Другий дім Шарм Ель Шейх. Зимова розрада з вигодами для українців

Єгипет є чудовим напрямком втечі із зими з міркувань ціни, безпеки і логістики. УНІАН навідався у популярну туристичну країну щоб оцінити сучасний рівень сервісу, кількість росіян та варіанти дозвілля у низький сезон – коли конкурентів за шезлонги мало, а температура моря дозволяє купатись.

Кажуть, більшості взимку сніг потрібен лише півтора дні – з вечора 31 грудня по ранок 2 січня. Якщо ви належите до цієї категорії людей, саме час розглядати варіанти зимового пляжного відпочинку – тим більше, що у відносно близькому і легкодосяжному Єгипті почався низький сезон дешевих цін і напівпустих пляжів. УНІАН третій рік поспіль уважно спостерігає за поступовою українізацією єгипетської сфери послуг, еволюцією місцевого сервісу та моніторить кількість росіян серед відпочивальників. За нашими спостереженнями, прогрес єгипетського туризму, зокрема, в азійській частині країни – на Сінайському півострові – невпинно позитивний, хоча і є певні нюанси.

Взагалі, єгиптяни ще після пандемії взялись спростовувати тезу про те, що еталонами сервісу у нашій частині Земної кулі є арабські та турецькі готелі. І цього року результати виконаної ними роботи особливо помітні. Опції зустрічі гостя прямо в аеропорту Шарм Ель Шейха, коли гід підхоплює вашу ручну поклажу, видає просто у руки вже заповнені ним митні декларації та поза чергою проводить клієнтів до прикордонників, а потім забирає зі стрічки багаж і тягне валізи до виходу, передаючи їх із рук в руки іншому гіду, що поведе вас у приватний автобус – доступні, за порівняно невелику плату, у всіх "четвірках" і "п’ятірках".

УНІАН навіть не мав шансів відмовити собі в даній забаганці – приватному трансфері з аеропорту до готелю: наш курорт надавав її своїм гостям як подарунок. Це виявилось особливо доречним, враховуючи, що наша мандрівка з аеропорту Кишиніва почалася із 7-годинною затримкою вильоту. Затримки рейсів трапляються нерідко, при цьому, Молдова з точки зору логістики і часу, який ви мусите витратити на перетин кордону, є оптимальними "воротами у відпочинок" - зручні для українців рейси виконують молдавські авіалінії FlyOne, ця компанія нині використовує літаки і екіпажі української SkyUp (стюардеси принципово спілкуються з пасажирами лише українською чи англійською, і це тішить).

Щоб вам не довелось нудьгувати в аеропорту, якщо ваш рейс також затримуватиметься, перед прибуттям до аеропорту варто перевіряти табло літовища на офіційному сайті та контактувати зі своїм турагентом. У нашому випадку, план був одразу із Києва прибути в аеропорт (пізно увечері) і почекати вильоту о 6 ранку там. Проте, близько півночі, прибуваючи у молдавську столицю, ми вирішили перевірити наміри авіакомпанії щодо її пунктуальності – і, з’ясувавши, що рейс відтерміновано, змінили свій маршрут, щоб заночувати у готелі неподалік аеропорту. Враховуючи, що ціни на молдавські готелі взимку цілком приємні (пристойний номер можна знайти за 20-50 євро на двох зі сніданком), такий шлях кращий, ніж стирчання в будівлі аеровокзалу (де вам однаково доведеться витрачатись на воду, каву або й їжу – за завищеними аеропортовими цінами). Та й летіти майже чотири години легше, виспавшись на нормальному ліжку.

…У нашому випадку, тепла і прискіплива турбота не полишала втомлених молдавськими негараздами гостей ні на мить з першого кроку по єгипетській землі: готель трапився особливий – White Hills Resort, що разом із своїм сусідом – Meraki Resort Sharm el Sheikh – є найновішими надбаннями у готельній сім’ї Sunrise Resort&Cruises, відомими своєю розкішшю трендсеттерами люксового сервісу у Єгипті. Власне, після того, як ви вийшли з літаку, гостям можна вже ні про що не турбуватись – після доставки у готель, клієнтів під ручки відводять на м’який диванчик, лишень попросивши паспорти для оформлення – самим нічого писати, заповнювати ніякі форми не треба – і до вас приїздить (у буквальному сенсі) бар на колесах, який щедро пригощає шампанським, винами і різноманітними фрешами. Привіт, любий all inclusive, ми теж скучили!

Власне, хоча відпочинок у White Hills позиціоновано як premium all-in, насправді по єгипетським міркам він, швидше, належить до категорії ultra all-inclusive: у ресторанах гостям подають не лише єгипетський алкоголь, а й австралійські вина та деякі інші напої закордонних виробників і брендів. За окрему плату в певних локаціях готелю можна куштувати і суто європейські продукти – італійські вина, шотландські віскі та французькі коньяки, які для мешканців люксових номерів – концепції Posh Club – також є безлімітно-безкоштовними.

Готель приємно підготувався до зустрічі саме українських туристів. Хоча, власне, єгипетські працівники сфери послуг – в принципі адаптивні і швидко підлаштовуються під клієнта. Офіціанти і бармени, дізнаючись, що гість з наших країв, одразу без акценту видають – "Слава Україні!", а до дівчат навіть починають наспівувати Вакарчука – "Обійми мене…". Для неангломовних співвітчизників у White Hills є україномовні працівники рецепції, також з України у цьому тропічному раю – мабуть, половина місцевих аніматорів.

А телевізори в номерах порадують вас популярними українськими телеканалами – звісно, і найцікавішим – УНІАН ТБ.

Коротше кажучи, Шарм Ель Шейх – наш.

"рускій вапрос": немитих побільшало, але вони менш помітні

Наших агресивних сусідів у Шармі цієї зими суттєво більше, ніж ми помічали рік тому. І хоча тепер майже всі люксові готелі Єгипту стали "європейсько-орієнтованими", тобто, відмовились від співпраці з російськими туроператорами, ми, ставши випадковими свідками розмови білоруса, що запопадливо намагався подружитись з групою "старших братів" із Брянська, зрозуміли, чому.

- Да, тєпєрь лєтать неудобна, но наши умєльци із Мінска нарєшали для нас і для ваших – дєлают за 400 бачєй тєму. Карочє, кто єщо до всєй етай байди павиєзжалі, как бєларускіє бєженци, ані пааткривалі фірми турістічєскіє в ЄС, палучілі там акредітацию, падпісали дагавара как єврапейскіє фірми са всємі, і тєпєрь рєгистрируют вашим і нашим тури тіпа как би как гражданам Єврасаюза. А уже кагда путьовка продана і дакумєнти папалі в гастініцу ілі мєснаму єгипєтскаму тураператару, кто ж будєт отказиваться от бабак із-зі гражданства туріста! Ну ета ваш тураператар еті 400 бачей им платит за ету байду, а у вас і у нас проста путьовка тєпєрь дароже палучаеца. Нє, ну ви тоже красавчікі, што норм гатови башлять, атдихать-то нада, малатци, - захоплено заглядаючи в очі росіянам, розкривав секрети бізнесу "біженців від режиму лукашенка" у Європі молодий бульбаш.

- Ну, ви харош, харош… Та дєньгі фігня, нам же іщо лєтєть неудобна. Нада в єту Малдову ілі грьобаную Грузію ету, ілі чєрєз Казахстан – долга очінь, - поблажливим тоном, наче своєму "унтерменшу", пояснював свої життєві випробування російський "барин".

Утім, зіткнувшись з певними складнощами, навіть такі специфічні люди, як мешканці Залісся, зробили певні висновки, побоюючись, що їх шлях до моря може стати ще важчим. Тепер вони намагаються вести себе геть непомітно: протягом тижня у всьому Шарм Ель Шейху ми не побачили жодної людини у футболках з написами "россия" чи "рожденный в ссср", на пляжах вже геть немає чоловіків у триколірних плавках, і – хоча в це важко повірити – росіяни майже відучились галасувати. Навіть, на наших очах, якісь руські робили зауваження співвітчизнику, що надто голосно вітав когось "са старим новим годам" по ватсапу на березі моря.

Особливо вони стишуються, коли чують поруч українську мову – причому, кількісне співвідношення російсько- і україномовних в конкретний момент неважливо. Українці помітно домінують самим фактом присутності. Інколи у дещо некоректний спосіб – наприклад, на пляжах з особистих портативних колонок лунає виключно українська музика: наче й приємно, але ж не всім відпочивальникам (що європейцям, що й українцям) взагалі чиюсь музику хочеться слухати замість шелесту хвиль. Тут, з одного боку, можна порадіти, з іншого ж – головне самим не замінити носіїв культурного коду "тагііііл" у ролі центрів зайвої уваги.

Мій другий дім Шарм

"Ласкаво просимо до вашого другого дому, що у Шарм Ель Шейху", - віддаючи ключі від номера, зі щирою посмішкою сказав працівник ресепшену. І, дійсно, персонал зробив усе, щоб гостей не полишало саме відчуття дому на цьому розкішному курорті.

Починаючи з неймовірних, просторих, сучасно оздоблених номерів (у нашому випадку ще й з прямим виходом до приватного басейну), прекрасного розташування усіх житлових корпусів (від будь-якого номера – не більше 50 метрів до найближчого бару чи басейну з підігрівом), розкішного пляжу – до власного коралового рифу Ras Bob та дайвінг-центру прямо на пляжі, численних барів, снек-барів, пабів, тістечкових, - та інтенсивної постійної анімації, що зацікавить гостей у будь-якому віці.

Власне, величезну територію готелю можна взагалі не полишати протягом відпустки: тут є кілька чудових а-ля-карт ресторанів (азіатська, єгипетська, індійська, турецька, середземноморська кухня та seafood), а також величезна – і дуже якісна – міжнародна "шведська лінія", що радує мешканців курорту не лише неймовірним асортиментом вишуканих і якісно приготованих страв, а й чудовою живою музикою. Зранку можна снідати під віртуозну гітару, вечеряти під ніжний плач саксофона, а наступного дня – насолодитись скрипкою у руках справжнього маестро! Планку тут задрали дійсно високо.

Шарм вдень і вночі

Гостям White Hills також щастить з розташуванням – біля самого готелю та його "брата" Meraki – окрема закрита для сторонніх вулиця-променад Tal Avenue з магазинами, театром і ресторанами, яка переходить (через блок-пост готельної охорони) до невеличкого ринку, який, за 200 метрів, приводить вас до знаменитого Сохо – району шопінгу та розваг Шарм Ель Шейху.

У Сохо завжди яскраво і весело, при цьому – абсолютно безпечно – навкруги повно поліції, камер відеоспостереження, а на вході до цієї зони усіх перевіряють майже як в аеропорті.

У самісінькому центрі району розваг знаходиться його відома фішка – співочий фонтан. Утім, не варто від фонтанів на Синайському півострові, де вода коштує дорожче за бензин, чекати чогось на кшталт "Беладжіо" у Вегасі, або, принаймні, "Рошену" у Вінниці – невеличка собі аудіовізуальна атракція, роботою якої можна помилуватись кілька хвилин, насолоджуючись коктейлем з місцевого бару.

"Брендовий" шопінг у місцевих бутіках зацікавить, хіба що, непроханих гостей з російської глибинки, яким нині важко придбати Adidas з правильним набором літер у назві. Але, все ж, прогулятись Сінайським Сохо, випити кави на його яскраво освітлених вулочках та зробити фотку на пам’ять біля однієї з численних фотолокацій і скульптур – хоча б раз у житті, варто.

Взагалі, Шарм Ель Шейх, як молоде місто, спеціально створене для туристів у місці розташування колишньої ізраїльської військової бази, не багатий на цікавинки. Тому, приміром, екскурсія містом – це, фактично, відвідування магазинів олій (фішка усього Єгипту), сувенірів та ласощів у туристичному автобусі.

Хоча навіть у такому сумнівному форматі (за 15 доларів з дорослої людини у низький сезон) можна відвідати цікаву мечеть, музей Тутанхамона (у ньому представлені якісно зроблені копії артефактів із гробниці всесвітньовідомого царя і навіть репліка його тіла) і повечеряти (включено у вартість екскурсії) у популярному місцевому ресторані морської кухні Fares.

У останньому, до речі, не тільки смачно годують – він, по суті, є фото-локацією з цікаво викладеними морепродуктами і кавунами, на яких вирізають портрети відомих людей. Як вам, наприклад, таке виконання Зеленського?..

Також шанувальників азартних ігор Шарм потішить кількома казино, а дітей можна буде розважити у парку атракціонів Голівуд – який викликає захват у малечі рухомими роботами-динозаврами.

В принципі, більшість відпочивальників у Шармі живуть у режимі: вдень і до вечора – готель, потім (опціонально) – прогулянка в Сохо, далі – повернення в готель, щоб почастуватись коктейлем у барі та – (опціонально) разом з аніматорами – на автобус, що опівночі везе до нічного клубу (20 баксів з особи). О третій ночі то й же автобус повертає клаберів додому.

…Враховуючи важкий (завдяки північним сусідам) початок року в Україні (навіть для цивільних) та, до того, нелегкий шлях до аеропорту, ми по клубах не ходили, вирішивши, добре спочатку відіспавшись, – трохи дослідити у нормальний денний час природу Сінайського півострова.

Драйв у пустелі і дайвінг в акваріумі

Місцеві туроператори пропонують безліч опцій для активного дозвілля у цій прекрасній країні. Найперше, що спадає на думку на Сінайському півострові – світовій "столиці" дайвінгу – відправитися у морську подорож на яхті із включеним у програму зануренням з аквалангом на території місцевого національного парку Рас Мохамед, що своїм підводним багатством нагадує величезний акваріум. Або ж, якщо ви не бажаєте пірнати із аквалангом, є можливість поспостерігати неземну красу підводного світу Червоного моря через скляне дно батискафу – ідеальна опція для родин із маленькими дітьми, або людей, які бояться води та не хочуть додавати ноток екстриму у свій відпочинок.

Окрім яхт (різних розмірів та рівнем пафосу) і батискафів, ви можете також обрати подорож на катамарані або навіть піратській шхуні, яка ніби перенеслася у сучасність з далеких історичних епох.

Якщо ж вас цікавить щось окрім моря, варто спробувати сафарі на квадроциклах у пустелі, відвідати бедуїнів та спробувати їхній традиційний чай (або навіть гашиш – але то вже варіанти для екстремалів).

Очі розбігалися від широкого вибору опцій для активного відпочинку, тому спершу вирішили зупинитися на екскурсії із багатообіцяючою назвою "Все в одному". Вона дійсно включає в себе усе і по-трошки: і подорож на яхті, і відвідування пустелі, і катання на квадроциклах та верблюдах. Це ідеальний вибір для людей, які не знають, яку екскурсію обрати, але бажають спробувати усе – або ж хочуть і побачити побільше, і більше часу в готелі провести.

Спочатку нас привезли у порт дайверської Мекки – Дахабу, де ми разом із іншими туристами перемістилися на борт зручної яхти. Під час подорожі вона робить дві зупинки, на першій з яких усі охочі можуть спробувати дайвінг (вартість оренди усього необхідного спорядження вже входить у ціну тура), а на другій – снорклінг, тобто плавання із маскою та трубкою. Також у подорож включений обід з морепродуктів – до речі, доволі смачний.

Найбільше нас з усіх перелічених активностей зацікавив дайвінг. Цікаво, що на морських прогулянках такого типу ця опція доступна для усіх – навіть новачків, які ще жодного разу не занурювалися із аквалангом. Для них інструктор робить обов’язковий інструктаж, як правильно вести себе під водою та користуватися спорядженням, та під час занурення приділяє їм усю увагу, проводячи за руку на маленькій глибині – близько 5 метрів. Загальний час занурення складає близько 10 хвилин.

У свою чергу, будучи більш досвідченим та сертифікованим дайвером, можна обрати більш "дорослий" варіант – за доплату у 20-40 доларів з людини (залежно від конкретного оператора яхти) домовитись із інструктором про повноцінний дайв на глибині близько 20 метрів протягом 40 хвилин.

Разом із вами занурюється підводний фотограф, який на GoPro знімає оригінальні фото та відео і підказує, як позувати. Придбати ж ці кадри ви зможете за додаткову плату у кінці подорожі. Діапазон цін складе 15-25 доларів за людину, в залежності від ваших здібностей до ведення переговорів (не забувайте, що Єгипет – мусульманська країна, і торгуватися потрібно усюди, навіть якщо вам торочать про "фіксовану ціну" - лише покажіть трохи грошей продавцеві товару чи послуги, і він одразу стане більш гнучким).

Коли ми зійшли на берег, на нас чекали наступні пригоди: на автобусі ми під’їхали до невеличкого бедуїнського поселення, де мали змогу прокататися на квадроциклах по пустелі до невеличкої оази та здійснити коротку подорож узбережжям моря на верблюдах.

Вартість одного дорослого квитка за таке дозвілля (без урахування додаткових доплат за глибокий дайвінг, фото з-під води та чайових для ввічливого персоналу) складає 95 доларів. Враховуючи цілий день екскурсії та різноманіття вражень, ціна прийнятна.

Втім, ця екскурсія лише дає вам змогу коротко "доторкнутися" до кожної з активностей – якщо ж ви бажаєте повторити що-небуть у повноцінному форматі на цілий день, будь-то квадроцикли чи дайвінг, то можете наступним кроком замовити для себе більш вузькоспеціалізовану поїздку.

Для людей, що вирвались на кілька днів із сучасної напруженої київської реальності, кращим варіантом релаксу – якщо немає фобій щодо води – все ж є дайвінг. Тому ми і обрали для себе ще одну морську прогулянку, у морський заповідник Рас Мохамед, з трьома зупинками для водних активностей.

Підводний світ Рас Мохамеда нагадує велетенський акваріум: тут усі морські локації, де не стань, будуть приголомшливими – усюди ростуть чудернацькі корали різноманітних кольорів, розмірів та форм, які, у свою чергу, приваблюють фантастичної краси яскравих рибок.

Раніше під час таких прогулянок туристів підвозили також до острову Тиран, поблизу якого розташовані чотири прекрасні коралові рифи. Однак, зараз Саудівська Аравія, яка чи то придбала, чи то взяла в оренду у Єгипта цей острів, закрила його для відвідування.

Взагалі, Червоне море вражає: тут ви можете зустріти крилаток, наполеонів, скатів, рибу-камінь, морських їжаків та коників, цілі стайки риб-голок та багато інших чудернацьких жителів морських глибин. Деякі з них ховаються у маленьких печеристих отворах коралів, тож ви маєте змогу відчути себе справжніми шукачами скарбів, виглядаючи цих цікавих створінь у їхніх схованках.

Під час зупинок для снорклінгу нас повезли до коралів, які розташовані безпосередньо біля морської поверхні, де, аби побачити красу підводного світу, вам навіть не потрібно занурюватися глибоко – лежи собі поверхні води, колихайся на м’яких хвилях та спостерігай за красою. Справжня медитація та ні з чи не зрівняне задоволення!

Вартість такої морської прогулянки складає 50 доларів з людини.

Але ж що робити, якщо вас не цікавлять ні море, ні пустеля? Це не привід для відчаю, адже турагетства пропонують й менш "екстремальні" екскурсії: відвідати Каїр із його величними пірамідами та Сфінксом, Луксор із його аутентичними храмами та обелісками та навіть очиститися від гріхів (як обіцяють гіди), піднявшись на гору Моїсея, де він, згідно легенд, отримав скрижалі із десятьма божественими заповідями. Чи дійсно ця подорож дозволить скинути з вас пару-трійку гріхів – не знаємо, але задоволення точно подарує. Ми ж для себе лишили ці опції на наступний візит до цієї вражаючої та прекрасної країни.

Повертаючись до "російського питання", зауважимо – вже два роки тому українські турагенти, лідером серед яких на цьому полі став Join UP!, доклали чималих зусиль, аби на екскурсіях українці не перетинались з білорусами та росіянами. Власне, майже весь минулий рік це працювало, але в цьому сезоні помітні деякі зміни. Як ми писали вище, північних сусідів у Єгипті цьогоріч побільшало, тож будьте готові до того, що з готелю до порту ви можете поїхати у компанії європейців, молдаван та співвітчизників, але вже на умовній яхті до вас приєднаються кілька москалів чи сябрів. Почувши вашу українську, вони ховатимуть очі, а в деяких випадках пробуватимуть познайомитись, починаючи розмову з фраз на кшталт: "Ми ета всьо не паддєрживаєм, ми протів етай вайни і єтага прідурка в крємлє". Утім, ігнор їх швидко змушує відмовитись від спроб продовжити комунікацію.

Редакція дякує туроператору JoinUP! За допомогу в організації поїздки

Тетяна Стежар, фото автора

УНІАН в Google News