Дорогий цукор: ціни «розчиняться» у вересні?..

Ціна на цукор у магазинах подолала психологічний бар`єр у 7 грн./кг. Усі в один голос запевняють - ціна спекулятивна, не купуйте, на осінь "пісок" подешевшає. Чи опуститься нижче 6 грн.?

Ціни на цукор на полицях українських магазинів подолали психологічний бар’єр у 7 грн. за кг, а в деяких мережах фасований цукор навіть дотяг 7,50 грн./кг  І це в розпал «народних жнив» -  періоду консервацій, коли цукор витрачається не звичними кілограмом-двома в місяць, а десятками кілограмів! Уряд запевняє, що причин для зростання ціни немає і вона ось-ось стабілізується, традиційно звинувачує в стрибках цін спекулянтів, і закликає не купувати цукор за завищеними цінами. Мінекономіки стверджує – реальна ціна цукру – 4,3 грн. за кілограм. Проте, не дає координат магазинів, де за такою ціною можна його знайти.

Несолодке життя - скорочуються посіви, закриваються заводи...

Про прогнозований дефіцит цукру на внутрішньому ринку заговорили ще кілька місяців тому. Експерти оцінили можливий дефіцит солодкого продукту в 0,6 млн. тонн – близько чверті річного споживання країни. Уряд від коментарів відхрещується, мовляв, цукру в країні достатньо, а всі розмови про дефіцит – істерія для того, щоб збільшити ціну. Але до середини літа ціни на цукор відчутно поповзли вгору.

Зараз спробуємо звернутися до цифр. Цього року аграрії скоротили площу посівів цукрового буряка до 327 тис. га, тоді як на початку сезону прогнозували на 20-70 тис. га більше. У результаті, з вказаних площ Міністерство аграрної політики чекає врожай цукрового буряка 12 млн. тонн, що на 25% нижче за попередні прогнози. Водночас, прогноз виробництва цукру не знизили. Збереження прогнозу на колишньому рівні пояснюють вищою цукристістю коріння. Прогнозують виробництво 1,5 млн. тонн цукру. З перехідними запасами цього повинно вистачити для внутрішнього споживання, яке оцінюється в 2-2,2 млн. тонн. Але впритул...

Причин скорочення посівів багато – низькі ціни закупівлі цукрового буряка не стимулюють аграріїв збільшувати площі під буряком, адже з`явилися вигідніші культури. Крім того, вимога СОТ про ввезення 260 тис. тонн цукру-сирцю за пільговим митом у 2% від митного збору тиснула на ринок, адже буряковий цукор менш конкурентоздатний, чим очеретяний. Та й з Білорусі в рамках вільної торгівлі до нас «заїжджав» сирцовий цукор всупереч букві закону. А уряд не виявляв особливої турботи до галузі.

У міністерстві вважають, що не обов`язково нарощувати площі під цукровим буряком, потрібно тільки інвестувати в технологію, щоб врожайність була на рівні європейської. Тоді з малих площ можна збирати мільйонні врожаї. Все б нічого, та ось тільки нема коштів, щоб інвестувати в ці самі технології. Уряд обіцяв допомогти – із Стабфонду вже виділили 230 млн. грн. сільгоспвиробникам – по 750 грн. на гектар посівів. Ось тільки ці гроші до аграріїв ще не дійшли, а враховуючи наповнюваність Стабфонду, коли дійдуть – невідомо. Адже, вже зараз потрібно закладати основу під урожай буряка наступного року - в серпні-вересні проводити підготовчі роботи грунтів. А якщо не зацікавити виробника зараз, площі під буряком можуть наступного року скоротитися ще більше. На думку фахівців асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», якщо дотації у розмірі 750 грн. на гектар посіву не будуть виплачені в найближчі 1-2 тижні, під час підготовки грунту під урожай 2010 року, не треба бути пророком, щоб передбачити наслідки для цукрової галузі – це подальше зменшення площ, скорочення виробництва цукру і, як наслідок, закриття заводів. Красномовні цифри - в 2007 році переробкою цукру займалося 110 цукрозаводів, у минулому - 70, в нинішньому році заявки на переробку подало 64 заводи. Тобто за два останні роки кількість українських заводів, що займаються переробкою цукрового буряка, скоротилася майже удвічі. І на майбутній рік прогнози теж не оптимістичні.

Порятунком від дефіциту міг би стати цукор-сирець. Ось тільки чи стане це панацеєю. За розрахунками Національної асоціації цукровиробників України «Укрцукор», при теперішньому валютному курсі собівартість цукру, виготовленого зі сирцю, складе 5-5,5 грн. за кг. Незважаючи на це, частина цукрових компаній вже заявила про намір ввезти сирець. Але сумнівно, що він допоможе понизити ціни на солодкий продукт.

У пошуках винного...

Виявивши, очевидно, раптово для себе, зростання цін на цукор, уряд почав пошуки винних, паралельно приймаючи пожежні заходи. Хоча багато чого зробити можна було б наперед, спрацювавши на перспективу. Але, на жаль, це, мабуть, не в урядових правилах.

Стабілізувати ситуацію уряд намагається товарними інтервенціями на ринку цукру. Як повідомив міністр економіки України Богдан Данилишин, Аграрний фонд вже відвантажив 16 тис. тонн цукру, на черзі ще 34 тис. тонн. Держрезерв теж вирішив з нагоди дефіциту освіжити запаси цукру і вже реалізував 6 тис. Тонн, а найближчим часом планує реалізувати ще 9 тис. тонн. Таким чином, загалом держава викине на ринок майже 60 тис. тонн за ціною, яка не перевищує 4 грн. за кг У Міністерстві економіки стверджують, що місячна потреба України в цукрі – 150-160 тис. тонн, водночас, роздріб щомісячно реалізує тільки 25 тис. тонн (решту використовує промисловість). Таким чином, державні інтервенції можуть забезпечити двомісячну потребу населення в цукрі. Проте, інформація про це не охолоджує ринок. Уряд убачає в цьому чиєсь зловживання. Антимонопольний комітет вже «пригрозив пальцем» цукровиробникам, що, мовляв, ринок під пильним контролем, дивіться, не провиніться. «Попередні результати дають підстави для розгляду питання про початок найближчим часом справи за ознаками порушення конкурентного законодавства. Всім територіальним відділенням АМК мною дано доручення підсилити контроль за станом на цьому ринку», - сказав в.о. голови АМК Олександр Мельниченко. АМК раніше вже показував виробникам цукру, «хто в будинку господар» і якою повинна бути ціна, оштрафувавши їх на 17 млн. грн. у 2005 році за різке зростання цін на цукор. Очевидно, цього року є всі шанси на повторення історії.

Проте, голова Національної асоціації цукровиробників "Укрцукор" Микола Ярчук заявив, що цукор давно знаходиться не у виробників, а в посередників. Адже, для запуску цукрового заводу виробник повинен наперед сплатити за газ, купити сировину, для всього цього потрібні гроші. А відсутність фінансів, дефіцит кредитів і необхідність сплачувати відсотки за кредитами, змушує виробників реалізовувати на початку сезону переробки великі об`єми цукру. Так, за 3 місяці 2008-2009 маркетингового сезону (вересень 2008-серпень 2009) заводи викинули на ринок 1 млн. тонн цукру – піврічне споживання. Такий об`єм збив ціну на ринку до 2,6 грн./кг за собівартості 3,5 грн./кг. Сьогодні цей цукор опинився в руках посередників.

Виробники цукру зверталися до уряду з проханням купити на початку сезону цукроваріння до Аграрного фонду передбачений в законі об`єм цукру, проте, останній через дефіцит засобів не зміг цього зробити. А своєчасне вилучення надлишків продукту дозволило б стабілізувати ціну на початку сезону, уникнути «зайвих» рук посередників, а в кінці сезону дозволило б регулювати ціну товарними інтервенціями.

Тепер Міністерство економіки ініціює зміни до законодавства для того, щоб зобов`язати суб`єктів ринку в обов`язковому порядку декларувати залишки цукру. Ні для кого не секрет, що в Україні немає точних даних про баланс ринку, і не тільки по цукру. Проте, поки вся бюрократична процедура буде витримана, почнеться новий сезон переробки буряка, і все колесо закрутиться по новому.

Цукор "прем`єрський - 4,50 грн/кг, цукор "народний" - від 6 грн.

Але особливого здешевлення цукру чекати не доводиться. Швидше за все, у вересні-жовтні ціна знизиться - адже заводам знову потрібні будуть гроші, за які доведеться віддавати виготовлений продукт. Чекати різкого падіння цін не варто - за прогнозами деяких експертів, гуртова ціна може у вересні знизитися до 5 грн./ за кг, в роздрібі - до не менше, чим 6 грн./кг. Ну, цифри трохи  відрізняються від прем`єрських 4,50 гривень за кг.

За прогнозами асоціації "Укрцукор", в цьому сезоні вартість цукру з буряка нового врожаю складе 5-5,5 грн. за кг (у 2008г. було 3,5 грн./кг). А якщо держава не акумулює значні об`єми цукру в сезон переробки, вони знову можуть осісти в руках посередників. Тоді влітку наступного року ті ще більше нагріють руки на солодких пристрастях українців.

Очевидно одне – зарегульованість ринку і постійна популістська боротьба за дешевий «хліб і іже з ним» для населення позбавили галузь перспектив розвитку. А держава черговий раз показала, що не має ринкових механізмів регулювання ринку. Тому знову повертається до адміністративно-ручного управління – перевірок, штрафів і т.д. Проте, ці механізми працюють вже постфактум, після того, як ціна зростає.

Така постійна нестабільність і змушує населення запасатися продуктами, у тому числі і цукром. Логіка проста - в нашій країні зайвий мішок ніколи не зашкодить. Так чим же наша ринкова економіка відрізняється від планової радянської? Комори як були забиті запасами, так і залишаються. Напрошується відповідь – нічим. А коли почне відрізнятися – невідомо. 

Лілія Коваль (УНІАН)

УНІАН в Google News