Політолог пояснив дії Путіна щодо Карабаху / REUTERS

Президент Росії Володимир Путін у ситуації з Нагірним Карабахом "має досить блідий вигляд", а переможцями фактично є лідери Азербайджану та Туреччини Ільхам Алієв та Реджеп Ердоган.

Таку думку в інтерв'ю "Обозревателю" висловив російський політолог Дмитро Орєшкін. Він підкреслив, що після підписання між Азербайджаном, Вірменією та РФ угоди про припинення бойових дій у регіоні, з боку Кремля не чути ніяких переможних гасел на свій захист.

Читайте такожКапітуляція Вірменії. Хто став головним вигодоодержувачем закінчення війни в Нагірному Карабасі (рос.)

Відео дня

"Він дійсно не зміг виконати зобов'язання ОДКБ, виступив умовним миротворцем. Ініціатива все одно в руках азербайджанців. Адже Алієв на офіційному рівні зупиняє бойові дії, але ніхто не завадить йому партизанити найманців, бойовиків або ісламських фундаменталістів. А якщо вони будуть стріляти по вірменах, то Алієв може сказати: "Вибачте, будь ласка. Справа військова, я цю територію не повною мірою контролюю. Це дике поле", – зазначив політолог.

Так він, зокрема, прокоментував рішення президента РФ ввести на територію Карабаху своїх миротворців. Орєшкін припустив, що Путіну "не дуже хотілося туди влазити". Однак не зробити цього глава країни-агресора просто не міг, тому що він і так "взагалі виглядає недостатньо переможно" на фоні колег – лідерів Азербайджану Ільхама Алієва й Туреччини Раджепа Таїпа Ердогана.

"Путін має досить блідий вигляд, але ось з огляду на те, що він не може сваритися з Туреччиною і не хоче – з Азербайджаном та загалом світовим ісламом, виявився в досить вузькому коридорі. У нього не було інших варіантів, крім як спробувати розіграти миротворчу карту", – додав Орєшкін.

Війна в Нагірному Карабасі: загострення восени 2020 року

  • Чергова ескалація конфлікту між Вірменією й Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
  • У Вірменії заявили про наступ ВС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію.
  • Обидві сторони заявляли, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні убитих і десятки знищених одиниць бойової техніки. Всі спроби добитися припинення вогню раніше зазнавали невдачі.

Домовленість про завершення війни в Карабасі

  • Ввечері 9 листопада після серії воєнних успіхів ВС Азербайджану і взяття стратегічно важливого міста Шуша в Карабасі президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент РФ Володимир Путін підписали заяву, в якій оголосили про повне припинення вогню і всіх військових дій у зоні нагірно-карабахського конфлікту з опівночі за московським часом 10 листопада.
  • Згідно з домовленостями, Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на зайнятих ними позиціях. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, який з'єднує Нагорний Карабах з Республікою Вірменія, розгортається миротворчий контингент Російської Федерації. Внутрішньо переміщені особи і біженці повертаються на територію Нагірного Карабаху і в прилеглі райони під контролем верховного комісара ООН у справах біженців. Проводиться обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами і тілами загиблих. Розблоковуються всі економічні й транспортні зв'язки регіону.
  • Республіка Вірменія до 15 листопада має повернути Азербайджанській Республіці Кельбаджарський район, а до 1 грудня - Лачинський район, залишаючи при цьому за собою Лачинський коридор (завширшки 5 км), який буде забезпечувати зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і при цьому не зачіпатиме місто Шуша.
  • За погодженням сторін у найближчі три роки буде визначено план будівництва нового маршруту руху Лачинським коридором, з подальшою передислокацією російського миротворчого контингенту для охорони цього маршруту.
  • Азербайджанська Республіка гарантує безпеку руху по Лачинському коридору громадян, транспортних засобів і вантажів в обох напрямках.

Довідка. У війні за Нагірний Карабах в 1991-1994 роках загинули близько 30 тисяч осіб. Тоді Азербайджан втратив контроль над Нагірним Карабахом та 7 прилеглими районами, які вірменські сили називали «буферною зоною».