Politico: Європа знову мовчки дивиться, як її кордони змінюють за допомогою війни

В суботу, за три дні до того, як прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на сторінці у Facebook оголосив про принизливу капітуляцію, дороги зі Степанакерту були заблоковані тисячами автомобілів. З наближенням військ Азербайджану мирні вірмени тікали зі столиці Нагірного Карабаху.

Ця картинка повернула спогади про війну в Грузії у серпні 2008 року. Про це на сторінках Politico пише журналіст Бен Джуда.

"Коли російські війська окупували грузинське місто Горі, я опитав десятки біженців, які покинули свої домівки й втекли в Тбілісі. Багато з них нагадували про інші так звані "заморожені конфлікти" на просторі колишнього СРСР і попереджали мене, що вони - не останні", - пише він.

Читайте такожNational Interest: Війна в Нагірному Карабасі ще не скінчиласяЖурналіст пригадує, що серйозно поставився до грузинських застережень і вирішив поїхати в Нагірний Карабах, який міжнародна спільнота вважала територією Азербайджану. Але донедавна його контролювали вірмени. Джуда хотів перевірити, чи не почнеться війна ще й там. Але він приїхав раніше на 12 років. Втім, сутички все ж там відбувалися.

"Десь посеред дороги до Степанакерту карабахський поліцейський поплескав мене по плечі й сказав: "Дивись, яка красива наша країна. Це бастіон Вірменії". Тепер ці стіни впали", - пригадує журналіст.

За останні кілька тижнів армія Азербайджану змогла захопити значну частину спірної території й підійти достатньо близько до Степанакерту, щоб змусити прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна підписати угоду про перемир'я зі великими поступками на користь Баку. Цю угоду просувала Москва.

"Статус-кво більше немає. Колишні лінії контакту більше не існують", - сказав міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов в інтерв'ю для Politico. Він не блефував.

Нове перемир'я фактично переписало кордони в регіоні. Залишки вірменського анклаву, який тепер став значно меншим і не включає низки міст і сіл, збереглися. Але тепер їх будуть контролювати російські "миротворці". Анклав буде сполучений з Вірменією тонким коридором під захистом російських сил.

Читайте такожBloomberg: Мирна угода для Нагірного Карабаху стала перемогою для ТуреччиниВірменія спробувала виставити події в Нагірному Карабасі як частину більш широкої агресії Туреччини, яка відбувається також в Східному Середземномор'ї, Лівії, Сирії, а також виражається у напруженні відносин з Францією.

"Сьогодні це відбувається на Південному Кавказі. Сьогодні це відбувається проти вірмен. А завтра хто буде наступним? Чи справді всі захищені від такого?" - сказав міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян.

Вірменський дипломат застеріг, що перемога Азербайджану позначила фактичну згоду Європи з військовою агресією як способом вирішення територіальних суперечок. Європейці можуть посперечатися з цим. Але неназваний європейський дипломат сказав автору, що перемога Азербайджану все ж стала причиною появи страху, що тепер президент Туреччини Раджеп Таїп Ердоган буде ще більш впевнено використовувати армію для побудови власної сфери впливу.

В Азербайджані Ердогана вважають мало не національним героєм. А Туреччина змогла розширити свій вплив на Кавказі за дуже мало ціну.

"Туреччина грає стабілізуючу роль в регіоні і, вочевидь, буде грати більш важливу роль у майбутніх подіях в регіоні", - сказав Байрамов.

У Вірменії чиновники вказують на те, що війна в Нагірному Карабасі стала порушенням архітектури безпеки у Європі.

"Те, що відбувається у Вірменії, у Нагірному Карабасі, сама ситуація в Південному Кавказі - це загроза, яка виходить далеко за межі нашого регіону і кидає виклик всій архітектурі безпеки в Європі", - сказав Мнацаканян.

Читайте також"Путін має блідий вигляд": російський політолог оцінив становище РФ у ситуації з КарабахомАле за виключенням часткового залучення Франції, яка брала участь в "Мінській групі", Євросоюз не звертав на війну увагу. Про Нагірний Карабах, всі геополітичні інтриги навколо нього й наслідки цього конфлікту ніхто майже не згадує в Брюсселі, Берліні, Варшаві чи Лондоні. Чому у Європи немає плану для недопущення війни у її частині світу? Чому вона не грає роль у пошуках рішень для конфліктів? Ніхто про таке просто не говорить.

"Це великий відступ від амбіцій Європи стати регіональним гравцем", - сказав директор Wider Europe Program  Ніку Попеску.

ЄС постав перед спокусою відкинути накреслені нові кордони на Півдні Кавказу як щось неважливе. Але мапа Європи знову була змінена грубою силою за лічені тижні. І як і у випадку попередніх таких змін, наслідки будуть відчутні ще багато років.

Мирна угода щодо Нагірного Карабаху: що відомо

• 10 листопада вночі прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що підписав з Азербайджаном і Росією угоду про припинення війни в Нагірному Карабасі. 
• У Нагірному Карабасі після завершення бойових дій буде розгорнута спільна миротворча місія Росії та Туреччини.
• Жителі Єревану, які протестували проти рішення про припинення війни в Нагірному Карабасі, прорвали оточення й увірвалися в будівлю уряду Вірменії.