"РФ вдається до використання невеликого боєкомплекту для ракетних обстрілів, щоб робити їх частіше", - воєнний експерт Олександр Коваленко

Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко розповів УНІАН, чи Росія відмовилась від ідеї влаштувати українцям блекаут та чи варто чекати масштабних обстрілів найближчим часом.

У 2022 році, з кінця осені, українці жили в очікуванні блекаутів через російські ракетні обстріли. Ця зима, як бачимо, відрізняється від попередньої: складається враження, що Росія перестала бити виключно по енергетиці, а завдає більше ракетних ударів по цивільній інфраструктурі та оборонних об'єктах. Олександре, чи означає це, що РФ змінила свої цілі?

Я не можу впевнено сказати, що Росія змінила свої цілі. Чому? Тому що переважна кількість засобів ураження, які вона використовувала, знищуються, завдяки високопрофесійним діям наших Повітряних сил ЗСУ.

Якщо взяти новорічну ніч, то з 31 грудня на 1 січня тільки ворожих дронів-камікадзе було застосовано 90 одиниць. З них 87 було знищено. Це – рекордна кількість і феноменальний результат зі знищення таких об’єктів.

А куди влучають ті, які не були знищені? Музей Шухевича, альма-матер Степана Бандери, такі собі дуже значущі "центри прийняття рішень"… Але. Насправді ми не знаємо, куди планували влучити ті 87 дронів-камікадзе. Це могли бути підстанції, це могли бути трансформаторні станції, це могли бути саме об’єкти енергетики.

В більшості випадків ми не знаємо, куди саме росіяни планували влучити. Але те, що вони не будуть полишати своїх намірів завдавати саме ударів по цивільній інфраструктурі (до якої відноситься, до речі, й енергетика) - це безумовно.

Варто очікувати нових атак під час похолодання?

Погіршення погодних умов у нас буде найближчими днями. І це може бути для росіян сигналом, щоб спробувати завдати ударів по нашій енергетиці. Але я не думаю, що їм це вдасться, скажімо так, дуже швидко. Адже їм потрібен якийсь час для перезавантаження, для "перезаряджання", для підготовки нового нальоту після того, який ми побачили в ніч з 7 на 8 січня.

Хоча це може відбутися через декілька днів. Якраз тоді, коли, мабуть, у нас будуть пікові показники морозів.

До речі, після атаки 2 січня, здається, речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат казав, що росіянам потрібно буде чотири дні, щоб "перезавантажитися". Фактично так і вийшло. Як ви вважаєте, вони тепер будуть, умовно, кожні чотири дні завдавати якогось потужнішого удару?

Думаю, що ні. Тут от у чому справа: ми зараз з вами побачили те, як росіяни використали, здавалося б, досить серйозний удар – більш ніж 50 повітряних об’єктів. Але це був комбінований удар. Основним ударним елементом у них залишається ракета Х-101/555. І цього разу таких ракет було не 90, не 70, цього разу їх було 24.

Тобто, росіяни перейшли на той сценарій, який вони реалізовували торік в травні та в червні, коли використовували невеликий боєкомплект, наприклад, в 10, 15, 20 боєприпасів за один такий наліт. Але могли робити їх частіше. Тож, думаю, вони зараз змінили сценарій: від дійсно масованих ударів на ось такі більш, скажімо так, стримані. Проте вони намагаються їх дотягнути до якогось рівня, використовуючи саме елементи іншої номенклатури: балістичні ракети, "Кинджали", "Іскандери", Х-22, 32 і так далі.

Скільки засобів ППО нам потрібно, щоб захиститись від ударів зараз? Постійно йдеться про те, що нам потрібно їх якомога більше. Межі тут, напевно, немає, але чи варто говорити, що в якийсь момент ми можемо, нарешті, мати якусь достатню для нас кількість засобів ППО?

Скільки у нас міст-мільйонників? От, кожне місто-мільйонник повинно, мінімум, мати одну батарею ЗРК Patriot. Кожна батарея ЗРК Patriot повинна мати захист із засобів середнього радіуса дії, таких як IRIS-T та NASAMS. А вони, своєю чергою, повинні мати захист малого радіуса дії, такий як Alvis Stormer, ЗРК Crotale, навіть радянські зразки - ті самі "Буки", "Куби", ЗРК "Тор-М2", "Оса-10" і, звісно ж, "Гепард" і так далі.

Тобто, на кожне місто-мільйонник повинен бути повністю готовий ешелон такого типу. І це - як мінімум. Це щоб зробити таку собі парасольку протиповітряної оборони над містами-мільйонниками. А потім, після міст-мільйонників, в першу чергу, на базі міст-мільйонників, які знаходяться біля лінії фронту, біля напрямків прориву протиповітряної оборони в нашому повітряному просторі з боку Росії, створювати буфер безпеки.

Так, поступово, воно все повинно відбуватися. Поки ми маємо повноцінну ешелоновану ППО тільки в Києві та Київській області.

Що ще, окрім посилення ППО, ми мусимо робити, щоб захистити виробництво та склади (не лише державного, а й приватного сектору), які працюють на нашу оборонку?

Кожен такий об’єкт, переважно, знаходиться у великих містах. Тому, звісно ж, його повинні захищати сили ППО, - це і так зрозуміло. А з іншого боку, що ще повинні зробити? Створювати альтернативні засоби захисту, як на мене.

Якщо ми розміщуємо об’єкти військово-промислового комплексу, важливі якісь об’єкти, якщо розпочинаємо виробництво, то повинні їх розміщувати в більш безпечних місцях. Це повинні бути, наприклад, не надземні комплекси, по яких може влучити ракета (і все, хана виробництву), а підземні, дістатися до яких російським ракетам буде просто неможливо.

Тобто ми повинні вже зараз приходити до концепції переведення усього важливого виробництва (і не тільки його) саме в підземний формат. Щоб росіянам було набагато важче влучати у важливі для нас об’єкти.

Таня Поляковська

Таня Поляковська

УНІАН в Google News