Проблема підписаного перемир'я в тому, що воно не ставить крапку у конфлікті, а лише відкриває його новий етап.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян через свою сторінку в Facebook оголосив, що погодився на перемир'я, яке просували Росія й Туреччина. Ці домовленості були покликані завершити 44-денний період боїв з Азербайджаном.
Розлючені вірмени заповнили вулиці Єревану. Деякі з них увірвалися у будівлю парламенту. Інші побили спікера парламенту Арарата Мірзояна на очах у його дружини і дітей. Натовп вимагає відставки Пашиняна, який прийшов до влади після демократичної революції в 2018 році, - нагадує National Interest.
Читайте такожУ Єревані проходить мітинг за відставку вірменського прем'єра Пашиняна: десятки людей затримані (фото, фідео)
Угода про перемир'я, яку просували Володимир Путін і Раджеп Таїп Ердоган, не лише передбачає розгортання російських й турецьких військ вздовж лінії контролю. Вона також гарантує транспортне сполучення через територію Вірменії між Азербайджаном й автономним анклавом Нахічевань. Алієв сказав, що цей пункт був доданий на його вимогу.
Обидва ці факти дуже проблематичні. Держдепартамент США повинен поставити їх під сумнів. Відправка німецький військ в Ізраїль, японських в Корею чи італійських у Лівію була б очевидною історичною помилкою. Дозволити військам Туреччини зайти на територію Вірменії чи населеного вірменами Нагірного Карабаху - це ще гірша проблема. Тому що уряд Туреччини продовжує заперечувати геноцид вірмен. А Ердоган і члени його уряду продовжують говорити з позиції релігійного протистояння.
Читайте такожBloomberg: Мирна угода для Нагірного Карабаху стала перемогою для Туреччини
Наступ Азербайджану став також ляпасом для так званого "Мінського процесу", який був покликаний завершити конфлікт у Нагірному Карабасі після розпаду СРСР. Те, що Росія фактично вирізала США з процесу, уклавши угоду про перемир'я без їхньої участі, стало перемогою для Москви. І це не пройде повз усіх американських союзників у регіоні. Вашингтон, здається, мовчки погодився з угодою, яка зміцнює силу Росії й підриває молоду демократію, підкреслює приниження й стратегічне спантеличення Держдепартаменту.
Реальний виклик перемир'я в Нагірному Карабасі кидає Конгресу. Воно з'явилося через сім місяців після того, як заступник Держсекретаря Стівен Біган вказав на положення розділу 907 "Акту про підтримку свободи", яка забороняє поставки зброї в Азербайджан. Щоб така зброя "не підірвала чинні зусилля переговорів про мирне вирішення конфлікту між Вірменією й Азербайджаном або була використана для наступу проти Вірменії".
Читайте також"Тисячі військових могли загинути": Пашинян пояснив, чому "здав" Нагірний Карабах
Коротше кажучи, Азербайджан зараз може святкувати перемогу, а Вірменія - зализувати рани. Але ніхто у Вашингтоні не повинен плутати тишу з миром. Новий етап конфлікту тільки готується. Він може не спалахнути з новою силою через місяць чи десятиліття. Але Туреччина й Азербайджан зіштовхнуться з політичним вакуумом, коли Ердоган чи Алієв помре. Водночас спроби принизити Вірменію дасть силу потенційним популістським урядам, які будуть чекати шанс помститися. Це лише початок нового розділу конфлікту.