"Усаму бен Ладена ліквідували за допомогою метеорологів... Без прогнозу погоди будь-яка військова операція може провалитися", - офіцер-метеоролог Олег Грушевський

Начальник кафедри військової підготовки Одеського державного екологічного університету, полковник Олег Грушевський розповів в інтерв’ю УНІАН про важливість погодних розрахунків для застосування різних видів зброї і розвідувальних БПЛА, ролі метеопрогнозів у плануванні спецоперацій та засекречення метеоданих під час війни.

Олеже Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, у чому специфіка підготовки військових метеорологів і чи змінилася вона після повномасштабного вторгнення РФ в Україну?

Ми – під жорстким контролем Міноборони. Отримуємо великий обсяг інформації від органів військового управління, які вимагають, щоб навчальний процес оновлювався з урахуванням бойового досвіду.

Наша кафедра – єдина в Україні, де готують військових метеорологів. Тобто йдеться про профільних офіцерів тактичного рівня, які є стресостійкими та пройшли відповідну вогневу підготовку – володіють практично усіма видами зброї, вміють користуватися засобами захисту, навчені стрибкам з парашутом... Наприклад, прямо зараз (на момент інтерв'ю, – УНІАН) наші курсанти разом майбутніми десантниками та розвідниками отримують відповідні практичні навички на одному з полігонів. У ході таких польових виходів закріплюються теоретичні знання та надалі процес адаптації у військовій частині – мінімальний.

Наші випускники – юнаки та дівчата – на вагу золота. Вони мають стовідсоткове працевлаштування за спеціальністю. Військові частини їх буквально розхоплюють. До того ж, у нас невеликий набір – 10-11 осіб на рік. Ба більше, потім відбувається відсів, і випускається лише кілька людей.

Якими знаннями та вміннями потрібно володіти, щоб стати військовим метеорологом?

Метеорологію можна назвати "фізикою атмосфери". Тому на першому етапі необхідна математична підготовка, хоча б на задовільному рівні. Адже прогноз погоди – не написання есе, це – схеми, за якими ведуться розрахунки. Водночас однією математикою не обмежитися – потрібне творче мислення. Інакше кажучи, прогноз – це приблизно 70-90% розрахунок, інше – інтуїція і логіка. Адже однакової погоди у природі не буває, ви не знайдете двох ідентичних циклонів. Щодня – нова погода.

Відомо, що з перших днів Другої світової війни її учасники (воюючі сторони) свої метеодані засекретили. Чому це було зроблено? Чи відбувається щось подібне зараз через військову агресію РФ?

У цьому є певний парадокс. Донедавна я думав, що навіть під час війни обмін метеоданими не припиняється. До метеоінформації висувається низка вимог – лише тоді прогнози можуть бути достовірними. Зокрема, вона має бути безперервною, тривимірною, об'єктивною. Ще однією з вимог є глобальність, тобто відомості мають надходити з різних материків, океанів тощо. Наскільки я знаю, з 2014 року ця практика не припинялася, і лише кілька місяців тому Росія повністю припинила постачання метеокарт та іншої аеросиноптичної інформації. Зізнатися, з цим я стикаюся вперше.

Наскільки впливає на Україну відсутність цієї інформації?

Не надто впливає. Річ у тім, що погода "приходить" до нас з Європи, а йде – на Росію (особливість руху повітряних мас, – УНІАН). Іншими словами, для нас метеодані з території РФ – погода, що йде. Тобто вона не має особливо великого значення для України. Це росіянам важливіше отримувати метеодані з нашої території...

А Україна свої дані "перекрила"?

У функціонуванні метеорологічної служби є низка особливостей. Зокрема, вона влаштована так, що регіональні метеоцентри направляють свої дані до світових центрів погоди, до яких належать, наприклад, Вашингтон, Лондон, Токіо, Москва, Мельбурн… Саме у такі великі "точки", де розробляються певні типи погоди, стікаються дані з усієї земної кулі. Наскільки мені відомо, ці світові центри обмінюються інформацією. Чи ми перекрили? Думаю, так…

Доводилося читати, як за часів Другої світової для того, щоб дізнатися, яка погода на окупованій території, зверталися по допомогу до партизан. Чи доводиться зараз вдаватися до таких способів?

У Другій світовій війні відбувалися події, пропорційні розвитку техніки. У 21 столітті все змінилося – є різне обладнання, зокрема, космічні супутники. Певне обладнання має і наша кафедра – кожні 15 хвилин до нас заходить "сигнал" для складання прогнозу погоди. Перебуваючи в Одесі, ми можемо обробляти різні дані – від інформації про вулканічний пил до грозових явищ. А якщо у них є "прогалини", то підключаємо математику – проводимо інтерполяцію (виявлення невідомих проміжних значень, – УНІАН) та з досить задовільною точністю визначаємо погоду на потрібній території. Скажімо, для наукових досліджень це не годиться, але цілком підійде для ведення бойових дій.

Що таке метеостанція військового метеоролога?

Це визначається спектром інформації, яку потрібно отримати, "точкою", місцевістю та інше. Якщо говорити про передову групу, яка має видати фактичну погоду, її оснащення може вміститися в "валізі".

У яких саме випадках потрібна участь метеоролога?

Гідрометеорологічна підтримка здійснюється постійно на всіх етапах роботи ЗСУ – чи то планування навчань, оперативні заходи, бойова підготовка, ведення бойових дій чи певні місії. Для прикладу, коли було ліквідовано Усаму бен Ладена (засновник міжнародної терористичної організації "Аль-Каїда", яка взяла на себе відповідальність за скоєння багатьох кривавих терактів, – УНІАН), у складі групи були метеорологи. Вони мали визначити точні погодні дані, зокрема, щодо вітру, щоб військові могли розрахувати всі нюанси операції.

Раніше у всіх передових групах повітряно-десантних військ обов'язково був метеоролог. За потреби, його разом з обладнанням "викидали" з парашутом, щоб він дістав відомості про погоду. Зараз сучасні засоби спростили це завдання, але з'явилися інші нюанси. Вони пов'язані, зокрема, з розвитком безпілотних літальних апаратів тактичного та оперативного рівня. Жодна місія, пов'язана з безпілотниками, не розпочинається без інформації про погоду.

Як реагують на зміни погодних умов БПЛА?

Все по-різному. Наприклад, дрон, який несе одну бойову гранату, реагує на вітер, швидкість якого 7 м/с, а Bayraktar до вітру "байдужий", але дуже чутливий до зледеніння у хмарах. Ще приклад - дрони-розвідники, які фіксують ті чи інші об'єкти за допомогою камери. Уявіть, що запустили такий безпілотник, а йому видимість перекрили хмари. Що робити? Для виконання поставленого завдання йому доводиться знизити висоту, проте він одразу опиниться у досяжності автоматного пострілу. Тобто може бути збитий супротивником. Тому безпілотник-розвідник має у небі "висіти" досить високо, але так, щоб йому не заважали хмари. Ось для цього й потрібні наші погодні розрахунки.

У зв'язку з дроновими атаками на південь України восени, представники Сил оборони заявляли, що противник скористався складними метеоумовами та особливостями ландшафту. Про що йдеться?

Чесно кажучи, тема дронів поки що опрацьована слабо… Можу припустити, що він (супротивник, – УНІАН) скористався грозовим фронтом, який лежав між нами. Поясню. Для виявлення БПЛА задіють радіолокаційне обладнання, але йому може значно перешкодити грозова хмара, яка сама собою формує відбитий сигнал. Якщо уявити, що таких хмар було кілька, вони стали свого роду природним маскуванням для безпілотників.

А що стосовно морських безекіпажних апаратів?

Надводні дрони чутливі до хвилювання моря, а хвилювання моря – похідна від вітру. Тому без даних про гідрометеорологічну обстановку по акваторії моря не обійтися.

Чи має значення прогноз погоди для запуску ракет?

Однозначно. Вітер і температура впливають практично на будь-які ракети, які при пуску набирають серйозні висоти і рухаються заданою траєкторією. Щоправда HIMARS (американська реактивна система залпового вогню, — УНІАН) — розумніші, вони летять глобальною GPS. Якщо навіть таку ракету зносить вітром, вона "думає" і підлаштовується під ціль. Але, крім HIMARS, є інші ракети. Ось їм потрібен розрахунок середнього вітру по траєкторії польоту. Також важливі поправки на вітер, температуру при роботі артилерії...

А для літаків, наприклад, таких як F-16?

"Погодних" літаків не буває. Давайте розглянемо найскладніший етап польоту будь-якого літального апарату – посадку. На неї впливають видимість, хмарність, вітер. Все це неможливо врахувати без попередньої інформації про погоду, при цьому слід зробити поправку на відповідний тип літака, його вагу, вертикальну швидкість зниження.

Ще приклад. Коли літак відправляється на завдання, він має "встановлений мінімум" на застосування зброї. Зокрема, у певній "точці" має здійснити запуск ракети в умовах візуального контакту з ціллю, тобто бачити об'єкт, по якому завдає удару. Якщо вітер зніс туди хмари – завдання провалено.

Інший приклад. З повітря потрібно висадити десант, а при парашутному стрибку заздалегідь не врахували вітер, і бійців здуло у невідомому напрямку.

Чи можете навести приклади успішного використання метеопрогнозів у певній військовій операції?

Раніше, за радянських часів, коли висувалась артилерія, метеорологи були разом із нею – можна сказати, зондували атмосферу на ходу. Нині – все по-іншому. Коли артпідрозділи висуваються, вони вже мають всі потрібні дані щодо погоди – "закладено" поправки на вітер, опади та інше. Ракетні війська, артилерія – засекречені. Метеоролог передає дані, а результати бойової операції може не знати. Це – одна з відмінних рис сучасної війни. Наше завдання – видати точний прогноз, надати рекомендації, а прислухається до цього командир підрозділу чи ні, залежить від багатьох інших чинників. Наприклад, від терміновості проведення операції, від наявності тих чи інших боєприпасів.

Приклади успішного застосування прогнозу можна наводити щодня, але зараз говорити про них небажано. Розкажемо після перемоги.

Міноборони офіційно повідомляло, що під час проведення "харківської" наступальної операції велике значення мав прогноз погоди…

Можу припустити, що на той момент були прості метеоумови, і було зрозуміло, що погода не впливатиме на всі типи озброєння. Тому жодних обмежень запроваджувати не потрібно (за даними командування Сил підтримки ЗСУ, під час звільнення окупованих територій у Харківській та Херсонській областях враховані погодні умови сприяли контрнаступу. Зокрема, завдяки своєчасній гідрологічній інформації, через річки Оскіл, Сіверський Донець та Інгулець українські захисники навели надійні переправи та забезпечити швидке просування вперед, – УНІАН).

На вашу думку, під час організації підриву греблі Каховської ГЕС російські військові знали, яких масштабних збитків завдадуть навколишньому середовищу? Їхні метеорологи прораховували, куди і як після теракту 6 червня 2023 року течія знесе хімікати, вибухівку? Розуміли, що будуть зруйновані будинки, загинуть люди та десятки тисяч птахів, тварин?

Звісно, вони все це знали. Звісно, розуміли та прорахували. У них на одній чаші терезів було розуміння – екологічна катастрофа, на іншій – зупинка контрнаступу на окремо взятій ділянці. І ця "чаша" у них переважила.

Знаючи прогноз погоди, чи можна передбачити дії противника?

Швидше за все, можна припустити, що він робитиме або не зможе зробити. Повторюся, певна погода обмежує застосування тієї чи іншої зброї. Правильна оцінка погоди є важливою складовою для розробки військової операції. Недостовірний прогноз може призвести до її обмеженого ефекту, або взагалі зведе результат до мінімуму, повного провалу.

Зараз на відміну, скажімо, від довоєнного часу, до рекомендацій військових метеорологів прислухаються набагато більше. Адже ціна помилки надто висока – людські життя.

Лариса Козова

Лариса Козова

УНІАН в Google News