"Європа ризикує усвідомити небезпеку, коли РФ перейде на наступний етап ескалації – з руйнуваннями та жертвами", - політолог Володимир Горбач

Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю УНІАН розповів, чим небезпечна атака російських БПЛА на Польщу, що провокує РФ напасти на інших членів НАТО, та як Україна може стати гарантом безпеки для своїх західних сусідів.

Переглянути відео-версію інтерв'ю можна за посиланням. 

Пане Володимире, поясніть, чому п'ята стаття Статуту НАТО не застосовується в ситуації, коли Росія фактично вторглася в повітряний простір Польщі?

П'ята стаття Вашингтонського договору про створення НАТО передбачає введення в дію після того, як буде розглянута четверта стаття цього договору. І, власне кажучи, четверта стаття зараз Польщею задіяна. Мова про те, що у випадку загрози, країна-член НАТО звертається до всіх членів організації із запитом для зовнішньої оцінки агресії. Мовляв, давайте розглянемо, що це було.

Четверта стаття задіюється доволі часто, але зазвичай до п’ятої статті ніхто не переходить. Зупиняються на обговоренні четвертої. Приміром, коли російський літак з сирійського повітряного простору залетів в турецький і турки його збили, вони зверталися до НАТО й активізували четверту статтю, а до п’ятої не перейшли – вирішили, що це не було нападом на НАТО.

Єдиний раз, коли п'яту статтю дійсно було активізовано – після терористичного нападу на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року. Тоді НАТО провело розгортання місії в Афганістані з метою протидії тероризму…

Менше з тим, зараз ситуація інша і виклики інші. І те, що російські БПЛА порушують повітряний простір Польщі чи Румунії (що вже було раніше), поки що не розглядається союзниками як напад.

Але ж має бути розуміння, що таким чином Росія потроху посуває межі дозволеного, що триває гібридна війна, і якщо зараз якісь БПЛА "випадково" залетіли у Польщу, то за якийсь час "випадково" російські військові зайдуть на територію країни-члена НАТО? Чи готові наші європейські сусіди до того, що такі провокації Росія буде продовжувати?

Гібридність тут полягає в тому, що дійсно російський тиск на Альянс відбувається на такому "допороговому" рівні. Тобто, Росія робить це не з метою спровокувати серйозну відсіч на агресію і постраждати від цієї відсічі, а щоб дати можливість країнам-жертвам уникнути відповіді, зробити вигляд, що нічого такого не відбулося. І, до речі, саме так вже було раніше в Польщі та в Румунії.

Зараз тлом для таких провокацій є проведення військових навчань в Білорусі  "Запад-2025", тож, думаю, це тільки початок. Росія продовжить здійснювати гібридну агресію проти Європи, тестуючи кордони можливостей – коли їм будуть відповідати, а коли не будуть…

В теперішній ситуації варто віддати належне полякам та союзникам по НАТО – вони вперше наважились збивати ці повітряні цілі і вперше їх назвали російськими. Раніше здавалось, що цього всі уникали.

Вже добре, що ці БПЛА не назвали українськими (посміхається).

Раніше в польському інформаційному просторі вже були повідомлення, що якісь "українські контрабандисти" десь там втрачали цивільні безпілотники, якими щось переправляли через кордон. Зараз складається враження, що з боку польської влади є повне усвідомлення ступеню загрози і є належна реакція на воєнно-політичному рівні: віддали наказ збивати і військові цей наказ виконали у взаємодії з союзниками по НАТО.

Були задіяні літаки F-35 та F-16, натівські радари, літаки-заправники… Інше питання, чи такі затрати проти групи безпілотників економічно виправдані.

Це був такий собі тест системи протиповітряної оборони Польщі і НАТО?

Так. І на військово-політичному рівні росіяни отримали належну відповідь. Тепер питання, чи отримають вони цю відповідь на рівні політико-дипломатичному. Майже все, що залежало від Польщі, вона зробила, зокрема, задіяла статтю 4 Вашингтонського договору. Це вже – початок цієї роботи. Тепер крок – за їхніми союзниками і партнерами  по НАТО. Зокрема, позиція Сполучених Штатів.

Поки що складається враження, що Європа тут залишається без підтримки США.

Позиція Сполучених Штатів буде вироблена і озвучена. Але якою вона буде? Дональд Трамп намагається уникнути загострення та певної критики в бік Владіміра Путіна. Він схильний до того, щоб робити вигляд, що нічого не сталося і говорити, мовляв, давайте побачимо через 2-3 тижні. Тому ступінь рішучості Дональда Трампа у справі захисту європейських союзників варто оцінювати скептично. Отже, обговорення на рівні четвертої статті не завершиться запуском п'ятої.

Звісно, логічно було би передислокувати, або розмістити на східному фланзі більше військових підрозділів, в тому числі американських. Але я майже впевнений, що Трамп на це не піде. Він може обмежитись обіцянками продавати більше зброї тій самій Польщі чи Литві, іншим європейським партнерам. Загалом, яку роль і який обсяг [підтримки] візьмуть на себе Сполучені Штати і Дональд Трамп, невідомо, але думаю, що мінімальний.

Тому мусимо розуміти: ми живемо в часи, коли поняття "гарантії безпеки" нікому нічого гарантувати не може.

Чи, в такому разі, Україні варто запропонувати сусідам свою допомогу? Умовно, в навчанні польських військових у наших навчальних центрах, або під керівництвом наших військових, які вже вміють працювати з такими загрозами, як БПЛА?

Така пропозиція вже пролунала з боку України. Ми готові також допомогти створити систему оповіщення про повітряні атаки.

Нам справді є, чим поділитися. Адже маємо великий досвід протидії російській агресії на новому технологічному етапі, коли це війна вже не танків і навіть не артилерії, а війна безпілотників і ведеться на велику глибину територій.

Тож, з одного боку, ми дійсно маємо це пропонувати і, думаю, польська сторона мала би цим скористатись. Але, з іншого боку, мені здається, наші напівжартівливі пропозиції надати нашим західним сусідам гарантії безпеки від України, не сприймаються. Вони морально-психологічно не готові і можуть розглядати такі пропозиції навіть як спробу втягнути їхні країни у війну. Тому, мовляв, краще триматися подалі, раптом все минеться і війна їх не зачепить…

Поки Росія не перейде на якийсь наступний етап ескалації – застосовуючи БПЛА чи ракети з бойовими частинами, з серйозними руйнуваннями та, ймовірно, жертвами – усвідомлення небезпеки не досягне такого рівня, щоб увійти в справжню безпекову кооперацію з Україною. При цьому, я не кажу про вступ у війну. Мова хоча б про якісь обговорення на рівні союзів. Все це теж поки буде пригальмовуватись.

Проте ситуація розгортається дуже швидко, і ця осінь справді може бути вирішальною, навіть доленосною, бо війна може вийти за межі російсько-української фізично і набути зовсім іншого масштабу і виміру.

Тобто, можемо говорити, що восени Росія посилить провокації? Здається, Володимир Путін повернувся з Китаю у певній ейфорії, отримавши "добро" на такого роду промацування країн НАТО, аби побачити реакцію. Чи це самодіяльність росіян?

Те, що Китай є стратегічним партнером Російської Федерації у справі руйнування західного світового порядку, чи Pax Americana (американського світу, - УНІАН), це очевидно і тепер вже не піддається сумніву.

Те, що Путін по поверненню з Пекіну набрався більшої нахабності, навіть сміливості - це теж "медичний" факт. Навіть ракетна атака на будівлю українського Уряду, в принципі, демонструє вихід на якийсь новий етап…

Але на це була лише емоційна, а не діяльна реакція. Тому далі відбувся наліт на Польщу. Якщо на це буле лише емоційна, риторична, а не діяльна реакція, якщо Дональд Трамп лише щось напише в своїй соціальній мережі, то це буде вважатись, що відповіді і наслідків для Росії не було. І такі нальоти будуть повторюватись. Вони можуть поширитись на Литву, яка теж близько від Білорусі, де зараз проводяться російсько-білоруські військові навчання, або на інші країни Балтії, або на Фінляндію чи навіть на Швецію. БПЛА можуть літати далеко, на тисячу, дві тисячі кілометрів і далі.

Тобто, відбувається перевірка, тестування "порогу" - щодо інших держав, інших армій, інших систем, флотів і так далі. І Китай за цим активно спостерігає. Спостерігає не стільки за реакцією Європи, яка спробує відбиватись, скільки за реакцією Сполучених Штатів.

Якщо ситуація зміниться найближчим часом і за словами підуть дії, то ми це все побачимо і відчуємо. А якщо не зміниться, то це побачать і відчують наші європейські сусіди.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News