Озеро Несамовите нагадує Антарктиду / фото Mariya Hovda

Містичні Шпиці: похід на гору, де похований карпатський Робін Гуд

Українські Карпати неймовірно красиві та одночасно порівняно легкі для підкорення гори. Тож, якщо ви плануєте цього року активний відпочинок, ми наполегливо радимо вам подихати свіжим карпатським повітрям. А як відчуваєте в собі сили, то ще й піднятися на вершини, де дух захоплює від величі та сили природи. УНІАН.Туризм продовжує розповідати про українські гори, які заворожують своєю мальовничістю і різноманіттям.

Озеро Несамовите нагадує Антарктиду / фото Mariya Hovda

Цього разу ми запропонуємо вам дуже цікавий і простий маршрут на гору Шпиці, що у Верховинському районі Івано-Франківської області, через озеро Несамовите. Це місця, які оповиті легендами, про що вам розкаже кожен місцевий. Краса природи, помножена на міфи, стовідсотково подарує вам незабутній відпочинок. Якщо не фізичний, бо ж ваше тіло «плакатиме» від виснаження, то точно психологічний – адже природа завжди заспокоює, відновлює і додає сил.

Гора, де спочиває карпатський Робін Гуд - Олекса Довбуш

Скельні насипи на Шпицях подібні на велетенські вежі / фото Mariya Hovda

Гору Шпиці називають однією з найцікавіших у Карпатах. Її східні схили мають кам’яні виступи заввишки 20-50 метрів, що нагадують шпиці, звідси й назва. Ці скельні насипи подібні до велетенських веж, а в похмуру погоду вони здаються схожими на міфічні химери, що захищають свою територію і пильно стежать, з якими думками і намірами ти прийшов сюди. Ви точно будете вражені масштабом цих скель, які утворилися після давнього гірського зледеніння.

Читайте такожПлани на свята: річки та гори Івано-Франківщини

Вершина Шпиць з висотою 1863 метри входить до масиву Чорногора, який є найвищим у Карпатах. Вона розташована поруч із популярними маршрутами, але лежить не біля хребтової стежини, тому туристів тут менше. Зате пастухів, які випасають овець, можна зустріти часто.

У цих гір є одна особливість. Кажуть, що кам’яні скелі притягують до себе негоду. Погода на Шпицях зазвичай гірша, ніж десь поруч. Тут тихо і спокійно, але як тільки на Чорногірському хребті з’явиться вітер та дощові хмари, на Шпицях вже буде гроза. Як поетично пишуть, «хмари тут люблять поплакати і вилити всю свою печаль». Можливо, туман і хмари додають цьому місцю додаткового шарму та загадковості, але в реальності виглядає лячно. Коли на вершині ти відчуваєш подих грози, а десь поряд вже б’є блискавка, то тобі якось не до гірського шарму. ))) Навпаки, вмикаєш «п’яту передачу», аби швидше втекти. Нам, наприклад, обід на вершині довелося скасувати. Дощ з грозою наздогнав нас вже в лісі, де, скажу вам, не так страшно.

Як сказали би місцеві, хмари збираються поплакати над могилою місцевої легенди. За переказами, тут похований Олекса Довбуш - ватажок руху опришків. Правда, точного місця його спочинку ніхто не знає. Гуцули ж «ховають» Довбуша біля великих каменів. Здогадок про те, де спочиває карпатський Робін Гуд, багато, але кажуть, що версія про Чорногору - найімовірніша, бо саме тут Довбуш заповідав поховати його.

Дорога до Шпиць вкрита альпійськими луками. Багато чорниць, які вам дуже смакуватимуть, якщо потрапите туди в сезон. Ягідний сезон у Карпатах починається в липні та триває десь до осені. Але не затримуйтесь довго біля чорничників, бо зверху на вас чекають чудові краєвиди, які справді перехоплюють подих. Адже з вершини відкривається Чорногірський хребет.

Читайте такожУкраїною своїм ходом: як потрапити в різні куточки країни, якщо у вас немає машини

Найбільше мене заворожив вигляд гори Бребенескул з однойменним озером поряд, куди відразу захотілося піти в наступному поході. Потім прочитала, що це найвисокогірніше озеро України – 1801 метрів над рівнем моря. Також дорогою на Шпиці ми забігли на двотисячний Гутин-Томнатик (2016 метрів), звідки можна побачити неймовірний краєвид на це озеро.

Бребенескул - найвисокогірніше озеро України / фото Mariya Hovda

З цікавинок. Чорногірський хребет є природним кордоном між Івано-Франківською та Закарпатською областями. Раніше тут проходив кордон між Польщею та Чехословаччиною. Тому і зараз через кожні кількасот метрів можна побачити старі кам'яні прикордонні стовпчики.

Дорога до містичних Шпиць

Якщо ви цілеспрямовано йдете на Шпиці, то є маршрут із села Бистрець через урочище Гаджина. Щоб добратися туди, треба їхати до міста Верховина, а після - ще 14 кілометрів до села. На жаль, тут немає залізниці, тому єдиний варіант - автобуси, власний транспорт або попутки.

Також можна звернути на Шпиці з Чорногірського хребта. Навіть якщо у вас вже складений маршрут Чорногорою, ми все одно радимо додати до нього Шпиці, бо місце варте уваги.

Ще один варіант - йти з популярної турбази «Заросляк» до озера Несамовите, а звідти - до Шпиць. Прогулянка не дуже складна і під силу навіть початківцям, бо тут не буде значних перепадів висот. Ми вибрали саме цей варіант.

Читайте такожВесняний відпочинок: за травневим квітом - на Хортицю та інші ідеї для подорожі на довгі вихідні

Для початку потрібно дістатись до селища Ворохта, яка стане відправним пунктом нашої подорожі. Туди курсують поїзди з Києва та Львова, електричка з Івано-Франківська. Також можна добратися маршрутками зі Львова та Франківська. З Ворохти потрібно добратись до туристичного комплексу «Заросляк», куди від центру селища понад 20 кілометрів (саме звідси найчастіше починають сходження на найвищу гору України – Говерлу).

Ми в переддень походу дістали номер місцевого таксиста у власниці будинку, який винаймали, і домовилися з ним про перевезення. Це найпоширеніший варіант – наймання машини, яка довезе вас до самого «Заросляка». Якщо у вас велика компанія, то можете найняти мікроавтобус, - буде навіть дешевше.

Але є інший варіант. В Івано-Франківську треба сісти на маршрутку до Верховини, які їздять з самого ранку. Якщо ви поїдете нею з Ворохти, то на автовокзалі, що поряд із залізничним вокзалом, є розклад її руху. Маршрутка довезе вас до роздоріжжя на трасі, де одна з доріг прямує до Верховини, інша – до «Зоросляка». Але далі від повороту доведеться йти пішки, якщо не пощастить зловити попутку, які часто підбирають туристів. Потрібно буде подолати ще 4 кілометри, щоб дійти до КПП – контрольно-пропускного пункту в Карпатський біосферний заповідник. Там треба зареєструватися та сплатити туристичний збір – орієнтуйтеся десь на 20 грн з людини, але ціна може трохи змінюватися. Також захопіть в похід паспорт або водійське посвідчення. А далі ще десь 9 кілометрів по ґрунтовій дорозі – і ви на «Заросляку». Будете йти попри річку Прут, серед гігантських ялинок, з невеликим набором висоти.

Дорога на Шпиці / фото Mariya Hovda

Біля вищезгаданої бази стежки та туристи розходяться - одні прямують підкоряти Говерлу, а інші – звертають вліво до озера Несамовите. Ліворуч від торгових лотків буде великий бетонний міст. Біля нього є маршрутний вказівник із жовтим маркером. Це дорога, яка виведе вас до озера.

І ще одна порада. Якщо ви повертатиметесь цим же шляхом і встигнете спуститись до закриття торгових точок, то маєте шанс під’їхати з кимось до цивілізації. Ми не ризикували і замовили назад транспорт. Викликали його ще в горах, бо вже знали, що чим нижче - тим гірший мобільний зв’язок, або його зовсім немає. Під дощем, втомлені та брудні, ми спустилися до бази. Але внизу з нами трапилася ще одна пригода. У нашу машину попросились туристи і благали почекати їхнього друга, який от-от спуститься з Говерли. Холодні та голодні ми чекали близько двох годин. І було вже не до жартів, бо зв’язку нема, а людина пропала. Але виявилось, що той допомагав зносити жінку, яка зламала ногу. Тому будьте обережні, бо гори - то таки підвищений рівень небезпеки. Плюс, вони не люблять легковажності, самовпевненості та перебільшення своїх можливостей.

«Гірське дзеркало», що нагадує Антарктиду

Вода в озері замерзає, коли температура повітря опускається нижче нуля / фото Mariya Hovda

Повернімося до нашого маршруту. Озеро Несамовите - одне з найвищих високогірних озер в Українських Карпатах (1750 м над рівнем моря). Біля нього ми зупинились дорогою на Шпиці.

Читайте такожКраса і біль Буцького каньйону

Озеро льодовикового походження. Вода тут замерзає, коли температура повітря опускається нижче нуля. Говорять, що навіть влітку, в найспекотніші дні вода не прогрівається. Площа цього «гірського дзеркала» - 0,3 га. Оптично озеро нагадує Антарктиду. Від турбази туди 6 кілометрів, які займуть у вас десь 3 години.

Розташоване озеро в межах Івано-Франківської області, але деякі посібники з географії пишуть, ніби Несамовите знаходиться в Закарпатській області. Проте сучасні карти, і той факт, що озеро лежить на північний схід від головного хребта Чорногори (яким проходить межа між областями), свідчать, що воно таки на Івано-Франківщині.

Про озеро можна почути багато легенд. Одна з них говорить, що на його дні покояться грішні душі, тому не можна в нього кидати каміння і купатися. Про останнє вам скажуть і природозахисники, які занепокоєні екологічною ситуацією на Несамовитому. А все через туристів. Вирубка жерепу, розведення вогнищ, розкладання наметів, засмічення території, купання. Все це суперечить природоохоронному статусу місця, але, на жаль, відбувається. Ще більше обурює те, що навіть інформаційні щити з повідомленнями про унікальність водойми використовували для розведення вогню. Не уподібнюйтеся, будь ласка. Будьте відповідальними туристами.

***

І ще кілька порад. Не забудьте взяти з собою дощовик, теплі речі, воду та щось перекусити. У дорозі хочеться їсти. Можна брати сухофрукти і горішки. Вони легкі та добре тамують голод. Також серед моїх фаворитів - банани. А ще варто запастися бутербродами. До речі, для себе я визначила, що кругла біла булка з маслом і вареною ковбасою - мій улюблений перекус у горах. )))

***

Якщо вас зацікавлять інші маршрути Українськими Карпатами, нещодавно ми розповідали про «Гуцульські Альпи: мальовничі Мармароси на кордоні з Румунією».

Мирослава Шульгевич

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter