Найбільше коштів державної субвенції було скеровано на покращення інфраструктури освітньої сфери області

Навчені втратами мільйонів: на Тернопільщина цьогоріч по максимуму хочуть використати кошти державних субвенцій

Найбільше коштів державної субвенції було скеровано на покращення інфраструктури освітньої сфери області

В останні роки інфраструктура Тернопільщини різко змінюється на краще завдяки мільйонним надходженням. У селах постають сучасні школи, про які раніше жителі глибинки і мріяти не могли, ремонтують занедбані дороги, вже роками забуті дорожниками, в рамках реалізації реформи децентралізації надходять кошти на проекти, що їх громади самостійно визначили для себе як найбільш пріоритетні.

При цьому не обходиться без труднощів. Далеко не всі керівники виявилися готові до таких значних обсягів фінансування, які дозволяють втілити далеко не один проект. Дехто взагалі змушений був повернути кошти, так і не зумівши їх освоїти.

Проектанти помилялися в підрахунках на 50%

У 2017 році органи державної влади та органи місцевого самоврядування області отримали 111,3 млн грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, 115,2 млн грн з державного фонду регіонального розвитку та 115,5 млн грн  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

У багатьох навчальних закладах замінили вікна, утеплили фасади. Фото: прес-служба ТОДА

Кошти субвенції місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток скеровувалися для 276 об’єктів. Із них 192 повністю або частково реалізовано та освоєно 71 млн 38 тис. грн, що складає 63,8% від загальнообласного обсягу субвенції.

Із  60 інвестиційних проектів, відібраних для фінансування за рахунок коштів ДФРР, у 2017 році повністю або частково було реалізовано 58 проектів. Освоєно 100,6 млн грн державних коштів та 24,771 млн грн з місцевих бюджетів, що відповідно становить 87,3% та 53,3% від передбачених.

«Одна з причин недоосвоєння коштів – стартували надто пізно. Роботи починали аж в серпні, і то за рахунок підрядних організацій. А можна було починати в червні. Також були проблеми із співфінансуванням. На 1 вересня жодної копійки на рахунках управління капітального будівництва від місцевих бюджетів не було», – каже начальник управління капітального будівництва ТОДА Віктор Кузяк.

Він також додає, що в окремих підрядників були проблеми навіть на рівні подання документів, у декого – надто слабка матеріально-технічна база, тому окремі об’єкти вони зробити не встигли.

За рахунок коштів ДФРР у 2017 році повністю або частково було реалізовано 58 проектів, при цьому не всі місцеві бюджети вчасно надали необхідні для співфінансування кошти

Чимало зауважень є і до проектантів. Зокрема, у Підволочиську провели ремонт школи на передбачених проектом 2,4 млн грн, тоді як справжня вартість усіх робіт становила 3,5 млн грн. Школа функціонує, однак зроблено не все, цього року доведеться доробляти те, на що забракло коштів минулого.

Будівництво приміщення для встановлення лінійного прискорювача в обласному тубдиспансері проектанти оцінили в 1,8 млн грн при насправді необхідних 3,2 млн грн. За даними Кузяка, для спорудження спортивного залу у Збаражі проектанти кошторис склали на 8 млн, тоді як для завершення об’єкту потрібно 15 млн грн.

Голова облдержадміністрації Степан Барна пропонує таких недолугих проектантів усувати від участі в проектуванні і позбавляти ліцензій.

«Для реалізації цьогорічних проектів необхідно шукати нових проектантів, можливо, навіть з інших областей, якщо місцеві не почнуть нормально працювати. Вони то завищують кошторисну вартість проекту, як це було з очисними спорудами у Збаражі, бо отримують гонорар як відсоток від загальної вартості проекту. І там зробили розрахунки на 16 млн грн замість 8. А в проекті ремонту школи у Бучачі навпаки помилилися, не порахувавши 600 м кв утеплення фасаду. Як так можна було складати проект?», – обурюється Степан Барна.

За даними Кузяка, після аналізу минулорічних проектів було прийнято рішення не допускати ТзОВ «Промбудпроект» та НДІ «Проектреконструкція» до проектування державних об’єктів.

«Промбудпроект» через допущені прорахунки позбавлено авторського права у проектах будівництва веслувального каналу, спортзалу в Збаражі та реконструкції школи в селі Космирин. Усі ці проекти вони «завалили». НДІ «Проектреконструкція» досі не надав корегування щодо ремонту будинку культури в Борщеві. І не розумію, як можна було помилитися на 50% щодо  вартості робіт при ремонт школи у Підволочиську», – зауважив Кузяк.

Документи в казначейство подають в останній момент

Начальник Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області Петро Гринчишин  звернув увагу на ще одну проблему – документи, необхідні для фінансування проектів, громади надають надто пізно.

«Наведу такий приклад. 5 грудня 2017 року ми проводили 2,5 тис. платежів за день на 50 млн грн. 27-29 грудня ми проводили 6,5 тис. платежів на 250 млн грн, наші люди працювали по 12-15 годин. Сподіваюся, що всі винесуть урок з цієї ситуації. Чи знову розпочнуть роботу в серпні? Треба усім разом працювати над тим, щоб кошти, які зайшли в область, не верталися назад в бюджет», – наголошує Гринчишин.

За кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на Тернопільщині у 2017 році повністю або частково було реалізовано 202 проекти. Загалом освоєно 112,551 млн грн, що складає 97,45% від загальнообласного обсягу субвенції.

За словами начальника управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Володимира Харченка, однією з причин недоосвоєння коштів стали недобросовісні учасники тендерних торгів, які згодом відмовилися від укладання угод на постачання техніки для комунальних підприємств за заявленими під час тендеру цінами.

«Це привело до необхідності проведення повторних торгів і втрати часу. Зрештою, громадам треба процедуру закупівель організовувати, бо якщо «провалилися» одні торги, другі, то треба самим працювати з потенційними постачальниками», – радить Харченко.

За його даними, із 36 ОТГ, які минулого року отримали субвенцію, 10 освоїли усі 100% виділених їм коштів, ще 9 освоїли понад 99%.

Цьогоріч заплановано завершити реконструкцію ратуші у Бучачі, яка стене однією з туристичних візиток області. Фото: faqindecor.com

Лише 2 ОТГ не дотягнули до показника у 85%. Скориківська громада змушена була повернути 435 тис. грн, Скала-Подільська – 528 тис. грн.

Відтак головам райдержадміністрацій цьогоріч доручено взяти на особистий контроль стан реалізації проектів і забезпечити своєчасне та цільове використання коштів субвенції з державного бюджету.

Завершили довгобуд, який зводили 27 років

Найбільше коштів із отриманих субвенцій було скеровано на ремонт приміщень освітньої сфери.

Зокрема, вдалося нарешті завершити довгобуд у Гориглядах, який будували з 1990 року. Тим часом учні села змушені були навчатися в аварійному приміщенні, на горищі якого під час ремонту даху ще й виявили гранати часів Другої світової війни.

Також до не впізнання змінилися школи в Кременці, в селі Вербів, у селі Почапинці Тернопільського району.

«Почапинці  – це один з найкращий об’єктів. Це взірець для інших. Там не лише зробили ремонт, а й закупили нове сучасне обладнання. Школу наповнили змістом», – зазначає Степан Барна.

Цей рік, наголошує він, в області має стати роком сільських доріг. Відтак закликав усіх вже зараз потурбуватися не лише про проекти, а й підрядників, яких в області катастрофічно бракує. Як і асфальту.

Також цьогоріч планується завершити реконструкцію ратуші у Бучачі.

«Про реставраційні роботи вели мову не за однієї влади, але ми хочемо нарешті поставити крапку. Маємо ратушу цьогоріч завершити, бо її роблять вже 10 років. Бучацька міськрада надала співфінансування у 2 млн грн. Після завершення реконструкції ратуша в Бучачі стане одним з елементом промоції Тернопільщини. До її оздоблення доклався відомий у світі скульптор Георгій Пінзель і сьогодні нам є що показати», – каже Степан Барна.

Ще один масштабний проект, який реалізовуватимуть цього року, – створення веслувального каналу на річці Серет біля Тернополя. В перспективі тут планують  проводити міжнародні змагання.  

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter