“Якісна питна вода не може коштувати дешево” - технолог Оксана Бамбура

Мінеральна вода... Природна столова... Столова лікувальна...  Питна вода... Яка між ними різниця? Про це та багато іншого в інтерв’ю УНІАН розповіла головний технолог компанії «Нова» Оксана Бамбура.

Мінеральна вода... Природна столова... Столова лікувальна...  Питна вода... Яка між ними різниця? Як часто українців дурять, продаючи їм штучно мінералізовану воду? Як відрізнити якісну воду від підробки? Про це та багато іншого в інтерв’ю УНІАН розповіла головний технолог компанії «Нова» Оксана Бамбура.

- Скажіть, будь ласка, які є різновиди мінеральної води і які їхні особливості?

- В Україні існує класифікація мінеральної води, виходячи з рівня її мінералізації і призначення: природна столова (її застосовують як столовий освіжаючий напій (з мінералізацією менше 1 г/куб. дм); столова лікувальна (застосовується як лікувальний напій за призначенням лікаря і несистематично як столовий напій (з мінералізацією 1,0 до 8,0 ) г/куб. дм); нарешті, лікувальна вода (вона не підходить для тамування спраги, має потужний лікувальний і профілактичний вплив на організм людини і застосовується лише за призначенням лікаря (з мінералізацію понад 8 г/куб. дм).

Також споживач має розрізняти природну і штучно мінералізовану воду. Відомо, що найкраща вода – це вода природного походження. Будь-яка натуральна вода є мінеральною, адже містить певну кількість закладених природою розчинених мінеральних солей, однак склад води та її джерела можуть сильно відрізнятися і по-різному впливати на організм людини.

В Україні умовно називають мінеральними води із мінералізацією більше 1 г/куб. дм, інші – питними водами. Природну мінеральну воду видобувають безпосередньо з землі. Іноді її добувають крізь бурову свердловину, при цьому вода вважається джерельною тільки в тому випадку, якщо її хімічний склад збігається зі складом води джерела і вона розливається безпосередньо в ємності не більше, ніж в 50-ти метрах від місця видобування. Протягом обробки джерельної води допускається очистка механічними і піщаними фільтрами. Як правило, в підземних водах дуже слабко представлені мікроорганізми, а вміст хвороботворних бактерій практично виключений. Підземні води не потребують спеціальної очистки, а в деяких випадках навіть знезараження.

Окрім натуральних мінеральних вод у продажу є і штучно мінералізовані води. Зазвичай це водопровідна вода, яка пройшла глибоке очищення, протягом якого видалили не тільки шкідливі домішки, але й усі корисні речовини. Далі у таку дистильовану воду штучно додають мікроелементи. Фактично, за допомогою такої технології можна відтворити будь-яку воду, але цей продукт не буде живим – в ньому відсутня корисна мікрофлора. На виході ця вода – це вже не активне живе середовище, а елементарний розчин солей, який за умови регулярного вживання може бути шкідливим для здоров’я. Зокрема, призвести до відкладення солей, порушення водно-соляного балансу і розвитку серцево-судинних захворювань.

- Як споживачу відрізнити якісну воду від неякісної?

- Звичайно рівень виробництва зумовлює рівень якості та безпечності продукту. Споживач має вибирати відомі торгові марки, що зарекомендували себе на ринку бутильованих вод. Покупець може убезпечити себе, правильно прочитавши етикетку на бутлі води. Наприклад, з інформації про місце виробництва води можна оцінити, наскільки цей регіон є вдалим з екологічної точки зору. Навряд чи корисною буде вода, добута в індустріальних регіонах, де займаються металургійною чи хімічною промисловістю. Також має бути вказаний номер ТУ (Технічні Умови). Це означає, що продукт зареєстровано в Держстандарті, і що вода відповідає усім державним вимогам, технологія її виробництва й розливу організовані згідно з нормативами. Якщо номер ТУ не вказано, дуже ймовірно, що воду розливають без відповідних дозволів держави.

Нарешті, зовнішній вигляд етикетки. Якщо вона брудна, неохайно і нерівно наклеєна, це означає, що на заводі немає спеціального обладнання, що наліплює етикетки на бутлі, і ця операція здійснюється вручну. А низький рівень технічного оснащення може стати індикатором проблем із якістю продукції.

- Від чого залежить ціна на бутильовану воду?

- Якісна питна вода не може коштувати дешево. Контроль вхідної води, всіх процесів виробництва, готової продукції, тари та допоміжних матеріалів вимагає великих матеріальних затрат. Дешево негазована бутильована вода може коштувати тільки у виробників, що не вкладають коштів у виробництво та не проводять достатній контроль за якістю готової продукції. До того ж, не всі споживачі розуміють, що набагато важче налагодити виробництво безпечної якісної негазованої води, ніж газованої. 

- Як ви можете оцінити українські стандарти щодо якості питної води?

- Наразі в Україні діє два стандарти на питну воду: ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» (норма часів Радянського Союзу 1982 р.) і ДСанПіН 383-96 – Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Але ці вимоги стосуються лише водопровідної води, а щодо питної бутильованої води, то сьогодні усі виробники такої води розливають її за технічними умовами, які кожен завод самостійно затверджує у ДП «Укрметртестстандарт».

З вересня 2008 року існує постанова №12 «Про затвердження Державного гігієнічного нормативу «Показники безпеки та якості фасованої питної води», яка мала би стати першим кроком на шляху до гармонізації українських стандартів з європейськими.  Але постанова не зареєстрована в Мінюсті, тому незрозумілий її юридичний статус. Відповідно до законодавства України, вона не є обов’язковою для виконання виробниками. Втім,  всі підрозділи МОЗ України, які в свою чергу мають повноваження погоджувати та видавати санітарно-гігієнічні висновки на питну фасовану воду, мають бути зорієнтовані на її виконання. Але головне, вимоги зазначені у постанові не мають  нічого спільного з вимоги що діють в Європейському Союзі та вимогами, що визначені в документі Кодекс Аліментаріус. З 67-ти показників, зазначених у постанові, тільки 16 відповідають суті аналогічних показників, що наведені в Директиві ЄС щодо води, призначеної для споживання людиною.

- Що, на вашу думку, потрібно змінювати в українському законодавстві першочергово?

- Першочергово потрібно в Україні створити та прийняти нормативний документ, який за переліком та значенням показників був би максимально наближений до Директиви ЄС. Це дало б змогу українським виробникам стверджувати, що ми випускаємо питну воду європейського рівня якості. Та найбільш гострим у проблемі розробки державних санітарних правил і норм до бутильованої питної природної води є питання показника загального мікробного числа (кількість колонієутворюючих одиниць мікроорганізмів (колоній) у 1 куб. см. води. Для  питної води, добутої безпосередньо з природних джерел характерна присутність корисної мікрофлори, бо саме власна, притаманна тільки цьому джерелу мікрофлора відрізняє природну воду від очищеної та штучно мінералізованої, і саме завдяки цьому показникові природна вода, за думкою дієтологів, найбільш корисна для щоденного споживання. Кількість мікроорганізмів у природній живій воді при зберіганні може дещо збільшуватись, але це природне явище. Якщо ж прийняти за норму вимогу незмінного мікробіологічного показника протягом усього терміну зберігання, то виробники змушені будуть занадто сильно обробляти природну воду або додавати в неї консерванти. Фактично такий підхід може призвести до того, що уся ця продукція перетвориться на неживу воду, у якій відсутня корисна мікрофлора. Сподіваюся, що цього не станеться і українці питимуть лише якісну та корисну воду.

*** Як повідомляв УНІАН, Міністерство охорони здоров`я України пропонує ввести європейські санітарно-гігієнічні й технічні вимоги до фасованої питної води. Про це повідомив перший заступник міністра охорони здоров`я – головний санітарний лікар України Геннадій РОЖКОВ на прес-конференції в Кабінеті міністрів.

«Цей документ на сьогоднішній день проходить державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України. Він об`єднав вимоги до питної води централізованих і нецентралізованих систем водопостачання, а також води питної фасованої. Документ максимально гармонізований до європейських норм і законодавств», - сказав Г.РОЖКОВ.

Головний санітарний лікар уточнив, що йдеться про наказ Міністерства охорони здоров`я №400, яким затверджено державні санітарні норми й правила, гігієнічні вимоги до води, призначеної для споживання людиною.

«Вперше у ньому затверджено вимоги до фасованої питної води, яка до цього часу проводилася за технічними умовами і у зв`язку з відсутністю такого документа, практично не контролювалася, як з боку виробника, так і з боку санітарно-епідеміологічної служби», - пояснив він.

За словами Г.РОЖКОВА, нові правила передбачають контроль питної води по сімдесяти шести показникам.

Крім того, головний санітарний лікар повідомив, що санепідемслужба почала перевірки якості мінеральних вод, які виробляються й реалізуються в Україні.

«На контролі санепідемслужби перебуває 164 підприємства, які виробляють мінеральну воду», - уточнив Г.РОЖКОВ.

Лілія Коваль, Мирослава Холявінська (УНІАН)

УНІАН в Google News