Невдала поїздка Борреля в Москву викрила глибокий розкол в Європі через питання, як поводитися з Кремлем.
Нові санкції проти Росії можуть бути запроваджені наступного тижня. Але навіть приниження головного дипломата ЄС під час візиту в Москви не зможе загострити катастрофічно розділену політику Європи щодо Кремля.
Про це пише The Guardian. Високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ Жозеп Боррель потрапив під шквал критики з боку євродепутатів, дипломатів й преси. Всі вони вважають, що головного дипломата Європи перехитрив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Але експерти кажуть, що новий конфлікт навряд чи призведе до того, що ЄС зробить більш жорсткою свою поведінку з дедалі агресивнішою Москвою. Тому що країни-учасниці не можуть домовитися, що їм робити з режимом Володимира Путіна.
Читайте такожWall Street Journal: Росія принизила ЄС, і це дає шанс США
Погіршило ситуацію ще й те, що Боррель невдовзі після прес-конференції дізнався з Twitter, що Росія вислала дипломатів Німеччини, Швеції й Польщі. Їх звинуватили в тому, що вони нібито брали участь в протестах прихильників Навального. Колишній міністр закордонних справ Іспанії сказав депутатам Європарламенту у вівторок, що хотів подивитися, чи Москва "зацікавлена в серйозних спробах зупинити занепад наших відносин й використати можливість для більш конструктивного діалогу". І відповідь, за його словами, була чіткою: "Ні, вони не зацікавлені".
Боррель додав, що Росія не виправдала очікувань і не стала сучасною демократією. Вона дедалі більше віддаляється від Європи, розглядаючи демократичні цінності як загрозу для свого існування. Боррель вказав на "глибоке розчарування й дедалі більшу недовіру" між ЄС і Росією. При цьому він запропонував подальші кроки, які включають також запровадження санкцій проти Москви за ув'язнення Навального.
Читайте такожEUObserver: Принизливий візит Борреля в Росію допоміг Кремлю ще більше розколоти ЄС
Німецький євродепутат Рейнхард Бютікофер теж так вважає. Він назвав візит Борреля в Москву "провалом". Однак, зауважив, що з головним дипломатом ЄС поводилися так погано "через відсутність єдності в Європейській раді".
The Guardian пише, що єдність ЄС щодо Росії навряд чи з'явиться найближчим часом. Попри дедалі більше невдоволення поведінкою Москви в багатьох столицях, існує широка незгода щодо того, як відповісти на неї, Тому що національні стратегічні й економічні інтереси далеко не однакові.
Німеччина, яка грала головну роль у запровадженні санкцій ЄС проти Росії після анексії Криму в 2014 році, відкидає всі заклики відмовитися від газопроводу "Північний потік-2". Натомість вона підтримує запровадження адресних санкцій проти деяких багатих прихильників Кремля. Тим часом, президент Франції Еммануель Макрон все ще підтримує діалог і стратегічне "перезавантаження" відносин ЄС з Росією. Польща і країни Балтії вимагають жорсткіших дій.
"Москва знає, чого вона хоче від ЄС: відносин, заснованих на веденні справ з кожною країною-учасницею окремо. Натомість ЄС колективно не знає, якого діалогу чи відносин з Росією він хоче", - пояснила Джуді Демпсі з центру Carnegie Europe.
Читайте такожSüddeutsche Zeitung: Німеччині не варто було взагалі братися за "Північний потік-2"
Ніколає Попеску з Європейської ради закордонних справ наголошує, що європейські спроби перезавантажити відносини з Росією були приречені на провал. Тому що вони "засновані на ідеї взаємних поступок". Але, на думку Попеску, Росія думає інакше. Якщо Захід хоче перезавантаження, то саме він і має відступити. Це означає, що будь-яка нова пропозиція перезапуску відносин "лише підживлює небажання Росії співпрацювати". На думку румунського експерта, більш жорсткий підхід може принести кращі результати.
"Збереження тиску санкцій, відмова від "Північного потоку-2", побудова глибшого партнерства у сфері безпеки зі східними сусідами ЄС - цей хоч важчий, але безпечніший шлях до перезапуску відносин з Росією", - вважає Попеску.