Місяць незламності

За чотири тижні великої війни, розв’язаної рашистами проти українців, вже остаточно зрозуміло – це війна на винищення. Тотальне знищення гордого народу, який не приймає царів і диктаторів, який самим своїм волелюбним існуванням ставить під загрозу потворний режим кремлівського узурпатора і рабовласницький устрій сусідньої недоімперії, що застрягла в Середньовіччі.

• Ціль – геноцид українців
• Форпост цивілізованого світу
• Невідворотне покарання

Чотири тижні, двадцять вісім днів, понад сорок тисяч хвилин сплило з моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Насправді ж війна йде вже дев’ятий рік поспіль. Але якщо з 2014 року Росія намагалася привчити нас, що Крим і Донбас – не українські, то зараз хоче довести, що України взагалі не існувало.

Ціль – геноцид українців

Багато років поспіль з Москви неслося про захист російськомовного населення. Мовляв, Росія закінчується лише там, де закінчуються "русскіє". Проте зараз в Україні Росія буквально знищує російськомовне населення – не "Азов" чи "Правий сектор", яких так боїться, не міфічних бандерівців, а мирних громадян Харкова, Сум, Волновахи, Маріуполя, Херсона та Миколаєва.

Артилерія та авіація рашистів рівняє з землею не військові об’єкти, а цілі квартали багатоквартирних будинків, дитячі садки, школи, театри, лікарні й пологові будинки. При цьому за порєбріком язики повертаються казати, що це – бази "націоналістів". Варто звернути увагу, що говорять це не лише "задурені" російською пропагандою громадяни РФ. Це – офіційні заяви найвищих посадовців.

Наприклад, бомбардування пологового будинку в Маріуполі, яке жахнуло увесь світ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров назвав свідомим рішенням: "…Цей пологовий будинок давно захоплений батальйоном "Азов" та іншими радикалами, звідти вигнали всіх породіль, усіх медсестер, і взагалі весь персонал. Це була база ультрарадикального батальйону "Азов"". А репортажі з пораненими породіллями назвав… маніпуляцією.

Бомбардування пологового будинку в Маріуполі голова МЗС РФ Сергій Лавров назвав свідомим рішенням

В майже знищених українських містах відбувається справжній геноцид. Орки не дають гуманітарних коридорів, у людей, які місяць сидять в сирих підвалах, немає доступу до ліків, їжі, води. В тому самому Маріуполі гинуть тисячі. Рашисти зрівняли з землею Волноваху. Страждає від бомбардувань, які проводяться в тому числі з російської території, Харків. В оточенні опинився Чернігів.

Немає й "зелених коридорів". Тактика російських терористів стара – начебто дозволити евакуацію, але обстрілювати евакуаційні автобуси й автомобілі. Часто-густо люди виїжджають на свій страх і ризик. Зафіксовані розстріли людей, які тікають від війни.

"Кремль навмисно не дозволяє доставити гуманітарний вантаж до Маріуполя та дозволити хоч небагатьом громадянам виїхати з міста автобусами. Це така "дипломатія по-путінськи". Йому важлива територія, а не люди. Міжнародна спільнота також не вживає достатніх заходів для запобігання цьому Геноциду в ХХІ сторіччі… Невинних жертв тут може бути набагато більше, ніж у Бабиному Яру", - вважає політолог-міжнародник Максим Ялі, родичі якого знаходяться в Маріуполі.

"Те, що зараз відбувається в Україні - це справжній геноцид українського народу. Геноцид, на який Європа не має права заплющувати очі. Рано чи пізно Європа та інші країни будуть змушені закрити небо над Україною через російські злочини проти мирного населення. Краще зробити це раніше, ніж чекати на загибель цивільних. Ключове питання зараз - це як зупинити російську агресію. Нас цікавить саме результат, а не зусилля, які не дають результату", - каже доктор юридичних наук, народний депутат Олександр Мережко.

Форпост цивілізованого світу

Насправді результат, і швидкий, має цікавити не лише Україну. Ще на початку лютого, розглядаючи різні сценарії, західні політики давали Києву лише три-чотири дні. Мовляв, це той максимум, який Україна спроможна втриматися проти російської навали. "Швидко взяти українську столицю… Це маячня", - переконували тоді українські військові експерти.

А вже зараз можна констатувати – українську міць та витривалість недооцінили і в Росії, і на Заході.

"Російські війська намагаються взяти Київ у кільце. Але, на мою думку, у Росії замало резервів для цього. Київ Росії просто не по зубах", - констатує директор Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

"Найголовніший висновок за цей місяць полягає в тому, що Україна вісім років навчалась воювати з російським агресором. Нам дуже допоміг досвід, який ми здобули в ООС та досвід, який ми здобули під час військових навчань із країнами НАТО. Якщо брати, наприклад, мою бригаду, ми чотири рази брали участь у спільних міжнародних навчаннях Rapid Trident… Вирішивши напасти на нас, Росія зробила величезну помилку", - розповідає прес-офіцер бригади швидкого реагування Національної гвардії Харитон Старський.

Українці своїми життями вже місяць зупиняють поширення російської агресії й на Європу, в тому числі на країни-члени НАТО.

Українці вже місяць зупиняють поширення російської агресії й на Європу / фото ua.depositphotos.com

В Росії уже відкрито говорять про можливе використання ядерної зброї. Спочатку про це заговорив спікер президента країни-агресора Дмитро Пєсков: "Концепція національної безпеки Росії передбачає використання ядерної зброї тільки в разі загрози самому її існуванню".

Одразу після цього готовність РФ до такого сценарію підтвердив представник Росії в ООН Дмитро Полянський: "Якщо Росію спровокує НАТО, якщо Росія зазнає нападу з боку НАТО, чому б і ні? Ми – ядерна держава".

"Не можна погрожувати Росії й намагатися втручатися. Коли маєш справу з ядерною державою, звичайно, потрібно прораховувати усі можливі наслідки своєї поведінки", – зухвало додав він.

Що ж Кремль може вважати такою провокацією? Будь-що.

"Ми дуже чітко дали зрозуміти, що будь-які вантажі, які заїжджатимуть на територію України і, на нашу думку, міститимуть зброю, стануть законною цілллю. Оскільки ми проводимо операцію, мета якої - викорінити будь-яку загрозу Російській Федерації, що надходить з української території. Це було частиною наших пропозицій у грудні торік, коли ми пропонували обговорювати гарантії безпеки з НАТО, які б кодифікували попередні домовленості на високому рівні, адже вже є формула, що жодна країна не повинна забезпечувати свою безпеку за рахунок безпеки інших країн. Вони вже знають про це", - заявив днями очільник МЗС РФ Сергій Лавров.

Проте, якщо у відповідь на такі заяви, наприклад, Франція в особі президента Емануеля Макрона продовжує шукати з Росією діалог, раз по раз намагаючись переконати у чомусь Володимира Путіна телефоном, то Польща вже має побоювання, що може стати наступною після України.

"Польський уряд готується до цього", - зазначив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

При цьому, за його словами, один з важливих кроків не допустити наближення російських військ до кордонів з Польщею, є допомога Україні.

Попри те, що Росія за останній місяць втратила на території України неміряно військової техніки, зокрема, понад 100 літаків, понад 120 гелікоптерів та чотири кораблі, понад півтисячі танків та більше ніж 250 артилерійських систем, на жаль, у неї є ще досить багато ракет, в тому числі заборонених для використання. Саме тому Україна благає увесь світ закрити нам небо.

"Нам потрібно все: протиповітряна оборона, протиракетна оборона, нам потрібні літаки, захисне спорядження для кожного нашого солдата… Україна потребує європейське членство, військову допомогу, гуманітарну допомогу, санкційний тиск на РФ", - переконана екс-віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Насправді усім вже варто зрозуміти: не отримавши належної відповіді на свою агресію у 2008 році, у 2014 році, Володимир Путін пішов далі. Чи варто перевіряти, як далеко він зайде зараз? Надійніше буде його зупинити.

Росія за останній місяць втратила на території України неміряно військової техніки / фото REUTERS

Невідворотне покарання

Попри те, що рашисти продовжують називати розв’язану ними війну "спеціальною операцією" з "демілітаризації" та "денацифікації" України, навіть доволі неточні дані про втрати на цій війні свідчать, що поки що Кремль успішно справляється з "демілітаризацією" власної армії. І в цьому йому допомагають українські "сонечки" - ЗСУ.

За даними Генерального штабу Збройних сил України, орієнтовні втрати особового складу російських військ – понад 15,5 тисяч осіб. Крім того, представники НАТО називають цифру у 30-40 тисяч – зниклих безвісти та полонених.

Серед останніх, до речі, є "цінні кадри" для свідчень проти Російської Федерації у міжнародних судах. Зокрема, вони розповідають, що їхали не на навчання, а на війну в Україну. Наприклад, на захоплення Харкова їм давали три дні. При цьому вони мали добро на вбивство мирних громадян нашої країни. "Був дозвіл відкривати вогонь по мирному населенню та всім жителям міста", - розповідає на відео, оприлюднене українськими силовиками, російський начальник взводу, який потрапив у полон.

Як розповідає військовий експерт Олег Жданов, такі покази дуже переконливо звучать для винесення вироку країні-агресору.

Україна з 2014 року фіксувала воєнні злочини, які коїли проросійські маріонетки в Криму та на Донбасі, і продовжує документувати злочини, які чинять російські військові зараз.

"Атаки РФ на дитячий садок і дитячий будинок є військовими злочинами та порушенням Римського статуту. Разом з Офісом Генерального прокурора збираємо ці та інші матеріали, які негайно передамо Гаазі. Відповідальність неминуча", - повідомляє міністр МЗС України Дмитро Кулеба.

Проте покарання за усе це Росія має починати отримувати вже сьогодні. "Ми не використали ще всі санкції, які можна застосувати проти Росії. Всі банки РФ мають бути відключені від SWIFT. Росія, її можновладці й олігархи, а також їхні родини мають бути під санкціями. Вони мають бути витурені з європейських країн", - вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Ба більше, зважаючи, що Росія коїть усі свої злочини, ігноруючи обов’язкові рішення Міжнародного суду ООН, їй просто не місце в ООН та в його Раді безпеки.

Росія коїть усі свої злочини, ігноруючи обов’язкові рішення Міжнародного суду ООН / фото REUTERS

Аналітик Фонду "Повернись живим" Марія Кучеренко звертає увагу, що зараз варто починати дискусію про членство Російської Федерації в ООН. "Це досить тонкий лід, адже ООН є сьогодні одним з найважливіших перемовних майданчиків, на який згодна з'являтись РФ. Проте обмеження прав РФ у цій структурі критично необхідно", - каже вона.

Експерт звертає увагу, що в тексті Статуту ООН немає згадки держави Російська Федерація, є лише СРСР. Тому можна спробувати говорити про правонаступництво РФ щодо СРСР. "Зараз ми можемо спробувати отримати консенсус, необхідний для внесення змін в Статут ООН – для нього необхідно дві третини голосів учасників конференції (з них – 9 будь-яких членів Ради безпеки), - каже Марія Кучеренко. - З ратифікацією таких змін буде значно складніше, адже для неї необхідні голоси двох третіх учасників конференції, включно з усіма членами Ради Безпеки. Але якщо не вжити заходів проти сьогоднішньої ролі РФ у Раді безпеки ООН, ми отримаємо значні складнощі з розслідуванням злочинів РФ, здійснених на цій війні".

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News