Повітряний простір Росії для безпілотників - як прохідний двір, - військовий експерт Олександр Коваленко

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко оцінив для УНІАН поточний стан системи протиповітряної оборони РФ, та пояснив, чому повітряний простір РФ став прохідним двором для безпілотників.

Олександре, як би ви зараз оцінили стан російської ППО?

Стан її незадовільний, ми це бачимо. Вони зазнали суттєвих втрат в сучасних комплексах малого та середнього радіуса дії. Це, в першу чергу, ЗРК "Тор М-2", ЗРК "Панцир С1". Фактично за півтора року повномасштабної війни в Україні вони втратили більш ніж третину всіх ЗРК "Тор М-2", ЗРК "Панцир С1", які вони змогли зробити за тридцять років. Окрім того, що вони їх втратили, вони повинні їх в зоні бойових дій чимось замінювати.

Отже, в зоні бойових дій перебуває кількість, яка забезпечує оборону повітряного простору, однак це не забезпечує протиповітряну оборону у самій Росії достатньо ефективно. І тому багато білих плям, прогалин в їхньому ППО.

Втрати, звісно, впливають на можливість знищення тих чи інших об’єктів. Наприклад, коли було знищено С-400, то ми бачили, як це все знімалося з дрона. Чому дрон знімає, як щось знищує систему С-400, яку в Росії називають найсучаснішою? По-перше, система С-400 - це комплекс великого радіуса дії. Вони не бачать малогабаритні об’єкти, такі як дрони. Щоб вони не були вразливими від таких малих об’єктів, їх прикривають саме комплексами малого та середнього радіуса дії. І ми бачимо, що тут С-400 не був прикритий комплексами малого та середнього радіуса дії. Чому? Мабуть, не вистачило.

Росії здалося, що в Криму С-400 нічого не загрожує, а тут прилітає дрон, знімає С-400, і в нього прилітає ракета. Все це говорить не тільки про те, що в них є серйозні проблеми - з дефіцитом комплексів для формування ешелонованої ППО в зоні бойових дій, та й у самій Росії також. А ще - проблеми з технічними характеристиками, які не зовсім відповідають дійсності.

Як вплине знищення комплексу С-400 у Криму на захист російських об’єктів на півострові?

Загалом у Росії десь 500 пускових установок С-400, тому це не є якоюсь великою проблемою. Виробити новий - це проблема, особливо зараз, під час санкцій. Але зняти якийсь з чергування під Магаданом чи Сиктивкаром й відправити на Крим, такої проблеми у них немає… Тобто, він дефіцитний для прикриття повітряного простору, але не дефіцитний за кількістю. Більше проблем з сучасними малого та середнього радіуса дії. Скажу так: знищення комплексів "Тор М-2" та "Панцир С-1" більш приємна новина щодо зменшення їхнього потенціалу, ніж С-400. С-400 – це, в першу чергу, репутаційний удар, а основну проблему для них становлять комплекси малого та середнього радіуса дії.

Зважаючи на втрати російської ППО та прильоти безпілотників, можемо говорити, що територія РФ від них не захищена?

Проблема повітряного простору існувала ще за часів Радянського союзу. Повністю територію Росії навіть за часів Радянського союзу неможливо було повноцінно закрити комплексами ППО. А зараз тим більше. Переважно, в них зараз велика кількість комплексів великого радіуса дії – С-300 та С-400. Вони закрили, умовно, якусь частину. Однак, окрім цих комплексів, повинні бути інші – малого та середнього радіуса дії, які виконують інші функції. А їх не вистачає. Тому повітряний простір Росії для малогабаритних об’єктів (безпілотників) - як прохідний двір.

Чи може РФ імпортувати ППО з Китаю?

Я не думаю, що Китай буде передавати ці комплекси Росії. На сьогодні немає жодного верифікаційного доказу та фактажу, що Китай передає Росії озброєння або боєприпаси. Так, він передає електроніку та мікросхеми, так, він передає дрони цивільного або комерційного призначення, але ж не військового. Китай у цьому питанні дуже обережний. Я маю сумніви, що вони почнуть передавати свої комплекси протиповітряної оборони Росії.

Тобто, можемо говорити, що покрити втрати в ППО РФ доволі важко?

Покрити втрати ППО РФ може тільки або внаслідок власного виробництва (а воно дуже повільне), або зняття з консервації радянських зразків (але вони застарілі). І навіть зняття з консервації – це не гаубицю зняти, витративши менше ніж добу, привести до боєздатного стану та відправити в зону бойових дій. На комплекс ППО, на його відновлення, йде багато часу. Наприклад, щоб підняти на чергування окремі зразки "Тунгуски", йшло шість місяців, БУК - приблизно ті самі строки. Це залежить від стану. Просто взяти, розконсервувати, і, якщо є якісь проблеми, то часу піде до півроку. А якщо ми говоримо про модернізацію, то це може тривати рік і більше. Тому для Росії це є великою проблемою.

Ярослав Конощук

УНІАН в Google News