Чим небезпечна вода з українських криниць?

В Україні вміст нітратів у криничній воді може перевищувати нормативи у 10 разів...

Наприкінці минулого місяця у Тернопільській та Полтавській областях померло двоє немовлят. Припущення, що діти отруїлися молочними сумішами, не підтвердилося. Причиною смерті стала вода з колодязя, аналіз якої показав перевищення вмісту нітратів. Про те, що вода виявилася небезпечнішою за дитяче харчування, повідомив головний державний санітарний лікар України Геннадій Рожков. Але це ще не все. Санітарні лікарі згаданих областей заявили, що вода з більшості приватних криниць Тернопільщини та Вінниччини не відповідає санітарно-гігієнічним нормам і є непридатною для приготування їжі.

У Вінницькій області, за результатами перевірок, у 40-50% криниць спостерігалося високе стояння ґрунтових вод, що негативно впливає на склад води. Експерти зазначили, що у 16% криниць вода не відповідала нормам за бактеріологічними, а в 12,6% – за хімічними показниками. Щодо Тернопільської області, то з 7 досліджень проб води, взятих з приватних криниць, 6 порушували норми за хімічними та бактеріологічними показниками.

На це все Державна санітарно-епідеміологічна служба України зреагувала по-своєму: закликала батьків під час приготування їжі використовувати воду лише з перевірених джерел. Якщо таких поблизу немає, то очевидно, ваша проблема.

Не пийте воду з криниць...

На незадовільній ситуації з якістю криничної питної води у двох областях України проблема не закінчується. Г.Рожков рекомендував населенню Закарпатської та Львівської областей, зважаючи на підтоплення, використовувати лише воду гарантованої якості. «У зв’язку із підтопленням помешкань існує ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб. Щоб зберегти своє здоров’я, слід дотримуватися простих правил гігієни. Особливо будьте уважні, коли вживаєте воду з нецентралізованих джерел водопостачання, зокрема з криниць. Не використовуйте воду з колодязів для приготування їжі», - наголосив він. Але проблема в тому, що інших джерел водопостачання у селах, зазвичай, немає. Головний державний санлікар зазначив, що вміст колодязної води може змінюватися щодня, до неї разом з ґрунтовими водами потрапляють отруйні для людського організму речовини. Він також повідомив, що зі свого боку Державна СЕС проводить моніторинг складування мінеральних добрив та пестицидів у регіонах з метою попередження потрапляння отруйних речовин у ґрунтові води.

Г.Рожков ще раз нагадав батькам, що для приготування їжі дітям треба використовувати лише перевірені джерела води з гарантованою якістю».

Трохи статистики

Згідно з офіційними даними (Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2006 році), лише 4 млн. сільських мешканців (27%) користуються послугами централізованої системи водопостачання, близько 19% використовують розбірні вуличні колонки, а решта – місцеві джерела, більшість з яких перебувають у незадовільному стані. На сьогодні ситуація мало чим змінилася. Під постійний контроль санітарно-епідеміологічних станцій підпадають лише джерела громадського користування, тоді як приватні, що є чи не в кожному сільському подвір’ї, перевіряють тільки на запит власників. Лабораторний аналіз води на основні показники коштує в середньому 500 гривень. Як повідомляють експерти всеукраїнської екологічної громадської організації “МАМА-86”, за останні роки близько 28,4% проб питної води із децентралізованих джерел не відповідали нормативам за санітарно-хімічними показниками та близько 18,7% – за санітарно-бактеріологічними показниками. Починаючи з 2004 року, СЕС відмічає зростання нітратного забруднення ґрунтових вод та води в колодязях, однак, офіційної інформації щодо забруднення колодязної води в Україні немає. Фахівці зазначають, що в середньому по Україні вміст нітратів у воді перевищує нормативи в 1,5 рази.

За словами директора Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолія Яцика, говорити про якусь загальну статистику щодо перевищення рівня нітратів у криничні воді важко – це те саме, що запитати середню температуру по лікарні. Експерт зазначає, що вміст нітратів у воді в одному селі може бути дуже різним у кожній конкретно взятій криниці. “Я пам’ятаю, був такий випадок, коли у Київській області пробили свердловину, де у воді вміст нітратів у 30 разів перевищував норму”, - каже А.Яцик. І додає, що якщо говорити про воду для питних потреб, то перший захищений горизонт знаходиться на глибині більше 100 метрів, а в колодязях ґрунтові води. Тому все, що робиться на поверхні, через день-два буде в криницях.

Нітрати у воді

Активне використання в сільському господарстві мінеральних добрив, призводить до підвищення вмісту нітратів у ґрунтах, водах і рослинах. З водою та їжею нітрати потрапляють в організм людини. Встановлено, що з водою та овочами до організму людини надходить від 75 до 90% від загальної кількості нітратів. У питній воді допустима норма вмісту нітратів 45 мг/л, якщо ж у вашій воді їх більше, то її не можна пити. Що ж до кип`ятіння забрудненої нітратами води, то воно не зменшує, а навпаки, збільшує її токсичність на 39-86%.

За словами координатора програми «Питна вода та санітарія» організації «МАМА-86» Ганни Цвєткової, вода, забруднена нітратами, небезпечна для людей, а особливо для дітей у перші місяці життя. “Тільки знання щодо якості води, яку ви вживаєте, та небезпек, що пов’язані з її забрудненням, можуть гарантовано вберегти вас. Свого часу активізація інформаційно-просвітницької роботи серед фахівців і населення та зобов’язання для кожної вагітної жінки, яка стає на облік, разом з іншими документами надати результати аналізу води, яку вона вживає, на вміст нітратів дозволили різко скоротити кількість випадків гострого нітратного отруєння немовлят у Полтавській області», - зазначила експерт. 

Проблема якості води в децентралізованих джерелах постачання загострюється тим, що приватні криниці, на відміну від джерел громадського користування, не підлягають постійному контролю з боку СЕС. У їхнє поле зору вони потрапляють лише в межах здійснення загального санітарного нагляду або у випадках інфекційних спалахів.

«Ми вважаємо, що єдиним шляхом термінового убезпечення немовлят від нітратного забруднення питної води є системне й фінансово забезпечене запровадження ряду заходів, – говорить президент ВЕГО «МАМА-86»Ганна Голубовська-Онісімова, – активного інформування та підвищення рівня обізнаності власників індивідуальних колодязів щодо ризиків, пов’язаних із забрудненням питної води, забезпечення санітарно-епідеміологічних служб засобами проведення експрес-аналізів, що дозволило б суттєво скоротити вартість, витрати часу та спростити процедуру визначення вмісту нітратів, та запровадження обов’язкового здійснення аналізу питної води на вміст нітратів для вагітних жінок і дитячих установ у населених пунктах з децентралізованим водопостачанням».

Поближче до Києва

“МАМА-86” продемонструвала, що саме отруює воду в криницях та щодня загрожує здоров’ю сільських мешканців по всій Україні на прикладі с. Садки Макарівського району Київської області. Експрес-аналізи води в криницях показали, що нітратів щонайменше вдесятеро більше дозволеного. І причиною цього може бути птахофабрика, яка скидає курячий послід просто неба. Інша проблема села – непридатні пестициди (НП), відкрите звалище яких розташоване на небезпечній відстані від людських осель. Пестициди – це хімічні засоби захисту рослин. Непридатні пестициди – це пестициди, що втратили свої властивості або використання яких заборонили через їхню токсичність. Більшість непридатних пестицидів належать до стійких органічних забруднювачів (СОЗ), найтоксичніших та найнебезпечніших хімічних сполук. За словами координатора напрямку «Хімічна безпека» організації «МАМА-86» Ольги Цигульової, СОЗ важко руйнуються й залишаються незмінними у довкіллі впродовж багатьох років після використання, здатні накопичуватися в жирових тканинах людини та тварин. Вони можуть переноситися на значні відстані водними шляхами, вітром та через харчові ланцюги, завдаючи непоправної шкоди здоров’ю людей та довкіллю.

Отрута, що зберігається у пошкодженій тарі, в напівзруйнованих або необладнаних приміщеннях, легко потрапляє у водоносні горизонти, наприклад з дощовою водою, а звідти – до джерел питного водопостачання. Екологи застерігають населення від використання цих речовин, бо часто люди, непоінформовані про загрози, використовують легкодоступні непридатні пестициди для оброблення власних полів.

Проблема з цими речовинами в Україні велика, бо за оцінками Мінприроди, в країні накопичено близько 21,8 тис. т непридатних пестицидів. Незалежні фахівці говорять про 30 тис. т, тоді як у безпечних контейнерах зберігається, за різними оцінками, лише 4–5 тис. т.

Статистика жахлива, а якою має бути реакція?

Очевидно, що якщо ми нічого не робимо для поліпшення екологічної ситуації в країні, то вона сама по собі покращитися не може, хіба погіршитися. Невирішені проблеми, до яких додаються нові, вилізають нам боком то в одному, то в іншому випадку. Після смерті немовлят, уряд доручив провести перевірку усіх децентралізованих джерел водопостачання. Але є проблема – брак коштів та людей. Лікарі санстанцій кажуть, що на сьогодні людські та матеріально-технічні ресурси не дозволяють цього зробити у короткі терміни. “Нам потрібно дуже багато часу та значні кошти, аби перевірити всі криниці району», - сказав головний лікар Макарівської районної СЕС Володимир Тарасенко. За підрахунками фахівців організації "МАМА-86", для того, щоб перевірити усі криниці Макарівського району, районній СЕС потрібно 2 роки і 8 місяців...

Якщо у людини є якісь негаразди, вона питає себе, що робити. Ми також ставимо це питання. Експерти кажуть, перш за все, потрібно на державному рівні визнати, що проблема забруднення питної води є актуальною для населення, особливо сільського, яке користується колодязями та свердловинами. Органи влади всіх рівнів повинні забезпечити моніторинг джерел децентралізованого питного водопостачання та проведення постійних аналізів стану води, а не лише “з нагоди” чергового трагічного випадку. А.Яцик каже, що не рідше, ніж раз на квартал потрібно перевіряти колодязі. За його словами, місцеві органи влади першими повинні взятися за перевірку якості води, а “не кивати на Київ”: скласти перелік колодязів, їх паспорти. “Якщо ми думаємо про майбутнє нації, то треба цим займатися, бо яка вода – таке й здоров’я кожного з нас”, - каже експерт. Також потрібно активно і регулярно інформувати громадян у сільській місцевості про нітратне забруднення. За словами А.Яцика, у нас екологічна освіта на дуже слабенькому рівні, але треба її виховувати, щоб люди ще й самі дбали про стан води в колодязі. Споживачі повинні пам’ятати про ризики і за найменших підозр щодо якості води у власній криниці, звертатися до СЕС з проханням провести аналіз. Знайте, небезпека є.

Мирослава Холявінська (УНІАН)

УНІАН в Google News