Шах "Арматі", мат "Посейдону": ТОП-10 найпровальніших озброєнь Кремля

Путін дістав улюблений "ядерний ціпок" та повідомив про успішні випробування "Посейдону" і "Буревісника", які насправді є черговою варіацією "Потьомкінських сіл". І таких диво-розробок у РФ купа. УНІАН склав свій список найбезглуздіших озброєнь Кремля.

"Сон розуму народжує чудовиськ", – говорить іспанське прислів'я. Саме таких чудовиськ виплюнув на світ російський ОПК, який впав чи то у чергову форму військово-промислового ескапізму, чи то у відвертий старечий маразм.

Так буває, коли амбіції на мільйон кроків випереджають реальність. Щось подібне можна було бачити у випадку з гітлерівською Німеччиною, яка породила безліч абсурдних "вундерваффе". Таких як найбільший і найважчий в історії танк Maus (який не міг проїхати жодним мостом), найбільшу гармату "Дору" (яка могла бути переміщена тільки в розібраному вигляді залізницею, разом із двома 110-тонними кранами для подальшого збору) або винищувач Me.163 (літак з ракетним двигуном).

Втім, між похмурим тевтонським інженерним генієм‎ і сучасним російським ОПК є велика відмінність.

Перший пропонував дійсно революційні ідеї (безвідносно до їхньої практичної реалізації), тоді як другий являє собою відрижку радянської оборонки 80-х, коли її розвиток фактично припинився через крах СРСР, однією з причин якого та ж оборонка, до речі, і стала.

Черговим підтвердженням згаданого вище прислів’я стали нещодавні випробування "Буревісника" та "Посейдону". Озброєнь, яким немає чого робити у сучасному світі, і які являють собою з науково-технічної точки зору повний і безумовний глухий кут.

• 10. Су-75 "‎Шах та Мат"‎ (Checkmate)
• 9. Перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації (ПАК ДА)
• 8. Бойова машина піхоти "Курганець-25"
• 7. Бойова машина підтримки танків "Термінатор"
• 6. Патрульні кораблі проєкту 22160
• 5. Ракетний комплекс з керованим бойовим блоком "Авангард"
• 4. Стратегічна крилата ракета "Буревісник"
• 3. Ядерна торпеда "Посейдон"
• 2. Лазерний комплекс "Пересвіт"
• 1. Основний бойовий танк Т-14 "Армата".
• Трохи методології, або що з іншими зразками військової техніки

Сьогодні ми згадаємо найбільш ганебні промахи російської оборонки останніх років. Починаючи від проєктів, в яких ще є доля логіки, і закінчуючи такими, що є відвертими "розпилами бабла".  

10. Су-75 "‎Шах та Мат"‎ (Checkmate)

Нещодавно росіяни знову нагадали про свій легкий малопомітний винищувач п'ятого покоління Checkmate, показавши фото машини (ймовірно, макет) на одному з аеродромів РФ.

Checkmate являє собою умовний аналог американського F-35, який, до речі, на сьогодні вже побудували серією у більш ніж 1200 винищувачів.

Російська машина оснащена одним двигуном, V-подібним оперенням та трьома відсіками для розміщення підвісного озброєння. На перший погляд – все добре. В чому ж тоді полягає проблема Checkmate?

Відповідь проста – розробка літака де-факто закінчилася нічим.

Су-75 був представлений у 2021 році, але досі не здійснив жодного польоту. На сьогодні не існує ані готових прототипів, ані підтверджених характеристик, ані замовлень на цей літак (при тому, що його позиціонують як "експортний").

Серед ймовірних труднощів – відсутність сучасного двигуна, який міг би забезпечити прийнятні характеристики літаку зі злітною вагою у 18 тонн, а також традиційне відставання РФ в авіаційній електроніці.

Також відомо, що у росіян великі проблеми з технологією стелс, навколо якої і будується Checkmate. З урахуванням цього очікувати на появу серійної машини у найближчі роки не варто.

9. Перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації (ПАК ДА)

На заміну старим радянським стратегічним бомбардувальникам Ту-95, які Україна прорідила під час операції "‎Павутина"‎, росіяни створюють умовний аналог американської ‎невидимки‎ B-2 – дозвуковий бомбардувальник ПАК ДА ("‎Виріб 80")‎.

Слово "‎умовний"‎ використано не просто так, адже, як ми вже казали, у росіян величезні труднощі зі стелс-технологією.

Навіть Су-57 не відповідає вимогам малої радіолокаційної помітності, не кажучи вже про гігантський бомбардувальник (менша площа поверхні означає меншу помітність радіолокації, а максимальну злітну вагу ПАК ДА оцінюють у 145 тонн).

Без просунутої малопомітності проєкт не має жодного сенсу, адже в цьому випадку літак буде нічим не кращий за звичайні Ту-95, Ту-22М3 або Ту-160.

Більше того – два останні навіть мають певну перевагу, адже є надзвуковими машинами і теоретично можуть втекти на великих швидкостях від перехоплювачів або інших засобів ППО.

Можливо, саме через це ми майже не чуємо про ПАК ДА нічого нового. Відомо лише, що його перший політ намічений приблизно на 2026 рік. З великою ймовірністю цього не станеться.

8. Бойова машина піхоти "Курганець-25"

Ситуація з "Курганцем" схожа на ту, яка склалася із Checkmate і ПАК ДА.

Тобто концептуально це далеко не найгірша машина, яку розробила сучасна Російська Федерація. Принаймні вона забезпечує набагато кращий рівень захисту, ніж радянські БМП-1 і БМП-2, назву яких "жартома" розшифровують як "братня могила піхоти".

Проблема лежить не в площині концепції, а в площині реалізації.

Розробку 25-тонної БМП (йдеться про ціле сімейство) розпочали у 2010-х роках, а перший дослідний зразок створили у 2013 році. Екіпаж складається із трьох осіб. Десантне відділення розраховане на вісім осіб. Основна зброя – 30-мм автоматична гармата.

Дебют машини стався під час параду 9 травня 2015 року. З того моменту, як справедливо зазначає Defense Express, її демонстрували лише на парадах та інших публічних заходах.

Станом на травень машина й досі перебувавала на етапі попередніх випробувань, що важко розцінити інакше як повний провал. Те саме, до речі, стосується і нового колісного бронетранспортера "Бумеранг", розробка якого давно заглухла.

7. Бойова машина підтримки танків "Термінатор"

На відміну від "Курганця", Су-75 і ПАК ДА, бойова машина підтримки танків (БМПТ) "Термінатор" не тільки реально існує, але навіть встигла повоювати у російсько-українській війні.

Втім, доволі обмежено – незалежні фахівці нарахували лише кілька втрачених та пошкоджених машин. Це не дивно, адже загальна кількість БМПТ вкрай незначна і вимірюється десятками.

Самі росіяни, вочевидь, розуміють глухий кут цієї концепції, адже озброєний двома 30-мм гарматами "Термінатор" нічим не кращий за звичайний танк Т-72Б3, Т-80БВМ та Т-90М, які мають 125-мм гармату.

Варто сказати, що "Термінатор" майже ніяк не уніфікований із основними бойовими танками. На додачу він дорогий, складний у виробництві, а його бойовий модуль є дуже вразливим до атак FPV-дронів.

6. Патрульні кораблі проєкту 22160

5 березня 2024 року Україна потопила новий російський корабель "‎Сергій Котов"‎ проєкту 22160. На оприлюдненому відео показане ураження корабля надводними дронами MAGURA V5. Разом з кораблем знищили й гелікоптер Ка-29.

Складно уявити, навіщо росіяни взагалі відправили цей корабель в море під час війни, адже проєкт являє собою апофеоз військово-морської немічі.

Йдеться про малу водотоннажність, яка зумовила недостатню мореплавність та неможливість розмістити модульну зброю (озброєння, яке складається з компонентів, що змінюються перед виходом на окреме бойове завдання, залежно від його специфіки). Простіше кажучи,  росіяни отримали практично "беззубий" корабель.

При повному водозаміщенні в 1800 тонн та довжині корпусу в 94 метри корабель має лише одну 76-мм артилерійську установку та кілька кулеметів. З ракетного озброєння є хіба що ПЗРК (переносні зенітні ракетні комплекси).

Це лише частина проблем. Наприклад, "інноваційна" конструкція корпусу призвела до того, що за швидкісними якостями кораблі проєкту 22160 поступаються навіть бронепалубному крейсеру "Боярин", який побудували більше ста років тому.

На сьогодні РФ побудувала п’ять таких кораблів, включаючи знищений "‎Сергій Котов"‎.

5. Ракетний комплекс з керованим бойовим блоком "Авангард"

Серед зразків, представлених у посланні до Федеральних зборів у 2018 році Путін розповів про таємничий ракетний комплекс "Авангард".

Його основа – це гіперзвуковий керований бойовий блок, що запускається до цілі за допомогою міжконтинентальної балістичної ракети УР-100Н УТТХ, і, якщо вірити росіянам, розвиває швидкість до М=28 (або 9,6 кілометра в секунду).

Завдання "Авангарду" – подолання протиракетної оборони США. На перший погляд, це дійсно ультимативна зброя. Проблема лише в тому, що вона не посилює ядерний арсенал РФ, а навпаки, знижує його можливості.

Справа в тому, що міжконтинентальна балістична ракета УР-100Н УТТХ здатна ударити по противнику шістьма ядерними зарядами. У випадку використання "Авангарду" ця кількість знижується до одного.

З урахуванням того, що сьогодні жодна країна світу не може перехопити масовану атаку звичайних балістичних боєголовок МБР, розробка "Авангарду" не мала ніякого сенсу.

4. Стратегічна крилата ракета "Буревісник"

Нещодавно Путін заявив про успішне випробування нової ядерної ракети 9М730 "Буревісник", підкресливши, що тепер Росія володіє ядерними силами "найвищого рівня".

Насправді "Буревісник" ніяк не впливає на рівень російських стратегічних сил, але почнемо з переваг. Їх лише дві. Це практично необмежена дальність польоту, зумовлена ядерною енергетичною установкою, а також можливість завдавати удар з непередбачуваного напрямку.

Недоліків набагато більше. Якщо не брати до уваги дальність, то за своїми характеристиками "Буревісник" - це звичайна дозвукова крилата ракета на кшталт російської Х-101. Така зброя з легкістю виявляється і збивається, що і продемонструвала війна в Україні.

Ядерний боєзаряд "Буревісника" може важити кілька сотень кілограмів. Для порівняння, російська балістична твердопаливна ракета "Булава" може нести від 6 до 10 гіперзвукових маневруючих ядерних блоків індивідуального наведення загальною масою 1,15 тонн, перехопити які майже неможливо.

Простіше кажучи, ракета "Буревісник" занадто повільна, вразлива і слабка. А окрім цього дорога і за деякими даними залишає "радіоактивний вихлоп" протягом усього часу роботи, що загрожує вже самій Росії.

3. Ядерна торпеда "Посейдон"

Окрім "Буревісника" Росія – за словами її диктатора – нібито нещодавно випробувала ще одну "диво-зброю" в найгіршому розумінні. Йдеться про умовну "Цар-торпеду", яку знають як 2М39 "Посейдон".

Путін заявив про неї у 2018 році, проте навіть сьогодні немає чіткого розуміння, що це таке. Передбачається, що перед нами реінкарнація сталінської Т-15, яка повинна була нести термоядерний заряд до берегів США під водою.

Вже тоді, у 50-ті роки фахівці розуміли повну безперспективність такої зброї, адже вона була занадто повільна і вразлива. А головне – ніяк не впливала на стратегічний баланс сил.

Сьогодні ці недоліки виглядають ще більш виразно, адже за наявності міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) і балістичних ракет підводних човнів (БРПЧ) учасники гіпотетичної ядерної війни знищать один одного задовго до того, як "Посейдон" взагалі допливе до берегів вірогідного супротивника.

При всьому цьому "Посейдон" – надзвичайно дорогий проєкт, який включає не тільки розробку самої торпеди, але й створення спеціалізованих субмарин-носіїв.

Йдеться про підводні човни "Білгород", "Оренбург" і "Хабаровськ", кожен з яких створений за унікальним проєктом (09852, 09853 і 09851, відповідно), що призвело до ще більших фінансових втрат.

2. Лазерний комплекс "Пересвіт"

За всієї абсурдності зразків, про які ми казали вище, всі вони, теоретично, можуть брати участь у війні. Ефективність буде низькою, однак певну шкоду супротивнику вони все ж таки можуть нанести.

Водночас в російському арсеналі є і такі системи, сам факт застосування яких знаходиться під великим питанням.

Йдеться, зокрема, про представлений у 2018 році лазерний комплекс "Пересвіт", призначений для завдань "протиповітряної та протиракетної оборони".

Характеристики цього "дива" засекречені російським Міноборони. Проте, коли йдеться про пряме знищення цілей, то всі лазерні комплекси мають однакові недоліки:

• Ефект розсіювання енергії в атмосфері;
• Залежність від погодних умов;
• Неможливості непрямого вогню;
• Високе енергоспоживання;
• Висока ціна комплексу.

Це лише частина проблем, з якими стикаються розробники лазерної зброї, проте навіть їх достатньо для того, щоб зробити її непридатною для знищення ворожих БпЛА, гелікоптерів чи ракет (не кажучи вже про літаки).

1. Основний бойовий танк Т-14 "Армата"

Здається, що ніщо не може бути гіршим за фейковий лазер, сталінську торпеду і літаючий "міні-Чорнобиль". Але росіяни спромоглися створити справжній провал десятиліть – танк Т-14 або "Об'єкт 148".

Що ж із ним не так?

По-перше, варто нагадати, що за оцінками західних фахівців за роки російсько-української війни Кремль втратив близько 4000 танків. Більша частина з них була знищена. Найбільшу загрозу для танків становлять дрони, які зазвичай атакують погано захищену верхню частину ОБТ.

В цьому сенсі Т-14 нічим не кращий за старі зразки радянської епохи. Відомо, що Т-14 отримав комплекс активного захисту (КАЗ) "Афганіт", який повинен знищувати загрози. Але проблема полягає в тому, що мортири "Афганіту" розташовані під баштою танка, і кут їхнього нахилу в принципі не дозволяє перехоплювати цілі, які атакують верхню частину ОБТ.

Іншими словами, вони можуть захистити хіба що від застарілих протитанкових ракетних комплексів другого покоління.

Це лише частина проблем.

Багато хто вважає, що Т-14 не тільки не кращий за старі танки – він гірший за них. Відомо, наприклад, що Т-14 отримав складний, ненадійний і дорогий дванадцятициліндровий Х-подібний двигун А-85-3А, який РФ просто не в змозі серійно виготовляти.

Разом із купою "передової" електроніки, яку напхали у танк, це зробило його буквально золотим. За оцінками фахівців ціна одного Т-14 може становити близько восьми мільйонів доларів – це приблизно вдвічі більше, ніж коштує Т-90М.

Найбільш показовим в цій історії є кількість виготовлених машин. За даними Головного управління розвідки МО України, станом на 2024 рік РФ побудувала лише близько 20 танків Т-14. Для порівняння – танків Т-90 було виготовлено близько 4000 одиниць.

Трохи методології, або що з іншими зразками військової техніки

В списку представлені далеко не всі новинки російського ОПК. Дійсно, деякі з них не можна вважати провальними у повному розумінні цього слова. Наприклад, є певні успіхи у багатостраждального Су-57.

Так, нещодавно в Мережу виклали знімок перших Су-57, що надійшли на озброєння строєвого винищувального полку. Нібито є успіхи на зовнішньому ринку – за непідтвердженими даними, Алжир замовив 12 таких літаків.

Також ми не стали розглядати старі радянські зразки, оскільки вони є представниками давно минулої епохи і їх не можна оцінювати з позиції реалій сьогодення.

Загалом можна констатувати, що сучасна російська оборонка націлена на показуху і створення "‎Потьомкінських сіл"‎. Нових вдалих зразків практично немає, а всі успіхи російського ОПК пов’язані із модернізацією радянської техніки, таких як винищувачів Су-27, гелікоптера Мі-8 і танка Т-72.

УНІАН в Google News