Візит Обами до Москви: чи стане Україна розмінною монетою?

Зрозуміло і те, що керівництво Білого дому стане менше приділяти уваги проваленим проектам адміністрації Буша. Зокрема це стосується розширення НАТО...

Перший візит до Москви Барака Обами як президента США привернув увагу всієї світової громадськості. Ще б пак, адже головною темою російсько-американського діалогу стала підготовка нової угоди про скорочення ядерних озброєнь. Старий договір щодо стратегічних наступальних озброєнь, або простіше кажучи СНО-1, закінчується вже в грудні цього року. Тому підписаний в Кремлі Бараком Обамою і Дмитром Медведєвим рамковий документ з цього питання вже можна назвати великим успіхом.

«Кожна сторона скорочуватиме і обмежуватиме свої стратегічні і наступальні озброєння так, щоб через 7 років після набуття чинності Договору і надалі граничні рівні для стратегічних носіїв лежали б у межах 500-1100 одиниць і для пов`язаних з ними боєзарядів в межах 1500-1675 одиниць», - зазначено в документі.

Лідери США і РФ задали параметри нового договору і заявили про готовність продовжити процес роззброєння. Як прогнозують російські експерти, за наявності волі президентів новий договір щодо СНО між Росією і Штатами може бути готовий і підписаний вже до кінця року.

Російські дипломати поквапились похвалитися фактом, що в цій рамковій угоді пункт про СНО йде фактично в прив`язці з поняттям стратегічних оборонних озброєнь, тобто осоружної для Росії американської ПРО в Східній Європі. Проте Барак Обама одразу знизив градус захоплення цим «успіхом», заявивши, що ув`язку ПРО і СНВ не вважає правильною, оскільки протиракетна оборона все одно не захистить Америку від потужного ракетного арсеналу Росії. Тому це питання ще доведеться обговорювати.

Підписання документа про транзит військових вантажів США через Росію до Афганістану успіхом назвали обидві сторони. Причому в цьому випадку не йдеться про поступки якийсь із сторін. Логіка і взаємна вигода угоди очевидні. Якщо американці зазнають поразки в Афганістані, стратегічно важливі для Москви країни середньої Азії, де розташовані запаси вуглеводнів, потраплять під натиск талібів. Чого Росії зовсім не треба.

Щоправда, відвертіший у цьому питанні був Обама. Він заявив, що така угода дасть США змогу заощадити час і ресурси підтримки американських військових в Афганістані.

В цілому, як вважають російські експерти, хоча спектр підписаних домовленостей не сильно вражає, головне, що Росії і США нарешті вдалося відійти від риторики холодної війни.

Хоча тема України не стояла на порядку денному, питання взаємодії на пострадянському просторі не залишилося без уваги лідерів двох країн. За час перебування в Москві президент США Барак Обама двічі згадав про Україну: виступаючи перед російськими студентами, він нагадав про внесок СРСР і, зокрема, України в перемогу у Великій Вітчизняній війні і заявив, що Америка ніколи не нав`язуватиме іншій країні якусь систему безпеки.

- Якщо якась країна хоче стати членом НАТО, то більшість населення цієї країни повинна на це погодиться, вона повинна сприяти місіям Альянсу і здійснити реформи, - сказав американський президент.

Далі його вислови чи то через небажання акцентувати уваги на гострих питаннях, чи то через складнощі формулювань стали дуже обтічні. На думку голови Білого дому, держави повинні мати можливість обирати своїх лідерів, мати стійкі кордони і незалежну зовнішню політику.

- Будь-яка система, яка відмовляється від таких прав на кордоні тощо, приведе до анархії, і це включає такі країни як Грузія і Україна, - сказав президент США.

Звертає увагу, що після зустрічі високого гостя з прем`єр-міністром РФ Володимиром Путіним заступник голови апарату уряду РФ Юрій Ушаков заявив, що Обама пообіцяв враховувати інтереси РФ на пострадянському просторі.

Чи так це насправді, преса може тільки здогадуватися - зустріч американського лідера з російським прем`єром проходила за закритими дверима.

Проте посол України в РФ Костянтин Грищенко заявив, що діалог Росії і США щодо України має враховувати інтереси офіційного Києва.

- Звичайно, можуть обговорюватися і інші теми в контексті обміну думками, інформацією, але є принципова позиція нашої держави, і думаю, її повинні поділяти і ті, хто має з нами справи, що українські питання вирішуватимуть в Україні українські політичні лідери на підставі мандата, одержаного від українського народу», - зазначив у коментарі УНІАН Костянтин Грищенко, додавши що йдеться «про стурбованість, щоб не обговорювали щось, що може становити загрозу нашим інтересам».

Так чи інакше, але все-таки складається враження, що в системі зовнішньополітичних пріоритетів США Україна може стати «розмінною монетою», якою готові будуть пожертвувати ради налагодження відносин з важливішим партнером. Очевидно і те, що сьогоднішнє керівництво Білого дому в найближчому майбутньому менше приділятиме уваги проваленим проектам адміністрації Джорджа Буша. Зокрема це стосується розширення НАТО на схід.

- Думаю, тему розширення НАТО за рахунок України і Грузії на найближчі 10-15 років знято. Причому в цьому не було досягнуто спеціальної домовленості – це щось, що відбудеться само собою, - сказав УНІАН Євген Мінченко, генеральний директор Міжнародного інституту політичної експертизи (РФ).

Втім, говорити про якусь особливу стратегію президента Обами на пострадянському просторі було б передчасним.

- Барак Обама готовий пожертвувати малим заради великого – одержати від Росії поступки в якихось стратегічних питаннях, які хвилюють США в обмін на тактичні поточні поступки на пострадянському просторі. Україна - не фундамент відносин між РФ і США – вважає директор Інформаційно-аналітичного центру МДУ Олексій Власов. – Проте говорити про однозначну готовність Обами піти на компроміс з Росією і в якому таборі опиниться Україна – в російському чи західному - рано. Ще півроку-рік знадобиться новій адміністрації, щоб сформувати порядок денний на пострадянському просторі.

Експерт вважає, що вже колишні опоненти або нові друзі поки що тільки «промацують» одне одного. Але вже за рік це питання напевно буде остаточно визначене.

Україні, щоб уникнути долі об`єкту впливу великих країн, буде потрібна як мінімум політична консолідація всередині країни.

Роман Цимбалюк, Москва

УНІАН в Google News