Німеччину чекають найбільш непередбачувані вибори з часів Холодної війни, і ніхто не може сказати, якою після них стане країна.
Список кандидатів, які прагнуть замінити Ангелу Меркель в кріслі канцлера, вже чіткий. Так само, як і незавидна купа глобальних проблем, які переможець виборів в Німеччині, безумовно, успадкує.
Очікуване відхід Меркель зі сцени після 16 років в ролі німецького канцлера ставить питання не лише про напрямок руху найбільшої економіки Європи, а й про баланс сил на континенті, - пише Bloomberg. Світ все більше занурюється у протистояння великих держав, схоже на 19 століття. Тож переможець федеральних виборів у Німеччині, які пройдуть у вересні, зіштовхнеться з міжнародними вимогами з самого початку.
Адміністрація Байдена вже добивається від Берліну чіткої лінії щодо різних проблем: від агресії Китаю й Росії до бійок за контроль над ключовими технологіями. Німеччина зіштовхнулася з питаннями про те, на скільки тісною має бути співпраця з Вашингтоном в часи, коли ЄС намагається викроїти собі більшу глобальну роль.
Читайте такожPolitico: Європа не готова жити без Меркель
Весь цей зовнішній тягар лежить біля дверей Берліну перед найбільш непередбачуваними виборами в країні з часів Холодної війни, коли шпигунський скандал змусив соціал-демократа Віллі Брандта піти у відставку з посади канцлера Західної Німеччини в 1974 році.
Питання зараз в тому, чи наступний канцлер готовий будувати той рівень глобальної відповідальності, який приніс би користь головній політичній силі в Європі. І відповідь повинен буде дати один з кандидатів, відносно неперевірених в міжнародній сфері. Армін Лашет, прем'єр одного з найбільш густо населеного регіону Німеччини - Північного Рейну-Вестфалії - став висуванцем від партії ХДС, яку очолювала Меркель. Принаймні до вівторка, коли були опубліковані сенсаційні дані опитування, він був фаворитом на виборах.
Очікується, що він збереже центристський курс Меркель. Але його публічна і не завжди вдала битва за голоси консерваторів роблять його кампанію проблемною з самого початку. І потенційно ситуація може такою і залишитися для нього навіть після того, як він переможе. Ризик полягає в тому, що наступна влада в Німеччині замкнеться у внутрішній політиці, намагаючись розібратися з політичними розколами вдома. Таким чином, вона залишить Європу без найбільшого стрижня для вирішення проблем, які впливають на континент.
Старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Пітерсона Якоб Кіркегаард зауважив, що партія Меркель зазнала невдачі на дільницях цього року на тлі спроб її замінити. Але повний ефект від закінчення її ери ще попереду. Консервативний альянс може ще більше ослабнути, особливо після "досить гіркої битви на ножах" між Лашетом і його суперником Маркусом Зедером. Це означає, що німецький вибір лишається "надзвичайно відкритим".
Читайте такожBloomberg: Німеччина вирішила стати залежною від газу Росії після аварії в Фукусімі, і це помилка
Тож тенденції говорять, що "Зелені" будуть грати велику роль в новому уряді. Вони або самі сформують канцелярію, або будуть дуже впливовим партнером консервативного блоку. А це означає, що Німеччина займе більш жорстку позицію щодо Росії й Китаю. За словами Кіркгаарда, в такому випадку меркантильному підходу Меркель до зовнішньої політики, зокрема щодо Китаю, наступив би кінець.
В кризові часи Європа теж очікує від Німеччини сильного лідерства. А для вирішення фіскальних і економічних викликів знадобиться "сильна рука". Згода Меркель на обмежений продаж європейського боргу дозволила створити фонд відновлення ЄС. Цей крок лишається суперечливим для ХДС/ХСС, не кажучи про "Зелених". Меркель разом з головою Європейського центрального банку Маріо Драгі, який зараз очолює уряд Італії, допомогла Європі вийти з кризи єврозони.
Тим часом, президент Росії Володимир Путін посилює геополітичну напругу, стягуючи війська до кордонів України й тримаючи опозиціонера Олексія Навального з підірваним здоров'ям у в'язниці. Західні лідери попередили про нове погіршення зв'язків з Москвою, якщо Навальний помре. В цей час, Меркель знову і знову закликала зберігати відкритими канали для комунікації з Росією. Таким чином, вона була лідером, з яким Путін міг хоча б говорити. Її наступник повинен буде взяти на себе роль лідера в управлінні зв'язками з Росією в найбільш скрутний час після Холодної війни.
Питання про роль Німеччини у світі старе, як Німецька Імперія, створена в 1871 році. Її створили "кров'ю і залізом", як сказав перший канцлер і архітектор імперії Отто фон Бісмарк. Імперія, яку також називали Другою Республікою, об'єднала території від заходу річки Рейн до нинішньої російської Калінінградської області під правлінням кайзера Вільгельма I. Пруссія була головною силою. Але єдність, яка дозволила сформувати імперію, була завойована за допомогою військової агресії проти Данії, а пізніше проти Австрії й Франції.
Читайте такожПартія зелених Німеччини висунула на пост канцлера критика "Північного потоку-2"
За словами історика Каті Хоєр, створення Німецької Імперії "повністю підірвало баланс сил, поставивши такого важковаговика просто посеред Європи". А питання його геополітичної позиції лишилося без відповіді.
Німеччина почала вести дуже стриману зовнішню політику в другій половині 20-го століття після войовничості в першій. Це небажання брати на себе більшу роль ще більше загострилося після об'єднання Німеччини в 1990-му році. Берлін відмовлявся від більш активних дій на міжнародній арені, які б виходили за межі торгівлі. Канцлер Герхард Шрьодер трохи підштовхнув країну вперед. А Меркель вивела її на ще вищий горизонт. Але теми на зразок витрат на оборону лишаються надзвичайно суперечливими для суспільства. Тож наступник Меркель теж зіштовхнеться з тиском переконати Німеччину бути більш активною.