"Росія планує концентровані ракетні удари під час холодів. Її ціль - створення гуманітарної катастрофи", - військовий експерт Михайло Самусь

Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь розповів УНІАН про важливість "Рамштайн-16", що таке "Коаліції спроможностей" та як зміниться фронт після отримання Україною F-16.

Президент України Володимир Зеленський вперше особисто відвідав засідання Контактної групи з питань оборони України (відоме як формат "Рамштайн"). Це вже була 16 зустріч представників оборонних відомств близько 50 країн, яка відбулася у місті Брюссель.

Під час цього засідання українська сторона поінформувала міжнародних партнерів про перебіг подій на фронті та про нагальні потреби Сил оборони України, особливо з огляду продовження наступальних операцій південніше міста Бахмут  та на Мелітопольському напрямку, а також з врахуванням невпинного наближення зимового періоду.

За результатами цього засідання низка країн оголосили про нові пакети безпекової допомоги для України. Про результати цього засідання УНІАН поспілкувався з військовим експертом Михайлом Самусем. 

Пане Михайле, на вашу думку, наскільки важливим стало засідання "Рамштайн-16"?

Цей "Рамштайн" відрізнявся від інших, бо засідання відбувалося у Брюсселі, у штаб-квартирі НАТО. У ньому брав участь президент України. Також відбувались паралельні засідання Ради Україна-НАТО.

Тобто, це був не лише "Рамштайн". Це була стратегічна сесія, в ході якої розв’язувались питання стосовно подальших дій партнерів і союзників щодо підтримки України з перспективою на 2024-й рік. А також з врахуванням того, що у Сполучених Штатах і країнах Європи може бути турбулентність, пов’язана з політичними процесами, які тривають (в наступному році в багатьох країнах відбуватимуться різні виборчі кампанії, які можуть вплинути на зміну влади, - УНІАН). І саме через це був важливим цей "Рамштайн".

Перед початком засідання президент України Володимир Зеленський перерахував три пріоритети, важливі для України. Йдеться про посилення української системи протиповітряної і протиракетної оборони, про потребу в отриманні ракет дальнього радіуса дії і артилерії та відповідних боєприпасів. Як ви вважаєте, чи здатні міжнародні партнери задовольняти потреби України належним чином?

Насправді, на форумі оборонної промисловості, який відбувся два тижні тому, усі ці питання обговорювалися. Причому не лише з точки зору отримання [боєприпасів] зі складів наших партнерів, але й з точки зору забезпечення виробництва достатньої кількості боєприпасів не лише для України, а й для збройних сил наших союзників.

Річ у тім, що протягом тридцяти років збройні сили країн Заходу і країн НАТО готувалися до миру, доволі наївно і романтично ставлячись до загрози з боку Росії. Це вплинуло на оборонну промисловість Сполучених Штатів і Європи, тож вона не була готова до випуску таких обсягів боєприпасів, артилерії і ракет тощо. Зараз відбуваються процеси масштабування проєктів з виробництва боєприпасів, високоточних далекобійних ракет, артилерії, оборонної техніки і т.д.

Саме тому я кажу, що "Рамштайн-16" – це була стратегічна сесія з розгляду не тільки отримання конкретної допомоги, яка потрібна нам зараз, для забезпечення безпеки території України протягом зими (очевидно, що Росія буде намагатися концентровано знищувати енергосистему України і не тільки її). А також розглядалося питання подальшого розвитку перспективного виробництва усіх видів необхідного озброєння, військової техніки та інших військових матеріалів, щоб забезпечити продовження деокупації території України, і звісно, посилення можливостей наших партнерів з НАТО.

В рамках формату "Рамштайн" вирішили створити "Коаліції спроможностей"за різними напрямками. Наприклад, США, Данія і Нідерланди будуть головувати у "Коаліції спроможностей" з розвитку Повітряних сил ЗСУ, Литва буде відповідальною в "коаліції" щодо розмінування українських територій. І загалом таких "коаліцій" буде багато. Як ви розцінюєте такий хід? Як це зміцнить Сили оборони України?

Рішення про формування Capabilities Coalition було ухвалене не на цьому "Рамштайні", а на позаминулому. Західні доктрини взагалі спрямовані не на розвиток конкретних зразків озброєння чи їх кількості, а саме на спроможностях (capabilities). Тобто, коли збройні сили заявляють про необхідність отримання певних спроможностей, а вже потім оборонна промисловість пропонує, якими інструментами конкретно можна забезпечити ті чи інші capabilities – бойові спроможності.

Орієнтація на такі "Коаліції спроможностей" є ефективною. Наприклад, коли говоримо про коаліцію з забезпечення нам спроможності у Повітряних силах, мова, насамперед, про винищувачі F-16. Але будуть спроможності протиракетної і протиповітряної оборони, бронетехніки, розвідки і радіоелектронної боротьби, боєприпасні спроможності, і таке інше. Тобто, це абсолютно ефективний шлях. На "Рамштайн-16" перейшли від рішення, яке було ухвалене раніше, до практичної реалізації: різні країни включаються у роботу таких собі фокусних груп за напрямками відповідно до своїх можливостей оборонної промисловості, або можливостей складів і арсеналів, які у них є, для того, аби задовольнити відповідні бойові спроможності для Збройних сил України за конкретними напрямками.

Міністр оборони США Ллойд Остін за підсумками засідання "Рамштайн-16" зазначив, що не має оголошень щодо можливості передачі Україні ракет дальнього радіуса дії ATACMS. На вашу думку, чому так довго в США не можуть ухвалити остаточне рішення з цього приводу?

Причин багато. Головна – політична. Очевидно, в адміністрації президента Джо Байдена є люди, які вважають, що це може викликати відповідну реакцію Росії. Вони мають на увазі, для прикладу, передачу Іраном балістичних ракет Росії. Хоча, думаю, Іран все одно передасть Росії балістичні ракети, як тільки це стане можливим з технічних, чи, наприклад, кількісних спроможностей. Адже не виключено, що зараз Іран буде поставляти ці ракети на Близький схід у війні проти Ізраїлю, а у Росії буде обмежена кількість.

Але, все ж таки, рішення [про надання ATACMS] буде ухвалене. Можливо, зараз втрутився фінансовий аспект, оскільки через політичну турбулентність у Сполучених Штатах ще немає рішення на фінансування українських Збройних сил на наступний рік. І, можливо, є рішення зосередитися на тих аспектах, які є більш актуальними. Наприклад, передача більшої кількості Patriot і Nasams та ракет для протиповітряної і протиракетної оборони, щоби забезпечити максимальну ефективність нашої системи ПРО і ППО протягом зимового періоду.

Тобто, якщо це фінансовий аспект, тоді має сенс більше зосередитись на протиракетній обороні. Бо Росія, за усіма ознаками, дійсно зосереджує засоби для концентрованих ракетних ударів, які буде проводити після настання холодів в Україні. Її ціль - реалізовувати свою геноцидну політику стосовно енергетики України, створення гуманітарної катастрофи…

А ракети ATACMS надійдуть тоді, коли буде ухвалене рішення про фінансовий пакет з надання військової допомоги вже після розв’язання проблеми із спікером Палати представників США і запуску процесу бюджетування на 2024-й рік.

Наскільки до зимового періоду в сенсі логістичного забезпечення і здатності витримувати холод готові ЗСУ? Чи зможемо ми продовжувати проводити наступальні операції взимку?

Я не бачу абсолютно жодних аспектів, які би заважали Збройним силам України продовжувати наступальні операції в ході зимового періоду.

Хочу запитати у вас про багатоцільові винищувачі F-16. Зі слів Ллойда Остіна зрозуміло, що перші очевидні результати завершення підготовки українських пілотів і технічного персоналу будуть не раніше наступної весни. Чи вдасться нам після отримання F-16 заволодіти ініціативою у повітряному просторі, чи, можливо, навіть створити паритет?

Думаю, що на окремих напрямках українські сили будуть створювати перевагу у повітрі. Не можу сказати, що Україні вдасться повністю зачистити, наприклад, прикордонні райони на Донбасі, або над Кримом (особливо у першій половині 2024 року, коли у нас буде обмежена кількість F-16). Але формування і концентрація F-16 на окремих напрямках буде створювати, без сумнівів, перевагу України.

Зараз Росія активно використовує авіацію для ударів по наземних наступаючих силах України. Отримання F-16 дозволить виштовхувати російську авіацію за межі використання тих самих керованих авіаційних бомб, далі ніж 50 км від лінії фронту, і даватиме можливість українським наземним силам ефективніше проводити наступальні операції.

Чого очікувати від бойових дій на фронті до кінця року? 

Я би не став обмежуватися цим роком. Перехід у зимовий період буде змінювати характер бойових дій. Російські сили намагаються використати останні можливості перед настанням періоду дощів на Лимано-Куп’янському і Авдіївському напрямках, щоб створити умови для прориву фронту, для зміни акцентів на фронті. Тобто, змусити українських командирів перевести резерви з півдня і Бахмуту на північ і Авдіївський напрямок для того, щоби нейтралізувати ці загрози. Але, як видно, успіхи у росіян мінімальні. І це дозволяє з оптимізмом дивитися на подальший розвиток подій.

Тобто, Збройні сили України будуть продовжувати наступальні дії на Бахмутському напрямку і на Мелітопольському напрямку. Таким чином, є можливість подальшого прориву оборонних ліній. Наскільки глибоко буде прорвана російська оборона, звісно, залежить вже від конкретних дій. Але до надходження перших F-16 українські сили будуть намагатися максимально проломити ці оборонні лінії. Щоб, коли F-16 надійдуть на фронт, створити умови для виходу на оперативний простір і вже безпосередньо почати операцію для деокупації півдня – Запорізької і Херсонської областей.  

Віталій Саєнко

Віталій Саєнко

УНІАН в Google News