та земля. Неодноразово на державному рівні піднімається питання щодо їх продажу. Яка Ваша позиція в даному питанні?

– Я категоричний противник продажу землі в кризових умовах. Це бразильський шлях і він невірний, бо призведе до втрати землі українцями. За приватною власністю – перспектива, але можливості українського бізнесу сьогодні обмежені. В результаті наші ж землі дістануться не місцевим аграріям, а представникам великого капіталу.

Що стосується спиртзаводів, то і їх приватизація не на часі. Я цю позицію висловлював під час засідання ради регіонального розвитку за участю Віце-прем’єр-міністра Віталія Зубка. Будучи народним депутатом, я голосував проти виведення спиртзаводів із списку об’єктів, які не підлягають приватизації. Поясню чому. У Тернопільській області 11 спиртзаводів. І вони можуть повторити долю вітчизняних цементних заводів, коли прийшла одна компанія, скупила заводи за вартістю металобрухту, в результаті сьогодні працює 1-2 заводи, а «інвестор» хитро вирішив проблему конкуренції.

Спиртова галузь у кращі часи формувала 25% надходжень бюджету Тернопільської області. Було б прикро втратити такий ресурс. Приватизацію спиртзаводів можна проводити, але за умови, що їм буде повернуто статус самостійних юридичних осіб і вони перестануть бути цехами ДП «Укрспирт». І головне – коли заводи будуть високорентабельними, а місцеві аграрії та підприємці отримають пріоритетне право на приватизацію цих заводів.

Щоб не сталося, що знову зайде якийсь монополіст, скупить за безцінь заводи виключно для їх закриття.

Після того, як я очолив область, нам вдалося відновити роботу 7 спиртзаводів,  2 – на початку цього року. Зокрема, запрацював Зарубинецький, в який було інвестовано 60 млн грн. Це єдиний завод, який працює на вироблення біоетанолу.

– Не один голова ОДА після призначення обіцяв навести лад в сфері надрокористування, однак нікому це не вдавалося. Чому так стається?

– Коли я став головою ОДА, то дав «зелений коридор» усім, хто готовий був легалізувати свою роботу у кар’єрах. Це видно по моїх розпорядженнях щодо надання землі в оренду,  дозволу на розробку кар’єрів. У квітні-травні минулого року мною було підписано понад 100 таких розпоряджень, а до середина літа – 300. Бо всім підприємцям «бракувало довідки», а фактично їм створювали такі умови, що вони змушені були іти «на поклін» і «домовлятися». І потім підприємці були здивовані, що вже не потрібно нікуди нічого нести. Чому я це роблю? Бо легалізація бізнесу – це сплата податків, це надходження коштів в місцевий бюджет, це догляд за даною територією.

Барна: Налаштовую усіх на співпрацю / Фото УНІАН

– На якому етапі реалізація ініціативи щодо встановлення в кожному селі дитячих майданчиків?

– Коли я після призначення на посаду зустрічався з аграріями, прямо їм сказав – ви раніше носили сюди. Не треба носити, краще встановлюйте дитячі майданчики. І ми з допомогою аграріїв встановили майданчики більш як у 100 селах. Це неабиякий позитив для дітей. А зараз нам вже нема необхідності втручатися в дане питання, оскільки громади можуть це зробити самостійно за власні ресурси.

«Налаштовую усіх на співпрацю, незалежно від партійних прапорів»

– Яка зараз політична ситуація в області?

– Я завжди був переконаний, що найбільша проблема Тернопільщини – це конфлікти між різними гілками влади. Бо формувалося уявлення про Тернопільську  область як проблемну.

Ми ці процеси стабілізували і показали спільне бачення облдержадміністрації, облради та обласного центру. В результаті область цьогоріч отримала небачений фінансовий ресурс.

Для порівняння, якщо у 2014 році Тернопільщина отримала з ФРР 12 млн грн., то у 2015 – 99 млн грн. Цього року ми маємо 93 млн грн з ФРР, 141 млн грн –  по програмі підтримки об’єднаних територіальних громад, за кількістю яких Тернопільщина є лідером в Україні. І ще орієнтовно 50 млн грн складе субвенція на соціально-економічний розвиток. Таких капітальних вкладень область не мала за всю свою історію, навіть якщо враховувати курсову різницю.

Важливо, що 141 млн грн спрямують на відновлення інфраструктури 168 сіл. Це безпрецедентно, бо раніше в село коштів не вкладали.

Мені прикро, що частина сіл втратила 40 млн грн через те, що не був минулого року затверджений перспективний план розвитку громад. 9 громад, які були готові іти на вибори за новою системою, цього не змогли зробити. Відтак 26 громад отримають 141 млн грн, а згадані 9 – не отримають 40 млн, якими б могли скористатися, якби уже були об’єднаними громадами. Це є ціна популізму.

І тому я налаштовую усіх на співпрацю, незалежно від партійних прапорів.  Зараз всі області конкурують. І в найбільшому виграші будуть ті, хто має підтримку органів місцевого самоврядування, обласної ради, депутатів Верховної Ради. У нас є ця підтримка і ми маємо результат: з’явився фантастичний фінансовий ресурс. У кого такої підтримки немає – у тих проблеми.

– З представниками «Свободи», які стали опонентами влади, вдається знаходити спільну мову?

– Зараз всі бачать чудову співпрацю з містом. Ми зробили капремонт в перинатальному центрі. Це обласний заклад, але він знаходиться в Тернополі. Співпрацюємо по  інфекційній лікарні – заклад міський, але там лікуються люди з області. Триває друга черга будівництва кардіоцентру при обласній лікарні із купівлею ангіографа, бо ми єдина з-поміж сусідніх областей не мали кардіоцентру.  

Міський голова – «свободівець». Це не заважає нам спільно працювати над реконструкцією дамби в Тернополі, ми спільно проводимо підготовку до міжнародного інвестиційного форуму, який пройде у Тернополі 19-20 травня, інші заходи, спрямовані на популяризацію  міста.

Вже всі зрозуміли, що в питаннях промоції області, розвитку економіки і покращення життя людей про політичні амбіції слід забути.

УНІАН в Google News