Гори Карпати, безумовно, одне з найкрасивіших місць в Україні / фото Myroslava Shulhevich

Грізний Петрос: похід на Перунову гору в Карпатах

Карпатські гори ідеально підходять для того, щоб відпочити від гамірного міста та буденних клопотів, побути в гармонії й тиші, насолоджуючись чарівними краєвидами та вдихаючи свіже гірське повітря. А ще вони дуже різні, там постійно можна відкривати щось нове для себе. Цього разу УНІАН.Туризм проведе вас туристичними стежками до одного з шести двотисячників Українських Карпат - грізного Петроса.

Гори Карпати, безумовно, одне з найкрасивіших місць в Україні / фото Myroslava Shulhevich

Гори Карпати, безумовно, одне з найкрасивіших місць в Україні. Природа тут вражає. З першого знайомства ви полюбите ці густі ліси, альпійські луки, кришталеві озера, річки, водоспади, і, без сумніву, гірські вершини. І вам точно захочеться повертатися сюди знову і знову.

Читайте такожЗаворожуючі Баварські Альпи: поїздом на Цугшпітце – найвищу гору Німеччини

Ми уже розповідали вам про Містичні Шпиці - гори, де похований карпатський Робін Гуд, Гуцульські Альпи - мальовничі Мармароси на кордоні з Румунією, а також про похід на гору Піп Іван Чорногірський, на вершині якої стоїть Білий слон - колишня польська астрономічна обсерваторія. Сьогодні ж розкажемо про четверту за висотою гору Українських Карпат - Петрос. 

Грозова гора - одна з найвищих вершин Чорногори

Четверта за висотою гора Українських Карпат - Петрос / фото Myroslava Shulhevich

Гора Петрос - передостання вершина на відомому Чорногірському хребті, один із шести українських двотисячників з висотою 2020 метрів. Розташована вона у Рахівському районі Закарпатської області між горами Шешул і Говерла. Схили гори з одного боку дуже круті, з іншого - урвисті. Петрос називають однією з найкрасивіших гір Карпат. Можу вам засвідчити, що там справді дуже гарно. Водночас, ця вершина у списку найбільш небезпечних на Чорногорі, особливо в негоду. Коли ми піднімались, було сонячно, але сильний вітер давав зрозуміти, що гора не з простих. 

Цікавий факт. Вам здалеку може здатися, що Петрос навіть вищий за Говерлу, але насправді це не так. Стоїть він одразу за Говерлою, але трохи осторонь від основної гряди хребта. Дві гори з’єднує перемичка, де схили Петроса круто обриваються вниз на п’ятсот метрів. Ота глибока сідловина ніби відокремлює Петрос від решти хребта, тому й здається, що він вищий. Плюс, саме через таке розташування хмари нерідко скупчуються над горою, а в її маківку часто влучають блискавки. Звідси й прізвисько - Грозова гора. 

На Петросі часто «штормить» / фото Myroslava Shulhevich

Щоб ви оцінили силу штормового вітру, який гуляє на Петросі, розкажу вам про наслідки стихії. Коли ми піднялися на вершину, то побачили металевий хрест, який вітер скрутив і поклав до землі. А дерев’яна каплиця, яку також тут встановили, майже повністю згоріла від удару блискавки. Громовиці та дощові хмари дуже полюбляють ці місця. Тут справді часто «штормить». Через ці особливості гори в народі гуляє міф про її язичницькі корені. Говорять, ніби Петрос - то Перунова вершина, тому на ній не приживаються християнські символи.  

Читайте такожВід екстриму на гірських річках до етно-вечірок на полонинах: відпочиваємо на Яремчанщині насичено

Краєвиди з Петроса неймовірні. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можна роздивитися по всій його довжині - від Говерли до Попа Івана. Також з Петроса відкриваються чудові панорами (дехто називає їх одними з найкращих) на найвищу гору України - красуню Говерлу. За сонячної погоди можна побачити майже усі Карпати - Чорногору, Свидовець, Мармароси та навіть румунську частину Карпат. Гарантую, ви будете заворожені побаченим. Дух захоплюватиме від величі та сили природи. Десь там внизу маленькі, як іграшкові, села, зелені полонини з вівцями та їхніми пастухами, відблиски гірських озер. А на вершині ви - підкорювач Петроса. І не забувайте дихати на повні груди. 

Краєвид на найвищу гору України - Говерлу / фото Myroslava Shulhevich

І ще один цікавий факт. На Петрос радять піднятися тим, хто на власні очі хоче побачити різницю між Прикарпаттям і Закарпаттям. Прикарпаття - це смерекові ліси, з усіма відтінками смарагдового. А за хребтом різниця відчувається одразу. На Закарпатті переважають листяні дерева, які навесні та влітку зелені, а восени - різнокольорові. 

Що потрібно знати про підкорення Петроса 

Петрос - дуже цікава гора для сходження, але одночасно доволі складна. Її називають горою середньої складності для пішого туризму. Хтось каже, що це гора високої складності. Я схиляюся до останнього твердження, згадуючи наш підйом. До вершини треба йти стрімкими схилами. Далі ви будете підніматись понад годину дуже крутою стежкою. Було враження, що якщо я зараз випрямлюсь, то рюкзак потягне мене донизу. )))

Ми чіплялись за траву, тягнули своє тіло доверху, але сили були на межі. Моментами кожен по черзі казав, що не йде далі, а чекатиме всіх на тому місці, до якого зміг піднятися. Але цікавість і бажання побачити більше перемагали. Так останні ставали першими. ))) Зауважу, що Петрос - то була третя гора, яку ми підкорювали після Парашки (десь 1270 метрів) й Говерли, тому на враження та фізичний стан впливала також і недосвідченість. 

На Петросі немає такого нашестя туристів, як на Говерлі, незважаючи на те, що це сусідні вершини. Більшість туристичних груп, що йдуть Чорногорою, оминають сходження на Петрос, а похід завершують саме на Говерлі. Бо, щоб пройти хребтовою стежкою ту глибоку сідловину з Говерли до Петроса, треба десь 3 кілометри спускатися вниз, а тоді 4 кілометри знову набирати тих 500 вертикальних метрів. Таке хочеться і під силу лише нелінивому мандрівнику з доброю фізичною формою. Тому тут ви не побачите «туристів у шльопанцях», що можна спостерігати на найвищій вершині України. Я була свідком, як люди легковажать і недооцінюють гори, одягаючись ніби на пляж. Ця неповага до гір часом повертається їм чи то вивихами, чи переломами. На Петрос такі туристи не піднімаються, бо то таки складніша гора, ніж Говерла. Плюс, провідники не дуже ризикують водити туди непідготовлених туристів. На цій горі дійсно небагатолюдно, а тому ви зможете побути на вершині сам на сам із карпатськими краєвидами. 

Читайте такожНа Закарпаття в гори: затишний Воловець, мальовничий Синевир та курортний Пилипець

І ще один важливий момент! Повторюся, Петрос - досить складна гора. Влітку, коли тумани та дощі, шанси заблукати дуже високі. Не ризикуйте підкорювати вершину за поганої погоди, якщо у вас немає надійного місцевого провідника або напарника, який добре знає гори. Краще відкласти похід. А на зимовий Петрос (до речі, зимових гір я досі боюся) новачкам взагалі рекомендують не потикатися. Бо для підкорення цієї вершини потрібне не лише відповідне спорядження, професійний провідник, але й досвід. 

Маршрути на Петрос

Дорога на Петрос з Лазещини / фото Myroslava Shulhevich

Підкорення Петроса займає один або два дні. Піднятися на гору можна з сіл Лазещина, Кваси або Ясіня, які мають зручне транспортне сполучення. Сюди можна добратися поїздом (славнозвісним «раховозом») з Івано-Франківська, Львова або Києва. Через села проходить траса всеукраїнського значення Львів-Мукачево, а також курсують регулярні автобуси з Івано-Франківська, Коломиї, Чернівців, Ужгорода та Мукачева. 

Бувалі мандрівники радять маршрут з Лазещини. Ми дослухалися до цієї поради. Від села треба йти до урочища Козьмещик, а далі через полонину Головчеська на Петрос. Час в дорозі за маршрутом приблизно 8 годин туди і 7 назад. Вам доведеться спочатку довго йти вгору до підніжжя, а далі - трохи більше 2 кілометрів стрімкого підйому до вершини. Якщо йти зі сторони Козьмещика, то дорогою ви натрапите на декілька колиб, де можна переночувати. Але майте на увазі, що одні з них платні, а інші - безкоштовні. Останніх менше, вони в гіршому стані та можуть бути зайняті. А платні комфортніші.

Другий варіант – зі станції Кваси через полонини Менчул і Шумнєска. Час в дорозі близько 7 годин туди, а назад - 6 годин. Також доволі популярним є сходження на вершину з Лазещини зі спуском у Кваси. Ми ж поверталися назад до місця, де винаймали житло.

Третій варіант – зі станції Ясеня через полонину Шиса і гору Петросул. Час в дорозі туди також до семи годин, а назад – близько шести. Біля гори, з якого б боку ви не піднімалися, є джерела, де можна набрати чистої води.

Краєвиди з Петроса неймовірні / фото Myroslava Shulhevich

Трохи про наш похід. Ми приїхали до Лазещини поїздом пізно ввечері. Домовилися з власниками житла, яке винайняли, аби ті зустріли нас. Ще й замовили пізню вечерю, бо лягати спати голодним - то неподобство. ))) Зранку прокинулися з переможним настроєм, який підкріпили смачним сніданком, і вирушили підкорювати гори! Але... Я вже згадувала, що досвіду у нас було небагато. Те, що ми начиталися, як знайти маршрут і піднятися на Петрос, не давало гарантії, що на нього потрапимо. Якщо у кількох словах: ми не знали, куди йти. ))) Але наша жіноча збірна, яка тільки зароджувалася і робила перші кроки в підкоренні вершин, не розгубилася. Ми подзвонили власниці будинку, в якому зупинилися, і запитали про провідника. Вона ж крутиться у цьому бізнесі, тому змогла допомогти. Десь за годину ми вже задоволено йшли до лісу в компанії місцевого провідника-грибника, який ну дуже багато говорив, що було його недоліком, але знав маршрут - це великий плюс. Довелося його терпіти. ))) І по черзі мінятися, щоб хтось слухав нудні байки, а інші трохи подалі відпочивали від них. ))) Але, коли піднімаєшся на гору, все забувається - і ти просто насолоджуєшся красою навколо! А ще з нами мандрував його собака, якого ми полюбили та шкодували: такі маленькі ноги, а так високо треба підійматися. Проте, він був на висоті.

***

Сьогодні Карпати можуть вам запропонувати різні види туризму – починаючи від піших походів різних рівнів складності та сплавів гірськими річками і закінчуючи кінними та автомобільними поїздками. Любителів активного відпочинку найбільше ваблять гірські вершини. Комусь вистачає прогулянки до річки та місцевої бринзи. Обирайте свій улюблений спосіб відпочинку і вперед у Карпати. Вас там чекають!

Мирослава Шульгевич 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter