"Європейський збройовий хаб". Як Україна нарощує виробництво зброї

Вітчизняний військово-промисловий комплекс досі не в змозі забезпечити військо усім необхідним, тому фокусується на виробництві найбільш затребуваного. Проте останні події свідчать про те, що саме зараз формується фундамент оновленого ВПК, який може стати одним з найпотужніших у світі.

Сьогодні про справжній стан вітчизняного військово-промислового комплексу знає лише військово-політичне керівництво України. В умовах війни ця інформація є засекреченою, тому далеко не усі заяви від псевдо-експертів можна сприймати за чисту монету. Проте, інколи і перші особи держави роблять промовисті натяки, які допомагають сформувати повнішу картину того, чим живе українська оборонна галузь, і який вектор її подальшого розвитку.

Українська обороноздатність багато в чому залежить від військової допомоги, яку надають нам західні партнери. І стосується це не лише снарядів, які є чи не найголовнішим "розхідником" на фронті. Також мова про бронетехніку, артилерійські системи, системи ППО та багато-багато іншого. Україна просто не в змозі з нуля організувати чи відновити виробництво за всіма цими напрямками у достатніх об’ємах.

"Виробництво - це довгий процес, надскладний процес, і він займає час. А нам потрібно все отримувати тут і зараз. Тому займатися сьогодні виробництвом, щоб забезпечувати фронт – це виключно по якимось окремим позиціям, але, переважно, ми залежимо від міжнародних партнерів, які нам можуть ту чи іншу номенклатуру озброєння та техніки постачати", - зазначає у коментарі УНІАН військовий експерт Олександр Коваленко.

Тому й не дивно, що перші півтора року війни новітнім або глибоко модернізованим озброєнням Україна забезпечувала себе приблизно на 10 відсотків, на що вказав військовий експерт Валентин Бадрак в інтерв’ю УНІАН.

"10 відсотків - це включно з тими речами, які самостійно купують та завозять волонтери. Ще приблизно до 30 відсотків потреб нас забезпечують західні країни. Решта — це старі радянські озброєння, хаотичний імпорт усього, що може допомогти на війні. Навіть наступ у червні 2023-го Сили оборони починали з певним дефіцитом озброєнь", - сказав експерт.

Судячи з останніх заяв західних лідерів, наша країна навряд чи може розраховувати на те, що рівень військової допомоги від Заходу надалі зростатиме. Скоріше – навпаки. Тому потрібно якомога швидше розвивати власне виробництво критично необхідних озброєнь. І, варто зазначити, ми вже можемо похвалитися певними напрацюваннями цій галузі.

Військові "птахи"

Одним з головних пріоритетів для ЗСУ на сьогодні є розвиток виробництва різноманітних безпілотників – за словами багатьох експертів, саме вони є чи не основними геймчейнджерами цієї війни.

Ще з минулого року в Україні було запущено проєкт "Армія дронів", безпосереднім куратором якого став віце-прем’єр Михайло Федоров. Якщо спершу цю ініціативу реалізовували за допомогою донорських коштів, то вже цього року з державного бюджету надійшло 40 мільярдів гривень. У проєкті держбюджету на 2024 рік уряд передбачив на дрони вже 48 мільярдів – для забезпечення цієї суми чиновники пропонують забрати у місцевих бюджетів надходження у вигляді податків з зарплат військових.

Федоров прогнозує, що до кінця цього року Україна збільшить виробництво дронів для армії у понад 120 разів! 

Із оцінками віце-прем’єра погоджується голова Держспецзв'язку Юрій Щиголь, зазначаючи, що вже сьогодні кількість дронів у ЗСУ щомісяця подвоюється. 

"По деяких категоріях ми збільшили виробництво за цей рік в десятки разів, а по деяких – навіть в сотні разів! Якщо ми мали виробництво дронів минулого року в кілька десятків тисяч, то цього року - це вже сотні тисяч. Зараз щомісяця кількість дронів у Збройних силах, як мінімум, подвоюється", - каже він. 

Збирають українські безпілотники вітчизняні компанії, використовуючи переважно імпортні компоненти. І, як і кількість "пташок", перелік виробників зброї також невпинно розширюється.

"Рік тому у нас було 35 компаній, які виробляли дрони. Сьогодні таких компаній вже понад 200, і з 85 з них у нас є контракти. Тобто ця кількість постійно зростає. Кожен вид безпілотника має своє застосування на полі бою. Кожний окремий підрозділ чи спецпідрозділ використовує свої моделі - вони замовляють саме ті безпілотники, які їм зручніше", - наголошує голова Держспецзв’язку.

І це не голослівні заяви. Підтвердженням успіхів України в цій галузі є останні випадки успішної "бавовни" на Росії, серед яких – атаки по Москві та удари по Керченському мосту.

Крім того, не варто забувати, що влітку держконцерн "Укроборонпром" заявив про вдале застосування безпілотника, який вразив ціль на відстані 1000 кілометрів! Тож, є надія, що Україна вже має власні аналоги іранських "шахедів", і не виключено, що вони вже активно застосовуються під час тих же комбінованих атак по окупованому Криму.

Ракетна програма

Чи не найбільшою таємницею на сьогодні є стан ракетної програми, через невиконання якої у червні цього року замість Юрія Гусєва держконцерн "Укроборонпром" очолив молодий харків’янин Герман Сметанін. Саме на розробку цього типу озброєння покладаються чи не найбільші надії, адже ракети дадуть змогу наносити удари вглиб території Росії, набагато швидше знищуючи військовий потенціал окупантів. 

Наприкінці серпня секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов опублікував відео пуску далекобійної ракети українського виробництва, натякнувши, що така зброя може бути використана для наступних ударів по військовим об’єктам росіян.

"Ракетна програма президента України в дії. Випробування успішні, застосування - ефективне. "Ждёт Севастополь, ждёт Камчатка, ждёт Кронштадт…". P. S. Тиха і співоча українська ніч…", - багатообіцяюче написав тоді Данілов.

Деякі з експертів заявили про те, що на відео, скоріш за все, потрапив пуск протикорабельної ракети комплексу "Нептун", завдяки якому на початку повномасштабного вторгнення було потоплено російський крейсер "Москва".

Більш того, вже за кілька тижнів після заяви Данілова було уражено російський зенітний комплекс С-400 біля Євпаторії в Криму. І, за словами джерел в СБУ, це був саме "Нептун".

Як повідомив секретар РНБО в інтерв'ю іспанським журналістам, виробництво ракет є закритою програмою, тому ніхто детально не скаже, в якому вона зараз статусі. Будь-який витік інформації щодо того, де вони виготовляються, загрожує Україні новими атаками росіян, для яких розвиток української ракетної програми становить серйозну загрозу.

"Я можу вам сказати, що, на жаль, Росія влучила в місце, де були зібрані ці ракети. Зараз ми перенесли певну частину виробництва за межі нашої країни", – заявив секретар РНБО.

На сьогодні відомо також те, що Україна має намір створити свої аналоги російських ракет "Калібр" і Х-101. Про це повідомило видання The Economist з посиланням на джерела у ЗСУ. Цілком вірогідно, що роботи з виконання цієї задачі вже розпочато. А базою для нових вітчизняних ракет можуть слугувати ті ж Storm Shadow чи SCALP, якими українські військові достатньо ефективно б’ють по окупованих територіях.

Інші види озброєнь

Є й інші важливі галузі українського воєнно-промислового комплексу, які, вочевидь, розвиваються, проте відомо про них дуже мало, й інформацію збирати доводиться буквально по крихтам.

За словами військового експерта Валентина Бадрака, Україна вже сьогодні виготовляє бронетранспортери та бойові броньовані машини, хоча раніше цих типів виробництва у нашій країні не було. Крім того, на його думку, Україна має усі шанси створити нову галузь з виробництва вертольотів.

"Що стосується гелікоптерів, то це реально й необхідно. Тим більше, що відбулася націоналізація АТ "Мотор Січ" та виробничої ділянки у Вінниці", - зазначив він у інтерв’ю УНІАН, додавши, що, водночас, виробництво винищувачів – вважає безперспективним напрямком для українського ВПК.

Також відомо, що Україна суттєво нарощує виробництво боєприпасів. За даними Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, за перші півроку 2023 року наша країна виготовила вдесятеро більше боєприпасів, ніж за весь попередній рік.

"Україна має щонайменше п’ять потужних підприємств, які можуть виробляти боєприпаси. Деякі з них досить потужно завантажені. Скажімо, "Укроборонпром" і "Польська Збройова Група" вже уклали угоду про спільне виробництво танкових снарядів калібру 125 міліметрів. Але приватні компанії традиційно випереджають державні. Наприклад, Підприємство "Українська бронетехніка" налагодило виробництво мінометних пострілів калібру 120 міліметрів. У підприємстві розповіли, що виробництво налагодили одразу з двома країнами-членами НАТО", - повідомляє Бадрак.

Вибудовування галузі з нуля

Схоже на те, що влада вирішила системно підійти до розвитку вітчизняної оборонної промисловості. А керувати цим процесом має екс-очільник "Укрзалізниці" Олександр Камишін, якого у березні призначили міністром з питань стратегічних галузей промисловості України. 

Вже за його каденції уряд ухвалив рішення про перетворення "Укроборонпрому" у акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", а під час нещодавньої зустрічі з бізнес-спільнотою міністр зазначив, що саме ОПК буде одним з локомотивів відновлення України, і "вже сьогодні там набирають людей, та кратно збільшується виробництво". За його словами, сектор потребує переформатування, для якого необхідна побудова "нової екосистеми" - простими словами, створення суміжних галузей промисловості та переорієнтація на ті види виробництва, які на сьогодні є найбільш необхідними.

"Ми розуміємо, що "оборонка" – це надовго. Кожному треба знайти себе в цьому секторі, треба зрозуміти, що це буде невід’ємною частиною нашого життя, нашої роботи на десять років. Тому шукайте, як ви можете себе знайти в цьому секторі, ви точно знайдете", - звертається Камишін до потенційних інвесторів.

Камишін так прямо і каже, що треба налаштовуватися на марафон, а пробігти цю дистанцію Україна зможе лише завдяки спільній роботі з іноземними виробниками зброї.

"Ми маємо спиратися на колаборацію оборонних індустрій і спільне виробництво. Світ добре нам допоміг, і світові склади швидко спустошуються, тому потрібно фокусуватися на виробництві", - наголошує голова Мінстратегпрому.

Він натякає, що вже сьогодні Україна має певні успіхи у сфері виробництва озброєння, що дає можливість не тільки знищувати ворога, але й сподіватися, що у майбутньому Україна стане одним із найбільших експортерів зброї на планеті.

"Частина оборонної індустрії Defence Tech зростає швидше, ніж будь-де в світі. Я впевнений, що на момент закінчення війни, на момент нашої перемоги наш Defence Tech буде передовим в світі", - додає Камишін.

Спільне виробництво з провідними гравцями 

Про створення "екосистеми" в оборонній галузі заговорив не тільки Камишін, але й президент Володимир Зеленський – одразу після візиту до Сполучених Штатів минулого тижня. Після зустрічі з президентом Джо Байденом голова нашої держави заявив про довгострокову домовленість Америки та України працювати разом, аби спільно виробляти необхідну зброю.

"Це новий рівень нашої єдності! Копродукція в "оборонці" зі Сполученими Штатами – це історична річ. Нова промислова база, нові робочі місця – для обох наших народів. Україна зможе виробляти, зокрема, ППО. Готуємося створити нову оборонну екосистему разом зі Сполученими Штатами, щоб виробляти зброю, щоб разом іще більше посилити свободу й захист життя", - заявив Зеленський.

Також Україна посилює оборонне співробітництво із найбільшими виробниками зброї інших держав: Великобританії, Німеччини, Туреччини.

Наприкінці серпня стало відомо, що всесвітньовідомий британський виробник озброєнь BAE Systems відкриє своє представництво в Україні. За словами Зеленського, зброя цієї компанії, зокрема артилерійські системи L119 та M777, БМП CV90, вже активно працює на фронті та отримує позитивні відгуки українських військових.

"Найкраща зброя, яка зараз допомагає нашим воїнам захищати Україну, має вироблятися в Україні. Розвиток власного виробництва зброї – топ-пріоритет", – наголошує президент України.

Крім того, завод з виробництва бронетехніки у західній частині України має намір побудувати німецький концерн Rheinmetall, на якому планується виготовляти та ремонтувати бронетранспортери Rheinmetall Fuchs. Інша велика компанія, що будує завод в Україні – турецька Baykar, виробник славнозвісних "байрактарів".

Тож, на сьогодні можна сміливо сказати, що в Україні розпочався процес створення екосистеми нового вітчизняного військово-промислового комплексу, продукція якого може задовільнити потреби української армії, а після завершення війни – іноземних покупців.

Ні для кого не секрет, що кількісно український ВПК навряд чи зможе найближчим часом конкурувати з російським, який має доволі широку номенклатуру озброєнь, що дісталася їм у спадок ще з радянських часів. Проте, повномасштабна війна Росії проти України довела, що найголовніше – не кількість, а саме якість. І за цим критерієм ми маємо усі шанси отримати визначальну перевагу.

УНІАН в Google News