Морський бій: що дозволяє Росії почуватися безкарно в Чорному морі

Росія продовжує терористичні атаки на українські порти. І виглядає так, що не планує зупинятися. Адже це дозволяє країні-агресорці збагачуватись через зростання світових цін на зерно, що очевидно без українського експорту, а також створювати ілюзію одноосібного контролю Чорного моря.

""Зернову угоду"  безсоромно використали винятково для збагачення великого американського й європейського бізнесу, і лише 3% вантажів надійшло країнам Африки", - пояснював рішення про припинення участі РФ у зернових домовленостях російський диктатор Володимир Путін.

Однак подальша частина його пояснення піднімає завісу стосовно реальних намірів Росії, і вони аж ніяк не про голодуючих африканців. За словами Путіна, не було відновлено експорт аміаку трубою "Тольятті – Одеса" (постачання аміаку було припинено з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну). При цьому, сама РФ, зокрема торік, поцілила по одній з гілок трубопроводу, тож можна лише уявити, які б наслідки були, якби труба у цей момент працювала…

Вічний шантаж та гроші на війну

Експорт - це для Росії додаткові гроші, зокрема гроші на війну. Проте справа не тільки у тактичній вигоді з фінансування бойових дій. Різке зменшення постачання зерна з України (а подальші удари по портовій інфраструктурі зроблять неможливим завантаження кораблів, навіть якщо вони зможуть безпечно дійти до портів та вийти з них) дуже боляче вдарить по експортних можливостях нашої держави, що дасть можливість РФ використовувати зерно як елемент шантажу світових лідерів. Про це говорить і секретар РНБО Олексій Данілов.

"За кремлівським планом, мають бути створені штучні умови загроз голоду насамперед для країн Африки, і підвищення рівня міграційних небезпек для Європи. Росіяни очікують, що через шантаж примусять Захід до перемовин і прийняття путінського "зернового ультиматуму" – відновлення експорту російського аміаку, зняття частини санкцій та інших обмежень. Своєю чергою, знищення української інфраструктури, яка забезпечує функціонування зернового коридору, має зробити світ залежним від російського зерна та їх логістики й можливостей. План – поставити світ на коліна та зробити Росію унікальним зерновим постачальником", – зазначив він.

Дійсно, удари по українських портах аж ніяк не стали відповіддю на чергові проблеми на Кримському мосту чи на інші вигадки й справжні складнощі країни-окупанта. Як свідчить нещодавно оприлюднена Головним управління розвідки Міністерства оборони України доповідь, росіяни ще на першому етапі зернової угоди почали докладати зусиль, спрямованих на її зрив, та намагалися закріпити за Чорним морем фактичний статус внутрішнього. Зокрема, як випливає з документа, обмежувався вихід суден з порту Південний та взагалі зменшувалась кількість кораблів, які брали участь в угоді, а також максимально сповільнювався рух кораблів зі збіжжям до ЄС та країн Африки

Врешті, 18 липня РФ офіційно заявила про припинення своєї участі у "зерновій угоді". Ба більше, Міністерство оборони РФ повідомило, що усі кораблі, які рухатимуться Чорним морем, будуть вважатися військовими цілями та атакуватимуться. 

Блокада України

Попри те, що Міноборони України не залишилося в боргу та, після таких заяв росіян пообіцяло відправляти за напрямком російського воєнного корабля й інші судна окупанта, збройні сили РФ активізували бойову підготовку надводних сил та морської авіації Чорноморського флоту. Як повідомляє Military Media Center, зокрема вони відпрацьовують блокування морських районів, виявлення та знищення кораблів. Тобто, вочевидь, "практикують цивільних суден, які прямуватимуть до та з портів України". 

Аналітики Інституту вивчення війни також зазначають, що РФ посилює військову присутність у Чорному морі. Зокрема, за даними українського військового медіа-центру та Міноборони Великобританії, російські сили готують кораблі в Чорному морі, щоб посилити блокаду України. 

Проте, на переконання аналітиків, Чорноморський флот навряд спробує повністю блокувати Україну. Адже це може спровокувати військовий конфлікт з прибережними країнами Чорного моря, включаючи членів НАТО - Румунію, Болгарію і Туреччину, яких Кремль досі намагався уникати.

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко, своєю чергою, переконаний, що Чорне море точно не перетвориться на фактичне внутрішнє для РФ. 

"Чорне море на внутрішнє море Росії не перетвориться, тому що треба рахуватися з Туреччиною й не тільки. В акваторії Чорного моря є ще Румунія, Болгарія. Тому на внутрішнє воно точно не перетвориться. Але те, що Росія може собі дозволити у Чорному морі порушувати міжнародне законодавство, це ми вже неодноразово бачили", - зазначив Коваленко.

Примарна допомога НАТО

Експерт нагадав, що, наприклад, порт Рені, по якому Росія теж завдає ударів, розташований неподалік кордону з Румунією. Тож не можна виключати, що якась російська ракета, цілком ймовірно, може впасти на території країни-члена НАТО. 

"Але, з іншого боку, вже були прецеденти, коли російська ракета заходила у повітряний простір Румунії. Також російська ракета падала на території Польщі. І яка була реакція? Максимальний рівень стурбованості, але не більше того. Тому, якщо щось станеться на кордоні з Румунією, мені здається, буде така сама реакція. Тобто буде задіяна четверта стаття статуту НАТО - це підвищення рівня безпеки на кордоні з РФ та Україною. Тобто це безпекові рухи, а не реакція на агресію", - зауважив експерт.  

На його думку, для захисту українських портів потрібні комплекси ПРО Patriot чи Samp-t, бо ракети X-22, "Онікс" та "Іскандер-М", якими ворог обстрілює Одесу та область, це ті ракети, які збивають Петріоти. 

"А їх в Одесі нема. Нашим міжнародним партнерам треба поквапитися, бо вони ж обіцяли нам п’ять батарей Patriot, але поки у нас тільки дві. І нам їх не вистачає", - каже Коваленко.

На його переконання, для прикриття Одеси "було б достатньо і однієї батареї". Але якщо говорити про можливість створення справжнього буфера безпеки для всього регіону, то, на його думку, потрібні дві батареї ЗРК Patriot. 

"До них повинні йти комплекси малого та середнього радіуса дії, які б прикривали ці батареї… Це можуть бути, наприклад, Iris-t або NASAMS", - каже він. 

Своєю чергою, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик не виключає військового шляху для розблокування експорту, зокрема шляхом завдання ударів по російській військовій базі в Новоросійську.

"Потрібно мати ресурс для таких ударів. Це ракети великої дальності та потужності й можливість не разового удару. Це питання і контролю акваторії. Я не виключаю такого сценарію. Як засвідчила історія з Керченським мостом, є асиметричні способи завдання вагомого, суттєвого і знакового удару по Росії, який вони будуть відчувати", - розповів Віталій Кулик.

Що ж до курсування Чорним морем кораблів, задіяних у "зерновій угоді", експерти впевнені, що це можливо організувати й без участі Росії у домовленостях. 

""Зернова угода" може працювати за взаємодії Туреччини, Румунії, Болгарії. Тобто є можливість прокласти маршрут через внутрішню економічну зону Туреччини, Румунії та Болгарії, формально, шлях у внутрішніх водах НАТО. А коли судна будуть заходити у внутрішню економічну зону України, то російські кораблі там не зможуть діяти, оскільки це зона дії українських протикорабельних комплексів "Нептун" та "Гарпун"", - зазначив Олександр Коваленко і додав, що при цьому навіть конвоювати "зернові" судна не обов’язково. 

Ірраціональний страх

Інша справа, чи готові до цього Румунія, Болгарія й особливо Туреччина. Як розповів виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, Туреччина не поспішає тиснути на РФ: "Головна причина – для турків важливо, щоб в обмін на "втручання" в цю історію їм щось пообіцяли американці. Але США також поки тримають паузу. Причина цієї паузи полягає в тому, що американцям особливо немає, що запропонувати туркам". 

Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко теж дає невтішний прогноз по Чорному морю. За його словами, НАТО надалі демонструє ірраціональний страх Росії. Як наслідок, РФ буде "по-знущальницьки реготати над імпотентним НАТО; зупиняти торговельні судна для огляду (обшуку); імітувати повітряні атаки на натівські розвідувальні безпілотники та продовжувати знищувати портові споруди в українських портах (в тому числі на Дунаї); демонструвати мінування підходів до українських портів, а також тягнути час до візиту або телефонної розмови Путіна з Ердоганом".

"Лише коли Туреччина побачить, що Чорне море перетворюється на "російське озеро", вона буде вимушена піти на "загострення" - тобто спрямувати до українських портів торговельні судна своїх судновласників, або (у крайньому разі) демонструвати свою військову присутність в Чорному морі якимось шляхом", - зазначив він. 

На жаль, поки що єдиною відповіддю НАТО на свавілля Росії в Чорному морі, масовані обстріли портової інфраструктури Одеси та Рені, історичного центру Одеси, погрози топити всі судна, які слідуватимуть в Україну, стала заява про те, що Альянс посилить розвідку за допомогою морських патрульних літаків та безпілотників. 

Ярослав Конощук, Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News